ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа№ 380/2264/25
У Х В А Л А
з питань зміни способу та порядку виконання судового рішення
09 жовтня 2026 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Брильовського Р.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправним дій, зобов`язання вчинити дії, -
встановив:
На розгляді Львівського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним дій, зобов`язання вчинити дії.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 3 квітня 2025 року у справі № 380/2264/25 позов задоволено частково; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді, до стажу роботи на посаді судді, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці як строкову військову службу 2 роки навчання в Тольятинському вищому військовому будівельно-командному училищі та половину строку навчання в Київському університеті імені Тараса Шевченка, що становить 1 рік 4 місяці 25 днів та половину строку навчання в Київському університеті імені Тараса Шевченка, що становить 1 рік 4 місяці 25 днів; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу, до стажу роботи на посаді судді, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці як строкову військову службу 2 роки навчання в Тольятинському вищому військовому будівельно-командному училищі та половину строку навчання в Київському університеті імені Тараса Шевченка, що становить 1 рік 4 місяці 25 днів; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 17 вересня 2024 року та здійснити виплати з урахуванням раніше виплачених сум та висновків суду.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 6 серпня 2025 року у справі № 380/2264/25 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишено без задоволення; апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково; рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2025 року в справі № 380/2264/25 змінено, викладено абзац 3 резолютивної частини рішення у наступній редакції: «Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці: навчання в Тольятинському вищому військовому будівельно-командному училищі як період проходження строкової військової служби - 2 роки; половину строку навчання у юридичному вищому навчальному закладі - 1 рік 4 місяці 25 днів; стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого, визначена законом, надавала право для призначення на посаду судді - 3 роки»; у решті рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2025 року в справі № 380/2264/25 залишено без змін.
Ухвалою від 8 липня 2026 року у справі № 380/2264/25 заяву про видачу дублікатів виконавчих листів у справі № 380/2264/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним дій, зобов`язання вчинити дії задоволено.
Ухвалою від 11 серпня 2026 року у справі № 380/2264/25 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області подати до Львівського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду від 3 квітня 2025 року у справі № 380/2264/25 у справі №380/4589/26 у 30-денний строк з дня набрання ухвалою законної сили.
Ухвалою від 28 вересня 2026 року у справі № 380/2264/25 прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 3 квітня 2025 року у справі № 380/2264/25; встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України у Львівській області новий строк для подання звіту про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду 3 квітня 2025 року у справі № 380/2264/25 у тримісячний строк з дати отримання цієї ухвали.
На адресу Львівського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі № 380/2264/25, у якому просить суд змінити спосіб і порядок виконання рішення, яке виніс Львівський окружний адміністративний суд від 03.04.2025 у справі № 380/2264/25, зміненого Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.08.2025 (провадження № А/857/ 14957/25) із зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 17.09.2024 та здійснити виплати з урахуванням раніше виплачених сум та висновків суду на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 заборгованості з виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 17.09.2024 по 31.08.2026, в сумі 604 052 грн. 15 коп.
Заява обґрунтована тим, що рішення суду виконане в частині здійснення перерахунку пенсії позивача, а в частині виплати заборгованості не виконане, тому заявник просить змінити спосіб і порядок виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 3 квітня 2025 року у справі № 380/2264/25.
Від Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до суду надійшли заперечення щодо заяви про зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі № 380/2264/25. Зазначає про те, що відповідно до статті 378 КАС України зміна способу і порядку виконання судового рішення допускається за наявності обставин, що істотно ускладнюють його виконання або роблять його неможливим. При цьому невиконання суб`єктом владних повноважень рішення суду у справах щодо пенсійних та інших соціальних виплат протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили може бути самостійною підставою для зміни способу і порядку його виконання шляхом стягнення відповідних виплат. У цій справі такі підстави відсутні, оскільки рішення у справі №380/2264/25 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області виконано в межах наданих повноважень: проведено перерахунок пенсії з 17.09.2024, нараховано доплату за період з 17.09.2024 по 31.10.2025, відповідну суму включено до обліку заборгованості та сформовано запис у підсистемі «Реєстр судових рішень» ІКІС ПФУ. Частину заборгованості виплачено, у зв`язку з чим її розмір станом на дату подання заперечень становить 630 272,14 грн. Отже, Головним управлінням вчинено всі передбачені законом дії на виконання судового рішення, а невиплата всієї нарахованої суми обумовлена не бездіяльністю пенсійного органу, а встановленим законодавством порядком фінансування таких виплат за рахунок коштів Державного бюджету України. Згідно з Бюджетним кодексом України бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідних бюджетних призначень. Виплата заборгованості, нарахованої на виконання судового рішення, здійснюється в межах бюджетних асигнувань та відповідно до визначеного державою механізму фінансування. Положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» та постанови Кабінету Міністрів України від 19.08.2026 №1046 передбачено відповідне регулювання використання коштів Пенсійного фонду на виплату пенсій, призначених (перерахованих) на виконання судових рішень. Відтак, відсутність на відповідний момент необхідного бюджетного фінансування не свідчить про невиконання судового рішення та не є обставиною, яка унеможливлює його виконання у встановленому порядку. Зміна способу і порядку виконання рішення суду не може змінювати його по суті чи створювати для органу Пенсійного фонду повноваження щодо здійснення виплат поза межами бюджетних призначень, оскільки це суперечило б статті 19 Конституції України та вимогам бюджетного законодавства.
Вирішуючи заяву позивача про зміну способу та порядку виконання судового рішення, суд виходив з такого.
Відповідно до частини першої статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.
Згідно з статтею 14 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Обов`язковість судових рішень гарантується, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод: право на судовий захист було б примарним, якби правова система держави дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове судове рішення залишалося недіючим на шкоду одній зі сторін. Якщо органи влади відмовляються виконувати чи затримують виконання судових рішень, гарантії статті 6, якими користується особа на час судової стадії розгляду, втрачають зміст.
Судові рішення, що набрали законної сили, а також ті, що підлягають негайному виконанню, є обов`язковими для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Відповідно до ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовано статтею 378 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Згідно з частиною 3 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.
Суд враховує, що Верховний Суд у постанові від 28.10.2025 у справі №380/7706/22 зазначив, що з 19 грудня 2024 року положення частини третьої статті 378 КАС України на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21 листопада 2024 року №4094-IX (далі Закон №4094-IX) були доповнені абзацом другим такого змісту: «Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат».
Ця норма встановлює самостійну та достатню підставу для зміни способу виконання після двомісячного строку невиконання рішення про пенсійні виплати.
Суд зазначає, що судове рішення стосується питання пенсійних виплат, що відповідно до приписів ч. 3 ст. 378 КАС України є безумовною підставою для зміни способу виконання рішення суду шляхом стягнення, якщо рішення суду не виконано протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням.
Зміни до частини третьої статті 378 КАС України, внесені Законом №4094-ІХ, запроваджують автоматичний наслідок у вигляді можливості зміни способу виконання після двох місяців невиконання рішення.
Матеріалами справи підтверджено, що рішення суду не виконується вже більше двох місяців з дати набрання ним законної сили.
Також матеріалами справи підтверджено, що рішення суду може залишатися невиконаним ще досі тривалий та невизначений термін, що порушує права позивача на соціальний захист, гарантований ст. 46 Конституції України.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №4094-ІХ справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.
Як зазначено у пояснювальні записці до проєкту Закону №4094-ІХ він був ухвалений як елемент виконання Україною зобов`язань у межах групи справ Іванов (№40450/04)/Бурмич (№46852/13) і Національної стратегії розв`язання проблеми невиконання судових рішень, схвалену розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року №1218-р.
Метою внесення змін до процесуального закону є забезпечення реального виконання судових рішень, а не формальне підтвердження обов`язку суб`єкта владних повноважень.
З цього приводу Верховний Суд зазначив, що прийняттям Закону №4094-ІХ Верховна Рада України змінила концепцію статті 378 КАС України, запровадивши самостійну підставу для зміни судом способу виконання судового рішення.
Крім того, Верховна Рада України цим законодавчим актом усунула необхідність для позивача звертатися з новим позовом для стягнення вже нарахованих, але невиплачених сум, визнавши це непропорційним і таким, що підриває ефективність судового захисту.
Виходячи з мети цих змін, судове втручання у спосіб виконання не є переглядом суті рішення, а становить механізм забезпечення реального і своєчасного виконання судового рішення, що відповідає вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 1291 Конституції України.
При цьому Верховний Суд у постанові від 28.10.2025 у справі №380/7706/22 вказав, що висновки Верховного Суду України, викладені у постановах від 11 листопада 2014 року у справі №21-475а14, від 11 листопада 2014 року у справі №21-394а11, та висновки Верховного Суду, викладену у постановах від 30 січня 2018 року у справі №281/1820/14-а, від 12 квітня 2018 року у справі №759/1928/13-а, від 10 липня 2018 року у справі №755/7078/16-а, від 21 серпня 2018 року у справі №803/3805/15, від 11 лютого 2020 року у справі №826/8279/16, від 24 липня 2023 року у справі №420/6671/18 є нерелевантними та такими, що не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, оскільки такі висновки стосувалися застосування положень статті 378 КАС України в редакції, чинній до 19 грудня 2024 року.
У цій категорії справ зміна способу і порядку виконання рішення можлива шляхом зміни "зобов`язання здійснити перерахунок та провести виплату за перерахованою пенсією" на "стягнення коштів із державного органу боржника".
У заяві про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі №380/2264/25 позивач просить змінити спосіб і порядок виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03.04.2025 у справі № 380/2264/25 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 заборгованості з виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 17.09.2024 по 31.08.2026, в сумі 604 052 грн. 15 коп.
Суд з матеріалів справи встановив, що на виконання судового рішення за період з 01.11.2025 по 30.09.2026 заборгованість складає 366 857,85 грн. Крім того, на виконання вищевказаного рішення суду ОСОБА_1 нараховано борг за період 01.11.2025 по 30.09.2026 в сумі 299 661,12 гривень.
На виконання вказаного рішення виплачено кошти у жовтні 2025 року у сумі - 8993,58 грн, у листопаді 2025 року в сумі - 13471,55 грн, у грудні 2025 року в сумі - 7648,77 грн, в лютому 2026 року в сумі - 1103,00 грн, у березні 2026 року в сумі- 1083,00 грн, в квітні 2026 року в сумі - 977,00 грн, у травні 2026 року в сумі - 880,00 грн, в червні 2026 року в сумі - 1068,00 грн, у вересні 2026 року в сумі - 1021,93 гривень.
Заборгованість становить 630 272,14 грн.
Суд зазначає, що доказів на підтвердження виплати позивачу заборгованості, нарахованої на виконання рішення суду по виплаті пенсії у розмірі 630 272,14 грн до матеріалів справи не додано.
Отже, вказана заборгованість до теперішнього часу позивачу не виплачена, тобто рішення суду залишається невиконаним у повному обсязі з огляду на неналежне фінансування державою відповідних витрат, що істотно ускладнює його виконання.
Таким чином, суд дійшов висновку, що при виконанні судового рішення щодо перерахунку пенсійних виплат самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат є встановлення факту невиконання судового рішення протягом двох місяців з дня набрання законної сили відповідним судовим рішенням.
Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 28.10.2025 по справі №380/7706/22.
При цьому суд враховує, що на час розгляду заяви розмір заборгованості, нарахованої на виконання судового рішення, збільшився порівняно з її розміром, зазначеним позивачем у заяві. Відтак, з метою забезпечення повного та належного виконання судового рішення, стягненню підлягає фактично наявна та підтверджена матеріалами справи сума заборгованості, яка станом на 30.09.2026 становить 630 272,14 грн, а не сума, визначена позивачем на момент подання заяви.
Таким чином суд вважає, що відповідно до ч. 3 ст. 378 КАС України є правові підстави для зміни способу виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 3 квітня 2025 року у справі № 380/2264/25, у зв`язку з чим заяву слід задовольнити.
Керуючись ст.ст. 241, 243, 248, 256, 378 КАС України, суд,
УХВАЛИВ:
Заяву про зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправним дій, зобов`язання вчинити дії - задовольнити.
Змінити спосіб і порядок виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 3 квітня 2025 року у справі № 380/2264/25 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, ЄДРПОУ 13814885) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість по пенсії в сумі 630 272,14 грн, з урахуванням виплачених сум.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя Брильовський Р.М.