Справа № 303/7781/26
2/303/3710/26
УХВАЛА
09 жовтня 2026 року м. Мукачево
Суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Гутій О.В., розглянувши матеріали за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: орган опіки та піклування виконавчого комітету Мукачівської міської ради про визнання майна особистою приватною власністю та виключення майна зі складу спадщини.
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа орган опіки та піклування виконавчого комітету Мукачівської міської ради про визнання майна особистою приватною власністю та виключення майна зі складу спадщини.
Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 17 вересня 2026 року позовну заяву залишено без руху у зв`язку з невідповідністю вимогам статей 175, 176, 177 ЦПК України.
Зокрема, судом встановлено, що позивачем визначено ціну позову у розмірі 232841,50 грн, що становить 1/2 вартості спірного житлового будинку, тоді як зі змісту позовних вимог убачається, що позивач просить визнати житловий будинок АДРЕСА_1 , особистою приватною власністю ОСОБА_1 , а також виключити зазначений житловий будинок зі складу спадкового майна.
Відтак судом було зазначено про необхідність визначення належної ціни позову виходячи з дійсної вартості майна, щодо якого заявлено позовні вимоги.
02 жовтня 2026 року представником позивача ОСОБА_5 подано заяву про усунення недоліків позовної заяви.
До заяви долучено висновок про вартість майна від 30 вересня 2026 року, відповідно до якого ринкова вартість житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , становить 461 255,00 грн.
Разом з тим у заяві про усунення недоліків представник позивача зазначає, що належною ціною позову є 230 627,50 грн., тобто 1/2 ринкової вартості житлового будинку.
Однак із таким визначенням ціни позову суд погодитися не може.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна. Крім того, пунктом 9 частини першої статті 176 ЦПК України передбачено, що у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна.
При цьому, як зазначено в ухвалі суду від 17 вересня 2026 року, заявлені позивачем позовні вимоги стосуються житлового будинку в цілому, оскільки позивач просить визнати весь житловий будинок АДРЕСА_1 особистою приватною власністю та виключити зазначений житловий будинок зі складу спадкового майна.
Натомість, усуваючи недоліки позовної заяви, позивач визначив ціну позову виходячи лише з 1/2 вартості спірного житлового будинку, незважаючи на те, що зміст заявлених позовних вимог не змінено.
Таким чином, визначивши ціну позову у розмірі 230 627,50 грн., позивач фактично повторно визначив її як вартість 1/2 частини спірного майна, тоді як заявлені позовні вимоги стосуються житлового будинку в цілому.
Отже, вимогу ухвали суду від 17 вересня 2026 року щодо належного визначення ціни позову позивачем не виконано, а зазначений судом недолік позовної заяви у встановлений строк не усунуто.
Відповідно до частини третьої статті 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Частинами п`ятою та шостою цієї статті передбачено, що суддя повертає позовну заяву та додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків та постановляє про це відповідну ухвалу.
За таких обставин позовну заяву слід вважати неподаною та повернути позивачеві.
Керуючись статтями 175, 176, 177, 185 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору орган опіки та піклування виконавчого комітету Мукачівської міської ради про визнання майна особистою приватною власністю та виключення майна зі складу спадщини - вважати неподаною та повернути позивачеві.
Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду з такою самою позовною заявою після усунення обставин, що стали підставою для її повернення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя О.В.Гутій