КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
06 жовтня 2026 року місто Київ
єдиний унікальний номер справи: 759/12027/26
номер провадження: 22-ц/824/16735/2026
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - Верланова С.М. (суддя - доповідач),
суддів: Невідомої Т.О., Нежури В.А.,
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Єременко Карини Віталіївни на заочне рішення Святошинського районного суду міста Києва від 03 липня 2026 року у складі судді П`ятничук І.В., у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В :
Заочним рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 03 липня 2026 року позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (далі - ТОВ «ФК «ЕЙС») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором №573384185 від 12 липня 2019 року у розмірі 26 863 грн 85 коп.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» 2 662 грн 40 коп. судового збору та 4 000 грн 00 коп. витрат на правничу допомогу, а всього стягнуто 6 662 грн 40 коп.
Не погоджуючись з вказаним заочним рішенням суду першої інстанції, 26 серпня 2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Єременко К.В. подала апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду, направивши її через електронний кабінет.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 02 вересня 2026 року матеріали справи витребувано із суду першої інстанції.
01 жовтня 2026 року до Київського апеляційного суду від суду першої інстанції надійшли матеріали справи.
Перевіривши матеріали справи, Київський апеляційний суд приходить до висновку про відмову у прийнятті апеляційної скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Єременко К.В. на заочне рішення Святошинського районного суду міста Києва від 03 липня 2026 року з таких підстав.
Заочним розглядом справи є специфічна процедура розгляду цивільної справи та її вирішення за відсутності відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, умовами проведення заочного розгляду справи є: 1) належне повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання; 2) нез`явлення відповідача у судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) неподання відповідачем відзиву на позовну заяву, 4) відсутність заперечень позивача проти такого вирішення справи. Лише в разі одночасного існування всіх перелічених умов суд може ухвалити заочне рішення в справі.
Водночас суть та мета заочного розгляду справи, які полягають у своєчасному та ефективному вирішенні спору, не відрізняються від тих же складових загального позовного провадження. Наведене пояснюється тим, що питання проведення заочного розгляду справи виникає вже на стадії судового розгляду під час судового засідання у справах позовного провадження. Тобто за наявності передбачених законом умов фактично відбувається перехід із загального позовного провадження до заочного розгляду справи.
У доктрині цивільного процесуального права вважається, що, з одного боку, заочне провадження є додатковою гарантією для позивача від зловживання відповідачем процесуальними правами, усунення причин затягування процесу та дотримання судами строків розгляду справи.
З іншого боку, відповідачу ч.1 ст.284 ЦПК України гарантується право на перегляд заочного рішення за його письмовою заявою за «спрощеною процедурою», тобто тим самим судом.
Законодавець передбачив, що заочне рішення підлягає скасуванню судом першої інстанції, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи (ч.1 ст.288 ЦПК України).
Отже, ЦПК України встановлює можливість перегляду ухваленого місцевим судом заочного рішення цим же судом без необхідності звернення до апеляційного суду за умови, що причини, які зумовили неприйняття відповідачем участі у розгляді справи, визнані судом поважними, а докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Натомість право на подання апеляційної скарги на заочне рішення суду відповідач набуває лише після залишення його заяви про перегляд заочного рішення без задоволення (ч.4 ст.287 ЦПК України).
Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 червня 2024 року у справі №756/11081/20 зауважила, що у питанні забезпечення прав учасників процесу на апеляційний перегляд справи заочне провадження не відрізняється від інших проваджень, адже доступ до суду апеляційної інстанції в будь-якому випадку забезпечується учасникам справи лише в разі дотримання ними установлених законом процесуальних вимог.
Такий висновок сформований з урахуванням того, що у п.8 ч.2 ст.129 Конституції України вказано, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
Водночас Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), висновки якого належить застосовувати судам, вказав, що «право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, параграфи 53, 55, від 06 грудня 2007 року).
Такі вимоги можуть установлюватися до категорії прийнятності апеляційної скарги, як в аспекті змісту і форми апеляційної скарги чи строків її подачі, так і через призму дотримання відповідачем процедури перегляду заочного рішення, яку законодавець визначив як передумову перегляду справи апеляційним судом за апеляційною скаргою відповідача.
З урахуванням того, що належне повідомлення відповідача про розгляд справи є однією з основних умов проведення її заочного розгляду, а також приймаючи до уваги положення ст.ст.284, 287, 288 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 червня 2024 року в справі №756/11081/20 виснувала, що право відповідача на доступ до суду апеляційної інстанції при заочному розгляді справи місцевим судом не є абсолютним та забезпечується за умови дотримання ним порядку попереднього звернення до суду першої інстанції із заявою про перегляд заочного рішення, у тому числі з урахуванням визначених процесуальним законом строків.
Зазначений підхід є сталим та послідовним у практиці Верховного Суду.
Так, у постанові Верховного Суду від 22 липня 2020 року у справі №760/13894/14-ц вказано на те, що за змістом ст.ст.284, 287 і 288 ЦПК України є дві форми перегляду заочного рішення: загальна (перегляд в апеляційному порядку) та спеціальна (перегляд судом, який ухвалив заочне рішення, за заявою відповідача). Апеляційну скаргу можуть подати сторони (відповідач - лише у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення), інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права й обов`язки.
Також Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальний закон визначив спеціальний порядок перегляду заочного рішення судом, який його ухвалив, і лише за письмовою заявою відповідача. Оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку можливе тільки у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, а також у разі ухвалення повторного заочного рішення (див. постанови Верховного Суду від 12 червня 2019 року в справі № 308/8618/17, від 5 лютого 2020 року в справі № 369/1534/18, від 21 червня 2023 року в справі № 175/3593/20, від 25 березня 2019 року в справі № 462/3542/16-ц, від 22 липня 2020 року в справі № 760/13894/14-ц, від 8 квітня 2020 року в справі № 488/3949/16-ц тощо).
Виходячи з викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що процесуальним законом визначено спеціальний порядок перегляду заочного рішення, який проводиться судом, що його ухвалив, лише за письмовою заявою відповідача, і це є лише його персоніфікованим правом. Відповідач може захистити свої права шляхом подання заяви про перегляд заочного рішення, та в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення або ухвалення повторного заочного рішення, реалізувати право на апеляційний перегляд справи шляхом подання апеляційної скарги.
Такий порядок перегляду заочного рішення та його оскарження узгоджується з Конвенцією та практикою ЄСПЛ.
Колегія суддів звертає увагу на те, що структура і зміст заочного рішення визначаються загальними правилами, передбаченими ст.265 ЦПК України. Воно, як і звичайне судове рішення, складається із вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин. Водночас особливості розгляду справи в порядку заочного провадження відображаються у змісті заочного рішення.
Відповідно до ст.282 ЦПК України за формою і змістом заочне рішення повинно відповідати вимогам, встановленим статтями 263 і 265 цього Кодексу, і крім цього, у ньому має бути зазначено строк і порядок подання заяви про його перегляд.
Так, в позовній заяві ТОВ «ФК «ЕЙС» заявило клопотання про розгляд справи за його відсутності, а у випадку неявки в судове засідання відповідача, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Із змісту оскаржуваного відповідачем судового рішення вбачається, що у його резолютивній частині зазначено про ухвалення заочного рішення та порядок його перегляду за письмовою заявою відповідача (а.с.91-98).
Зазначене свідчить про те, що ухвалене 03 липня 2026 року Святошинським районним судом міста Києва рішення є заочним.
Відповідно до положень ст.284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Статтею 287 ЦПК України передбачено, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Пунктом 4 (абз.2) постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року №12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» передбачено, що оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та в разі ухвалення повторного заочного рішення. В іншому випадку апеляційний суд відмовляє в прийнятті апеляційної скарги на заочне рішення.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач у справі ОСОБА_1 не звертався до суду першої інстанції із заявою про перегляд заочного рішення Святошинського районного суду міста Києва від 03 липня 2026 року і це заочне рішення за заявою ОСОБА_1 судом першої інстанції не переглядалось відповідно до вимог ст.284 ЦПК України.
За таких обставин у прийнятті апеляційної скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Єременко К.В. на заочне рішення Святошинського районного суду міста Києва від 03 липня 2026 року слід відмовити.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.284, 287 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах,
У Х В А Л И В:
Відмовити у прийнятті апеляційної скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Єременко Карини Віталіївни на заочне рішення Святошинського районного суду міста Києва від 03 липня 2026 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий
Судді: