Ухвала № 140470017 у справі № 761/23008/25 від 09.10.2026

справа № 761/23008/25

провадження № 22-ц/824/12029/2026

головуючий у суді І інстанції Аббасова Н.В.

УХВАЛА

09 жовтня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Головуючого судді Писаної Т.О.,

суддів Приходька К.П., Журби С.О.

вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м.Києві на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 21 жовтня 2025 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м.Києві про припинення податкової застави майна,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 21 жовтня 2025 року позовні вимоги в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м.Києві про припинення податкової застави майна - задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись із указаним рішенням адвокат Ковальчук Каріна Сергіївна, що діє в інтересах Головного управління ДПС у м.Києві, 15 травня 2026 року звернулась до суду із апеляційною скаргою з використанням підсистеми «Електронний суд».

При цьому, скаржником не було належним чином оформлено апеляційну скаргу, а саме не було надано доказів сплати судового збору.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 28 серпня 2026 року було поновлено строк на оскарження рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 21 жовтня 2025 року, відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за звернення із апеляційною скаргою та апеляційну скаргу було залишено без руху, надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: сплати судового збору.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.

Реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 № 11-рп/2007).

Відповідно до приписів пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України однією з конституційних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

У рішенні від 13.06.2019 № 4-рн/2019 Конституційний Суд України вказав, що забезпечення права на апеляційний перегляд справи, передбаченого пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України, слід розуміти як гарантоване особі право на перегляд її справи в цілому судом апеляційної інстанції; забезпечення права на апеляційний перегляд справи - одна з конституційних засад судочинства - спрямоване на гарантування ефективного судового захисту прав і свобод людини і громадянина з одночасним дотриманням конституційних приписів щодо розумних строків розгляду справи, незалежності судді, обов`язковості судового рішення тощо (абзац 13 підпункту 2.3 пункту 2 мотивувальної частини названого рішення).

Право на апеляційний перегляд справи, передбачене пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України, є гарантованим правом на перегляд у суді апеляційної інстанції справи, розглянутої судом першої інстанції по суті (абзац 8 підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 17.03.2020 № 5-р/2020).

Водночас таке право не є абсолютним і з метою забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності, підлягає певним обмеженням.

Тобто реалізація конституційного права, зокрема, на апеляційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень відповідних процесуальних норм.

Так, порядок звернення до суду, а також здійснення судового провадження у справі регламентовано відповідним процесуальним законом - ЦПК України, відповідно до частини першої статті 352 якого учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Статтею 356 ЦПК України встановлені вимоги щодо форми і змісту апеляційної скарги.

Відповідно до частини другої статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

За змістом частин першої, другої статті 185 ЦПК України, з урахуванням положень частин другої, шостої статті 356 цього Кодексу, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За змістом частини другої статті 357 та частини третьої статті 185 ЦПК України, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається судом апеляційної інстанції, якщо особа не усунула недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, в установлений судом строк.

Залишаючи апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м.Києві без руху, апеляційний суд, керуючись статтею 185, 356, 357 ЦПК України, надав апелянту строк у 10 днів (з дня отримання копії ухвали) на усунення недоліків апеляційної скарги, а саме зазначено про те, що скаржнику необхідно надати докази сплати судового збору.

Копію ухвали Київського апеляційного суду від 28 серпня 2026 року було направлено апелянту та його представнику до електронних кабінетів зареєстрованих учасників судового процесу підсистеми «Електронний суду» 04 вересня 2026 року, що підтверджено відповідними звітами про направлення та доставку електронного документу.

Станом на 15 вересня 2026 року недоліки апеляційної скарги не усунуті, скаржник не виконав вимоги, зазначені в ухвалі, та не надіслав на адресу апеляційного суду квитанції про сплату судового збору у відповідності до вимог статті 356 ЦПК України.

Скаржник не усунув недоліки апеляційної скарги у встановлений строк, визначений ухвалою суду від 28 серпня 2026 року.

25 вересня 2026 року на адресу Київського апеляційного суду надійшла заява від представника скаржника про усунення недоліків зазначених у постановленій Київським апеляційним судом.

Однак, заява про усунення недоліків не містить клопотання про поновлення процесуального строку для усунення недоліків. Жодних обставин, які суд зміг оцінити на предмет поважності причин пропуску такого строку, також не вказано. Разом з тим, для продовження процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі клопотанням про усунення недоліків, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

В аспекті наведеного Верховний Суд неодноразово зазначав, що згідно з частиною другою статті 119 ГПК України (аналогічно 127 ЦПК) встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Аналіз наведеної норми дає підстави для висновку, що за заявою учасника може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом, і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвалу суду від 28 серпня 2026 року про залишення апеляційної скарги без руху доставлено до електронного кабінету апелянта, Головного управління ДПС у м. Києві та його представника - адвоката Ковальчук К.С. 04.09.2026 року о 13:00, а, отже, в силу приписів частини шостої статті 272 ЦПК України ухвала вважається врученою 04.09.2026. Десятиденний строк для усунення недоліків, встановлених ухвалою суду від 28 серпня 2026 року, сплив 14.09.2026 року о 24:00.

Приписами частини другої статті 185 ЦПК України закріплено крайній процесуальний строк на усунення недоліків заяви/скарги, який не може бути продовжено судом у порядку частини другої статті 127 ЦПК України, тому що його максимальна межа визначена ЦПК України.

Отже, у випадках, коли суду процесуальним законом надано право встановити строк в межах певного строку, встановленого процесуальним законом, суд не наділений повноваженнями продовжити строк понад встановлений процесуальним законом строк. Аналогічна правова позиція Верховного Суду викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.12.2018 у справі № 904/5995/16.

Так, у частині другій статті 185 ЦПК України імперативно закріплений процесуальний строк на усунення недоліків заяви (скарги), що становить десять днів з дня вручення ухвали про залишення заяви (скарги) без руху. При цьому, зазначений строк є строком, встановленим законом, відповідно не може бути продовженим судом відповідно до частини другої статті 127 ЦПК України, оскільки його максимальна (гранична) межа визначена Законом - ЦПК України, а може бути поновленим судом лише за заявою учасника, якщо суд визнає причини його пропуску поважними. Строк, встановлений законом, не може бути поновлений судом з власної ініціативи.

Подібні висновки Верховного Суду викладені також, зокрема у постановах від 08.02.2023 у справі № 908/2087/21, від 05.10.2023 у справі № 907/20/23, від 29.02.2024 у справі № 914/2450/22 (914/2413/23), від 21.10.2024 у справі №923/1188/21, від 02 жовтня 2024 року у справі № 561/1136/21 від 05.02.2025 року у справі № 554/14944/22.

Статтею 44 ЦПК України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом.

Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.

Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 ЦПК України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) цивільного судочинства, зміст якого розкриває стаття 12цього Кодексу й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 19 ЦПК України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників судочинства та своєчасного виконання ними передбачених ЦПК України певних процесуальних дій.

У ст. 126 ЦПК України закріплено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, заява представника Головного управління ДПС у м. Києві - адвоката Шевчук М.Д. від 24 вересня 2026 року підлягає залишенню без розгляду на підставі ч. 2 ст. 126 ЦПК України.

Викладені обставини одночасно є свідченням того, що скаржником у строк, встановлений судом та визначений процесуальним законом як граничний, недоліки апеляційної скарги усунуто не було.

Зважаючи на прецедентну практику Європейського суду з прав людини та з огляду на положення Конвенції, щодо обов`язку зацікавленої сторони цікавитися про рух справи та приймаючи до уваги розміщення ухвали Київського апеляційного суду від 28 серпня 2026 року про залишення апеляційної скарги без руху в державному реєстрі судових рішень, який є загальнодоступним, а також невиконання Головним управлінням ДПС у м.Києві та його представником своїх процесуальних обов`язків, суд приходить до висновку, що недоліки, зазначені в ухвалі суду апеляційної інстанції, щодо надання доказів сплати судового збору не усунуто.

Частиною 2 ст. 357 ЦПК України визначено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 356 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 185 цього Кодексу.

За вимогами ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи наведене, апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику без розгляду.

При цьому, колегія суддів зазначає, що право на апеляційне оскарження скаржник може реалізувати у порядку, визначеному процесуальним законом, оскільки повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись ст. ст. 126, 185, 260-261, 357 ЦПК України, апеляційний суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м.Києві на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 21 жовтня 2025 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м.Києві про припинення податкової застави майна повернути особі, яка її подала.

Оригінал апеляційної скарги з доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий Т.О. Писана

Судді К.П. Приходько

С.О. Журба