ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 жовтня 2026 року
м. Київ
справа №420/42267/25
адміністративне провадження №К/990/30391/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача Блажівської Н.Є.,
суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,
розглянув в порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛІ СПОГАДИ» про ухвалення додаткового судового рішення у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛІ СПОГАДИ»
до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України
про визнання протиправними та скасування рішень, зобов?язання вчинити певні дії,
У С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛІ СПОГАДИ» (далі - ТОВ «ТЕПЛІ СПОГАДИ», Позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (далі - Відповідач, ГУ ДПС), Державної податкової служби України (далі - Відповідач-2, ДПС України), у якому просило:
- визнати протиправними та скасувати рішення комісії ГУ ДПС про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних від 19 серпня 2025 року № 13190144/45184124, № 13190145/45184124, № 13190146/45184124, № 13190147/45184124, № 13190148/45184124 та № 13190149/45184124;
- зобов?язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складені ТОВ «ТЕПЛІ СПОГАДИ» податкові накладні № 1, № 2, № 3 від 02 грудня 2024 року та № 4, № 5, № 6 від 24 грудня 2024 року датою їх подання на реєстрацію.
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 18 березня 2026 року позов задовольнив.
П?ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 19 травня 2026 року апеляційну скаргу ГУ ДПС задовольнив, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 березня 2026 року скасував та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ «ТЕПЛІ СПОГАДИ» відмовив.
ТОВ «ТЕПЛІ СПОГАДИ», не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, оскаржило її в касаційному порядку.
За результатами розгляду касаційної скарги ТОВ «ТЕПЛІ СПОГАДИ» Верховний Суд прийняв постанову від 10 вересня 2026 року, якою: касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛІ СПОГАДИ» задовольнив; постанову П?ятого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2026 року скасував; залишив в силі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 березня 2026 року.
До Верховного Суду надійшла заява ТОВ «ТЕПЛІ СПОГАДИ», в якій заявник просить ухвалити у справі додаткове судове рішення про розподіл судових витрат, стягнувши за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС на користь ТОВ «ТЕПЛІ СПОГАДИ» документально підтверджені витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги в сумі 29 068,80 грн та стягнути витрати на правничу допомогу понесену у суді касаційної інстанції у розмірі 25000 грн.
Позивач покликається на те, що в постанові від 10 вересня 2026 року не вирішено питання про розподіл судових витрат, які були понесені Позивачем під час розгляду даної судової справи, а саме щодо сплаченого судового збору у розмірі 29068,80 грн та витрат на професійну правничу допомогу, яка надавалася на підставі договору з адвокатом Ситником Олегом Петровичем на суму 25000,00 грн.
Відповідач подав клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу ТОВ «ТЕПЛІ СПОГАДИ».
Надаючи оцінку наведеним Позивачем та Відповідачем доводам у контексті наявності підстав для стягнення витрат зі сплати судового збору та на правничу допомогу, Суд звертає увагу на таке.
За приписами частини першої статті 252 Кодексу адміністративного За приписами частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Отже, законодавцем визначено вичерпний перелік підстав для ухвалення додаткового рішення.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Приписами частин першої-другої статті 132 КАС України обумовлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
За правилами частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як убачається з матеріалів справи, за подання до Верховного Суду касаційної скарги ТОВ «ТЕПЛІ СПОГАДИ» сплатило судовий збір у розмірі 29 068,80 грн згідно з платіжною інструкцією від 8 липня 2026 року № 431.
З огляду на те, що Верховним Судом під час прийняття постанови, якою задоволено касаційну скаргу ТОВ «ТЕПЛІ СПОГАДИ», не вирішено питання про судові витрати, заяву Позивача про стягнення витрат на сплату судового збору необхідно задовольнити шляхом прийняття додаткової постанови про відшкодування на його користь документально підтверджених витрат по сплаті судового збору в розмірі 29 068,80 грн за рахунок бюджетних асигнувань суб?єктів владних повноважень, що виступав відповідачами у справі.
Щодо стягнення витрат на правничу допомогу, Суд звертає увагу на таке.
За змістом пункту 1 частини першої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Відповідно до частини третьої статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За частиною четвертою статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до частини першої статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Згідно з частиною третьою статті 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
За частиною п`ятою статті 143 КАС України у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
У випадку постановлення ухвали про закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду або ухвалення рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням суд вирішує питання про розподіл судових витрат не пізніше десяти днів з дня ухвалення відповідного судового рішення, за умови подання учасником справи відповідної заяви і доказів, які підтверджують розмір судових витрат (частина шоста статті 143 КАС України).
За частиною другою статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються: 5) вимоги особи, що подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції; 6) у разі необхідності - клопотання особи, що подає касаційну скаргу; 8) перелік матеріалів, що додаються.
Відповідно до частини третьої статті 340 КАС України після проведення підготовчих дій суддя-доповідач призначає справу до касаційного розгляду у судовому засіданні чи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Згідно з частиною першою статті 344 КАС України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, з урахуванням положень статті 341 цього Кодексу.
За текстом частини першої статті 356 КАС України постанова суду касаційної інстанції складається з: 4) резолютивної частини із зазначенням: а) висновку суду касаційної інстанції по суті вимог касаційної скарги і позовних вимог; б) нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення; в) розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції; .
Аналізуючи наведені положення процесуального законодавства Суд зазначає наступне.
Для цілей розподілу витрат на професійну правничу допомогу, які належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи (частина третя статті 132 КАС України), суд має встановити їх розмір на підставі поданих доказів і з уваги на приписи статті 134 КАС України визначити ту співмірну суму витрат, яка підлягатиме розподілу між сторонами.
Частина сьома статті 139, частини третя, четверта статті 143 КАС України містять приписи, які дозволяють стороні надати суду докази, які підтверджують витрати на правничу допомогу, протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення за наслідками розгляду справи, але за умови, що ця сторона зробить про це відповідну заяву до закінчення судових дебатів.
Вказівка у частині сьомій статті 139, частині третій статті 143 КАС України на судові дебати, до закінчення яких сторона може заявити суду прохання (вимогу, клопотання) про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, потрібно розуміти не як єдино можливу стадію розгляду справи по суті, на якій дозволяється повідомити суду про цю обставину. Це є останній етап - перед виходом суду до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення за наслідками розгляду справи - для того, щоб сторона могла заявити про необхідність подати докази на підтвердження розміру понесених витрат, які підлягають розподілу за наслідками розгляду справи.
Зазначене пов`язано з тим, що процедура розгляду справи в суді касаційної інстанції має особливості, зумовлені головним чином завданнями і повноваженнями суду на цій стадії. У контексті цієї справи слід зазначити, що на стадії касаційного розгляду справи участь сторін та інших учасників справи не є обов`язкова, що дозволяє суду розглянути касаційну скаргу у порядку письмового провадження та/або у попередньому судовому засіданні. Однак, можуть виникати також ситуації, які вимагають розглянути справу в судовому засіданні (за участі сторін і третіх осіб) й в такому випадку розгляд справи в суді касаційної інстанції проводиться за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, з урахуванням положень статті 341 цього Кодексу. Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження визначені у статті 262 КАС України і серед іншого передбачають, що за цією процедурою не проводяться судові дебати.
Тому, враховуючи визначені процесуальними нормами закону порядок звернення до суду касаційної інстанції і процедуру розгляду касаційної скарги, положення частини сьомої статті 139, частини третьої статті 143 КАС України треба розуміти так, що сторона має заявити суду касаційної інстанції про необхідність розподілу витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвоката, до ухвалення цим судом остаточного судового рішення за касаційною скаргою. У такому випадку докази, які підтверджують ці витрати (які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи), можуть бути надані суду касаційної інстанції (для вирішення питання щодо судових витрат, докази понесення яких не могли бути надані суду до ухвалення постанови) - протягом п`яти днів після ухвалення постанови за касаційною скаргою.
Якщо докази на підтвердження розміру витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвоката, - за умови, що прохання про розподіл цих витрат буде заявлене суду касаційної інстанції до завершення розгляду справи - будуть надані по спливу п`яти днів після ухвалення судового рішення за касаційною скаргою - заява про розподіл витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги (в суді касаційної інстанції) залишається без розгляду.
Так само - у значенні абзацу третього частини сьомої статті 139 КАС України - залишається без розгляду і заява сторони про розподіл понесених витрат на правничу допомогу (разом з доказами, які до неї додані), якщо вона подана після того, як суд касаційної інстанції вже розглянув касаційну скаргу.
Якщо до завершення розгляду касаційної скарги сторона, зокрема касатор, не заявила суду касаційної інстанції про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, й відповідно не надала документів, які ці витрати підтверджують, суд касаційної інстанції - при ухваленні постанови - не має підстав розподіляти ці витрати. Не виникне підстав для їх розподілу шляхом ухвалення додаткового судового рішення відповідно до статті 252 КАС України й тоді, коли заява про розподіл витрат на правничу допомогу (понесених у зв`язку з розглядом справи у суді касаційної інстанції), як і докази, які ці витрати підтверджують, будуть подані суду касаційної інстанції вже після того, як цей суд розгляне касаційну скаргу й ухвалить відповідну постанову.
Таким чином, підстави для розподілу судових витрат, зокрема витрат на правничу допомогу, мають існувати до того, як справа буде розглянута по суті.
Зазначена правова позиція узгоджується за правовими висновками висловленими Верховним Судом у складі об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду в ухвалі від 7 липня 2023 року у справі № 340/2823/21.
У справі, що розглядається, постанова прийнята Верховним Судом 10 вересня 2026 року, тоді як заява про стягнення витрат на правничу допомогу подана ним до Верховного Суду 15 вересня 2026 року, тобто після того, як Суд ухвалив вказану постанову.
Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Керуючись статтями 139, 143, 252, 345, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛІ СПОГАДИ» про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити частково.
Ухвалити у справі додаткову постанову.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛІ СПОГАДИ» (65038, м. Одеса, вул. Федорова Художника, буд. 25; код ЄДРПОУ 45184124) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5; код ЄДРПОУ 44069166) судові витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги в сумі 14 534,40 грн (чотирнадцять тисяч п`ятсот тридцять чотири гривні 40 копійок).
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛІ СПОГАДИ» (65038, м. Одеса, вул. Федорова Художника, буд. 25; код ЄДРПОУ 45184124) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393) судові витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги в сумі 14 534,40 грн (чотирнадцять тисяч п`ятсот тридцять чотири гривні 40 копійок).
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛІ СПОГАДИ» про стягнення витрат на правничу допомогу залишити без розгляду.
Додаткова постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.Є. Блажівська
Судді О.В. Білоус
І.Л. Желтобрюх