УХВАЛА
09 жовтня 2026 року
м. Київ
справа № 580/4426/25
адміністративне провадження № К/990/45920/26
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Ханової Р. Ф.
розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Черкаській області
на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2026 року
у справі №580/4426/25
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Черкаській області,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Головне управління ДПС у м. Києві,
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 07 жовтня 2024 року №[номер приховано] та №[номер приховано].
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 08 липня 2025 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2025 року, у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 24 грудня 2025 року зазначені судові рішення скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
За результатами нового розгляду рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2026 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2026 року апеляційну скаргу позивача задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення про задоволення позову. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 07 жовтня 2024 року №[номер приховано] та №[номер приховано].
Головне управління ДПС у Черкаській області звернулося з касаційною скаргою на зазначену постанову суду апеляційної інстанції, в якій просить її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Перевіривши зміст касаційної скарги, Суд зазначає таке.
За пунктом 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга повинна містити підставу або підстави її подання з визначенням передбачених статтею 328 цього Кодексу підстав касаційного оскарження.
Частина четверта статті 328 КАС України встановлює вичерпні випадки, в яких неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права є підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті. Визначення відповідної підстави має супроводжуватися доводами, які розкривають її зміст стосовно оскаржуваного рішення.
Скаржник прямо посилається на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає про істотні процесуальні порушення під час оцінки доказів щодо статусу особи, яка підписала направлення на перевірку та координувала роботу магазину. На думку скаржника, суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки цим обставинам.
Водночас пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України передбачає оскарження судового рішення з підстав, установлених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Тому посилання на порушення правил оцінки доказів саме собою не розкриває цієї підстави.
Частина друга статті 353 КАС України пов`язує направлення справи на новий розгляд із процесуальними порушеннями, які унеможливили встановлення істотних для вирішення спору фактичних обставин. Зокрема, посилання на недослідження зібраних доказів відповідно до пункту 1 цієї частини застосовується за умови обґрунтованості заявлених підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1- 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
У касаційній скарзі не наведено обґрунтування цієї сукупності умов. Скаржник не пояснює, які саме докази суд апеляційної інстанції не дослідив, а не оцінив інакше, ніж пропонує відповідач, та які обставини внаслідок цього залишилися невстановленими. Натомість скаржник зазначає, що відповідні обставини були встановлені судом, однак заперечує зроблені на їх підставі висновки щодо повноважень особи на допуск до перевірки.
Також не наведено доводів про необґрунтоване відхилення конкретного клопотання щодо встановлення обставин справи чи про встановлення істотних обставин на підставі конкретних недопустимих доказів. Обставин, які становлять передбачені частиною третьою статті 353 КАС України обов`язкові підстави скасування судового рішення, скаржник не зазначає.
Суд ураховує, що скарга містить посилання на постанову Верховного Суду від 24 грудня 2025 року у цій справі та постанову від 22 липня 2021 року у справі №540/2613/19 щодо кола осіб, яким можуть бути пред`явлені документи на проведення перевірки. Однак наведення цих висновків супроводжується переважно викладенням власної оцінки фактичної поведінки особи, яка перебувала в магазині, та припущеннями про характер її відносин із позивачем.
Скаржник не розмежовує питання застосування норми права і питання доведеності повноважень конкретної особи. У скарзі не розкрито, який саме висновок щодо застосування конкретної норми права не враховано апеляційним судом та у чому полягає застосування цієї норми всупереч наведеному висновку Верховного Суду. Саме по собі цитування постанов не замінює відповідного обґрунтування.
Посилаючись на постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №816/228/17, скаржник стверджує, що суд апеляційної інстанції не обґрунтував впливу процедурних порушень на правильність висновків перевірки. Водночас апеляційний суд навів цей правовий висновок та пов`язав скасування податкових повідомлень-рішень як із порушенням процедури допуску, так і з недоведеністю наявності передбаченої підпунктом 80.2.3 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України фактичної підстави проведення перевірки.
За таких обставин скаржник мав обґрунтувати відповідну підставу касаційного оскарження з урахуванням цих мотивів. Натомість його доводи зводяться до незгоди з оцінкою істотності встановлених порушень без належного розкриття передбаченого частиною четвертою статті 328 КАС України випадку касаційного перегляду.
Інші посилання на практику Верховного Суду щодо змісту наказу на перевірку, вручення кореспонденції, обліку товарних запасів та надання документів також не супроводжуються зіставленням відповідних правових висновків із конкретними висновками апеляційного суду та обґрунтуванням подібності правовідносин. Викладення загальних положень законодавства і доводів про наявність порушень з боку платника податків не усуває зазначених недоліків.
Відповідно до статті 341 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування норм права в установлених цим Кодексом межах та не вправі встановлювати нові обставини, вирішувати питання достовірності доказів чи переваги одних доказів над іншими. Суд також не може замість скаржника формулювати підстави касаційного оскарження.
Отже, попри посилання на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України, зміст касаційної скарги не містить належного викладення передбачених цим Кодексом підстав касаційного оскарження.
Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин, касаційна скарга Головного управління ДПС у Черкаській області підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 243, 328, 330, 332, 359 КАС України, Суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2026 року у справі №580/4426/25 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Головне управління ДПС у м. Києві, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень-повернути скаржнику.
Роз`яснити заявнику касаційної скарги, що її повернення не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Р.Ф. Ханова