ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
__________________________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 жовтня 2026 року
м. Харків
справа № 643/23221/25
провадження № 22-ц/818/5678/26
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Пилипчук Н.П.,
суддів - Маміної О.В., Яцини В.Б.,
за участю секретаря - Муренченко С.А.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
суб`єкт, дія/бездіяльність якого оскаржуються - приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Кудряшов Д.В.,
стягувач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс»,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Салтівського районного суду м. Харкова від 10 липня 2026 року в складі судді Пасічника О.М.
в с т а н о в и в:
У травні 2026 року ОСОБА_1 , стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» звернувся до суду зі скаргою на дії та бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Кудряшова Дмитра В`ячеславовича.
Ухвалою Салтівського районного суду м. Харкова від 10 липня 2026 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 - відмовлено.
Не погоджуючись з ухвалою суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким скаргу задовольнити.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 також просив в порядку забезпечення доказів (ст. 116 ЦПК) витребувати від ДП «ІСС» відомості з лог-файлів АСДС щодо штрих-коду листа, та витребувати у виконавця Кудряшова Д.В. оригінали обох виконавчих документів (№ 81071932 та № 81071859), а також витребувати у ДП «НАІС» лог-файли системи АСВП щодо обох виконавчих документів (№ 81071932 та № 81071859).
Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи клопотання вважає, що клопотання ОСОБА_1 про забезпечення доказів необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, які мають значення для вирішення справи.
Частинами 2 і 3 статті 12, частиною 1 статті 80 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.
Частиною 2 статті 116 ЦПК України передбачено, що способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.
Пунктом 5 частини 1 статті 117 ЦПК України встановлено, що у заяві про забезпечення доказів зазначається обґрунтування необхідності забезпечення доказів.
Докази, які збираються або подаються сторонами (показання свідків, письмові чи речові докази), повинні стосуватися суті спору (предмета та підстави позову). Тому, вирішуючи, наприклад, питання про виклик свідків, в усіх випадках слід вимагати від сторін пояснення, які саме обставини можуть бути підтверджені ними. Це ж стосується й вирішення питання про витребування інших доказів (письмових, речових). Докази, які не стосуються справи й предмета доказування, або одержані з порушенням порядку, встановленого законом, або якими не можуть бути підтверджені певні обставини справи, судом не повинні прийматися.
Отже, забезпечення доказів - це вжиття судом заходів, направлених на закріплення і збереження доказів.
Підставою забезпечення доказів є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим збирання чи подання доказів або засіб доказування може бути втрачений.
Розглядаючи заяву про забезпечення доказів, суд має з урахуванням обґрунтування необхідності забезпечення доказів пересвідчитися, зокрема, в тому, що зволікання з цим питанням поставить під загрозу можливість подання доказів у майбутньому (вони можуть бути знищені, пошкодженні, витратити свою доказову цінність тощо).
За змістом статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частинами 1 та 2 статті 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з частиною 1 статті 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Разом з тим, частинами 1 та 3 статті 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
Проте, в порушення вимог процесуального законодавства, заявником не наведено жодного об`єктивного факту на підтвердження того, що зазначені у клопотанні докази можуть бути втрачені або їх збирання чи подання стане згодом неможливим чи утрудненим.
При цьому, зі змісту клопотання ОСОБА_1 про забезпечення доказів вбачається, що обґрунтування необхідності забезпечення доказів полягають у тому, що він не може отримати певні докази, а не з тих підстав, що такі докази у майбутньому будуть втрачені або їхнє витребування судом під час судового розгляду справи стане неможливим або утрудненим.
Між тим, матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 звертався до приватного виконавця з вимогою про надання таких доказів.
Заявлені ОСОБА_1 вимоги по суті є клопотанням про витребування доказів, а не забезпеченням доказів з тих підстав, що такі документи у майбутньому не вдасться отримати взагалі.
Однак, колегія суддів дійшла висновку про те, що в даній справі виконавчі листи учасниками справи не оспорюються, відомості з лог-файлів не матимуть істотного значення для вирішення справи по суті, в свою чергу матеріали справи містять достатньо даних для вирішення справи по суті заявлених вимог.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 звертався до суду першої інстанції з аналогічним клопотанням, однак судом першої інстанції відмовлено у його задоволенні. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за вже наявними у ній доказами та на підставі встановлених обставин, тому підстав для витребування та дослідження нових доказів, в тому числі й після ухвалення оскаржуваного судового рішення першої інстанції, не вбачається.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає за необхідне клопотання ОСОБА_1 про забезпечення доказів - залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст.53, 84, 116, 365, 367, 368, 381-384, 389 ЦПК України
у х в а л и в:
Клопотання ОСОБА_1 про забезпечення доказів - залишити без задоволення.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно після її проголошення, є остаточною, касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий Н.П. Пилипчук
Судді О.В. Маміна
В.Б. Яцина