КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позову без розгляду
01 жовтня 2026 року справа № 320/8752/26
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу,
в с т а н о в и в:
14.02.2026 до Київського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ №27 від 23.01.2023 Головного управління Національної поліції в Київській області про притягнення до дисциплінарної відповідальності лейтенанта поліції ОСОБА_1 інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №2 Бучанського районного управління поліції;
- визнати протиправним та скасувати наказ №16 о/с від 27.01.2023 Головного управління Національної поліції в Київській області про звільнення лейтенанта поліції ОСОБА_1 інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №2 Бучанського районного управління поліції;
- поновити лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №2 Бучанського районного управління поліції;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_1 середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_1 судові витрати.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.04.2026 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позову шляхом надання позовної заяви у паперовій формі із належним чином засвідченими доказами у паперовій формі; надання суду обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для поновлення строку з доданням відповідних доказів на підтвердження обставин дотримання 15-тиденного строку звернення до суду; надання доказів сплати судового збору у сумі 1064,96 грн.; надання копії паспорта громадянина України - ОСОБА_1 .
12.05.2026 канцелярією суду зареєстровано заяву про усунення недоліків позову від 11.05.2026, до якої додано позовну заяву у паперовій формі із належним чином засвідченими доказами у паперовій формі; заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду; докази сплати судового збору у сумі 1064,96 грн.; копію паспорта громадянина України - ОСОБА_1 .
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.06.2026 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд якої вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено судове засідання у справі на 21.07.2026.
При цьому, в ухвалі від 22.06.2026 судом було зазначено, що питання про дотримання позивачем строку звернення до суду з даним позовом буде вирішено після отримання судом від відповідача доказів у справі, зокрема доказів ознайомлення позивача з оспорюваними наказами Головного управління Національної поліції в Київській області від 23.01.2023 №27 про притягнення до дисциплінарної відповідальності, та від 27.01.2023 №16 о/с про звільнення зі служби в поліції.
07.07.2026 через підсистему "Електронний суд" відповідачем подано заяву про залишення позову у цій справі без розгляду у зв`язку із пропуском позивачем строку для звернення до суду відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України.
У заяві від 07.07.2026 про залишення позову без розгляду у зв`язку із пропуском позивачем строку для звернення до суду відповідач зазначає, що з наказом ГУНП в Київській області від 27 січня 2023 року № 16 о/с в частині звільнення зі служби поліції, ОСОБА_2 ознайомився 06 лютого 2023 року. Таким чином, враховуючи дату ознайомлення Позивача із оскаржуваним наказом, останнім днем реалізації права на судове оскарження було 21 лютого 2023 року, однак позовна заява про оскарження наказів ГУНП в Київській області сформована та зареєстрована в «Електронному суді» ЄСІТС Київського окружного адміністративного суду 14 лютого 2026 року. Отже, на думку відповідача, позивачем пропущений строк звернення до суду.
Щодо неознайомлення з матеріалами службового розслідування, відповідачем зазначено, що відповідно до законодавства, ознайомлення з матеріалами службового розслідування є правом особи, щодо якої воно проводиться, а не імперативним обов`язком органу поліції. Ані Дисциплінарним статутом НПУ, ані Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України не встановлено обов`язкової процедури автоматичного направлення чи вручення матеріалів особі, що притягується до відповідальності. У разі виявлення бажання, така особа може скористатись своїм правом шляхом подання відповідного запиту. Оскільки ОСОБА_1 під час проведення службового розслідування до ГУНП в Київській області щодо надання йому матеріалів розслідування для ознайомлення не звертався, а члени дисциплінарної комісії не зобов`язані привозити або надсилати їх позивачу за місцем його знаходження, посилання на цю обставину є необґрунтованими, оскільки позивач самостійно не вживав жодних заходів для реалізації свого права на ознайомлення.
08.07.2026 через підсистему "Електронний суд" відповідачем подано відзив на позовну заяву.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.07.2026 позовну заяву залишено без руху та встановлено п`ятиденний строк з дня отримання (вручення) повного тексту ухвали, протягом якого позивачу необхідно було надати суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших підстав поважності пропуску цього строку, та докази поважності причин пропуску такого строку.
Копію ухвали Київського окружного адміністративного суду від 21.07.2026 про залишення позовної заяви без руху доставлено до електронного кабінету позивача та представника позивача 23.07.2026, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.
Враховуючи встановлений судом 5-денний строк, встановлений ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.07.2026 про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви останнім днем усунення недоліків позовної заяви є 28.07.2026.
28.07.2026 представником позивача подано через підсистему "Електронний Суд" заяву про усунення недоліків позову та письмові пояснення по справі.
Так, в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду позивач посилається на те, що на момент звільнення підстав вважати наказ протиправним об`єктивно не вважалось за можливе. Проте, після фактичного отримання 29.01.2026 постанови Сквирського міськрайонного суду Київської області від 25.02.2025 у справі № 376/286/23, позивач вважає, що з урахуванням зазначеної постанови, оскаржувані накази є протиправними, оскільки судом було встановлено, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1, ст.130 КУпАП не підтверджена, вину ОСОБА_1 не доведено. Зазначене дає позивачеві право стверджувати про протиправність оскаржуваних наказів.
Також представником позивача зауважено, що 19.01.2023 ухвалою Печерського районного суду міста Києва у справі № 757/2552/23-к, до позивача було застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 60 діб, тобто до 17.03.2026. У зв`язку із виконанням обов`язків покладених на позивача зазначеною ухвалою, він був позбавлений можливості полишати своє місце проживання. Дозволу на виїзд за межі місця проживання з метою отримання якихось наказів чи трудової - не отримував, більш того, ніяких розписок не писав, оскільки відбував запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначене підтверджує твердження позивача щодо того, що останній не писав і не мав змоги написати будь-які розписки про ознайомлення з оскаржуваними наказами. Вважає, що фактично позивача було звільнено на підставі адміністративного матеріалу, вину позивача за яким не підтверджено і не доведено.
На підставі викладеного, просить поновити строк для подання адміністративного позову та вважати недоліки усунутими.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.09.2026 призначено судове засідання у справі на 01.10.2026.
У судове засідання, призначене на 01.10.2026, з`явився представник відповідача. Позивач та його представник не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, представник позивача подав заяву про розгляд справи за відсутності позивача та його представника.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про пропуск позивачем строку звернення до суду з даним позовом, виходячи з наступного.
За правилами частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною третьою статті 122 КАС України установлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п`ята статті 122 КАС України).
Відповідно до приписів частини першої статті 59 Закону України «Про Національну поліцію» служба в поліції є державною службою особливого характеру, що відносить її до публічної служби в розумінні пункту 17 частини першої статті 4 КАС України.
Преамбулою Дисциплінарного статуту НП передбачено, що цим Статутом, зокрема, визначені види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Законом України від 15 березня 2022 року №2123-IX «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану» (далі - Закон №2123-IX) внесено зміни до указаних нормативно-правових актів. Зокрема, Дисциплінарний статут НП України доповнено розділом V «Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану», яким з 01 травня 2022 року, зокрема, запроваджено іншу процедуру ознайомлення поліцейського з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності та інші строки звернення до суду.
Так, частиною першою статті 30 Дисциплінарного статуту НП України (у редакції Закону №2123-IX) у разі відсутності поліцейського, якого притягнуто до дисциплінарної відповідальності, без поважних причин на службі копія наказу про застосування до нього дисциплінарного стягнення надсилається поштовим зв`язком (у разі можливості) на адресу місця проживання, зазначену в його особовій справі, або з використанням електронної комунікації за контактними даними, які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника.
Поліцейський вважається таким, що ознайомлений з наказом про застосування дисциплінарного стягнення, після спливу чотирьох календарних днів з дня його відправлення поштовим зв`язком або після спливу двох календарних днів - у разі відправлення з використанням електронної комунікації (частина друга статті 30 Дисциплінарного статуту НП України).
Частиною четвертою статті 31 Дисциплінарного статуту НП передбачено, що поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.
З аналізу норм абзацу другого частини четвертої статті 31 Дисциплінарного статуту НП випливає, що у разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.
Отже, для оскарження до адміністративного суду обох наказів: наказу ГУНП в Київській області від 23.01.2023 №27, яким до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, та наказу від 27.01.2023 №16 о/с про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції, яким виконано застосоване до позивача дисциплінарне стягнення, передбачено 15 днів з дня ознайомлення позивача з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.
Отже, з 01.05.2022 Законом №2123-IX запроваджено інші умови проведення службового розслідування, а також визначена нова процедура ознайомлення поліцейського з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності та установлені особливі строки оскарження дисциплінарних стягнень.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду встановлені статтею 123 КАС України.
Відповідно до частини третьої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Вирішуючи питання про обґрунтованість заяви позивача від 28.07.2026 про поновлення строку звернення до суду, суд виходить з такого.
Аналіз викладених положень КАС України дає підстави для висновку про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням правової визначеності в публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Звернення до суду за межами строків, визначених у статі 122 КАС України, є підставою для повернення (залишення без розгляду) позовної заяви, якщо суд не дійде висновку, що вказаний строк позивачем був пропущений з поважних причин.
Отже, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як було зазначено вище, предметом оскарження у цій справі є наказ ГУНП в Київській області від 23.01.2023 №27 про притягнення до дисциплінарної відповідальності лейтенанта поліції ОСОБА_1 інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №2 Бучанського районного управління поліції та наказ від 27.01.2023 №16 "По особовому складу" про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції згідно з пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби).
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 12.11.2003 по 19.04.2005 проходив службу в Збройних силах України, з 20.03.2006 по 07.11.2015 проходив службу в органах внутрішніх справ, з 07.11.2015 по 02.02.2016 та з 08.02.2017 по 31.01.2023 - проходив службу в Національній службі поліції.
17.01.2023 відносно позивача було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №175185 за ч.1 ст. 130 КУпАП.
У зв`язку із складенням відносно ОСОБА_1 адміністративного матеріалу за ч.1 ст.130 КУпАП, наказом ГУНП в Київській області від 23.01.2023 № 27 про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Головного управління Національної поліції в Київській області, ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби з поліції.
В порядку реалізації застосованого дисциплінарного стягнення Головним управління Національної поліції в Київській області виданий наказ від 27.01.2023 № 16 о/с, яким ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції з 31.01.2023, за п.6 ч.1 ст.77 ЗУ "Про Національну поліцію", з посади інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 2 Бучанського районного управління поліції, в званні лейтенант поліції.
В судовому засіданні 21.07.2026 судом встановлено та підтверджено наданими відповідачем доказами, що з оскаржуваним наказом ГУНП в Київській області від 23.01.2023 №27 про притягнення до дисциплінарної відповідальності лейтенанта поліції ОСОБА_1 інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №2 Бучанського районного управління поліції позивача було ознайомлено 25.01.2023, про що свідчить особистий підпис позивача в наказі.
Також, з оскаржуваним наказом ГУНП в Київській області від 27.01.2023 №16 о/с про звільнення зі служби в поліції позивач був ознайомлений 06.02.2023, про що свідчить особистий підпис позивача в наказі.
Отже, згідно з ч. 2 ст. 30 Дисциплінарного статуту НП вважається, що позивач особисто ознайомлений з оскаржуваним наказом від 23.01.2023 №27 - 25.01.2023, а з наказом від 27.01.2023 №16 о/с - 06.02.2023.
Крім того, відповідачем надано копію розписки з особистим підписом ОСОБА_1 про отримання 31.01.2023 трудової книжки серії НОМЕР_1 , копії наказу та військового квитка серії НОМЕР_2 в день звільнення останнього.
Проте представник позивача як у позовній заяві, так і в заяві про поновлення строку звернення від 28.07.2026 вказує на те, що строк на подання позову слід обраховувати з моменту отримання постанови Сквирського районного суду Київської області від 25.02.2025 у справі №376/286/23, а саме з 29.01.2026, оскільки питання протиправності оскаржуваних наказів виникло після фактичного дізнання про судове рішення за результатом розгляду справи, адміністративний матеріал відносно якого було покладено в основу звільнення.
На думку представника позивача, оскільки в судовому рішенні не було доведено вину позивача у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП, відповідно, він вважається невинуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а відлік строку слід здійснювати з моменту отримання позивачем постанови Сквирського районного суду Київської області від 25.02.2025 у справі №376/286/23 - а саме з 29.01.2026.
Також, у заяві від 28.07.2026 представник позивача посилається на те, що у зв`язку із виконанням обов`язків, покладених на позивача ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 19.01.2023 у справі № 757/2552/23-к про застосування до позивача запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 60 діб, тобто до 17.03.2026, він був позбавлений можливості полишати своє місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 та не міг писати розписки про вручення наказів, з приводу чого суд зазначає таке.
Як було встановлено судом, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19.01.2023 у справі № 757/2552/23-к клопотання старшого слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві Максимовича А.М. про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_1 задоволено, застосовано до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, що полягає в забороні підозрюваному залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 строком на два місяці в межах строків досудового розслідування, тобто до 17 березня 2023 року, та покладено процесуальні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, строком на два місяці, тобто до 17 березня 2023 року:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першим викликом;
- не відлучатись із м. Києва та Київської області, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду про зміну свого місця проживання та роботи;
- не спілкуватись із потерпілим ОСОБА_3 , свідками, в тому числі з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , експертами і учасниками даного кримінального провадження;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Звільнено підозрюваного з-під варти в залі суду.
Роз`яснено підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19.01.2023 у справі № 757/2552/23-к, захисники Алексійчук О.М. та Падецький О.А., які діють в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , подали апеляційні скарги.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 13.03.2023 у справі № 757/2552/23-к закрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами захисників Алексійчука О.М. та Падецького О.А., які діють в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19.01.2023, - у зв`язку з відмовою від них апелянтів.
Відповідно до ст. 532 КПК України ухвала слідчого судді першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (5 днів з дня оголошення), якщо таку скаргу не було подано. Якщо апеляцію подано - рішення набирає сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції (якщо його не скасовано).
Отже, ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19.01.2023 у справі № 757/2552/23-к набрала законної сили 13.03.2023.
Враховуючи, що станом на 25.01.2023 (дата ознайомлення з наказом від 23.01.2023 №27), на 06.02.2023 (дата ознайомлення з наказом від 27.01.2023 №16 о/с), ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19.01.2023 у справі № 757/2552/23-к про застосування щодо позивача запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту не набрала законної сили, позивач фактично міг покинути місце свого проживання, прибути до приміщення ГУ НП та особисто ознайомитись з оскаржуваними наказами від 23.01.2023 №27 - 25.01.2023, а з наказом від 27.01.2023 №16 о/с - 06.02.2023.
Крім того, жодних доказів того, що підписи ОСОБА_1 на розписках про ознайомлення з оскаржуваними наказами позивачу не належать, суду не надано. Підстав ставити під сумнів підпис позивача про ознайомлення з наказами від 23.01.2023 №27 та від 27.01.2023 №16 о/с - 06.02.2023 у суду немає.
Інших поважних підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду з посиланням на обставини об`єктивного і непереборного характеру, підтверджені доказами, позивачем у заяві від 28.07.2026 не наведено й таких не вбачається з матеріалів адміністративної справи.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Згідно з ч.ч. 1 - 3 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Також, відповідно до ч. 15 ст. 171 КАС України якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде залишена без розгляду.
На підставі викладеного, враховуючи, що позивачем не доведено наявності поважних причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з даним позовом, у зв`язку з чим не усунуто недоліки позовної заяви у встановлений судом строк, яку залишено без руху, суд вважає, що поданий адміністративний позов має бути залишений без розгляду.
Частиною сьомою статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що ухвали, постановлені судом без оформлення окремого документа, зазначаються у протоколі судового засідання. Суд може оформити такі ухвали окремим документом після закінчення судового засідання.
На підставі цієї норми суд вважає за доцільне оформити ухвалу окремим документом після закінчення судового засідання.
Керуючись статтями 121-123, 171, 240, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у х в а л и в:
1. У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 від 28.07.2026 про поновлення строку звернення до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.
2. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, - залишити без розгляду.
3. Копію ухвали видати (надіслати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Кушнова А.О.