ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 жовтня 2026 року Справа № 902/560/20(902/988/26)
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуюча суддя Коломис В.В., суддя Саврій В.А. , суддя Тимошенко О.М.
розглянувши у порядку письмового провадження без виклику представників сторін апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 04 серпня 2026 року у справі №902/560/20(902/988/26) (суддя Яремчук Ю.О.)
за позовом ОСОБА_1
до Фермерського господарства "Кальній"
про стягнення 894 660,84 грн
Апеляційну скаргу розглянуто судом без повідомлення учасників справи відповідно до частини 13 статті 8 та частини 2 статті 271 ГПК України
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 04.08.2026 у справі №902/560/20(902/988/26) позовну заяву ОСОБА_1 про стягнення з Фермерського господарства "Кальній" 894 660,84 грн, з яких: 753 044,85 грн, безпідставно набутих коштів; 106 460,14 грн - інфляційних втрат та 35 155,85 грн - 3% річних - повернуто.
Не погоджуючись з прийнятою судом першої інстанції ухвалою, ОСОБА_1 звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу місцевого господарського суду скасувати та направити матеріали справи № 902/560/20(902/988/26) до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у господарській справі.
Обґрунтовуючи свої вимоги, апелянт посилається на порушення Господарським судом Вінницької області норм процесуального права, а також на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.09.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 04.08.2026 у справі № 902/560/20(902/988/26). Встановлено відповідачу строк для подання до суду відзиву на апеляційну скаргу та доказів надсилання (надання) апелянту копії відзиву та доданих до нього документів протягом 5 (п`яти) днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження, з урахуванням положень статті 263 ГПК України. Роз`яснено учасникам справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
За приписами частини тринадцятої статті 8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. З врахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи (абзац другий частини десятої статті 270 ГПК України).
Відповідно до частин першої, другої статті 271 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з врахуванням особливостей, визначених цією статтею. Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. З врахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 оскаржується ухвала місцевого господарського суду про повернення позовної заяви (пункт 6 частини першої статті 255 ГПК України), колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 04.08.2026 у справі №902/560/20(902/988/26) за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Колегія суддів, розглянувши апеляційну скаргу в межах вимог та доводів, наведених в ній, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити, ухвалу місцевого господарського суду - скасувати.
При цьому колегія суддів виходила з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції, у провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа № 902/560/20 про банкрутство Фермерського господарства "Ланецького", яку ухвалою суду від 04.05.2026 прийнято до провадження суддею Яремчуком Ю.О. на стадії розпорядження майном боржника.
Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 11.05.2026 у тому ж складі суду прийнято до провадження заяву Фермерського господарства "Кальній" від 20.07.2025 про визнання грошових вимог до Фермерського господарства "Ланецького" у загальному розмірі 32 344,80 грн; клопотання арбітражного керуючого Томашука М.С. про скасування арештів майна банкрута; клопотання представника ОСОБА_2 про залучення ОСОБА_2 до участі у справі № 902/560/20 як третьої особи на стороні боржника; а також дві заяви ОСОБА_2 про визнання поточних кредиторських вимог до боржника у розмірі 6 805,77 грн кожна, подані відповідно 18.11.2025 та 27.01.2026.
30.07.2026 до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Фермерського господарства "Кальній" про стягнення 894 660,84 грн, з яких 753 044,85 грн безпідставно набутих коштів, 106 460,14 грн інфляційних втрат та 35 155,85 грн 3% річних.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.07.2026 вказану позовну заяву розподілено судді Тварковському А.А.
В обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що 27.09.2024 ним перераховано на рахунок Фермерського господарства "Кальній" грошові кошти у загальному розмірі 753 044,85 грн.
Зазначені кошти були перераховані з метою погашення визнаних Господарським судом Вінницької області кредиторських вимог у справі № 902/560/20 про банкрутство Фермерського господарства "Ланецького", наслідком чого мало бути закриття провадження у вказаній справі, однак таке перерахування позивач здійснив самостійно, без попереднього звернення до розпорядника майна боржника - арбітражного керуючого Томашука М.С. за актуальним реєстром вимог кредиторів Фермерського господарства "Ланецького".
Водночас у позовній заяві зазначено, що ОСОБА_1 уже звертався до суду в порядку цивільного судочинства з позовом про повернення безпідставно сплачених коштів, стягнення інфляційних втрат та 3% річних, однак ухвалою Погребищенського районного суду Вінницької області від 19.05.2026, залишеною без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 23.07.2026, провадження у справі №143/27/26 за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства "Кальній" про повернення безпідставно набутих коштів закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України.
Закриваючи провадження у справі № 143/27/26, Погребищенський районний суд Вінницької області виходив із того, що ОСОБА_1 , перераховуючи грошові кошти у загальному розмірі 753 044,85 грн на банківський рахунок Фермерського господарства "Кальній", діяв як власник Фермерського господарства "Ланецького" в межах процедури банкрутства останнього, у зв`язку з чим дійшов висновку, що відповідний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 03.08.2026 матеріали справи №902/988/26 за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства "Кальній" про стягнення 894 660,84 грн передано за підсудністю для розгляду Господарським судом Вінницької області, у провадженні якого перебуває справа № 902/560/20 про банкрутство Фермерського господарства "Ланецького".
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 03.08.2026 матеріали справи № 902/988/26 передано судді Яремчуку Ю.О.
Місцевий господарський суд, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , дійшов висновку про її повернення на підставі пункту 1 частини п`ятої статті 174 ГПК України.
При цьому суд першої інстанції зазначив в оскаржуваній ухвалі, що спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з врахуванням особливостей, визначених Кодексом України з процедур банкрутства, а суб`єктний склад учасників відокремленого позовного провадження, що розглядається в межах справи про банкрутство, визначається положеннями ГПК України та не є тотожним складу учасників провадження у справі про банкрутство.
Суд зауважив, що позовна заява подана ОСОБА_1 , який при перерахуванні коштів Фермерському господарству "Кальній" діяв як власник Фермерського господарства "Ланецького" в межах процедури банкрутства останнього, водночас відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30.06.2026 внесено зміни, згідно з якими на день розгляду справи № 902/988/26 керівником та кінцевим бенефіціарним власником Фермерського господарства "Ланецького" є ОСОБА_2 , у зв`язку з чим місцевий господарський суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 не є стороною даного позову.
Крім того, місцевий господарський суд вказав, що у справі № 902/560/20 триває процедура розпорядження майном боржника, яка передбачає здійснення заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням його майном з метою забезпечення збереження та ефективного використання майнових активів боржника, при цьому процедура банкрутства характеризується специфічним складом учасників, особливими процесуальними правами та обов`язками таких учасників, а також спеціальними способами захисту їх прав та інтересів.
Враховуючи предмет заявленого позову, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність у ОСОБА_1 права на звернення до суду з такими позовними вимогами та, відповідно, про те, що позовна заява підписана особою, яка не має права її підписувати, що відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 174 ГПК України є підставою для повернення позовної заяви заявнику.
Натомість, з такими доводами та власне висновками місцевого господарського суду колегія суддів погодитись не може з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до частини першої статті 4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується; ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Згідно з частиною другою статті 4 ГПК України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно з частинами першою та другою статті 44 ГПК України, усі фізичні і юридичні особи здатні мати процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, боржника (процесуальна правоздатність), а фізичні особи, які досягли повноліття, і юридичні особи здатні особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (процесуальна дієздатність).
За змістом частин першої та третьої статті 45 ГПК України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу, при цьому позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.
Відповідно до частини першої статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з врахуванням особливостей, визначених цією статтею.
За приписами частини другої статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, у межах цієї справи вирішує майнові спори, стороною в яких є боржник, та інші передбачені цією нормою спори.
Частиною першою статті 56 ГПК України передбачено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Вимоги до форми та змісту позовної заяви визначені статтею 162 ГПК України, відповідно до частини другої якої позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Водночас частиною п`ятою статті 174 ГПК України встановлено вичерпний перелік випадків, у яких суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи, зокрема відповідно до пункту 1 цієї частини позовна заява підлягає поверненню, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Таким чином, вирішуючи питання про наявність передбачених пунктом 1 частини п`ятої статті 174 ГПК України підстав для повернення позовної заяви, суд має встановити саме наявність визначених цією процесуальною нормою обставин, пов`язаних із процесуальною дієздатністю особи, фактом підписання позовної заяви та наявністю у особи, яка її підписала, відповідних повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи, позовну заяву у справі № 902/560/20(902/988/26) подано ОСОБА_1 від власного імені як фізичною особою, при цьому саме ОСОБА_1 визначено у позовній заяві позивачем, а Фермерське господарство "Кальній" - відповідачем.
Предметом заявленого ОСОБА_1 позову є стягнення з Фермерського господарства "Кальній" на його користь 894 660,84 грн, з яких 753 044,85 грн безпідставно набутих коштів, 106 460,14 грн інфляційних втрат та 35 155,85 грн 3% річних.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що заявлені вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує перерахуванням 27.09.2024 на банківський рахунок Фермерського господарства "Кальній" грошових коштів у загальному розмірі 753 044,85 грн двома платежами: 5 368,00 грн згідно з платіжною інструкцією № 4700817 від 27.09.2024 та 747 676,85 грн згідно з платіжною інструкцією № 4700813 від 27.09.2024.
Водночас зазначені кошти, за твердженням позивача, перераховувалися ним з метою погашення визнаних Господарським судом Вінницької області кредиторських вимог Фермерського господарства "Кальній" до Фермерського господарства "Ланецького" у справі №902/560/20 про банкрутство останнього, які ухвалою Господарського суду Вінницької області від 29.11.2023 були визнані у загальному розмірі 753 044,85 грн.
Разом з тим позовну заяву ОСОБА_1 подав не від імені Фермерського господарства "Ланецького" та не як керівник, представник чи інша уповноважена особа цього господарства, а від власного імені, обґрунтовуючи наявність саме у нього права вимоги до Фермерського господарства "Кальній" у зв`язку з перерахуванням відповідних грошових коштів.
Матеріали позовної заяви не свідчать про те, що ОСОБА_1 при зверненні до господарського суду 30.07.2026 заявляв позовні вимоги від імені Фермерського господарства "Ланецького", підписував позовну заяву від імені цього господарства чи обґрунтовував свої повноваження на її подання статусом керівника або кінцевого бенефіціарного власника Фермерського господарства "Ланецького".
Наведені обставини залишилися поза належною увагою суду першої інстанції, який, вирішуючи питання про наявність підстав для повернення позовної заяви, фактично ототожнив правовий статус ОСОБА_1 у правовідносинах, пов`язаних із банкрутством Фермерського господарства "Ланецького", з його процесуальним статусом позивача у цьому відокремленому позовному провадженні.
Так, висновок місцевого господарського суду про те, що у зв`язку із внесенням 30.06.2026 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про ОСОБА_2 як керівника та кінцевого бенефіціарного власника Фермерського господарства "Ланецького" ОСОБА_1 не є стороною даного позову, не відповідає змісту поданої позовної заяви, оскільки позивачем у ній визначено саме ОСОБА_1 , тоді як Фермерське господарство "Ланецького" стороною цього відокремленого позовного провадження не зазначено.
Відтак зміна керівника та кінцевого бенефіціарного власника Фермерського господарства "Ланецького" сама по собі не впливає на процесуальну дієздатність ОСОБА_1 як фізичної особи та не позбавляє його права особисто звернутися до суду від власного імені і підписати позовну заяву, у якій він визначає себе позивачем та стверджує про порушення саме своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Водночас посилання апелянта на те, що станом на 27.09.2024 він був власником корпоративних прав Фермерського господарства "Ланецького", а частиною сьомою статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства власнику корпоративних прав боржника надано право протягом провадження у справі про банкрутство задоволити вимоги конкурсних кредиторів у визначеному цією нормою порядку, стосуються обставин та правових підстав здійснення спірних платежів і підлягають оцінці під час розгляду заявлених позовних вимог по суті, однак не впливають на наявність у ОСОБА_1 процесуального права звернутися до суду від власного імені та особисто підписати подану ним позовну заяву.
При цьому передбачена пунктом 1 частини п`ятої статті 174 ГПК України підстава для повернення позовної заяви у зв`язку з її підписанням особою, яка не має права її підписувати, стосується наявності у підписанта відповідного процесуального права на вчинення такої дії, тоді як місцевий господарський суд не встановив ані відсутності у ОСОБА_1 процесуальної дієздатності, ані того, що позовна заява ним не підписана, ані того, що він підписав її від імені іншої особи без належних повноважень.
Натомість висновок про відсутність у ОСОБА_1 права на підписання позовної заяви суд першої інстанції обґрунтував фактично відсутністю у нього, на думку суду, права на звернення з відповідними позовними вимогами з огляду на зміну керівника та кінцевого бенефіціарного власника Фермерського господарства "Ланецького", тобто обставинами, які не охоплюються змістом застосованої судом процесуальної підстави для повернення позовної заяви.
Колегія суддів звертає увагу, що питання про те, чи належить ОСОБА_1 заявлене ним матеріальне право вимоги до Фермерського господарства "Кальній", чи дійсно перераховані 27.09.2024 грошові кошти належали позивачу, а також чи виник у відповідача обов`язок з їх повернення саме ОСОБА_1 , стосуються підстав та обґрунтованості заявленого позову і підлягають встановленню судом під час розгляду спору по суті на підставі поданих учасниками справи доказів, а не шляхом вирішення цих питань на стадії прийняття позовної заяви через застосування пункту 1 частини п`ятої статті 174 ГПК України.
Суд також враховує, що провадження у справі № 143/27/26 за аналогічними вимогами ОСОБА_1 до Фермерського господарства "Кальній" було закрито Погребищенським районним судом Вінницької області саме з тих підстав, що, перераховуючи спірні грошові кошти, ОСОБА_1 діяв як власник Фермерського господарства "Ланецького" в межах процедури банкрутства останнього, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про неможливість розгляду такого спору в порядку цивільного судочинства, а відповідна ухвала залишена без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 23.07.2026.
Водночас наведений висновок суду цивільної юрисдикції щодо порядку розгляду спору не вирішує питання про наявність чи відсутність у ОСОБА_1 матеріально-правових підстав для стягнення заявлених сум та не звільняє господарський суд від необхідності дослідити такі підстави під час розгляду справи по суті, однак сам по собі не може бути трансформований у висновок про відсутність у ОСОБА_1 процесуального права на підписання та подання позову від власного імені.
Не може слугувати належним обґрунтуванням повернення позовної заяви і посилання місцевого господарського суду на частину першу статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства щодо повноважень ліквідатора з формування ліквідаційної маси та вжиття заходів, спрямованих на пошук, виявлення і повернення майна банкрута, оскільки, як встановлено самим судом першої інстанції, у справі № 902/560/20 триває процедура розпорядження майном Фермерського господарства "Ланецького", тоді як наведена норма визначає повноваження ліквідатора після його призначення у ліквідаційній процедурі.
Наведене узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 09.02.2022 у справі № 910/6939/20, відповідно до яких правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, при цьому суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси такої особи, та залежно від встановленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Таким чином, встановлення наявності у позивача порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу та належності йому заявленого матеріального права вимоги здійснюється судом за результатами розгляду спору, а відсутність такого права, у разі її встановлення, може бути підставою для відмови у задоволенні позову, однак не може ототожнюватися з відсутністю у фізичної особи процесуального права підписати та подати від власного імені позовну заяву і, відповідно, сама по собі не утворює передбаченої пунктом 1 частини п`ятої статті 174 ГПК України підстави для її повернення.
За наведеного доводи апеляційної скарги про помилковість висновку суду першої інстанції щодо відсутності у ОСОБА_1 права на звернення до суду з відповідним позовом та наявності у зв`язку із цим підстав для повернення позовної заяви є обґрунтованими, тоді як наведені апелянтом аргументи щодо належності йому перерахованих грошових коштів, наявності підстав для їх повернення відповідно до статті 1212 ЦК України, обставин здійснення платежів та виникнення у Фермерського господарства "Кальній" обов`язку з повернення відповідних сум стосуються суті заявленого спору, а тому не підлягають оцінці судом апеляційної інстанції під час перегляду ухвали про повернення позовної заяви.
Отже, колегія суддів дійшла висновку, що місцевий господарський суд безпідставно ототожнив питання наявності у ОСОБА_1 матеріально-правових підстав для заявлення вимоги про стягнення спірних коштів із наявністю у нього процесуального права на підписання та подання позовної заяви від власного імені, тоді як зміна керівника та кінцевого бенефіціарного власника Фермерського господарства "Ланецького" не позбавляє ОСОБА_1 процесуальної дієздатності та права особисто звернутися до суду за захистом прав та інтересів, які він вважає порушеними, а питання належності йому заявленого права вимоги підлягає встановленню під час розгляду спору по суті, у зв`язку з чим передбачені пунктом 1 частини п`ятої статті 174 ГПК України підстави для повернення позовної заяви у цьому випадку відсутні.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 280 ГПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Частиною третьою статті 271 ГПК України встановлено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвали про повернення позовної заяви справа передається на розгляд суду першої інстанції.
Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що ухвала Господарського суду Вінницької області від 04.08.2026 у справі № 902/560/20(902/988/26) постановлена з порушенням норм процесуального права, з огляду на що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід задоволити, ухвалу місцевого господарського суду скасувати, а справу №902/560/20(902/988/26) направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 271, 275, 280-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити.
2. Ухвалу Господарського суду Вінницької області від 04 серпня 2026 року у справі №902/560/20(902/988/26) скасувати.
3. Справу №902/560/20(902/988/26) направити до Господарського суду Вінницької області для продовження розгляду.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.
Головуюча суддя Коломис В.В.
Суддя Саврій В.А.
Суддя Тимошенко О.М.