УХВАЛА
08 жовтня 2026 року
м. Київ
справа № 274/8147/25
провадження № 61-11095ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Дундар І. О. при вирішенні питання про відкриття провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Акцент-Банк", яка підписана представником Омельченком Євгеном Володимировичем, на ухвалу Житомирського апеляційного суду від 03 липня 2026 року у справі за позовом Акціонерного товариства "Акцент-Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
Акціонерне товариство "Акцент-Банк" (далі - АТ "Акцент-Банк") 18 серпня 2026 року засобами поштового зв`язку подало до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана представником Омельченком Є. В., на ухвалу Житомирського апеляційного суду від 03 липня 2026 року.
Ухвалою Верховного Суду від 07 вересня 2026 року касаційну скаргу АТ "Акцент-Банк" залишено без руху, надано строк на усунення недоліків касаційної скарги, а саме роз`яснено право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строку на касаційне оскарження і навести інші підстави для поновлення строку, подавши відповідні докази.
30 вересня 2026 року на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 07 вересня 2026 року від АТ "Акцент-Банк" надійшла заява, яка підписана представником Рибалкою Д. М., про усунення недоліків.
Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника (частина перша статті 58 ЦПК України).
Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника (частина третя статті 58 ЦПК України).
Тлумачення вказаних норм свідчить, що в процесуальному законодавстві розмежовано такі категорії, як «самопредставництво» і «представництво». Тобто допускається можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи, як в порядку самопредставництва, так і іншими особами, як представниками юридичної особи. Для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи без додаткового уповноваження.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2024 року у справі № 910/16580/23 (провадження № 12-30гс24) вказано, що:
«7.36. Здійснюючи тлумачення частини третьої статті 56 ГПК України, Велика Палата Верховного Суду, доходить висновку, що її формулювання дозволяє виснувати про те, через яких осіб можливе самопредставництво юридичної особи, а також про те, що, окрім керівника і члена виконавчого органу, такими особами можуть бути також інші особи, уповноважені діяти від імені юридичної особи відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту).
7.37. Особа, через яку юридична особа діє на засадах самопредставництва, має підтвердити суду цей свій статус, зокрема шляхом подання документів, вказаних у частині третій статті 56 ГПК України [статут, положення, трудовий договір (контракт)]. Водночас, якщо відповідні відомості щодо особи, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи на засадах самопредставництва, внесені до Єдиного державного реєстру, ці відомості є офіційним та достатнім підтвердженням того, що юридична особа діє в суді через певну особу на засадах самопредставництва (з урахуванням відповідних обмежень повноважень, якщо такі є). Отже, за наявності інформації щодо такої особи в Єдиному державному реєстрі, у разі подання її суду, відсутності стосовно цього спору, про який повідомлено суду, підстави додатково підтверджувати ці повноваження документами, які за своїм змістом є тими, що визначені частиною третьою статті 56 ГПК України, - статутом, положенням, трудовим договором (контрактом) - відсутні, оскільки суд може покладатись на відомості з Реєстру як на достовірні».
Заява АТ "Акцент-Банк" про усунення недоліків не відповідає вимогам статті 183 ЦПК України, оскільки підписана особою, яка не має права її підписувати. Заява та додані до неї матеріали не містять визначених частиною четвертою статті 58 ЦПК України документів, які можуть підтвердити повноваження Рибалки Д. М. діяти від імені АТ "Акцент-Банк" в порядку самопредставництва.
Додана до заяви довіреність, сформована через підсистему «Електронний суд» від 08 липня 2026 року, яка видана від Шкапенка О. В., не підтверджує наявність підстав для самопредставництва. Окрім цього, заява та додані до неї матеріали не містять будь-яких відомостей щодо наявності у Рибалки Д. М., як представника АТ "Акцент-Банк" статусу адвоката.
За таких обставин, згідно з частиною четвертою статті 183 ЦПК України заява АТ "Акцент-Банк", яка підписана представником Рибалкою Д. М., про усунення недоліків підлягає поверненню у зв`язку з тим, що підписана особою, яка не має права її підписувати.
Європейський суд з прав людини зауважив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).
Відповідно до частини першої статті 120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом. У частині другій статті 127 ЦПК України передбачено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Таким чином, оскільки ухвала Верховного Суду від 07 вересня 2026 року не виконана, наявні підстави для продовження строку на усунення недоліків. Тому суд, на підставі частини другої статті 127 ЦПК України, продовжує його.
Керуючись статтями 120, 127, 260, 389, 392, 393 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Заяву Акціонерного товариства "Акцент-Банк", яка підписана представником Рибалкою Дарією Миколаївною, про усунення недоліків повернути без розгляду.
Продовжити Акціонерному товариству "Акцент-Банк» строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І. О. Дундар