УХВАЛА
Справа № 564/5099/25
09 жовтня 2026 року
Костопільський районний суд Рівненської області
у складі судді Снітчук Р.М.
за участі секретаря Ажнюк О.С.
представника позивача ОСОБА_1
представника третьої особи на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Міністерства оборони України, ОСОБА_2
провівши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Костопіль підготовче засідання у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи на стороні відповідачів, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Міністерство оборони України, Міністерство у справах ветеранів України про встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання членом сім`ї загиблого військовослужбовця,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_3 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про встановлення факту проживання однією сім`єю із племінником ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання бойового завдання із здійснення заходів оборони держави та стримуванні збройної агресії російської федерації, в с. Іванівське Бахмутського району Донецької області та визнання її членом сім`ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_6 .
У підготовчому засіданні представник позивача ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримала, просила призначити справу до судового розгляду по суті.
Відповідач ОСОБА_4 , її представник адвокат Осика Ю.П. та відповідач ОСОБА_4 у підготовче засідання не з`явилися, про причини неявки не повідомили, про день, місце та час підготовчого засідання повідомлені вчасно та належним чином.
Представник третьої особи на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Міністерства оборони України Стадник С.І. у підготовчому засіданні заявив клопотання про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про визнання позивача членом сім`ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_6 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, оскільки така вимога не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
В обгрунтування зазначеного клопотання покликався на те, що заявлена вимога спрямована не на встановлення юридичного факту, а на набуття спеціального правового статусу члена сім`ї військовослужбовця для подальшої реалізації державних соціальних гарантій.
Порядок визначення осіб, які мають право на одноразову грошову допомогу, врегульований Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», постановою Кабінету Міністрів України від 30 липня 2025 року № 936 та іншими нормативно-правовими актами, якими визначено компетентні органи, процедуру подання документів, прийняття рішення та порядок його оскарження.
Отже, питання набуття статусу особи, яка претендує на державні соціальні гарантії як член сім`ї військовослужбовця, законом віднесено до компетенції уповноважених органів, а не суду.
Саме такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 30 серпня 2023 року у справі №332/1267/23 (провадження № 61-9021св23), зазначивши, що якщо метою звернення до суду є отримання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, який має спеціальний позасудовий порядок надання, така вимога не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Верховний Суд зазначив, що законодавством встановлено спеціальний адміністративний порядок надання такого статусу, рішення компетентного органу може бути оскаржене до адміністративного суду, а тому цивільний суд не вправі підміняти собою орган, уповноважений вирішувати питання про надання відповідного статусу.
У даній справі позивач просить суд безпосередньо визнати її членом сім`ї військовослужбовця, тобто фактично вирішити питання про набуття спеціального правового статусу, порядок надання якого визначений законом та здійснюється в позасудовому (адміністративному) порядку.
Заслухавши думку представника позивача, третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо пердмета спору, Міністрества оборони України та перевіривши мотиви клопотання, суд вважає його обгрунтвоаним і таким, що підлягає до задоволення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
У частині першій статті 315 ЦПК України наведено перелік фактів, справи про встановлення яких розглядаються судом. За змістом частини другої цієї статті зазначений перелік не є вичерпним.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право.
Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 761/16799/15-ц (провадження № 14-139цс18).
У пунктах 2, 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" судам роз`яснено, що при вирішенні питання про підвідомчість справи суди мають право враховувати норми законодавчих актів, якими передбачено несудовий порядок встановлення певних фактів або визначено факти, які в даних правовідносинах можуть підтверджуватися рішенням суду.
Пунктом 5 Порядку надання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2015 № 740, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.04.2024 № 416 визначено, що для надання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України заявник подає місцевому структурному підрозділу з питань ветеранської політики за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання (перебування) або за адресою фактичного місця проживання (для внутрішньо переміщених осіб) заявника заяву: у паперовій формі за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання (перебування) або за адресою фактичного місця проживання (для внутрішньо переміщених осіб) заявника безпосередньо місцевому структурному підрозділу з питань ветеранської політики, у тому числі шляхом надсилання засобами поштового зв`язку або через центр;
в електронній формі заявниками з числа членів сімей осіб, зазначених у пункті 5 частини першої статті 10-1 Закону, засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) (для законних представників або уповноважених осіб зазначених осіб за наявності технічної можливості) або засобами Реєстру.
Пунктом 13 Порядку передбачено, що рішення про надання (відмову у наданні) статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України приймається місцевим структурним підрозділом з питань ветеранської політики за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання (перебування) або за адресою фактичного місця проживання (для внутрішньо переміщених осіб) заявника в місячний строк з дня надходження заяви (заяви в електронній формі).
З наведеного вбачається, що питання набуття статусу особи, як члена сім`ї загиблого військовослужбовця, законом віднесено до компетенції уповноважених на те органів та визначено досудовий порядок набуття такого статусу.
У постанові від 18 січня 2024 р. в справі № 560/17953/21 (провадження № 11- 150апп23) Велика Палата Верховного Суду наголосила, що до юрисдикції цивільних судів справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;
- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам право подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо)
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
У постанові від 30.08.2023 у справі №332/1267/23 Верховний Суд виснував, якщо метою звернення до суду є отримання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника України, який має спеціальний позасудовий порядок надання, така вимога не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
За наведених обставин вважає, що позовна заява в частині вимог визнання позивача членом сім`ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_6 не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки питання набуття статусу члена сім`ї загиблого Зхасиника України віднесено до компетенції інших органів, а суд не наділений повноваженнями підміняти собою цей орган та здійснювати первинну оцінку обставин, які відповідно до закону підлягають встановленню в адміністративному порядку.
Враховуючи викладене, вважаю за вірне провадження у справі в частині заявлених вимог про визнання членом сім`ї загиблого військовослужбовця закрити.
На підставі виклдаденого, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України,
п о с т а н о в и в:
Закрити провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи на стороні відповідачів, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Міністерство оборони України, Міністерство у справах ветеранів України в частині позовних вимог про визнання членом сім`ї загиблого військовослужбовця.
Роз`яснити сторонам, що відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду
Повний текст ухвали складено 09 жовтня 2026 року.
Суддя: Снітчук Р.М.