УХВАЛА
08 жовтня 2026 року
м. Київ
справа № 489/1482/25
провадження № 61-13859св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Пророка В. В. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Петрова Є. В.,
розглянув заяву судді Пророка Віктора Васильовича про самовідвід від участі у розгляді справи за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт», ОСОБА_2 , третя особа - Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про визнання відсутнім (припиненим) зобов`язання, за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Мотельчук Юлія Ігорівна, на постанову Миколаївського апеляційного суду від 27 жовтня 2025 року,
ВСТАНОВИВ:
У березні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «ФК «Форінт», ОСОБА_2 , третя особа - Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - Відділ примусового виконання рішень), у якому просила визнати відсутнім (припиненим) її зобов`язання як майнового поручителя за договором іпотеки від 24 червня 2008 року відповідати перед АТ «Сбербанк», правонаступником якого є ТОВ «ФК «Форінт», за виконання ОСОБА_2 , як боржником за договором про відкриття кредитної лінії від 24 червня 2008 року № 16-Н/08/19/ФО/П, зобов`язань щодо сплати процентів за користування кредитом та пені, нарахованих після 09 січня 2009 року.
У вересні 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Мотельчук Ю. І., подала заяву про забезпечення позову, у якій просила заборони Відділу примусового виконання рішень здійснювати будь-які виконавчі дії у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, у тому числі щодо примусової реалізації належних їй нежитлових приміщень магазину загальною площею 773,40 кв. м, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , з метою погашення заборгованості ОСОБА_2 перед ТОВ «ФК «Форінт» у розмірі 13 671 803,03 грн, нарахованої за період із 23 червня 2009 року до 15 лютого 2012 року за договором про відкриття кредитної лінії від 24 червня 2008 року № 16-Н/08/19/ФО/П.
Центральний районний суд міста Миколаєва ухвалою від 09 вересня 2025 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнив.
Забезпечив позов шляхом заборони Відділу примусового виконання рішень здійснювати будь-які виконавчі дії у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, у тому числі щодо примусової реалізації належних ОСОБА_1 нежитлових приміщень магазину загальною площею 773,40 кв. м, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: нежитлових приміщень першого поверху та сходових клітин літ. «А» площею 171,8 кв. м, нежитлових приміщень підповерху площею 153,2 кв. м, нежитлових приміщень другого поверху та сходової клітини площею 448,4 кв. м, із метою погашення заборгованості ОСОБА_2 перед ТОВ «ФК «Форінт» у розмірі 13 671 803,03 грн, нарахованої за період із 23 червня 2009 року до 15 лютого 2012 року за договором про відкриття кредитної лінії від 24 червня 2008 року № 16-Н/08/19/ФО/П, укладеним між ЗАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» та ОСОБА_2 .
Миколаївський апеляційний суд постановою від 27 жовтня 2025 року апеляційні скарги Відділу примусового виконання рішень та ТОВ «ФК «Форінт» задовольнив.
Ухвалу Центрального районного суду міста Миколаєва від 09 вересня 2025 року скасував та ухвалив нове судове рішення, яким відмовив ОСОБА_1 у задоволенні заяви про забезпечення позову у справі № 489/1482/25.
У листопаді 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Мотельчук Ю. І., подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Миколаївського апеляційного суду від 27 жовтня 2025 року, а ухвалу Центрального районного суду міста Миколаєва від 09 вересня 2025 року залишити в силі.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Пророка В. В. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Петрова Є. В. ухвалою від 01 грудня 2025 року відкрив касаційне провадження у цій справі та витребував її матеріали із Центрального районного суду міста Миколаєва.
Вказана ухвала, на підставі частини третьої статті 415 ЦПК України, була оформлена суддею Петровим Є. В., оскільки Пророк В. В. , як суддя-доповідач у цій справі, не згоден з відкриттям касаційного провадження - на його переконання касаційне провадження у цій справі було відкрите помилково, про що описано в його окремій думці від 01 грудня 2025 року.
29 грудня 2025 року матеріали справи № 489/1482/25 надійшли до Верховного Суду.
08 жовтня 2026 року суддя Пророк В. В. заявив про самовідвід у справі, оскільки є обставини, які можуть викликати сумніви в його об`єктивності та неупередженості.
Суддя Пророк В. В. зазначив, що, будучи суддею-доповідачем у цій справі, він не погоджувався з відкриттям касаційного провадження, оскільки вважав, що касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. На його переконання, належним процесуальним рішенням Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду за таких обставин було постановлення ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження.
Крім того, суддя Пророк В. В. звернув увагу на те, що раніше Верховний Суд уже задовольняв заявлені ним самовідводи у зв`язку з висловленням в окремих думках правової позиції щодо результатів касаційного перегляду, зокрема у справі № 757/7499/17 (провадження № 61-9313св20) (ухвала Верховного Суду від 20 березня 2024 року), справі № 456/253/22 (провадження № 61-6231ск24) (ухвала Верховного Суду від 12 липня 2024 року), справі № 461/6975/23 (провадження № 61-8129св24) (ухвала Верховного Суду від 06 листопада 2024 року) та справі № 2-750/11 (провадження № 61-7603св24) (ухвала Верховного Суду від 18 грудня 2024 року).
Оскільки в окремій думці від 01 грудня 2025 року суддя Пророк В. В. фактично висловив свою правову позицію щодо результату розгляду Верховним Судом справи № 489/1482/25, з метою недопущення виникнення обставин, які могли б викликати в учасників справи чи стороннього спостерігача обґрунтовані сумніви в його неупередженості, а також задля забезпечення довіри учасників справи до суду та ухвалених ним судових рішень, на підставі пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України він заявив самовідвід від участі у розгляді справи № 489/1482/25.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи заяви судді Верховного Суду Пророка В. В., дійшов висновку, що заява не підлягає задоволеннюз таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частин першої-третьої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення у справі «Білуха проти України», № 33949/02, від 09 листопада 2006 року).
Згідно з частиною дев`ятою статті 40 ЦПК України питання про самовідвід судді вирішується ухвалою суду, що розглядає справу, яка оформлюється окремим документом.
Зазначені суддею, який входить до складу колегії, - Пророком В. В. у заяві про самовідвід доводи не свідчать про існування обставин, які можуть викликати сумнів у його неупередженості та об`єктивності під час вирішення цієї справи.
В окремій думці, викладеній суддею Верховного Суду Пророком В. В. у цій справі, він висловив свою позицію щодо процесуального питання (щодо помилкового відкриття касаційного провадження), проте не робив жодних висновків щодо вирішення спору по суті.
Інших, визначених статтями 36, 37 ЦПК України підстав для самовідводу, також не встановлено.
За таких обставин колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду відмовляє судді Верховного Суду Пророку В. В., який входить до складу зазначеної колегії суддів, у задоволенні заяви про самовідвід у зв`язку з відсутністю визначених цивільним процесуальним законодавством України обставин, які виключають його участь у розгляді цієї справи.
Керуючись статтями 36, 40, 260 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви судді Пророка Віктора Васильовича про самовідвід відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Ухвала відповідно до частини третьої статті 415 ЦПК України оформлена суддею Петровим Є. В.
Судді: В. В. Пророк
А. А. Калараш
Є. В. Петров