УХВАЛА
12 жовтня 2026 року
м. Київ
справа № 761/29994/25
провадження № 61-12273вд26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Фаловської І. М. розглянув заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід судді Верховного Суду Сердюка Валентина Васильовича від розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Банк Альянс»
про стягнення нарахованих процентів за вкладом,
УСТАНОВИВ:
У липні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Банк Альянс» (далі - АТ «Банк Альянс») про стягнення нарахованих процентів за вкладом.
Шевченківський районний суд міста Києва рішенням від 27 січня 2026 року
у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовив.
Київський апеляційний суд постановою від 29 липня 2026 року рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 27 січня 2026 року залишив без змін.
20 вересня 2026 року до Верховного Суду засобами поштового зв`язку надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 27 січня 2026 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 липня 2026 року.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями
від 22 вересня 2026 року справу призначено судді-доповідачеві Сердюку В. В., судді, які входять до складу колегії: Осіян О. М., Сакара Н. Ю.
Верховний Суд ухвалою від 28 вересня 2026 року касаційну скаргу залишив без руху та надав строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Запропонував заявнику підтвердити ціну позову на день подання позовної заяви шляхом надання копії позовної заяви, з якої можливо буде встановити точну ціну позову. Попередив про наслідки невиконання вимог вказаної ухвали.
08 жовтня 2026 року до Верховного Суду засобами поштового зв`язку на виконання ухвали суду від 28 вересня 2026 року надійшла заява (відповідь) представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на усунення недоліків касаційної скарги, до якої додані заяви щодо дій судді Сердюка В. В. та про недовіру судді Сердюку В. В., зі змісту яких вбачається, що ці заяви є заявою про відвід судді Сердюка В. В.
Заяву мотивовано тим, що суддя Сердюк В. В. постановив ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, водночас не обізнаний зі змістом касаційної скарги. Заявник зазначає, що у майбутньому надані матеріали на усунення недоліків стануть підставою для постановлення «шаблонної ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження у цій справі з посиланням на те, що ця справа є малозначною».
Верховний Суд ухвалою від 09 жовтня 2026 року заяву представника
ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід судді Верховного Суду
Сердюка В. В. визнав необґрунтованою та передав для вирішення у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України, іншому судді.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями
від 09 жовтня 2026 року справу призначено судді-доповідачеві Фаловській І. М.
Заява представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід судді Верховного Суду Сердюка В. В. задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Верховний Суд звертає увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується насамперед на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно із законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь?якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді - як реальної, так і суб`єктивної.
Так, відповідно до статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Згідно з частиною одинадцятою статті 40 ЦПК України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Саме тому не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожна людина має право на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом упродовж розумного строку, встановленого законом.
Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини
(далі - ЄСПЛ) об`єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішній вияв того, що відбувається; суддею створено достатні гарантії для усунення об`єктивно виправданих підстав (і навіть потенційної можливості) побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім.
Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (справа Гаусшильдта, заява № 11/1987/134/188).
У рішенні ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (заява № 33958/96) зазначено, що у контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.
При цьому неупередженість має одночасно існувати як фактично (суб`єктивний тест), так і має бути забезпечена її розумна видимість (об`єктивний тест) (рішення ЄСПЛ у справі «Мікаллеф проти Мальти», заява від 15 жовтня
2009 року № 17056/06; «Rustavi 2 Broadcasting Company Ltd та інші проти Грузії», заява від 18 липня 2019 року № 16812/17).
Отже, щоб підтвердити порушення (або можливе порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність суб`єктивних та / або об`єктивних складових неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про особисте переконання та поведінку конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо).
Незгода представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 з процесуальним рішенням судді не може бути підставою для відводу.
Крім того, необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд, як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді.
Зміст заяви представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід судді Верховного Суду Сердюка В. В. не свідчить про наявність підстав, передбачених статтями 36, 37 ЦПК України, для відводу судді.
Верховний Суд дійшов висновку про те, що повідомлені заявником обставини не доводять існування суб`єктивного чи об`єктивного критеріїв, за яких суддя підлягає відводу. Верховний Суд не встановив підстав для сумнівів в особистій неупередженості та безсторонності судді Верховного Суду Сердюка В. В.
Верховний Суд зауважує, що не можуть бути підставою для відводу судді обставини, викладені у заяві, які є припущеннями про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно повинні бути наведені аргументи, а до заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Обставин, які б свідчили про упередженість судді Верховного Суду, якому заявлено відвід, чи необ`єктивне ставлення до сторін у справі, чи зацікавленість в певному рішенні в цій справі, з урахуванням відсутності підстав, що свідчать про конфлікт інтересів, та відсутності існування приватного інтересу, заявником не наведено, а судом не встановлено.
Враховуючи наведені обставини, доводи заяви про відвід не знайшли свого підтвердження, а заявник не довів наявність упередженості та необ`єктивності в діях судді Верховного Суду Сердюка В. В., а отже у його задоволенні слід відмовити.
Керуючись статтями 36, 37, 40 ЦПК України, -
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід судді Верховного Суду Сердюка Валентина Васильовича від розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Банк Альянс» про стягнення нарахованих процентів за вкладом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І. М. Фаловська