ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 жовтня 2026 року
м. Київ
cправа № 916/192/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранець О. М. - головуючий, Кібенко О. Р., Кролевець О. А.,
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НАФТОВА КОМПАНІЯ "НАФТОТРАНС"
на додаткову постанову Південно-західного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Таран С.В., Богатиря К.В., Поліщук Л.В.
від 01.06.2026
у справі за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "НАФТОВА КОМПАНІЯ "НАФТОТРАНС"
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "МІТРІДАТ ОДЕСА"
про стягнення 2 360 000 грн
та за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "МІТРІДАТ ОДЕСА"
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "НАФТОВА КОМПАНІЯ "НАФТОТРАНС"
про стягнення 138 799,82 грн,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Обставини, що передували прийняттю оскаржуваної додаткової постанови
У січні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "НАФТОВА КОМПАНІЯ "НАФТОТРАНС" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МІТРІДАТ ОДЕСА", в якому просило стягнути з відповідача на користь позивача суму матеріальних збитків за договором транспортного експедирування №02/25-02 від 25.02.2019 у розмірі 2360000 грн, з яких: 1349134,40 грн вартість товару, 940562,07 грн сума упущеної вигоди та 70306,53 грн сума вимушених витрат.
27.02.2020 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "МІТРІДАТ ОДЕСА" надійшла зустрічна позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю "НАФТОВА КОМПАНІЯ "НАФТОТРАНС" про стягнення заборгованості у сумі 138799,82 грн.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 08.10.2020 у справі №916/192/20 відмовлено у задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "НАФТОВА КОМПАНІЯ "НАФТОТРАНС"; витрати по сплаті судового збору у розмірі 35400 грн покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю "НАФТОВА КОМПАНІЯ "НАФТОТРАНС"; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "НАФТОВА КОМПАНІЯ "НАФТОТРАНС" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МІТРІДАТ ОДЕСА" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 72391,25 грн; задоволено зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МІТРІДАТ ОДЕСА"; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "НАФТОВА КОМПАНІЯ "НАФТОТРАНС" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МІТРІДАТ ОДЕСА" заборгованість у розмірі 138799,82 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102 грн; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "НАФТОВА КОМПАНІЯ "НАФТОТРАНС" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МІТРІДАТ ОДЕСА" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 34381,25 грн.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.02.2021 частково задоволено апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НАФТОВА КОМПАНІЯ "НАФТОТРАНС"; частково скасовано рішення Господарського суду Одеської області від 08.10.2020 у справі №916/192/20; відмовлено у задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "МІТРІДАТ ОДЕСА" до Товариства з обмеженою відповідальністю "НАФТОВА КОМПАНІЯ "НАФТОТРАНС" про стягнення 138799,82 грн; в іншій частині рішення Господарського суду Одеської області від 08.10.2020 у справі №916/192/20 залишено без змін; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "МІТРІДАТ ОДЕСА" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НАФТОВА КОМПАНІЯ "НАФТОТРАНС" судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3153 грн та витрати на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 16300 грн.
28.11.2025 Товариством з обмеженою відповідальністю "НАФТОВА КОМПАНІЯ "НАФТОТРАНС" подано до суду першої інстанції заяву про перегляд рішення Господарського суду Одеської області від 08.10.2020 у справі №916/192/20 за нововиявленими обставинами.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 02.02.2026 у справі №916/192/20 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "НАФТОВА КОМПАНІЯ "НАФТОТРАНС"; скасовано рішення Господарського суду Одеської області від 08.10.2020 в частині відмови у задоволенні первісної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "НАФТОВА КОМПАНІЯ "НАФТОТРАНС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "МІТРІДАТ ОДЕСА" про стягнення 2360000 грн; ухвалено нове рішення, яким частково задоволено первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "НАФТОВА КОМПАНІЯ "НАФТОТРАНС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "МІТРІДАТ ОДЕСА" про стягнення 2360000 грн; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "МІТРІДАТ ОДЕСА" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НАФТОВА КОМПАНІЯ "НАФТОТРАНС" суму матеріальних збитків за договором транспортного експедирування №02/25-02 від 25.02.2019 у розмірі 1419440,49 грн, до якої входять: вартість товару у розмірі 1349134,40 грн, витрати у розмірі 70306,53 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 21291,59 грн; в іншій частині первісного позову відмовлено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "МІТРІДАТ ОДЕСА" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НАФТОВА КОМПАНІЯ "НАФТОТРАНС" витрати по сплаті судового збору у розмірі 42480 грн за подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.
Товариство з обмеженою відповідальністю "НАФТОВА КОМПАНІЯ "НАФТОТРАНС" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 02.02.2026 у справі №916/192/20 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 940562,07 грн упущеної вигоди та ухвалити у цій частині нове рішення, яким позов задовольнити.
Товариство з обмеженою відповідальністю "МІТРІДАТ ОДЕСА" також звернулося з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 02.02.2026 у справі №916/192/20 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "НАФТОВА КОМПАНІЯ "НАФТОТРАНС" про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, а також відмовити у задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "НАФТОВА КОМПАНІЯ "НАФТОТРАНС" у повному обсязі.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.05.2026 залишено без задоволення апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НАФТОВА КОМПАНІЯ "НАФТОТРАНС"; задоволено апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МІТРІДАТ ОДЕСА"; скасовано рішення Господарського суду Одеської області від 02.02.2026 у справі №916/192/20; відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "НАФТОВА КОМПАНІЯ "НАФТОТРАНС" про перегляд рішення Господарського суду Одеської області від 08.10.2020 у справі №916/192/20 за нововиявленими обставинами; залишено в силі рішення Господарського суду Одеської області від 08.10.2020 у справі №916/192/20; витрати зі сплати судового збору за подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та за подання апеляційних скарг покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю "НАФТОВА КОМПАНІЯ "НАФТОТРАНС"; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "НАФТОВА КОМПАНІЯ "НАФТОТРАНС" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МІТРІДАТ ОДЕСА" 42480 грн витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Короткий зміст оскаржуваної додаткової постанови апеляційного господарського суду та мотиви її прийняття
Додатковою постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.06.2026 у справі № 916/192/20 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МІТРІДАТ ОДЕСА" задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "НАФТОВА КОМПАНІЯ "НАФТОТРАНС" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МІТРІДАТ ОДЕСА" 35 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, пов`язану з розглядом справи у суді апеляційної інстанції. У задоволенні решти заяви відмовлено.
При ухваленні додаткової постанови суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідачем за первісним позовом доведено понесення витрат на професійну правничу допомогу у цій справі в суді апеляційної інстанції та їх розмір. Однак, керуючись принципами пропорційності та верховенства права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для зменшення заявленого відповідачем за первісним позовом до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з їх неспівмірністю, що у свою чергу зумовлює наявність правових підстав для часткового задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "МІТРІДАТ ОДЕСА" №07.05 від 08.05.2026 та, відповідно, стягнення на користь останнього з Товариства з обмеженою відповідальністю "НАФТОВА КОМПАНІЯ "НАФТОТРАНС" вказаних витрат у розмірі 35000 грн. На думку суду апеляційної інстанції ця сума є справедливою, розумною та не має надмірного характеру, виходячи не з формального арифметичного перерозподілу окремих елементів фіксованого гонорару, а з комплексної оцінки фактичного обсягу необхідної професійної правничої допомоги, яка була об`єктивно потрібною для належного представництва інтересів відповідача за первісним позовом у суді апеляційної інстанції. Визначений судом розмір компенсації у сумі 35000 грн не є довільним, а сформований внаслідок оцінки усієї сукупності обставин справи, характеру виконаної адвокатом роботи, меж апеляційного перегляду, процесуальної ефективності вчинених представником дій та принципу пропорційності. Такий розмір забезпечує справедливий баланс між правом відповідача за первісним позовом на компенсацію фактично необхідних витрат на професійну правничу допомогу та правом іншої сторони не зазнавати надмірного фінансового навантаження, яке не є об`єктивно виправданим обставинами цієї справи.
Судом апеляційної інстанції надано оцінку твердженням Товариства з обмеженою відповідальністю "НАФТОВА КОМПАНІЯ "НАФТОТРАНС" про необхідність відмови у відшкодуванні Товариству з обмеженою відповідальністю "МІТРІДАТ ОДЕСА" витрат на професійну правничу допомогу з підстав отримання останнім "правової", а не "правничої" допомоги, та заначено, що вони є такими, що ґрунтуються на формальному, штучному та помилковому тлумаченні положень процесуального законодавства.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
Товариство з обмеженою відповідальністю "НАФТОВА КОМПАНІЯ "НАФТОТРАНС" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на додаткову постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.06.2026 у справі № 916/192/20, за якою відкрито касаційне провадження.
У касаційній скарзі позивач за первісним позовом просив скасувати додаткову постанову суду апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у відшкодуванні витрат відповідача на правову та правничу допомогу.
Підставою касаційного оскарження скаржником визначено пункти 1, 4 частини другої статті 287, пункти 2 та 3 частини першої статті 310 ГПК України.
Скаржник, зокрема, зазначив, що суд апеляційної інстанції вийшов за межі заявлених вимог, порушив принципи диспозитивності та змагальності, а також неправильно застосував норми статей 126, 269 ГПК України, оскільки заміна судом виду послуг із власної ініціативи є виходом за межі заявлених вимог щодо розподілу судових витрат.
Вважає, що відповідач просив відшкодування тільки витрати на правову допомогу. Юридичні послуги не підлягають компенсації у якості судових витрат. Апеляційний суд сам ототожнив поняття правова та правнича допомога тим самим вийшов за межі вимог відповідача.
Скаржник вказує на невідповідність висновків суду апеляційної інстанції висновкам Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 08.03.2023 у справі № 873/52/22, від 12.01.2023 у справі № 908/2702/21, від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18, від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19, Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, від 12.05.2020 у справі № 904/4507/20, у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.11.2021 у справі №914/1945/19, від 23.11.2021 у справі № 873/126/21.
Також в обґрунтування підстави касаційного оскарження судових рішень за пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України скаржник зазначив про нездійснення судом апеляційної інстанції належної правової кваліфікації витрат відповідача у розумінні статей 126, 129 ГПК України, що на його думку є порушенням процесуального права і підставою для подання касаційної скарги з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
Відповідач за первісним позовом правом подати відзив на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає касаційному перегляду додаткової постанови суду апеляційної інстанції.
Позиція Верховного Суду
Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).
Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.
Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд, зокрема, у додаткових постановах від 08.02.2022 у справі №915/1473/20, від 25.01.2022 у справі №910/2679/21, від 12.01.2022 у справі №918/548/21, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі.
Частинами 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено апеляційним господарським судом відповідач за первісним позовом, звертаючись до суду апеляційної інстанції з відзивом на апеляційну скаргу позивача, зазначав що орієнтовний попередній розрахунок витрат на правову допомогу у суді апеляційної інстанції становить 60 000,00 грн.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.05.2026 залишено без задоволення апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НАФТОВА КОМПАНІЯ "НАФТОТРАНС"; задоволено апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МІТРІДАТ ОДЕСА"; скасовано рішення Господарського суду Одеської області від 02.02.2026 у справі №916/192/20; відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "НАФТОВА КОМПАНІЯ "НАФТОТРАНС" про перегляд рішення Господарського суду Одеської області від 08.10.2020 у справі №916/192/20 за нововиявленими обставинами; залишено в силі рішення Господарського суду Одеської області від 08.10.2020 у справі №916/192/20; витрати зі сплати судового збору за подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та за подання апеляційних скарг покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю "НАФТОВА КОМПАНІЯ "НАФТОТРАНС"; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "НАФТОВА КОМПАНІЯ "НАФТОТРАНС" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МІТРІДАТ ОДЕСА" 42480 грн витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
08.05.2026 до апеляційного господарського суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "МІТРІДАТ ОДЕСА" про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення на користь останнього з Товариства з обмеженою відповідальністю "НАФТОВА КОМПАНІЯ "НАФТОТРАНС" витрат на правову допомогу, понесених під час розгляду цієї справи в суді апеляційної інстанції, у розмірі 60 000 грн, разом із доказами таких витрат.
Тобто заява подана відповідачем в межах п`ятиденного строку з дня ухвалення постанови суду апеляційної інстанції.
Суд апеляційної інстанції, частково задовольняючи заяву відповідача, виходив з такого.
01.05.2025 між Адвокатським об`єднанням "Грищенко та партнери Одеса" ("Адвокатське об`єднання") та Товариством з обмеженою відповідальністю "МІТРІДАТ ОДЕСА" ("Клієнт") укладено договір про надання правової допомоги б/н (далі договір б/н від 01.05.2025), за умовами пункту 1.1 якого Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати Клієнту правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а Клієнт зобов`язується оплатити надану правову допомогу в обсязі та на умовах, визначених у цьому договорі.
Клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання зобов`язується надавати Клієнту правову допомогу у наступному обсязі: надавати Клієнтові усні і письмові юридичні консультації з будь-яких питань цивільного, господарського, адміністративного, кримінального та іншого законодавства України; представляти інтереси Клієнта в усіх судах будь-якої інстанції та юрисдикції, державних органах, органах місцевого самоврядування, правоохоронних органах, в усіх підприємствах, установах та організаціях та перед будь-якими третіми особами; складати та підписувати необхідні процесуальні документи, складати та аналізувати договори, претензії, скарги. У Адвокатського об`єднання немає обмежень у повноваженнях щодо вчинення будь-яких дій, як представника Клієнта (пункти 1.2, 1.3 договору б/н від 01.05.2025).
Відповідно до підпунктів 2.1.1, 2.1.5 пункту 2.1 договору б/н від 01.05.2025 Адвокатське об`єднання має право на оплату наданої за цим договором правової допомоги, а також на власний розсуд призначати адвоката для надання правової допомоги та виконання доручень Клієнта.
В силу пунктів 4.1, 4.2, 4.4 договору б/н від 01.05.2025 оплата правової допомоги здійснюється на підставі акту та рахунку. Акти виконаних робіт та рахунки складаються Адвокатським об`єднанням та надаються Клієнту в порядку виконання робіт. Порядок передачі актів виконаних робіт та рахунків визначений пунктом 9.5 цього договору. Клієнт зобов`язується оплатити рахунок протягом 60 банківських днів з дати отримання рахунку від Адвокатського об`єднання, якщо сторони не домовилися про інше.
Згідно з пунктом 7.1 договору б/н від 01.05.2025 даний договір укладений на 3 роки та набирає чинності з моменту його підписання.
Положеннями пункту 9.5 договору б/н від 01.05.2025 передбачено, що передача Адвокатським об`єднанням актів виконаних робіт та рахунків здійснюється шляхом передачі цих документів уповноваженому представнику Клієнта під розписку або шляхом направлення засобами поштового та факсимільного зв`язку або надіслання електронною поштою. Клієнт вважається таким, що отримав рахунок та акт виконаних робіт у випадку передачі способами, що передбачені цим пунктом договору.
18.02.2026 між Адвокатським об`єднанням "Грищенко та партнери Одеса" та Товариством з обмеженою відповідальністю "МІТРІДАТ ОДЕСА" укладено додаткову угоду б/н до договору про надання правової допомоги б/н від 01.05.2025 (далі додаткова угода б/н від 18.02.2026), відповідно до пункту 1 якої Клієнт доручає Адвокатському об`єднанню представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "МІТРІДАТ ОДЕСА" в межах справи №916/192/20 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "НАФТОВА КОМПАНІЯ "НАФТОТРАНС" про перегляд рішення Господарського суду Одеської області від 08.10.2020 за нововиявленими обставинами, поданою 28.11.2025.
Оплата правової допомоги щодо представництва інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "МІТРІДАТ ОДЕСА" в межах справи №916/192/20 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "НАФТОВА КОМПАНІЯ "НАФТОТРАНС" про перегляд рішення Господарського суду Одеської області від 08.10.2020 за нововиявленими обставинами, поданою 28.11.2025, здійснюється у фіксованому розмірі, зокрема, за представництво в суді апеляційної інстанції 60000 грн незалежно від обсягу виконаних робіт (вчинених дій). Під час визначення розміру гонорару були враховані складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан Клієнта та значення справи для Клієнта (пункт 2 додаткової угоди б/н від 18.02.2026).
06.05.2026 між Адвокатським об`єднанням "Грищенко та партнери Одеса" та Товариством з обмеженою відповідальністю "МІТРІДАТ ОДЕСА" було підписано без зауважень та скріплено печатками акт про надання послуг б/н, згідно з яким Адвокатське об`єднання надало професійну правову допомогу у вигляді юридичних послуг, а Клієнт її прийняв на підставі договору б/н від 01.05.2025 та додаткової угоди б/н від 18.02.2026 з приводу представництва інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "МІТРІДАТ ОДЕСА" в межах справи №916/192/20 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "НАФТОВА КОМПАНІЯ "НАФТОТРАНС" про перегляд рішення Господарського суду Одеської області від 08.10.2020 за нововиявленими обставинами, поданою 28.11.2025. Згідно з актом Адвокатське об`єднанння надало клієнту такі послуги: проведення консультацій з приводу оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 02.02.2026 та ознайомлення з матеріалами справи (4 год роботи адвоката); написання і подання апеляційної скарги та клопотання про визнання поважними причин неподання доказів до суду першої інстанції та долучення їх до матеріалів справи, поданого разом з апеляційною скаргою (10 год роботи адвоката); написання та подання відзиву на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НАФТОВА КОМПАНІЯ "НАФТОТРАНС" (5 год роботи адвоката); написання і подання клопотань про долучення доказів та надання оригіналів доказів для огляду (3 год роботи адвоката); підготовка до судового засідання та прийняття участі у судовому засіданні 06.05.2026 (2 год роботи адвоката); написання та подання до суду заяви про розподіл судових витрат (2 год роботи адвоката). Загальна вартість наданих юридичних послуг складає 60000 грн.
На виконання договору б/н від 01.05.2025 та додаткової угоди б/н від 18.02.2026 Адвокатське об`єднання "Грищенко та партнери Одеса" виставило Товариству з обмеженою відповідальністю "МІТРІДАТ ОДЕСА" рахунок на оплату №06/05 від 06.05.2026 на суму 60000 грн.
Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "МІТРІДАТ ОДЕСА", клопотання про визнання поважними причин неподання доказів до суду першої інстанції та долучення їх до матеріалів справи, відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НАФТОВА КОМПАНІЯ "НАФТОТРАНС", клопотання про долучення доказів та надання оригіналів доказів для огляду, заява про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат від імені відповідача за первісним позовом підписані адвокатом Бойко Анастасією Вадимівною, яка діяла на підставі ордеру серії ВН №1668950 від 28.02.2026, виданого Адвокатським об`єднанням "Грищенко та партнери Одеса" на представництво цим адвокатом інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "МІТРІДАТ ОДЕСА" у Південно-західному апеляційному господарському суді.
У судовому засіданні у цій справі в суді апеляційної інстанції представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "МІТРІДАТ ОДЕСА" забезпечував адвокат Адвокатського об`єднання "Грищенко та партнери Одеса" Бойко Анастасія Вадимівна, що підтверджується протоколом судового засідання.
Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги.
Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Як правильно враховано апеляційним господарським судом, розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; від 07.07.2021 у справі №910/12876/19, від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.
Неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.
З аналізу статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» слідує, що гонорар може встановлюватися у формі:
- фіксованого розміру,
- погодинної оплати.
Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при погодженні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Оскільки до договору про надання правничої допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.
Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити із встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
У той же час не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.
Апеляційний господарський суд, розглянув заяву відповідача про відшкодування витрат на адвоката та заяву позивача про їх зменшення, врахував ступінь складності справи, сукупність наданих послуг та об`єм здійсненої роботи, а також, значення справи для сторін та, оцінив надані адвокатом відповідачу послуги, найменування яких міститься в акті про надання послуг. Суд апеляційної інстанції встановив, що на підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу у цій справі в суді апеляційної інстанції та розміру останніх Товариством з обмеженою відповідальністю "МІТРІДАТ ОДЕСА" було надано низку документів, а саме: копії договору про надання правової допомоги б/н від 01.05.2025, укладеного між відповідачем за первісним позовом та Адвокатським об`єднанням "Грищенко та партнери Одеса", разом з додатковою угодою б/н від 18.02.2026 до нього; складеного на їх виконання акту про надання послуг б/н від 06.05.2026; рахунку на оплату №06/05 від 06.05.2026 на суму 60000 грн, а також ордеру серії ВН №1668950 від 28.02.2026, виданого Адвокатським об`єднанням "Грищенко та партнери Одеса" на представництво адвокатом Бойко Анастасією Вадимівною інтересів вищенаведеного товариства у Південно-західному апеляційному господарському суді.
Проаналізувавши опис робіт, які наведені в акті про надання послуг б/н від 06.05.2026 до договору б/н від 01.05.2025 (з урахуванням додаткової угоди б/н від 18.02.2026), суд апеляційної інстанції встановив, що відображена в ньому інформація про характер наданих адвокатом послуг повністю відповідає матеріалам справи (зокрема, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "МІТРІДАТ ОДЕСА", клопотання про визнання поважними причин неподання доказів до суду першої інстанції та долучення їх до матеріалів справи, відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НАФТОВА КОМПАНІЯ "НАФТОТРАНС", клопотання про долучення доказів та надання оригіналів доказів для огляду, заява про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, які подані відповідачем за первісним позовом до Південно-західного апеляційного господарського суду в межах розгляду справи №916/192/20, підписані адвокатом Бойко Анастасією Вадимівною, яка також брала участь у єдиному судовому засіданні у суді апеляційної інстанції).
За результатом цього суд дійшов висновку, що відповідачем надано належне документальне підтвердження обставин понесення Товариством з обмеженою відповідальністю "МІТРІДАТ ОДЕСА" заявлених до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Між тим, доведення факту існування зобов`язання зі сплати гонорару та його документальне підтвердження саме по собі не є тотожним доведенню співмірності такого розміру витрат для цілей їх покладення на іншу сторону. Законодавець свідомо розмежував критерії фактичності витрат та їх співмірності.
Південно-західний апеляційний господарський суд зазначив, що ця справа у контексті апеляційного перегляду судового рішення, ухваленого за результатами розгляду заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, об`єктивно не потребувала аналізу великої кількості норм чинного законодавства та судової практики, адже сфера регулювання відповідних правовідносин не є широкою та фактично обмежується однією главою Господарського процесуального кодексу України, якою регламентовано інститут нововиявлених обставин (глава 3 розділу ІV цього Кодексу), а апеляційний перегляд здійснювався виключно в межах доводів щодо наявності або відсутності нововиявлених обставин, тобто у значно вужчих межах, ніж первісний розгляд спору по суті.
Зміст власної апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "МІТРІДАТ ОДЕСА" та відзиву останнього на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НАФТОВА КОМПАНІЯ "НАФТОТРАНС" фактично зводяться до тверджень про відсутність у даному випадку нововиявлених обставин, натомість відповідні доводи відповідача за первісним позовом не зумовили збільшення джерел правового регулювання спірних правовідносин, збільшення доказової бази та обставин, які входять до предмету доказування, оскільки, здійснюючи процедуру перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами, суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною з новим розглядом справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін, тоді як оцінці підлягає лише факт наявності або відсутності нововиявлених обставин та визначення їх істотності для правильного вирішення спору.
Апеляційний господарський суд врахував приватноправовий характер спору у цій справі, який не викликав публічного резонансу з боку органів державної/місцевої влади або засобів масової інформації (тобто відсутність проявів публічного інтересу до справи).
Також суд апеляційної інстанції вважав безпідставним включення відповідачем до заявленої ним до стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу окремих послуг щодо проведення консультацій з приводу апеляційного оскарження рішення місцевого господарського суду та ознайомлення з матеріалами справи, оскільки зазначені послуги фактично охоплюються однією цілісною послугою з підготовки апеляційної скарги.
А також вважав необґрунтованим включення відповідачем за первісним позовом до витрат на професійну правничу допомогу послуги зі складання заяви про відшкодування йому вказаних витрат, оскільки заява/клопотання про стягнення/розподіл судових витрат є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв`язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку таких заяви/клопотання не підлягають відшкодуванню.
Також судом апеляційної інстанції враховано, що ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.04.2026 у справі №916/192/20 відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "МІТРІДАТ ОДЕСА" б/н та б/д (вх.№859/26/Д2 від 02.03.2026) про визнання поважними причин неподання доказів до суду першої інстанції та їх долучення до матеріалів справи, а також, що протокольними ухвалами суду від 06.05.2026 залишено без задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "МІТРІДАТ ОДЕСА" б/н від 05.05.2026 (вх.№1841/26 від 06.05.2026) в частині визнання поважними причин неподання доказів до суду першої інстанції та залишено без розгляду клопотання б/н від 05.05.2026 (вх.№1841/26 від 06.05.2026) в частині долучення доказів до матеріалів справи, а також залишено без задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "МІТРІДАТ ОДЕСА" №05.05 від 05.05.2026 (вх.№1842/26 від 06.05.2026) в частині визнання поважними причин несвоєчасного подання клопотання про зобов`язання позивача за первісним позовом надати для огляду оригінали доказів та поновлення строку на його подання і залишено без розгляду дане клопотання №05.05 від 05.05.2026 (вх.№1842/26 від 06.05.2026) в частині зобов`язання позивача за первісним позовом надати для огляду оригінали доказів.
З огляду на це, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для відшкодування відповідачеві за первісним позовом вартості послуг зі складання та подання вищенаведених клопотань.
Застосувавши критерії, встановлені частиною четвертою статті 126 та частиною п`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, врахувавши обсяг виконаних робіт та документальне підтвердження заявником вказаних витрат, апеляційний господарський суд, керуючись принципами пропорційності та верховенства права, дійшов висновку про наявність підстав для зменшення заявленого відповідачем за первісним позовом до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з їх неспівмірністю, та, відповідно, стягнення на користь останнього з Товариства з обмеженою відповідальністю "НАФТОВА КОМПАНІЯ "НАФТОТРАНС" вказаних витрат у розмірі 35000 грн.
З огляду на встановлені обставини та зміст постанови суду апеляційної інстанції вбачається, що суд під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, надавши оцінку доказам та доводам сторін щодо розподілу таких витрат, керувався, зокрема, такими критеріями, як обґрунтованість, реальність, пропорційність, співмірність та розумність їхнього розміру, що узгоджується з процесуальними нормами права. Тобто суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення заяви відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, що відповідає положенням статей 126, 129 ГПК України.
Скаржник не довів, що стягнута додатковою постановою вартість витрат на професійну правничу допомогу не відповідає хоча б якомусь із цих принципів.
Суд не вбачає підстав вважати, що висновки Верховного Суду, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, не були враховані судом апеляційної інстанції, а застосування апеляційним господарським судом приписів статей 19, 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", статей 126, 129 ГПК України не суперечить жодному з наведених скаржником висновків Верховного Суду. У відповідних постановах питання можливості розподілу витрат на професійну правничу допомогу залежало від обґрунтованості і співмірності відповідних витрат, обсягу наданих до суду доказів на підтвердження здійснення таких витрат.
Господарський суд апеляційної інстанції при вирішенні питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу у цій справі враховував такі ж критерії, якими керувався Верховний Суд у наведених скаржником постановах.
Верховний Суд зазначає, що критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо. Сама лише незгода скаржника з наданою судом оцінкою відповідним доказам, які підтверджують факт надання професійної правничої допомоги, а також оцінкою обставин критерію реальності адвокатських витрат, критерію розумності їх розміру тощо, не свідчить про незаконність оскаржуваних судових рішень.
Основним доводом касаційної скарги позивача є те, що апеляційний суд ототожнив поняття правова та правнича допомога тим самим вийшов за межі вимог відповідача, оскільки між Товариством з обмеженою відповідальністю "МІТРІДАТ ОДЕСА" та Адвокатським об`єднанням "Грищенко та партнери Одеса" було укладено договір про надання правової допомоги б/н від 01.05.2025, а не правничої. Вважає, що відшкодуванню за рахунок іншої сторони підлягають виключно витрати на правничу допомогу.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України про спрощення доступу до безоплатної правничої допомоги» від 10 квітня 2023 року № 3022-IX у тексті Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" слова "правова допомога" у всіх відмінках замінено словами "правнича допомога" у відповідному відмінку.
При цьому визначення змісту поняття правова допомога та правнича допомога залишилося незмінним - надання правових послуг, спрямованих на забезпечення реалізації прав і свобод людини і громадянина, захисту цих прав і свобод, їх відновлення у разі порушення.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що у цій справі № 916/192/20 захист інтересів відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "МІТРІДАТ ОДЕСА" здійснювало Адвокатське об`єднання «Грищенко та партнери Одеса» на підставі договору. Повноваження адвоката Бойко А.В. на представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "МІТРІДАТ ОДЕСА" в Південно-західному апеляційному господарському суді підтверджено ордером на надання правничої допомоги ВН № 1668950 від 28.02.2026, свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю серії ОД № 003314 від 13.03.2023 на ім`я Бойко А.В. Обставини надання правничої допомоги, їх обсяг, необхідність та докази на їх підтвердження були оцінені судом апеляційної інстанції.
Наведені скаржником у касаційній скарзі доводи не можуть бути підставою для скасування постанови суду апеляційної інстанції. Така позиція скаржника є виключно наміром уникнути розподілу судових витрат за наслідком здійснення судового розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "НАФТОВА КОМПАНІЯ "НАФТОТРАНС" про перегляд рішення Господарського суду Одеської області від 08.10.2020 у справі №916/192/20 за нововиявленими обставинами.
Щодо інших доводів, наведених скаржником у касаційній скарзі, зокрема, щодо неправильного застосування норми статті 91 ГПК України, то вони стосуються незгоди позивача з вирішенням справи по суті його заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, яке не є предметом цього касаційного перегляду, а тому не підлягають оцінці.
Також скаржником підставою для касаційного оскарження визначено пункти 2, 3 частини першої статті 310 ГПК Україні. Однак наявність таких порушень, а саме: в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави його відводу обґрунтованими, якщо касаційну скаргу обґрунтовано такою підставою (пункт 2 частини першої статті 310), чи судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, що зазначені в судовому рішенні (пункт 3 частини першої статті 310) скаржником не обґрунтовано та Верховним Судом не встановлено.
Так само необгрунтованим є посилання скаржника на наявність підстав для скасування додаткової постанови суду апеляційної інстанції передбачених частиною третьою статті 310 ГПК України, без визначення конкретного порушення що відповідає одному з чотирьох пунктів цієї частини та наведення відповідного обгрунтування.
Беручи до уваги викладене, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів скаржника, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування оскаржуваної додаткової постанови.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до ст. 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Згідно з ч. 1 ст. 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Оскільки підстава касаційного оскарження судового рішення не підтвердилась, у задоволенні касаційної скарги слід відмовити, а оскаржуване судове рішення - залишити без змін.
Судові витрати
Так як скаржник оскаржує додаткову постанову про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, за яку судовий збір не сплачується, то судові витрати в цьому випадку не розподіляються.
Керуючись статями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НАФТОВА КОМПАНІЯ "НАФТОТРАНС" залишити без задоволення.
2. Додаткову постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.06.2026 у справі № 916/192/20 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий О. Баранець
Судді О. Кібенко
О. Кролевець