УХВАЛА
12 жовтня 2026 року
м. Київ
cправа № 922/3714/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т.Б., Багай Н.О.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Павленко Лариси Сергіївни
на рішення Господарського суду Харківської області від 07.04.2026 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.07.2026 у справі
за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Суми"
до Фізичної особи-підприємця Павленко Лариси Сергіївни
про стягнення 38 897,50 грн
та за зустрічним позовом Фізичної особи-підприємця Павленко Лариси Сергіївни
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Суми"
про тлумачення договору, визнання дій протиправними, стягнення 237 380,70 грн та зобов`язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
19.08.2026 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Павленко Лариси Сергіївни на рішення Господарського суду Харківської області від 07.04.2026 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.07.2026 у справі №922/3714/25, подана 18.08.2026 через систему "Електронний суд" разом із клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.09.2026 касаційну скаргу Павленко Лариси Сергіївни залишено без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку із ненаданням доказів сплати судового збору в установленому порядку та розмірі та оскільки касаційна скарга була оформлена з порушенням вимог пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України. Надано строк для усунення недоліків, який при цьому не повинен був перевищувати десяти днів із дня вручення зазначеної ухвали скаржниці.
Вищевказану ухвалу про залишення касаційної скарги без руху вручено скаржниці шляхом її доставлення в Електронний кабінет одержувача: ФОП Павленко Лариса Сергіївна 07.09.2026 о 20:00, що підтверджується довідкою Касаційного господарського суду про доставку документа.
Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Згідно з абзацом 2 частини 6 цієї статті якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Отже, ухвала про залишення касаційної скарги без руху вважається врученою скаржниці 08.09.2026 - у робочий день, наступний за днем його відправлення. Відповідно останнім днем строку для усунення недоліків касаційної скарги є 18.09.2026.
18.09.2026 через систему "Електронний суд" скаржниця надіслала клопотання про продовження строків для усунення недоліків касаційної скарги.
В обґрунтування вищевказаного клопотання Павленко Лариса Сергіївна зазначає, що правові питання, порушені в ухвалі про залишення касаційної скарги без руху, є складними та потребують високого рівня кваліфікації у галузі господарського права, знання численної кількості висновків Верховного Суду, а це потребує додаткового часу для отримання допомоги адвоката (фахівця в галузі права) для аналізу матеріалів справи та допомоги з усунення недоліків касаційної скарги в необхідному обсязі.
Розглянувши клопотання, колегія суддів зазначає таке.
Частинами 2, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з пунктом 6 частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
За змістом статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Зі змісту наведеної норми вбачається, що за заявою учасника може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою. При цьому у випадках, коли суду процесуальним законом надано право встановити строк у межах певного строку, встановленого ГПК України, суд не наділений повноваженнями продовжити строк понад встановлений ГПК України.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2018 у справі №904/5995/16.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Європейський суд з прав людини в рішенні "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 у справі №28249/95 зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).
Відповідно до частини четвертої статті 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Частиною п`ятою статті 292 Господарського процесуального кодексу України визначено, що питання про повернення касаційної скарги суд касаційної інстанції вирішує протягом двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
З огляду на те, що скаржниця не скористалася своїм правом та не усунула недоліки касаційної скарги у строки, зазначені в ухвалі Верховного Суду від 07.09.2026, колегія суддів дійшла висновку про повернення касаційної скарги скаржниці.
Керуючись частиною 174, 234, 235, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
1. Відмовити Павленко Ларисі Сергіївні в задоволенні заяви про продовження строку на усунення недоліків.
2. Касаційну скаргу Павленко Лариси Сергіївни на рішення Господарського суду Харківської області від 07.04.2026 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.07.2026 у справі №922/3714/25 повернути.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Ю. Я. Чумак
Судді Т. Б. Дроботова
Н. О. Багай