Рішення № 140510918 у справі № 480/1101/24 від 12.10.2026

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2026 року м. Суми Справа № 480/1101/24

Суддя Сумського окружного адміністративний суду Сидорук А. І., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін питання про ухвалення додаткового рішення у справі № 480/1101/24.

Суть питання, з якого постановляється додаткове рішення. Мотиви, з яких суд дійшов вказаного вище висновку.

Судом було ухвалено рішення 01.10.2026, яким вимоги позивача задоволено повністю.

Судом було стягнуто з Головного управління ДПС у Сумській області 3028 грн судового збору. Проте судом не було вирішено питання щодо розподілу витрат на правничу допомогу у сумі 25000 грн. Тому таке питання вирішується судом в порядку ухвалення додаткового рішення.

Відповідно до норми п. 3 ч. 1 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 9 ст. 139 КАС України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, в тому числі: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо.

Суд звертає увагу, що визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

До такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 10.07.2024 у справі № 340/1498/22, від 29.08.2024 у справі № 560/10132/21 та від 10.07.2024 у справі № 340/1498/22.

Крім того, у разі, наявність/відсутність з боку іншої сторони заперечень проти відшкодування витрат на професійну правничу допомогу має значення виключно для вирішення питання про співмірність заявлених до відшкодування судових витрат на правову допомогу як це передбачено частиною сьомою ст. 134 КАС України, однак, не впливає на обов`язок суду при вирішенні питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу застосовувати вимоги частин першої-четвертої ст. 134 КАС України і перевіряти заявлені витрати на відповідність іншим, окрім співмірності, критеріям.

Аналогічна позиція міститься в постанові Верховного Суду від 23.07.2023 у справі № 340/4492/22.

Суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

На підтвердження витрат позивачем надано копії документів: договір про надання правових послуг адвоката від 01.02.2024 № 38, укладений між адвокатом Солошенко Л. Є. та позивачем; додаткова угода від 01.02.2024 № 1 до договору про надання правових послуг адвоката; рахунок від 27.02.2024 № 1 на оплату послуг адвоката; платіжна інструкція від 28.02.2024 № 303 про оплату позивачем ФОП ОСОБА_1 10000 грн за надання правової допомоги згідно рахунку № 1; платіжна інструкція від 26.03.2024 № 75 про оплату позивачем адвокату Солошенко Л. Є. 15000 грн за надання правової допомоги згідно рахунку № 1; акт приймання - передачі від 02.10.2026 виконаних робіт за договором про надання правової допомоги від 01.02.2024; свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, яке видано Солошенко Л. Є.; оригінал ордеру на надання правової допомоги від 14.02.2024 серії АІ № 1548468.

Відповідно до п. 7 Договору сума гонорару, а також порядок його виплати визначається у додатковій угоді. Згідно додаткової угоди максимальний розмір гонорару за виконання Договору складає 25000 грн. Сума гонорару визначена сторонами з врахуванням складності справи, виконаних робіт та витраченого адвокатом часу, з врахуванням впливу вирішення справи на репутацію позивача, з врахуванням позитивного досвіду адвоката у вирішенні аналогічних справ та становить 1000 грн за годину.

Отже, дана справа є справою незначної складності і була розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні). У даних правовідносинах наявна стала практика Верховного Суду. Представником позивача було складено та подано до суду один обов`язковий процесуальний документ, без якого розгляд справи був би неможливим - позовну заяву. Складення представником інших документів не було обов`язковим для правильного вирішення судом спору по суті. Вивчення судової практики та документів входить в процес складення позовної заяви, оскільки таке складення включає в себе не виключно технічну роботу з написання тексту процесуального документу, а й аналіз документів та норм права, в тому числі судової практики, що необхідно для ефективного захисту прав клієнта.

Отримання пакету документів, виготовлення копій документів, безпосереднє подання позову з додатками до суду, отримання відзиву на позов, складання та направлення відповіді на відзив, складання заяв щодо прискорення розгляду справи судом та направлення їх до суду, отримання та вивчення копії рішення суду, а також складання акту приймання-передачі виконаних робіт, складання та направлення суду і відповідачам заяви про стягнення судових витрат з додатками не є правничою допомогою.

На переконання суду, позовна заява у справі могла бути складена за 4 год., а консультації проведені протягом 2 год.

Тому суд дійшов висновку, що розумно обґрунтованими і справедливими є витрати на правничу допомогу в сумі 6000 грн, з розрахунку 1000 грн х 6 год., які і підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області . В іншій частині стягнення витрат на правничу допомогу суд відмовляє, у зв`язку з необґрунтованістю.

Керуючись ст. 90, 241-246, 250, 252, 295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. Стягнути на користь Державного підприємства "Дослідне господарство Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України" (вул. Паркова, 3, с. Сад, Сумський район, Сумська область, 42343, код ЄДРПОУ 32367570) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області (вул. Іллінська, 13, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ ВП 43995469) витрати на правничу допомогу у сумі 6000 (шість тисяч) грн.

2. У стягненні витрат на правничу допомогу у сумі 19000 грн - відмовити.

3. Додаткове рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на додаткове рішення суду в тридцятиденний строк з дня складення додаткового рішення.

4. Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження, набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження, закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя А.І. Сидорук