ЄУН 193/2216/24
Провадження 6/193/78/26
У Х В А Л А
іменем України
07 жовтня 2026 року сел.Софіївка
Софіївський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Кащука Д.А.,
за участі секретаря судового засідання Оселедець О.І.,
заявника ОСОБА_1
представника боржника ОСОБА_2 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у сел.Софіївка цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: приватний нотаріус Криворізького районного нотаріального округу Рисіна Світлана Вікторівна, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про заміну сторони боржника його правонаступниками,
ВСТАНОВИВ:
18.06.2026 до Софіївського районного суду Дніпропетровської області через систему «Електронний суд» надійшла заява ОСОБА_1 про заміну сторони боржника його правонаступниками.
В обґрунтування заяви зазначила, що рішенням Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 11.12.2025 стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_7 на користь ОСОБА_1 заборгованість зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою за 2021-2024 роки з урахуванням інфляції в сумі 15433 (п`ятнадцять тисяч чотириста тридцять три) грн. 20 коп., 10915кг 700 г пшениці; 1091 кг 500 гр насіння соняшника, 3685 кг - соломи. Судовий збір в розмірі 123,36 грн. Рішення суду набрало законної сили 03.03.2026 року. За заявою ОСОБА_1 21.04.2026 року видано виконавчий лист №193/2216/24. Після набрання рішенням суду законної сили, у січні 2026 року відповідач по справі (боржник) помер. Після смерті ОСОБА_7 відкрилася спадщина. Спадкова справа після смерті ОСОБА_7 заведена у приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Рисіної Світлани Вікторівни. 18.06.2026 ОСОБА_1 нотаріусу подано вимогу кредитора до спадкоємців ОСОБА_7 . З метою належного виконання рішення суду та виконавчого листа у справі №193/2216/24 просила витребувати у приватного нотаріуса Рисіної С.В. копію спадкової справи заведеної після смерті ОСОБА_7 , залучити спадкоємців, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_7 до участі у розгляді цієї заяви як заінтересованих осіб, замінити боржника - ФОП ОСОБА_7 , його правонаступниками - спадкоємцями, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_7 , в межах вартості майна, одержаного ними у спадщину.
Ухвалою суду від 22.06.2026 року заяву прийнято до розгляду, витребувано від приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Рисіної Світлани Вікторівни належним чином засвідчену копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_8 .
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Астаркіною Є.П. від 26.06.2026 відкрито виконавче провадження №81361825.(а.с.169)
22.07.2026 до суду надійшла копія спадкової справи. Згідно спадкової справи єдиними спадкоємцями ОСОБА_7 , які прийняли спадщину за законом є його дружина ОСОБА_3 та діти ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою суду від 14.09.2026 до участі у справі залучено правонаступників померлого боржника ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .
В судовому засіданні заявниця підтримала заявлені вимоги, на їх задоволенні наполягала.
Представник боржника заперечував щодо поданої заяви про заміну сторони боржника його правонаступниками.
Суд, заслухавши пояснення заявника, представника боржника, дослідивши матеріали справи та надані докази, дійшов висновку про задоволення вимог заяви, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що рішенням Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 11.12.2025 у цивільній справі №193/2216/24 стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_7 на користь ОСОБА_1 заборгованість зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою за 2021-2024 роки з урахуванням інфляції в сумі 15433 (п`ятнадцять тисяч чотириста тридцять три) грн. 20 коп., 10915кг 700 г пшениці; 1091 кг 500 гр насіння соняшника, 3685 кг - соломи. Судовий збір в розмірі 123,36 грн. Рішення суду набрало законної сили 03.03.2026 року.
З матеріалів заяви вбачається, що зазначене рішення суду перебуває на виконанні приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Астаркіної Є.П., ВП №81361825, яке станом на час розгляду заяви відповідно до загальнодоступних відомостей Автоматизованої системи виконавчого провадження відкрито.
Встановлено, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що Київським відділом державної реєстрації смерті Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України складено актовий запис №569, що підтверджується копією повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть.
Приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Рисіною Світланою Вікторівною після смерті ОСОБА_7 заведено спадкову справу № 02/2026 (№ у Спадковому реєстрі 75099677). Згідно спадкової справи єдиними спадкоємцями ОСОБА_7 , які прийняли спадщину за законом є його дружина ОСОБА_3 та діти ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Так, статтею 129-1 Конституції України встановлено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (ч. 1 ст. 18 ЦПК України).
Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (див. також рішення від 07.06.2005 у справі «Фуклев проти України», заява № 71186/01, § 84).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Отже, виконання судового рішення є заключним етапом цивільного процесу щодо захисту порушеного права чи законного інтересу особи, що звернулась до суду за захистом, а також є невід`ємною та заключною частиною судового процесу, яка поєднана із попередніми єдиною та основною метою всього судочинства, яке полягає у захисті прав і охоронюваних законом інтересів осіб.
Частиною першою та другою ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.
Відповідно до абзацу першого частини п`ятої ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї зі сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Згідно зі статтею 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 55 ЦПК України допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення.
Відповідно до ст.442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Процесуальне правонаступництво передбачене статтею 55 ЦПК України, перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. У зв`язку із цим для вирішення судом питання щодо процесуальної заміни сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника.
Матеріальне правонаступництво реалізується в межах процесуального правонаступництва виключно за правилами останнього.
Законодавець не ототожнює «процесуальне правонаступництво» і «заміну сторони виконавчого провадження», оскільки цим інститутам присвячені дві окремі статті ЦПК України - 55 та 442 відповідно. Також це опосередковано випливає зі змісту п.28 ч.1 ст.353 ЦПК, відповідно до якого ухвала про заміну сторони у справі (процесуальне правонаступництво) та ухвала про заміну сторони виконавчого провадження відокремлені одна від одної як такі, на які можуть подаватись скарги окремо від рішення суду.
Підставою для заміни сторони виконавчого провадження (ст. 442 ЦПК України), тобто процесуального правонаступництва в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, є правонаступництво в матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і перехід до іншої особи прав чи обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.
Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії саме виконавчого провадження як юридичного процесу стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни стягувача внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.
Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником у виконавчому провадженні, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.
Аналогічні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2020 у справі № 916/617/17, від 08.02.2022 у справі № 2-7763/10, постанові Верховного Суду від 30.06.2021 у справі № 753/4490/, у постановах Верховного Суду від 28.02.2024 у справі № 2-85/11, від 14.02.2024 у справі № 2604/3166/2012, від 03.04.2024 у справі №299/374/15-ц.
Водночас, відповідно до статті 608 ЦК України зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою.
Статтями 1216, 1218 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (стаття 1223 ЦК кодексу України).
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Відповідно до ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1968 ЦК України).
Згідно із ч. 1 ст. 1281 ЦК України спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги.
Відповідно до положень статті 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.
За змістом наведених вище норм права задоволення вимог кредитора спадкоємцями має відбуватись у межах вартості отриманого ними у спадщину майна. Звідси обов`язок спадкоємців боржника перед кредиторами спадкодавця виникає лише у межах, передбачених статтею 1282 ЦК України, тобто в межах вартості майна, одержаного у спадщину. У разі неотримання від спадкодавця у спадщину жодного майна, особа не набуває статусу спадкоємця, і як наслідок у неї відсутній обов`язок задовольнити вимоги кредитора померлої особи.
Так, аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що у разі смерті боржника за наявності спадкоємців відбувається заміна боржника в зобов`язанні.
Аналогічний висновок викладений Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23.01.2019 у справі № 2-2697/11 (провадження №61-28147сво18), 25.05.2020 у справі № 390/2041/17.
Крім того, як окреслив у своїй постанові Верховний Суд у справі № 192/2761/14, провадження № 61-4724св18 від 23.05.2018, основною метою універсального правонаступництва є збереження стабільності цивільного обороту за допомогою забезпечення заміни третіми особами особи, яка вибула зі складу учасників цивільного обороту.
Законодавством визначено, що у подібних випадках відбувається припинення одних правовідносин і виникнення інших, при цьому правовідносини за змістом і природою продовжують існувати за основними своїми характеристиками.
Таким чином, у разі смерті спадкодавця спадкоємці, які прийняли спадщину, замінюють його особу у всіх правовідносинах, що існували на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті спадкодавця.
При цьому необхідно враховувати, що спадкування - це вольовий акт (окрім деяких винятків), яким спадкоємець свідомо приймає рішення про прийняття спадщини або свідомо не користується правом відмовитися від такого прийняття спадщини, тобто безпосереднє волевиявлення або презюмується, якщо особа проживала зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини і не відмовилася від її прийняття, або, якщо законний представник неповнолітньої чи недієздатної особи не відмовився від прийняття спадщини.
Виходячи з існування вольового критерію, у цивільних правовідносинах прийнято вважати, що кожен спадкоємець діє добросовісно, як добрий господар, який є зваженим, передбачливим і розсудливим під час прийняття юридично значимих рішень та обранні варіанта власної поведінки. Дотримання наведених норм забезпечуватиме стабільність цивільного обороту.
У ЦК України серед положень про порядок задоволення вимог кредитора спадкодавця в імперативному порядку визначений справедливий баланс між законними інтересами та правомірними очікуваннями кредитора спадкодавця та відповідними, зустрічними їм, інтересами спадкоємців.
Дотримання цього балансу полягає в тому, щоб забезпечити задоволення вимог кредитора спадкодавця за рахунок спадкового майна, не порушивши майнових прав та інтересів спадкоємців такої особи.
Визначення цього балансу законодавцем сформульовано таким чином, що спадкоємці боржника повинні відповідати за його зобов`язаннями в межах вартості майна, одержаного у спадщину.
На підставі викладеного вище, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні, дотримуючись принципів розумності, добросовісності та справедливості, дотримуючись принципу обов`язковості виконання судових рішень, суд висновує про наявні підстави для задоволення заяви про заміну сторони виконавчого провадження.
Керуючись ст. ст.55, 260, 442 ЦПК України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: приватний нотаріус Криворізького районного нотаріального округу Рисіна Світлана Вікторівна, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про заміну сторони боржника його правонаступниками - задовольнити.
Замінити у виконавчому провадженні ВП № 81361825 щодо виконання рішення Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 11.12.2025 у цивільній справі №193/2216/24 боржника ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , на його правонаступників - ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_9 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) - у межах вартості майна, одержаного кожним із них у спадщину після смерті ОСОБА_7 , відповідно до належної кожному спадкоємцю частки у спадщині.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складений 12.10.2026.
Суддя Д.А.Кащук