КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа № 363/1487/22
провадження № 88-ц/824/51/2026
08 жовтня 2026 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів :
судді-доповідача Кирилюк Г. М.,
суддів: Рейнарт І. М., Ящук Т. І.
при секретарі Кошель К. А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Папазової Галини Анатоліївни про перегляд постанови Київського апеляційного суду від 06 липня 2026 року за нововиявленими обставинами в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок пожежі,
установив:
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 26 лютого 2025 року, з урахуванням ухвали Вишгородського районного суду Київської області від 05 березня 2025 року про виправлення описки, позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 майнову шкоду у розмір 254 705 грн.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 713,28 грн.
Постановою Київського апеляційного суду від 06 липня 2026 року апеляційні скарги представника ОСОБА_3 - адвоката Папазової Г. А. задоволено частково.
Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 26 лютого 2025 року та додаткове рішення Вишгородського районного суду Київської області від 18 березня 2025 року в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судових витрат по сплаті судового збору змінено.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 в порядку компенсації за рахунок держави судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 547 грн.
Зменшено загальну суму стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 згідно додаткового рішення Вишгородського районного суду Київської області від 18 березня 2025 року з 121 750, 07 грн до 120 916,35 грн.
В решті рішення та додаткове рішення суду першої інстанції залишено без змін.
20 липня 2026 року до Київського апеляційного суду через підсиситему «Електронний суд» надійшла заява представника ОСОБА_1 - адвоката Папазової Г. А. про перегляд постанови Київського апеляційного суду від 06 липня 2026 року за нововиявленими обставинами.
Подана заява обґрунтована тим, що на час оголошення рішення суду апеляційної інстанції відповідач по справі - ОСОБА_3 померла, про що ані суду апеляційної інстанції, ані адвокату Папазовій Г.А. не було відомо, що є підставою для скасування рішення.
Заявник ОСОБА_1 є сином ОСОБА_3 , який звернувся до Другої київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , відтак мав право на участь у судовому розгляді справи в суді апеляційної інстанції, оскільки зазначені правовідносини вже були нерозривно пов`язані з його процесуальними правами та обов`язками як правонаступника у даній справі.
Таким чином, після смерті ОСОБА_3 її син ОСОБА_1 вважається таким, що прийняв спадщину та набув статусу правонаступника у спірних правовідносинах та має право на участь у справі для захисту своїх інтересів. Дана обставина має істотне значення для правильного вирішення спору та є нововиявленою у розумінні п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник - адвокат Папазова Г. А. підтримали подану заяву та просили її задовольнити.
Представник ОСОБА_2 - адвокат Самофалова О. Ю. заперечувала щодо задоволення вказаної заяви, просила відмовити в її задоволення.
Перевіривши обґрунтованість заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Папазової Г. А. про перегляд постанови Київського апеляційного суду від 06 липня 2026 року за нововиявленими обставинами, колегія суддів вважає за необхідне заяву залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Згідно з частиною першою статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Частиною другою статті 423 ЦПК України передбачено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 424 ЦПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.
Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
Відтак, зміст пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України свідчить, що нововиявленими обставинами є обставини, які: існували на час розгляду справи, не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; є істотними для розгляду справи, тобто належать до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі. Обставини, які вважаються нововиявленими, повинні одночасно відповідати цим вимогам.
Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Питання про те, які обставини вважати істотними, є оціночним. Суд вирішує його у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 752/4995/17 (провадження № 14-41цс21), пункт 34.1.1).
Аналогічні за своїм змістом висновки щодо застосування норми права викладені у змісті постанови Верховного Суду від 01 березня 2024 року у справі № 334/6285/23 (провадження № 61-18435св23).
Нововиявленими є обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі; обґрунтовують вимоги або заперечення сторін; можуть вплинути на висновки суду про права й обов`язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені, коли суд ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення; стали відомими тільки після його ухвалення.
Не є нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці доказів, які вже оцінив суд у процесі розгляду справи. Крім того, судове рішення не можна переглядати у зв`язку з нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені процесуальним законом, відсутні, а також якщо ці обставини були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 127/10129/17 (провадження № 14-549зц18).
Зі змісту заяви про перегляд постанови Київського апеляційного суду від 06 липня 2026 року вбачається, що як нововиявлену обставину заявник визначає смерть відповідача ОСОБА_3 , яка настала до ухвалення судом апеляційної інстанції зазначеної постанови, однак про яку не було відомо суду та її представнику.
Обставини справи - це фактичні дані (події, дії, документи), встановлені судом на основі доказів, що підтверджують предмет спору.
Обставини, які підлягають встановленню судом у справі, - це юридичні факти, тобто життєві обставини (дії, події), з якими правом пов`язується виникнення юридичних наслідків.
Отже, смерть відповідача на день ухвалення апеляційним судом судового рішення за результатами розгляду апеляційної скарги, не є обставиною справи, яка може бути підставою для перегляду за нововиявленими обставини рішення суду апеляційної інстанції у розумінні статті 423 ЦПК України.
Відповідно до статті 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження. У випадках, встановлених законом, охороняються інтереси зачатої, але ще не народженої дитини. У випадках, встановлених законом, здатність мати окремі цивільні права та обов`язки може пов`язуватися з досягненням фізичною особою відповідного віку. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
У статті 26 ЦК України визначено, що усі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов`язки. Фізична особа має усі особисті немайнові права, встановлені Конституцією України та цим Кодексом. Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства. Фізична особа здатна мати обов`язки як учасник цивільних відносин.
Згідно з частиною першою статті 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
У статті 46 ЦПК України визначено, що здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.
Частиною першою статті 47 ЦПК України передбачено, що здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
Згідно ч.1 ст. 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
За обставинами даної справи відповідач ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а відтак втратила цивільну правоздатність.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво.
Однак про обставину смерті ОСОБА_3 її представник - адвокат Папазова Г. А. суду не повідомила.
Незастосування судом положень статей 55 та 251 ЦПК України не є підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.
Відповідно до частини 3 статті 429 ЦПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.
У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу (частина 4 статті 429 ЦПК України).
Таким чином, заява представника ОСОБА_2 - адвокат Самофалова О. Ю. про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 368, 389, 423, 429 ЦПК України, апеляційний суд
ухвалив:
У задоволені заяви ОСОБА_1 - адвоката Папазової Галини Анатоліївни про перегляд постанови Київського апеляційного суду від 06 липня 2026 року за нововиявленими обставинами в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок пожежі відмовити.
Постанову Київського апеляційного суду від 06 липня 2026 року залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 09.10.2026.
Суддя-доповідач Г. М. Кирилюк
Судді: І. М. Рейнарт
Т. І. Ящук