_________________________________________________________________________________________________________________________
Справа № 947/16768/26
Провадження № 2-сз/947/74/26
УХВАЛА
про відмову у поверненні судового збору
12.10.2026
Суддя Київського районного суду м.Одеси Куриленко О.М., розглянувши заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» - Сахарової Ольги Ігорівни про повернення судового збору у цивільній справі №947/16768/26 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
06 жовтня 2026 року через систему «Електронний суд» (зареєстровано 08.10.2026 року), представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» - Сахарова Ольга Ігорівна звернулася до суду з заявою, в якій просить повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» сплачений судовий збір у розмірі 2 662,40 гривень.
Судом встановлено, що дійсно в провадженні Київського районного суду м. Одеси перебувала цивільна справа №947/16768/26 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Ухвалою суду від 26.05.2026 цивільну справу № 947/16768/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості направлено до Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області за підсудністю.
Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.10.2026 року позовну заяву Товариства до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором повернуто позивачу.
Частиною 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі : зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; повернення заяви або скарги; відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням); закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
У своїй Постанові від 18.01.2023 року у справі №170/129/21 Велика палата Верховного Суду України зазначає, що немає підстав вважати, що судовий збір у разі передання справи за підсудністю іншому суду повинен сплачуватись повторно на рахунок того суду, де справа розглядається фактично. Перерозподіл сплачених коштів може здійснюватися ДСА України у визначеному нею порядку або у порядку, визначеному іншим компетентним органом держави а також і кошти судового збору, сплачені позивачем на рахунок певного суду, вважаючи, що справа підсудна саме цьому суду, не належать до коштів, які повертаються на підставі цього порядку, за винятком випадків, коли судовий збір на рахунок суду, що передав справу за підсудністю до іншого суду, сплачено у більшому розмірі, а саме у розмірі, що перевищує розмір судового збору, встановленого законом.
Остаточний розподіл судових витрат, зокрема й відшкодування стороні, на користь якої буде прийняте рішення по суті спору, вирішується судом за результатами розгляду справи. Таке вирішення питання про повернення судового збору буде відповідати балансу інтересів держави на отримання компенсації витрат за проведення судового розгляду та здійснення судочинства, а також інтересам особи на фактичне здійснення самого правосуддя.
Задоволення такого клопотання судом, до юрисдикції якого не віднесений розгляд певної категорії справ, здійснюватиметься не судом, встановленим законом у розумінні статті 6 Конвенції.
У таких випадках повернення судового збору з державного бюджету унеможливить розподіл судових витрат між сторонами за результатами розгляду справи, що суперечитиме принципу відшкодування судових витрат сторони, на користь якої прийняте судове рішення, за рахунок сторони, проти якої постановлено рішення.
Указана позиція викладена в Постанові Великої Палати Верховного Суду 22 травня 2024 року по справі № 760/30077/19 (провадження № 14-31цс23).
З огляду на викладене, суд приходить до переконання, що розгляд клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» про повернення судового збору у цивільній справі №947/25174/25 повинен здійснювати суд, якому справа була передана за підсудністю.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 141, 142, 257 ЦПК України, ст.ст. 4, 7 Закону України «Про судовий збір»,суд, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» - Сахарової Ольги Ігорівни про повернення судового збору у цивільній справі №947/16768/26 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - відмовити.
Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» право звернутися з заявою про повернення судового збору у цивільній справі №947/16768/26 до Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя О. М. Куриленко