Справа № 301/2506/25
П О С Т А Н О В А
Іменем України
08 жовтня 2026 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Шевчука В.В.
суддів: Собослоя Г.Г., Мацунича М.В.
з участю секретаря Авдєєвої К.Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Арнаутова Леся Михайлівна, на рішення Іршавського районного суду Закарпатської області від 26 травня 2026 року (суддя Гичка О.Б.) у справі за заявою ОСОБА_1 заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Іршавський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Хустському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Міністерство оборони України, ОСОБА_3 про встановлення факту батьківства та внесення змін до актового запису про народження,
в с т а н о в и в:
В вересні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до Іршавського районного суду із заявою про встановлення факту батьківства та внесення змін до актового запису про народження.
Заява мотивована тим, що ОСОБА_1 у 2014 році познайомилася з ОСОБА_3 у смт. Брусилів Житомирської області. З 2016 року заявниця та ОСОБА_4 почали жити разом як сім`я без офіційної реєстрації шлюбу разом з її батьками. Згодом вони всі разом переїхали до Закарпатської області в с. Осій, де протягом чотирьох років проживали у будинку батьків заявниці по АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 у неї і ОСОБА_4 народився спільний син - ОСОБА_5 . Актовий запис про народження № 0[телефон приховано] від 03.03.2017 було складено виконавчим комітетом Осійської сільської ради Іршавського району Закарпатської області. Оскільки, на той час у їх стосунках виникли труднощі через систематичне вживання ОСОБА_4 алкоголю та матеріальні проблеми, заявниця при реєстрації народження записала дитину на своє прізвище, а відомості про батька записано зі слів матері, відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України. Протягом перших чотирьох років після народження сина ОСОБА_6 , ОСОБА_4 проживав разом з ними та брав активну участь у вихованні дитини, що підтверджується свідченням свідків - сусідів, рідних, спільними з ОСОБА_4 світлинами під час її вагітності та перших років подружнього життя після народження сина. Постійні сварки з ОСОБА_4 через вжиття алкоголю та погіршення стосунків з батьками, призвели до розірвання відносин та окремого проживання, однак незважаючи на це ОСОБА_4 неодноразово висловлював бажання, щоб у свідоцтві про народження було зазначено його прізвище як батька. З 2021 року ОСОБА_1 та ОСОБА_7 остаточно розірвали відносини, оскільки останній переїхав до Києва у зв`язку із зміною місця роботи. Про сина він розпитував у спільних знайомих та рідного брата ОСОБА_8 , який підтримував зв`язок з заявницею. 06 червня 2024 року ОСОБА_4 був мобілізований до лав Збройних Сил України. ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання бойового завдання у районі н.п. Богоявленка Волноваського району Донецької області ОСОБА_4 героїчно загинув. Після загибелі ОСОБА_4 його брат-близнюк ОСОБА_8 погодився пройти молекулярно-генетичну експертизу в медико-генетичному центрі "MAMA ПAПA". Висновком молекулярно-генетичного експертного дослідження для подання до суду від 06.10.2025 року було підтверджено, що ймовірність того, що учасник ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є братом батька за батьківською лінією, тобто біологічним дядьком, учасника ОСОБА_5 , складає 99,97 %. З чого слідує, що відповідно до цього висновку - ОСОБА_7 з високим ступенем ймовірності (99,97%) є біологічним батьком ОСОБА_5 . Встановлення факту батьківства заявниці необхідне для: внесення змін до актового запису про народження дитини, оформлення дитиною права на спадкування, отримання одноразової грошової допомоги згідно із Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", призначення соціальних та пенсійних виплат, та інших юридично значущих прав.
Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_1 просила встановити факт батьківства, що ОСОБА_7 , дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_4 , є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та внести відповідні зміни у запис про народження.
Рішенням Іршавського районного суду Закарпатської області від 26 травня 2026 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 , про встановлення факту батьківства та внесення змін до актового запису про народження відмовлено.
Судом вказано, що заявницею до матеріалів справи долучено висновок судової молекулярно-генетичної експертизи між ОСОБА_9 та ОСОБА_10 про наявність біологічного родинного зв`язку типу «дитина - рідний дядько». При цьому, висновку медично молекулярно-генетичної експертизи чи клопотання про проведення судової медично молекулярно-генетичної експертизи для встановлення батьківства, заявницею до матеріалів справи не долучено. Таким чином факт батьківства не підтверджено належними доказами.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Арнаутова Л.М., просить скасувати оскаржуване рішення Іршавського районного суду Закарпатської області від 26 травня 2026 року, ухвалити нове, яким заяву ОСОБА_1 , подану в інтересах малолітнього ОСОБА_5 , задовольнити.
Встановити факт батьківства ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Зобов`язати Іршавський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Хустському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції внести відповідні зміни до актового запису про народження
В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що місцевий суд надав неправильну оцінку висновку молекулярно-генетичного експертного дослідження № 50132 від 06.10.2025 та порушив норми процесуального права. Єдиною підставою для відмови у задоволенні заяви судом першої інстанції вказано, що даний висновок є недостатнім для встановлення батьківства ОСОБА_7 , оскільки засвідчує тільки біологічний родинний зв`язок типу «дитина - рідний дядько».
На думку апелянта, заявницею подано ДНК-доказ. Суду доведено, що пряме молекулярно-генетичне дослідження із використанням біологічного матеріалу ОСОБА_7 стало неможливим.
Якщо суд вважав висновок недостатньо зрозумілим або неповним, суд мав процесуальні можливості для усунення сумнівів: викликати експерта для надання пояснень, поставити додаткові питання, запропонувати сторонам надати додатковий висновок або призначити додаткову експертизу відповідно до статті 103 ЦПК України. Однак судом цього не зроблено.
Також, місцевим судом не досліджено і не оцінено аудіодоказ із прижиттєвим визнанням ОСОБА_4 дитини та не оцінено показання, письмові пояснення ОСОБА_3 у сукупності з іншими доказами.
22 червня 2026 року ОСОБА_3 подав до Закарпатського апеляційного суду заяву про приєднання до апеляційної скарги ОСОБА_1 , яка ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 13 липня 2026 року прийнята до розгляду та приєднана до апеляційної скарги ОСОБА_1 .
У вказаній заяві ОСОБА_3 вказує, що підтримує позицію заявниці. Надав докази, що заперечують припущення сторони ОСОБА_2 щодо можливості його батьківства. Зокрема, письмові докази фактичного перебування у Києві, проживання однією сім`єю з іншою жінкою, довготривалу відсутність спілкування з нерідним батьком. Надав пояснення про спільне проживання його брата та заявниці у шлюбі без реєстрації, вихованням ОСОБА_4 своєї дитини - ОСОБА_5 протягом 4 років та піклування про його матеріальне забезпечення сина навіть після розірвання стосунків з його матір`ю.
Крім того вказує, що після отримання сповіщення про смерть брата, який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання бойового завдання він зателефонував ОСОБА_11 та повідомив про це і зазначив, що хоче відновити справедливість та виконати волю брата - юридично встановити статус його батьківства щодо сина ОСОБА_6 . З цією метою було проведено генетично-молекулярна експертиза на встановлення родинного зв`язку між ним, як братом загиблого та самим ОСОБА_6 , оскільки генетичного матеріал ОСОБА_12 на момент проведення експертизи не було, і експертний центр, що здійснював ідентифікацію тіла відповів, що не зберіг зразків.
В судовому засіданні заявниця та її представник заявлені вимоги підтримали з підстав викладених у заяві про встановлення факту родинних відносин. ОСОБА_1 у судовому засіданні повідомила, що у 2014 року познайомилася з ОСОБА_7 та з кінця 2015 року почали проживати разом із ним однією сім`єю у смт. Брусилів Житомирської області. У листопаді 2016 переїхали до Закарпатської області в с. Осій, де протягом чотирьох років проживали у будинку батьків заявниці по АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_6 . У актовому записі про народження батько дитини був записаний зі слів матері з двох причин. Перша - це труднощі в стосунках через систематичне вживання ОСОБА_4 алкоголю. Друга причина - скрутне матеріальне становище, а запис про виховання дитини без батька давав можливість отримати відповідну фінансову допомогу. З братом ОСОБА_4 - ОСОБА_8 , бачилася на третьому місяці вагітності під час їх спільної сімейної поїздки в монастир. Іншого разу їхньої спільної зустрічі у 2016 році не було, а тому твердження зацікавленої особи ОСОБА_2 про те, що батьком дитини є ОСОБА_3 категорично відкидає. Вказує, що у 2016 році ОСОБА_3 проживав у Києві з іншою жінкою, а тому його батьківство щодо ОСОБА_6 виключається. Крім того повідомила, що незважаючи на те, що з 2020 року їхні відносини з ОСОБА_4 остаточно погіршилися і вони розійшлися, останній продовжував цікавитися долею дитини, передавав йому речі.
Представник заявниці - адвокат Арнаутова Л.М. додатково повідомила, що оскільки покійний ОСОБА_4 та його брат ОСОБА_8 є однояйцевими близнюками, тому на теперішній час неможливо провести будь-яку експертизу, яка може виключити батьківство ОСОБА_8 щодо дитини ОСОБА_6 .
В судовому засіданні ОСОБА_3 , який є братом близнюком загиблого ОСОБА_4 повідомив, що його батьківство щодо ОСОБА_6 є виключеним, оскільки у період 2014-2022 років він перебував у тривалих цивільних стосунках з жінкою, з якою проживав спільно у місті Києві. До ОСОБА_4 з ОСОБА_11 приїжджав один раз у гості на початку осені 2016 року. Його брат ОСОБА_7 перебував із ОСОБА_13 у тривалих стосунках, вони проживали разом як сім`я, вели спільний побут, виховували сина разом після народження протягом 4 років, що підтверджується спільними світлинами. Оскільки ОСОБА_4 зловживав алкоголем, через постійні сварки, ОСОБА_11 з ОСОБА_4 розійшлися та останній переїхав до Києва. Перебуваючи у складі ЗСУ, ОСОБА_4 постійно згадував про сина і в майбутньому бажав допомагати йому. Саме в інтересах ОСОБА_6 , для того щоб відновити справедливість погодився на проведення молекулярно-генетичної експертизи на предмет встановлення генетичного зв`язку «дитина - дядько».
Повідомив, що ОСОБА_14 , який хоч і записаний у свідоцтві про народження їхнім з ОСОБА_4 батьком, проте не є біологічним батьком, що встановлено під час ідентифікації померлого ОСОБА_4 . Зазначив, що ні він ні брат ОСОБА_4 добрих стосунків з ОСОБА_15 не підтримували. Вважає, що ОСОБА_2 , достеменно знає, що батьком дитини є саме ОСОБА_4 , однак подає до суду неправдиву інформацію, бажаючи одноосібно отримати кошти після смерті ОСОБА_4 .
В судовому засіданні представник ОСОБА_2 - адвокат Нестеренко М.М. проти задоволення апеляційної скарги заперечив. Зазначив, що ОСОБА_3 разом із ОСОБА_13 обманним шляхом намагаються отримати кошти після смерті ОСОБА_7 , хоча жодних доказів того, що останній є батьком ОСОБА_6 матеріали справи не містять. Поданий до суду висновок експерта вказує на те, що ОСОБА_3 є рідним дядьком ОСОБА_5 , проте не підтверджує, що ОСОБА_16 є його рідним батьком. За таких обставин просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги.
Інші учасники будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи до суду не прибули, що відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України є підставою для розгляду справи у їх відсутності.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши і дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом встановлено, що відповідно до Свідоцтва про народження, серія НОМЕР_1 , виданого Виконавчим комітетом Осійської сільської ради Іршавського району Закарпатської області 15.02.2017, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , матір - ОСОБА_1 , батько - ОСОБА_17 .
Згідно із Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження у ОСОБА_5 , відомості про батька записані відповідно до частини першої статті 135 СК України.
З свідоцтва про шлюб, серія НОМЕР_2 видно, що ОСОБА_2 та ОСОБА_18 зареєстрували шлюб 02.04.1988.
Відповідно до наданої копії свідоцтва про народження, серія НОМЕР_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , де мати - ОСОБА_19 , батько - ОСОБА_2 .
Відповідно до наданої копії свідоцтва про народження, серія НОМЕР_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , де мати - ОСОБА_19 , батько - ОСОБА_2 .
ОСОБА_19 померла ІНФОРМАЦІЯ_8 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть, серія НОМЕР_5 , актовий запис 224.
Відповідно до Сповіщення сім`ї № 325 № 1/6011 від 26.08.2025, матрос ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , призваний на військову службу під час мобілізації 06.06.2024, в бою за Україну, її свободу і незалежність загинув ІНФОРМАЦІЯ_9 під час виконання бойового завдання в районі н.п. Богоявленка Волноваського району Донецької області (а.с.17, 76 том 1).
Згідно із копією Свідоцтва про смерть, серія НОМЕР_6 , виданого Голосіївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 17.09.2025 ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_9 .
Відповідно до Витягу з реєстру територіальної громади, ОСОБА_7 проживав АДРЕСА_2 .
Відповідно до Постанови про ідентифікацію особи від 25.08.2025 було старшим слідчим постановлено: встановити у кримінальному провадженні анкетні дані невстановленого трупа, доставленого та зареєстрованого у обласному бюро судово-медичної експертизи у м. Чернівці та вважати дійсними анкетні дані - громадянин України, військовослужбовець - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , житель АДРЕСА_2 .
Відповідно до висновку експерта Чернівецького НДЕКЦ МВС України від 21.08.2025 № СЕ-19/126-25/6391-БД при проведенні судової молекулярно-генетичної експертизи встановлено, що ОСОБА_3 є повнорідним братом невстановленої особи, генетичні ознаки якої встановлено з біологічних зразків (а. с. 212-220 том 2).
У статті 51 Конституції України, частинах другій, третій статті 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.
Дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування (стаття 7 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року).
Згідно із частинами восьмою, дев`ятою статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Згідно з вимогами статті 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров`я про народження нею дитини. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини або за рішенням суду (стаття 125 СК України).
При народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою (частина перша статті 135 СК України).
У разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу (стаття 130 СК України).
Провадження стосовно встановлення батьківства або його оспорювання стосується «приватного життя» за статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція), яке охоплює важливі аспекти особистої ідентичності.
Передумовою звернення до суду із заявою про встановлення факту батьківства є запис про батька дитини у книзі записів народжень за вказівкою матері.
Та обставина, що питання визнання батьківства за рішенням суду відповідно до статей 128, 129 СК України не вирішувалось за життя такої особи, не є перешкодою для застосування статті 130 СК України.
Верховний Суд неодноразово вказував, що для з`ясування факту батьківства необхідним є застосування спеціальних знань, зокрема призначення судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи, висновок якої має важливе значення у процесі дослідження батьківства, є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ (див.: постанови Верховного Суду від 18 березня 2026 року в справі № 522/13613/21, від 05 червня 2024 року в справі № 458/619/17).
У справі «Міфсуд проти Мальти», заява № 62257/15, рішення набуло статусу остаточного 29 квітня 2019 року, ЄСПЛ повторив, що ДНК-тест - це науковий метод, наявний для точного визначення батьківства дитини, а його доказове значення значно переважає будь-які інші докази, представлені сторонами для підтвердження або спростування біологічного батьківства.
Із матеріалів справи видно, що згідно із висновком молекулярно-генетичного експертного дослідження для подання до суду від 06.10.2025 № 50132, зазначено, що ОСОБА_3 звернувся для проведення даного висновку, згідно до якого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є біологічним дядьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (Дитина), складає 99,97% (а.с. 48-62 том 1).
Оскільки даний висновок не дає відповіді на питання чи ОСОБА_7 був батьком ОСОБА_5 , за клопотанням заявниці в судовому засіданні допитана експерт ОСОБА_20 , яка проводила дослідження та склала наведений висновок.
Експерт повідомила, що генетично розрізнити братів-близнюків для встановлення батьківства щодо дитини ОСОБА_6 є неможливим оскільки ОСОБА_7 помер, а набір Y хромосом у братів-близнюків зазвичай однаковий. В будь-якому випадку відсутні генетичні зразки ОСОБА_7 для порівняння.
З врахуванням пояснень експерта та з метою повного з`ясування даних обставин, представником апелянта було направлено до ТОВ «МАМА ПАПА» адвокатський запит із додаванням висновку експерта Чернівецького НДЕКЦ МВС України від 21.08.2025 № СЕ-19/126-25/6391-БД.
24.09.2026 року ТОВ «МАМА ПАПА» надало відповідь вих.№0508-26, яка містить роз`яснення щодо можливості порівняння генетичних профілів братів, використання раніше отриманих ДНК-профілю загиблого та меж застосування стандартних молекулярно-генетичних методів.
У відповіді вказано: 1. Висновок Чернівецького НДЕКЦ МВС України № СЕ-19/126-25/6391-БД від 21.08.2025 (далі - Висновок) містить достатні для проведення порівняльного аналізу відомості щодо аутосомних STR-маркерів ОСОБА_7 та ОСОБА_3 . Відмінність виявлена лише в генетичному STR-локусі Penta D, у якому в генетичному профілі ОСОБА_7 відсутнє одне алельне значення. Імовірною причиною неможливості визначення цього значення може бути деградація ДНК, оскільки для її виділення використовувався зразок у вигляді фрагмента кістки. 2. Наведені у Висновку генетичні дані свідчать про те, що за дослідженими STR-локусами генетичні профілі ОСОБА_7 та ОСОБА_3 є нерозрізнюваними, за винятком зазначеної особливості локусу Penta D. Отримані результати можуть бути сумісними з припущенням про те, що ОСОБА_7 та ОСОБА_3 є однояйцевими (монозиготними) близнюками. 3. Генетичний профіль ОСОБА_7 може бути використаний для проведення генетичної оцінки ймовірності його біологічного батьківства щодо ОСОБА_5 . Водночас, якщо ОСОБА_7 та ОСОБА_3 є однояйцевими (монозиготними) близнюками та мають нерозрізнювані за дослідженими STR локусами генетичні профілі, результати стандартного STR-дослідження не дозволяють встановити, хто саме з них є біологічним батьком дитини. 4. За умови, що генетичні профілі ОСОБА_7 та ОСОБА_3 за дослідженими STR-локусами є нерозрізнюваними, статистичне порівняння гіпотез H1 та H2 за цими STR-даними не надає переваги жодній із них. Відношення правдоподібності (LR) для H1 відносно H2 дорівнюватиме 1, оскільки ймовірність отримання наявних генетичних даних є однаковою за обох гіпотез. Таким чином, наявні STR-дані не дозволяють встановити, хто саме з братів є біологічним батьком ОСОБА_5 . 5. Наявні генетичні дані не дозволяють виключити ОСОБА_3 як можливого біологічного батька ОСОБА_5 та не дозволяють встановити статистично обґрунтовану перевагу гіпотези про батьківство ОСОБА_7 порівняно з ОСОБА_3 , оскільки за дослідженими STR-локусами їх генетичні профілі є нерозрізнюваними. 6. Наявних генетичних даних достатньо для проведення оцінки батьківства за аутосомними STR маркерами, однак вони не дозволяють встановити, хто саме з однояйцевих (монозиготних) братів є біологічним батьком дитини. Проведення додаткового аутосомного STR-дослідження дитини, ОСОБА_3 та матері дитини не дозволить диференціювати братів. У науковій літературі описані окремі випадки диференціації монозиготних близнюків із застосуванням повногеномного та високоглибинного секвенування (WGS/NGS), однак такі дослідження не належать до стандартних рутинних методів встановлення батьківства та судово-генетичної практики. 7. ТОВ «МАМА ПАПА» спеціалізованих досліджень з диференціації однояйцевих (монозиготних) близнюків не проводить. У зв`язку з цим оцінити можливість проведення такого дослідження за наявним біологічним матеріалом померлого, визначити необхідні для нього матеріали та вихідні генетичні дані, можливість використання результатів експертизи Чернівецького НДЕКЦ МВС України, а також строки та вартість такого дослідження не можуть.
З наведеного слідує, що ОСОБА_7 та ОСОБА_3 є однояйцевими (монозиготними) близнюками та мають нерозрізнювані за дослідженими STR локусами генетичні профілі, що не дозволяє встановити, хто саме з них є біологічним батьком дитини.
Разом із тим, колегія суддів звертає увагу, що неможливість у експертному порядку встановити факт батьківства не є підставою для однозначного висновку про відмову у задоволенні заяви про встановлення факту батьківства.
Верховний Суд у постановах від 26 листопада 2025 року в справі № 694/2322/22, від 21 лютого 2020 року у справі № 643/9245/18 виснував, що тлумачення статті 130 СК України свідчить, що закон не встановлює конкретного переліку доказів для встановлення факту батьківства. Підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від даної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України. Висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи може бути підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку. Водночас підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України, які мають оцінюватися в їх сукупності.
В судовому засіданні заявниця та ОСОБА_3 надали пояснення, з яких слідує, що ОСОБА_1 та ОСОБА_7 проживали однією сім`єю та вели спільне господарство до 2020 року. Такі обставини підтверджуються фотосвітлинами та скріншотами з соцмережі долученими до матеріалів справи. Крім того, у 2016 році ОСОБА_8 проживав у іншому місті з іншою жінкою, що з високою ймовірністю виключає факт його батьківства щодо малолітнього ОСОБА_6 .
В суді першої інстанції свідок ОСОБА_21 повідомив, що зі слів ОСОБА_7 йому відомо про те, що ОСОБА_6 не є його сином. Такі покази свідка колегія суддів оцінює критично, оскільки свідок одружений на дочці ОСОБА_2 (заінтересованої особи), який заперечує проти задоволення заяви.
Надаючи оцінку твердженням ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_4 не є батьком ОСОБА_6 крізь призму захисту найкращих інтересів дитини, колегія суддів враховує, що заперечення ОСОБА_2 проти задоволення заяви ОСОБА_1 пов`язано із тим, щоб кошти після смерті ОСОБА_7 не отримали заявниця та ОСОБА_3 замість малолітнього ОСОБА_6 . Однак, ОСОБА_14 отримавши частину грошову виплату після загибелі сина ОСОБА_4 , жодної фінансової допомоги ОСОБА_6 не надав.
Крім того, ОСОБА_14 не надав доказів твердженням про те, що ОСОБА_4 не є батьком ОСОБА_6 .
Всебічно оцінивши в комплексі зібрані докази, поведінку сторін у процесі доказування, а також вжиті позивачем заходи для проведення експертизи, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції, розглядаючи даний спір, не врахував вищенаведених обставин, повно та всебічно не дослідив наявні у справі докази та дійшов помилкових висновків про відсутність правових підстав для задоволення заяви про встановлення факту батьківства.
Надаючи правову оцінку вимогам заявниці про внесення змін до актового запису про народження колегія судді зазначає наступне.
Згідно із ч. 1 ст.6 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, їх поновлюють та припиняють їхню дію.
Частиною 4 ст. 22 цього Закону передбачено, що зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису.
Відповідно до ч. 5 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», Міністерством юстиції України затверджуються Правила проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання.
Зміни до актових записів цивільного стану та порядок їх внесення регулюються Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затвердженими наказом Міністерства юстиції України 12.01.11 року №96/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.01.2011 року за № 55/18793 «Про затвердження Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства юстиції №709/5 від 10.05.2012 року та №1161/5 від 03.08.2012 року.
Підпунктами 2.13.1 п. 2.13 наведених Правил передбачено, що підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є: рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що вимога заявниці про внесення змін до актового запису про народження є передчасною та не підлягає розгляду в порядку окремого провадження.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення вимог заявниці.
Враховуючи наведене, керуючись п.2 ч.1 ст 374, ст.ст. 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Арнаутова Леся Михайлівна до якої приєднався ОСОБА_3 , задовольнити частково.
Рішення Іршавського районного суду від 26 травня 2026 року скасувати.
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту батьківства та внесення змін до актового запису про народження задовольнити частково. Встановити факт батьківства, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянство - України, місце народження - Україна, Закарпатська область, Свалявський район, с. Сасівка, є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , м. народження - с. Осій, Іршавський район, Закарпатська область.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 12.10.2026.
Головуючий
Судді