ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 640/4067/21
УХВАЛА
09 жовтня 2026 року м. Київ
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Парінов А.Б., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Василенка Я.М. від розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 01 липня 2026 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулась до суду першої інстанції з позовом, в якому просила: визнати протиправним рішення відповідача №2600-0306-8/178811 від 16 грудня 2020 року щодо відмови позивачеві у переведенні її на пенсію у зв`язку з втратою годувальника без обмеження її максимального розміру; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перевести ОСОБА_1 на пенсію у зв`язку з втратою годувальника за померлого чоловіка - ОСОБА_2 - на підставі довідки Офісу Генерального прокурора України №21- 1306зп від 22 червня 2020 року, в розмірі 60% від суми заробітку за відповідною посадою - без обмеження її граничного розміру - починаючи з 18 квітня 2020 року.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.06.2021 у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_1 звернулась до Шостого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою, в якій просила скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.02.2022 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 червня 2021 року скасувати та ухвалити нове судове рішення. Адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним рішення Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві №2600-0306-8/178811 від 16 грудня 2020 року в частині обмеження максимальним розміром пенсії по втраті годувальника починаючи з 18.04.2020. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію по втраті годувальника у розмірі 60 % середньомісячного (чинного) заробітку померлого годувальника без обмеження максимальним розміром, починаючи з 18.04.2020, з урахуванням виплачених сум. В іншій частині позову відмовлено.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду 02.10.2025 заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі № 640/4067/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії задоволено. Встановлено судовий контроль за виконанням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.02.2022 в адміністративній справі № 640/4067/21. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві протягом двох місяців з дня отримання цієї ухвали подати до Київського окружного адміністративного суду звіт про виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.02.2022 у справі № 640/4067/21.
У подальшому, 11.11.2025 до суду першої інстанції від Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві надійшов звіт про виконання судового рішення, в якому повідомлено, що постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.02.2022 у справі № 640/4067/21 виконана повністю, оскільки здійснено перерахунок пенсії та нарахування коштів в сумі 417661 грн, виплату яких буде проведено в межах бюджетних асигнувань виділених на цю мету. Щодо виплати заборгованості з перерахованої пенсії відповідач зазначив, що виплату заборгованості буде здійснено в межах бюджетних асигнувань виділених на цю мету з урахуванням Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.11.2025 вирішено прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 10.11.2025 №2600-0803-8/196394 про виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.02.2022 у справі 640/4067/21.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.02.2026 Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково: скасовано ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 21.11.2025 та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.02.2022 у даній справі; встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві новий строк для подання до Київського окружного адміністративного суду звіту про виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.02.2022 у даній справі - один місяць із дня ухвалення цієї постанови, але не менше десяти календарних днів з дня її отримання.
07.03.2026 Головне управління подало до суду звіт.
20.04.2026 від позивача надійшла заява про неприйняття звіту та накладення на керівника відповідача - ОСОБА_3 штрафу за частиною третьою статті 382 з приміткою 3 Кодексу адміністративного судочинства України у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 121 120,00 грн
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.04.2026 звіт Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.02.2022 в адміністративній справі № 640/4067/21 призначено до розгляду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи на 21.05.2026. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві надати до суду у десятиденний строк після отримання цієї ухвали паспортні дані та реєстраційний номер облікової картки платника податків керівника Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду 01.07.2026 відмовлено у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 13.04.2026 про виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.02.2022 в адміністративній справі № 640/4067/21. Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві новий строк для подання до Київського окружного адміністративного суду звіту про виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.02.2022 в адміністративній справі № 640/4067/21 - один місяць із дня винесення цієї ухвали, але не менше десяти календарних днів з дня її отримання.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою ОСОБА_1 звернулась із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену ухвалу суду першої інстанції в частині відмови у накладанні штрафу на керівника відповідача та постановити нову ухвалу, якою накласти такий штраф.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.07.2026 передано на розгляд колегії суддів у складі судді-доповідача - Василенка Я.М., суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В. передано вищевказану апеляційну скаргу.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2026 витребувано з Київського окружного адміністративного суду адміністративну справу № 640/4067/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії.
На адресу Шостого апеляційного суду через підсистему «Електронний суд» від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід головуючого судді Василенка Я.М.
Заява мотивована тим, що справа була витребувана з суду першої інстанції у липні 2026 року, однак справа ще не надійшла до суду апеляційної інстанції. При цьому, головуючий суддя по справі нічого з цим не робить, хоча міг би винести окрему ухвалу, у зв`язку з цим позивач вважає головуючого суддю по справі упередженим і заявляє йому відвід.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2026 заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Василенка Я.М. ввизнано необґрунтованою та передано справу №640/4067/21 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Василенка Я.М. від розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 01.07.2026 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії для визначення судді у порядку, встановленому ч. 1 ст. 31 КАС України, для вирішення питання про відвід.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.10.2026 для вирішення зазначеного пистання справу передано судді Парінову А.Б.
Перевіривши матеріали справи та доводи заяви про відвід судді зазначаю наступне.
Статтею 6 КАС України кожному гарантовано право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом.
Це положення узгоджується зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
В силу вимог ч. 4 ст. 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Згідно ч. 3 ст. 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Разом з тим, необхідно зазначити, що суд, який розглядає справу має бути «безстороннім» і «незалежним» (ст. 6 ч. 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод).
Поняття незалежності та об`єктивної безсторонності тісно пов`язані між собою.
З суб`єктивної точки зору, суд не повинен виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання.
Об`єктивний підхід стосується надання судом необхідних гарантій для відсутності можливості будь-якого правомірного сумніву щодо безсторонності і незалежності суду.
Згідно ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Згадане положення узгоджується зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Із практики Європейського суду з прав людини вбачається, що важливим питанням є питання довіри, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві
У рішенні «Газета-Центр проти України» від 15 липня 2010 року Європейський суд з прав людини, встановлюючи порушення принципу безсторонності, зазначив, що, відповідно до усталеної практики Суду, існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. Навіть зовнішні прояви можуть бути важливими або, іншими словами, «правосуддя має не тільки чинитись, також має бути видно, що воно чиниться».
Також, щодо об`єктивної неупередженості зазначено у справі «Фей проти Австрії». Зокрема, Європейський суд з прав людини вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.
Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки, статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Водночас, слід зазначити, що учасники судового процесу зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів.
Як було вказано вище, заява ОСОБА_1 про відвід судді Василенка Я.М. мотивована фактично тим, що останнім було винесено ухвалу від від 22.07.2026, якою витребувано з Київського окружного адміністративного суду адміністративну справу № 640/4067/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії та на момент подання заяви відповідна справа до Шостого апеляційного суду не надійшла.
Разом з тим, головуючим суддею вчинено всі необхідні процесуальні дії у межах наданих повноважень задля забезпечення витребування та своєчасного розгляду даної справи. Як вбачається з КП "ДСС" ухвала про витребування адміністративної справи була направлена у передбачений законодавством строк (23.07.26) до суду першої інстанції та станом на 14.09.2026 адміністративна справа №640/4067/21 надійшла до суду апеляційної інстанції. При цьому варто зазначити, що строк направлення справи залежить від суду першої інстанції, який здійснює її направлення.
З урахуванням встановленого, вважаю, що наведені доводи не можуть бути свідченням існування об`єктивних обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, зокрема через те, що, відповідно до ч. 4 ст. 36 КАС України, незгода сторони з процесуальними з діями/рішеннями судді, не може бути підставою для відводу.
У ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» закріплено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до Основних принципів незалежності судових органів (схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29.11.1985 та 13.12.1985), незалежність судових органів гарантується державою і закріплюється в конституції або законах країни. Усі державні та інші установи зобов`язані шанувати незалежність судових органів і дотримуватися її. При цьому, не повинно мати місця неправомірне чи несанкціоноване втручання в процес правосуддя.
Згідно з Бангалорськими принципами діяльності судді, затвердженими резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006, суддя повинен виконувати свою професійну функцію незалежно, виходячи з власної оцінки фактів та відповідно до свідомого розуміння закону, не зважаючи при цьому на будь-які зовнішні впливи, стимули, тиски, загрози чи втручання, прямі або непрямі, хоч би від кого вони йшли і хоч би якими були їхні причини.
Суд враховує правовий висновок Європейського суду з прав людини, викладений в рішеннях по справі «Ветштайн проти Швейцарії», «Білуха проти України», відповідно до якого безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. При вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність будь-яких правових підстав, передбачених ст. 36, 37 КАС України, для відводу судді Василенка Я.М. та вважає, що в даному випадку заявником не доведено порушення його права на розгляд справи незалежним та безстороннім судом, у зв`язку з чим заява про відвід задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 36, 39, 40, 241, 242, 311, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,
У Х В А Л И В:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Василенка Я.М. від розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 01 липня 2026 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя А.Б. Парінов