У Х В А Л А
про залишення апеляційної скарги без руху
Справа № 120/17207/25
12 жовтня 2026 року м. Вінниця
Суддя-доповідач Сьомого апеляційного адміністративного суду Канигіна Т.С., перевіривши матеріали апеляційної скарги Військова частина НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08 липня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військова частина НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В :
відповідно до рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08 липня 2026 року позов задоволено.
Не погодившись із судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
Перевіривши додержання особою, яка подала апеляційну скаргу, вимог ст.ст. 295, 296 КАС України, суд дійшов висновку про залишення поданої апеляційної скарги без руху з таких підстав.
За приписами статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Так, скаржником подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08 липня 2026 року.
В обґрунтування зазначеного клопотання скаржник посилається на запровадження воєнного стану в Україні та у зв`язку з відсутністю достатнього та своєчасного фінансування витрат військової частини на оплату судового збору.
Оцінюючи доводи клопотання щодо введення на території України режиму воєнного стану, суд враховує таке.
Так, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року, який діє на теперішній час.
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Аналогічні висновки містить постанова Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2022 року в справі №990/115/22.
Введення воєнного стану є поважною причиною пропуску процесуального строку, оскільки впливає на життєдіяльність у державі в цілому. Проте між пропуском процесуального строку і введенням воєнного стану повинен бути безпосередній, прямий, причинний зв`язок.
Отже, у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій, на чому також неодноразово наголошував Верховний Суд. За відсутності таких обставин, у суду будуть відсутні підстави для поновлення процесуального строку.
Так, з матеріалів справи встановлено, що повний текст судового рішення складено 08 липня 2025 року.
Вперше з апеляційною скаргою Військова частина НОМЕР_1 звернулась 06 серпня 2026 року.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2026 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишено без руху у зв`язку з несплатою судового збору.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2026 року клопотання Військової частини НОМЕР_1 про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги задоволено та продовжено строк.
27 серпня 2026 року Сьомий апеляційний адміністративний суд у зв`язку з неусуненням недоліків апеляційної скарги ухвалою повернув апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 .
Указану ухвалу Військова частина НОМЕР_1 отримала 27 серпня 2026 року о 19:45.
Водночас, вдруге з апеляційною скаргою Військова частина НОМЕР_1 звернулась 01 жовтня 2026 року, тобто більше місячного строку з моменту отримання копії ухвали про повернення апеляційної скарги, та більше двох місяців з моменту прийняття оскаржуваного рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08 липня 2026 року.
У поданому клопотанні як підставу для поновлення строку скаржник зазначає запровадження воєнного стану в Україні. При цьому будь-яких конкретних обставин, які б свідчили про наявність об`єктивних та непереборних перешкод для своєчасного звернення з апеляційною скаргою, клопотання не містить.
Враховуючи норми чинного процесуального законодавства, а також висновки Великої Палати Верховного Суду щодо їх застосування, суд дійшов висновку, що скаржником не доведено наявність причинно-наслідкового зв`язку пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції з обставиною введення на території України режиму воєнного стану.
Крім того, Верховний Суд (зокрема, у постанові від 09 липня 2026 року у справі №120/14744/25) неодноразово зазначав про те, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропущення з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується у кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві/клопотанні про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Введений в Україні воєнний стан, безумовно, ускладнив (подекуди унеможливив) повноцінне функціонування, зокрема, державних організацій (установ, закладів). Проте сама по собі ця обставина, без належного її обґрунтування крізь призму неможливості ситуативного (в конкретних умовах) виконання процесуальних прав і обов`язків учасника справи, й без підтвердження її належними та допустимими доказами, не може слугувати підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.
Приписи статті 44 КАС України передбачають обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки (частина друга), зокрема, виконувати процесуальні дії в установлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).
Наведеними приписами КАС України чітко обумовлений характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їхню реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок і зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, установлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.
Неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб і невиконання учасником справи вимог процесуального закону або суду не належать до об`єктивних обставин особливого та непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку на його апеляційне оскарження.
Державні організації (установи, заклади), маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків разом із іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб дотримуватися своїх власних внутрішніх правил і процедур, установлених, у тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їхнього порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтермінувати виконання процесуальних обов`язків.
Отже, внутрішні організаційні питання державної організації (установи, закладу) не можна вважати об`єктивно поважними причинами пропуску встановлених законом строків. Державні організації (установи, заклади) зобов`язані організувати свою роботу так, щоб дотримуватися процесуальних строків, організувати безперервний процес представництва і забезпечувати неухильне та своєчасне виконання обов`язків, установлених законом і судом, у тому числі щодо дотримання строку на подання апеляційної скарги. Державна організація (установа, заклад) має заздалегідь передбачати ризики відсутності конкретного представника, забезпечуючи безперервність відповідного напрямку роботи.
За змістом частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи, що скаржником пропущено десятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, суд дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без руху та надання скаржнику строку для усунення визначених у цій ухвалі недоліків шляхом подання обґрунтованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду із зазначенням інших причин для його поновлення, підтвердженими належними доказами.
Керуючись ст.ст. 169, 295, 296, ч.3 ст.298 КАС України, суд
У Х В А Л И В :
1. Визнати неповажними причини пропуску Військовою частиною НОМЕР_1 строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08 липня 2026 року.
2. Апеляційну скаргу Військова частина НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08 липня 2026 року залишити без руху.
3. Запропонувати особі, яка подала апеляційну скаргу, у п`ятиденний строк з моменту отримання ухвали суду виконати вимоги цієї ухвали та усунути виявлені недоліки апеляційної скарги, а саме: звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку та вказати інші підстави для поновлення строку.
4.Роз`яснити, що у разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, будуть визнані судом неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі.
5. Копію цієї ухвали надіслати на адресу особі, яка подала апеляційну скаргу.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи в мережі Інтернет на офіційному вебпорталі судової влади України за посиланням: https://court.gov.ua/fair/sud4856/.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Канигіна Т.С.