УХВАЛА
12 жовтня 2026 року
м. Київ
справа №320/55601/24
адміністративне провадження №К/990/43047/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мацедонської В.Е.,
суддів - Кашпур О.В., Смоковича М.І.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2026 року
у справі № 320/55601/24 за позовом ОСОБА_1 до Некомерційної професійної організації «Асоціація приватних виконавців України» в особі Ради приватних виконавців України про визнання протиправним та скасування рішення у частині, визнання протиправним та нечинним акта,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати пункт 4 рішення Ради приватних виконавців України від 27.09.2024 №74 в частині затвердження Порядку визначення приватного виконавця, який здійснюватиме заміщення приватного виконавця, діяльність якого зупинена;
- визнати протиправним та нечинним Порядок визначення приватного виконавця, який здійснюватиме заміщення приватного виконавця, діяльність якого зупинена, затверджений рішенням Ради приватних виконавців України від 27.09.2024 №74.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20 липня 2026 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючи з рішенням першої інстанції, позивачка подала апеляційну скаргу.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20.07.2026 залишено без руху.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20.07.2026 повернуто особі, яка її подала.
Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції, позивачка подала касаційну скаргу до Верховного Суду.
У тексті касаційної скарги міститься клопотання про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору. Так позивач посилається на статтю 8 Закону України «Про судовий збір» та зазначає, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Скаржник зазначає, що вона є особою, яка провадить незалежну професійну діяльність на загальній формі оподаткування, проте дохід позивача як самозайнятої особи за 2025 рік складає 0 грн. На підтвердження вказаного позивачем надано податкову декларацію про майновий стан і доходи.
Разом з тим, Суд зазначає, що декларація про майновий стан і доходи не є документом, з якого можливо встановити всю суму доходу скаржника за попередній календарний рік.
Разом з цим, позивачем надано відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за період з січня 2025 року по грудень 2025 року, за якими сума нарахованого доходу становить 69333,05 грн, з них 38 000 грн - соціальні виплати; 27 368,74 грн - дохід, виплачений самозайнятій особі; 3964,31 грн - аліменти.
Перевіривши викладені доводи, колегія суддів зазначає, що за приписами частини першої статті 133 КАС України, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" визначено, що суд може відстрочити та розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від його сплати, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Враховуючи викладене, оскільки скаржник за подання касаційної скарги повинна сплатити судовий збір в сумі 2662,40 грн, що перевищує 5 відсотків розміру її річного доходу 1368,44 грн (27 368,74 грн від 5%), проте враховуючи отримання позивачем інших соціальних виплат та з огляду на підстави з яким позивачка звернулася з касаційною скаргою до Верховного Суду, задля об`єктивного розгляду касаційної скарги, Суд дійшов висновку про наявність підстав лише для відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у цій справі, а тому клопотання про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, зокрема, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.
Частиною третьою статті 328 КАС України встановлено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Підставою для відкриття касаційного провадження у справі № 320/55601/24 є оскарження ухвали суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги, зазначеної у частині третій статті 328 КАС України, та посилання скаржника у касаційній скарзі на неправильне застосування норм матерільного права та порушення судом апеляційної інстанцій норм процесуального права (статті 8 Закону України «Про судовий збір», статей 78, 133, 169, 242, 298 КАС України).
Проаналізувавши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження у цій справі, оскільки вказані у скарзі доводи потребують перевірки.
Скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 328-330, 334, 335, 338 КАС України, -
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2026 року за позовом ОСОБА_1 до Некомерційної професійної організації «Асоціація приватних виконавців України» в особі Ради приватних виконавців України про визнання протиправним та скасування рішення у частині, визнання протиправним та нечинним акта.
Відстрочити ОСОБА_1 сплату судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2026 року до ухвалення судового рішення касаційної інстанції у цій справі.
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2026 року у справі №320/55601/24.
Витребувати із Київського окружного адміністративного суду справу № 320/55601/24.
Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Встановити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська
Судді О. В. Кашпур
М. І. Смокович