УХВАЛА
12 жовтня 2026 року
м. Київ
справа №752/16479/14-ц
адміністративне провадження №К/990/38144/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білак М.В.,
суддів - Жука А.В., Уханенка С.А.,
перевіривши касаційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2026 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2026 року у справі №752/16479/14-ц за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання бездіяльності протиправною,
У С Т А Н О В И В:
У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва зі скаргою на бездіяльність головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Борисюка Романа Анатолійовича, у якій просив:
- визнати бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Борисюка Романа Анатолійовича, саме - невинесення ним постанови про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_1, незаконною;
- зобов`язати державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Борисюка Романа Анатолійовича винести постанову про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_1.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 06 січня 2025 року у справі №752/16479/14-ц скаргу ОСОБА_1 задоволено. Визнано незаконною та протиправною бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Борисюка Р.А. у виконавчому провадженні НОМЕР_1 щодо примусового виконання постанови № 55287431 від 21 квітня 2023 року. Зобов`язано державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Борисюка Р.А. винести постанову про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_2 щодо примусового виконання постанови № 55287431 від 21 квітня 2023 року.
Постановою Київського апеляційного суду від 16 липня 2025 року у справі №752/16479/14-ц апеляційну скаргу Міністерства юстиції України задоволено. Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 06 січня 2025 року скасовано. Провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Борисюка Р.А., стягувач АТ «Сенс Банк» закрито. Роз`яснено ОСОБА_1 , що розгляд зазначеної справи віднесено до юрисдикції адміністративного суду, та що протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови він може звернутися до Київського апеляційного суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
На адресу Київського апеляційного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про передачу справи до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд даної справи, у визначений статтею 256 ЦПК України строк.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 14 жовтня 2025 року заяву ОСОБА_1 про передачу справи до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд даної справи, задоволено.
Передано справу за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Борисюка Романа Анатолійовича, стягувач Акціонерне товариство «Сенс Банк», до Львівського окружного адміністративного суду, як суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд справи.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2025 року позовну заяву залишено без руху, а позивачу надано строк для усунення виявлених недоліків, а саме - п`ять днів з дня вручення цієї ухвали. На виконання вказаної ухвали позивачем подано до суду оформлену відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позовну заяву, у якій просив:
- визнати бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, яка полягає у невинесенні постанови про закінчення виконавчого провадження ВП НОМЕР_1 протиправною;
- зобов`язати державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винести постанову про закінчення виконавчого провадження ВП НОМЕР_1.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2026 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2026 року, позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо невинесення постанови про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_2;
Зобов`язано Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винести постанову про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_1.
Не погоджуючись з рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2026 року та постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2026 року у справі №752/16479/14-ц, Відділ примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 серпня 2026 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Білак М.В., судді: Жук А.В., Уханенко С.А.
Суддя Уханенко С.А. у період з 24 серпня 2026 року по 11 вересня 2026 року (наказ від 06 серпня 2026 року Н-№2471/0/6-26) перебував у відпустці.
Ухвалою Верховного Суду від 14 вересня 2026 року відмолено у задоволенні клопотання Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про відстрочення сплати судового збору. Касаційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2026 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2026 року у справі №752/16479/14-ц залишено без руху. Надано заявнику касаційної скарги строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, а саме для надання до суду касаційної інстанції документа про сплату судового збору, касаційної скарги в новій редакції, докази направлення нової касаційної скарги іншим учасникам справи. Роз`яснено, що у разі не усунення недоліків вказаних недоліків, касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
На виконання вимог ухвали суду від 14 вересня 2026 року відповідачем через підсистему «Електронний суд» надіслано заяву про усунення недоліків, до якої додано платіжну інструкцію від 17 вересня 2026 року №301 про сплату судового збору у розмірі 4844,80 грн.
Отже, відповідачем не виконано вимоги ухвали Суду в частині надання касаційної скарги в новій редакції, доказів направлення нової касаційної скарги іншим учасникам справи.
Суд повторно наголошує, що відповідно до частини третьої статті 333 КАС України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.
У свою чергу, статтею 287 КАС України передбачено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
З матеріалів касаційної скарги та текстів оскаржуваних судових рішень слідує, що спір у цій справі виник з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби.
За такого правового врегулювання та обставин справи, оскарження рішення судів обох інстанцій в касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд такої скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.
Суд звертає увагу заявника, що питання права, які мають фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, можуть охоплювати правові явища, що є найбільш суттєвими для такої практики та формування її однаковості. До таких явищ можна віднести систематичне порушення державою норм матеріального та процесуального права які зачіпають інтереси великого кола осіб, що супроводжуються чималою кількістю оскарження таких рішень у подібних справах, тощо.
У касаційній скарзі заявник не зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб`єктів правовідносин.
Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, натомість, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).
Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
Верховний Суд звертає увагу заявника, що на стадії відкриття касаційного провадження касаційний суд не перевіряє законність і обґрунтованість судових рішень, а перевіряє касаційну скаргу на предмет дотримання особою, яка її подає, вимог щодо форми і змісту касаційної скарги, а також дотримання строків реалізації права на касаційне оскарження.
Відповідно до частини другої статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Зміст наведеної норми вказує на те, що продовження процесуального строку, встановленого судом, передбачає надання нового строку на вчинення тієї процесуальної дії, яка не була вчинена у первісно встановлений строк.
Враховуючи вищенаведене, Суд вважає за необхідне продовжити Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України процесуальний строк, встановлений для усунення недоліків касаційної скарги, а саме для надання касаційної скарги в новій редакції із обґрунтуванням в тому числі фундаментального значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики, докази направлення нової касаційної скарги іншим учасникам справи.
Керуючись статтями 121, 243, 248, 332 КАС України,
У Х В А Л И В:
Продовжити Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України строк для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в ухвалі Верховного Суду від 14 вересня 2026 року, а саме щодо надання до суду касаційної скарги в новій редакції, докази направлення нової касаційної скарги іншим учасникам справи, терміном десять днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет», а у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв`язку.
Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений судом строк, касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Судді М.В. Білак
А.В. Жук
С.А. Уханенко