Судові рішення

Окрема думка № 140523418 у справі № 620/4360/25 від 12.10.2026

Окрема думка від 12.10.2026 в адміністративній справі № 620/4360/25 (категорія «Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері освіти, науки, культури та спорту»). Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду, суддя Єзеров А.А.

Справа№ 620/4360/25
СудКасаційний адміністративний суд Верховного Суду
СуддяЄзеров А.А.
Форма рішенняОкрема думка
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяСправи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері освіти, науки, культури та спорту
Дата ухвалення12.10.2026
Надійшло до реєстру13.10.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/140523418

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Текст рішення

ОКРЕМА ДУМКА

12 жовтня 2026 року

м. Київ

справа №620/4360/25

адміністративні провадження №К/21714/26, №К/990/21722/26

Окрема думка судді Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду Єзерова А.А. на постанову Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 08.10.2025 у справі №620/4360/25 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Державне підприємство Міністерства освіти і науки України "Інформаційно-іміджевий центр" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

СУТЬ СПРАВИ

1. У межах розгляду касаційної скарги постало питання у визнанні іноземного документа про освіту, виданого університетом Кот д`Азюр, в межах освітнього процесу відповідно до Рамкової угоди про співпрацю та Угоди про здійснення делокалізації навчання, Магістратура з психології, Програма "Клінічна психологія і терапевтична медіація через мистецтво", укладеної 16.07.2019 між Університетом Кот д`Азюр (Франція), Національним педагогічним університетом імені М.П. Драгоманова та Міжнародним інститутом глибинної психології (далі - Угода), який відбувався на базі Міжнародного інституту глибинної психології (Київ).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

2. Позивачка у 2021 році вступила на магістерську програму «Клінічна психологія і терапевтична медіація через мистецтво» Університету Кот д`Азюр (Франція) за програмою, розробленою цим університетом. Навчання відбувалось в Університеті Університету Кот д`Азюр і здійснювалось викладачами цього Університету, іспити складались перед французькими викладачами французькою мовою відповідно до Угоди.

3. Під час навчання позивачки в Університеті Кот д`Азюр, ОСОБА_1 отримала проміжний диплом про закінчення першого року навчання з метою здобуття ступеня Магістра НОМЕР_2 про закінчення першого року навчання за програмою підготовки до ступеня магістра за 2021-2022 навчальний рік, довідку до диплома від 01.12.2022, що підтверджує присвоєння проміжного ступеня магістра (перший рік навчання), а також витяг із залікової відомості, який засвідчує успішне навчання позивачки в Університеті Кот д`Азюр.

4. Після завершення навчання позивачці було присвоєно диплом магістра психології від 10.11.2023 № НОМЕР_1 , виданий університетом Кот д`Азюр.

5. Офіційний статус Університету Кот д`Азюр у Франції підтверджується Витягом з Офіційного бюлетеня Французької Республіки від 26.07.2019, в якому вказано, що Міністерство вищої освіти, досліджень та інновацій затвердило Указ від 25.07.2019 №2019-785 про заснування Університету Кот д`Азюр та затвердження його статуту.

6. 21.08.2024 ОСОБА_1 звернулася до Інформаційно-іміджевого центру Міністерства освіти і науки України із заявою про визнання диплому про освіту - магістра психології від 10.11.2023 № НОМЕР_1 , виданого університетом Кот д`Азюр, додавши до нього такі документи: проміжний диплом про освіту, диплом про завершення освіти, довідки та залікові відомості у вигляді нотаріально засвідчених перекладів апостильованих оригіналів.

7. Повідомленням від 14.11.2024 №1/21226-24 щодо результату процедури визнання в Україні іноземного документа про освіту Міністерство освіти і науки України відмовило позивачці у визнанні диплому магістра Університету Кот д`Азюр.

8. Підставою для відмови у визнанні диплома відповідачем зазначено підпункт 4 пункту 3 Розділу VII Порядку визнання здобутих в іноземних закладах вищої освіти ступенів вищої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 05.05.2015 №504 (далі - Порядок №504, у редакції наказу від 05.09.2022 №784), згідно з яким рішення про відмову у визнанні поданого документа приймається у разі якщо документ виданий за результатами навчання/здобуття освіти в освітній установі, освітньому провайдері, які не є офіційно визнані в державі, на території якої провадять освітню діяльність, якщо це передбачено законодавством цієї держави, та/або здійснюють освітню діяльність без дотримання вимог чинного законодавства цієї держави.

9. 17.02.2025 позивачка звернулась до Міністерства освіти і науки України із заявою разом з пакетом документів та позицією щодо необхідності перегляду рішення про відмову у нострифікації зазначеного диплома.

10. Міністерство освіти і науки України у відповіді від 12.03.2025 №1/4731-25 повідомило позивачку про те, що рішення про відмову у визнанні в Україні диплома від 10.11.2023 № НОМЕР_1 , виданого на ім`я ОСОБА_3 , прийнято Міністерством освіти і науки України відповідно до чинного законодавства.

11. Позивачка, вважаючи протиправним оскаржуване рішення, оформлене у вигляді повідомлення, звернулася до суду.

ВИСНОВКИ КОЛЕГІЇ СУДДІВ

12. Верховний Суд постановою від 08.10.2026 касаційні скарги Міністерства освіти і науки України задовольнив. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.06.2025, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.04.2026 та додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.04.2026 у справі №620/4360/25 скасував і направив справу №620/4360/25 на новий розгляд до суду першої інстанції.

13. Суд касаційної інстанції, направляючи справу на новий розгляд, дійшов висновку, що суди, ухвалюючи рішення і дійшовши висновку про те, що освітні послуги надавав Університет Кот д`Азюр (Ніцца, Франція) в межах Угоди, виходили з того, що диплом позивачці видано французьким університетом і навчальний процес відбувся за його освітньою програмою з використанням французької мови та їх методів. Водночас сам по собі факт видачі диплома та навчання за програмою французького університету з використанням французької мови та їх методів не виключає участі в навчанні інших партерів, зокрема, Міжнародного інституту глибинної психології.

Верховний Суд зазначив, що вимоги позивачки про зобов`язання відповідача визнати диплом могла бути задоволена у разі, якщо у встановленому законом порядку встановлено відсутність інших, передбачених пунктом 3 Розділу VII Порядку №504, підстав для відмови у його визнанні. Водночас судами такі обставини встановлені не були.

Верховний Суд зазначив, що в обґрунтування своїх доводів відповідач покликався на те, що Міжнародний інститут глибинної психології брав участь в освітньому процесі, про що сторони уклали Рамкову угоду про співробітництво. Також відповідач посилався на інформацію, зазначену в листі від 27.02.2025, залікові відомості. Однак суди в порушення вимог статті 242 КАС України не надали оцінку наведеним доводам відповідача.

МОТИВИ ОКРЕМОЇ ДУМКИ

14. Відповідно до частини третьої статті 34 КАС України суддя, не згодний із судовим рішенням за наслідками розгляду адміністративної справи, може письмово викласти свою окрему думку.

15. Не розділяю висловлений підхід в частині того, що суди не встановили надавача послуг освіти, з огляду на таке.

16. Визнання в Україні іноземних документів про вищу освіту здійснюється, відповідно до Конвенції про визнання кваліфікації з вищої освіти в Європейському регіоні, ратифікованої Законом України "Про ратифікацію Конвенції про визнання кваліфікацій з вищої освіти в Європейському регіоні" від 03.12.1999 №1273-XIV та міжнародних угод про взаємне визнання та еквівалентність документів про освіту і вчені звання.

Статтею VI.5 Розділу VI цієї Конвенції передбачено, що кожна сторона може зумовити визнання кваліфікації з вищої освіти, присуджених іноземними закладами освіти, які функціонують на її території, конкретними вимогами національного законодавства або окремими угодами, укладеними зі стороною, якій належать такі заклади.

17. Суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, регулює Закон України «Про освіту» від 05.09.2017 №2145-VIII (далі - Закон №2145-VIII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 17 частини першої статті 1 цього Закону визначено, що освітня діяльність - діяльність суб`єкта освітньої діяльності, спрямована на організацію, забезпечення та реалізацію освітнього процесу у формальній та/або неформальній освіті.

18. Відповідно до частини третьої статті 82 Закону №2145-VIII та пункту 17 частини першої статті 13 Закону України "Про вищу освіту" від 01.07.2014 №1556-VII (далі - Закон №1556-VII, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки проводить роботу, пов`язану із встановленням еквівалентності атестатів і дипломів міжнародним визнанням навчальних курсів, кваліфікацій, вчених звань і наукових ступенів, та затверджує порядок визнання здобутих в іноземних закладах вищої освіти ступенів вищої освіти.

19. Положенням про Міністерство освіти і науки України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №630 (далі - Положення №630, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), визначено, що Міністерство освіти і науки України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та входить до системи органів виконавчої влади і є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, забезпечує формування та реалізації державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю навчальних закладів, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов`язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності, забезпечує ефективне і цільове використання бюджетних коштів.

20. Процедура визнання в Україні іноземних документів про освіту здійснюється відповідно до Конвенції про визнання кваліфікацій з вищої освіти в європейському регіоні, яку було ратифіковано Законом України від 03.12.1999 №1273-XIV «Про ратифікацію Конвенції про визнання кваліфікацій з вищої освіти в Європейському регіоні» (далі - Лісабонська конвенція), рекомендацій комітету Лісабонської конвенції, Порядку №504 та інших нормативно-правових актів у сфері освіти.

21. Державне підприємство «Інформаційно-іміджевий центр» (далі - Центр) виконує функції національного інформаційного центру академічної мобільності відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.08.2011 №924 «Питання національного інформаційного центру академічної мобільності» та наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 17.08.2012 №925 «Щодо виконання функцій національного інформаційного центру академічної мобільності». Крім того, Центр здійснює інформаційно-технічний супровід процедури визнання іноземних документів про освіту Міністерства освіти і науки України та готує висновок про результати процедури визнання документів про освіту, виданих освітніми установами іноземних держав, який є підставою для прийняття компетентним органом з визнання рішення про результати процедури визнання.

22. Відповідно до підпункту 2 пункту 1 Розділу V Порядку №504 процедура визнання документа про освіту включає перевірку статусу освітньої установи, освітнього провайдера та/або освітньої програми, за результатами якої виданий Документ (далі - перевірка статусу).

23. Відповідно до пункту 6 розділу V Порядку перевірка статусу освітньої установи та/або освітнього провайдера може бути здійснена одним з наступних способів: 1) перевірка в офіційних джерелах національного або регіонального рівня: реєстрах органів акредитації/забезпечення якості освіти, профільних органів управління, асоціацій агенцій з акредитацій/забезпечення якості освіти та інших офіційних установ, офіційних національних публікаціях про систему освіти; 2) перевірка в міжнародних офіційних джерелах: вебсайтах визнаних міжнародних організацій, вебсайтах мереж з визнання; 3) отримання інформації від офіційних установ щодо статусу освітньої установи, освітнього провайдера та/або освітньої програми.

24. Відповідно до пункту 16 частини першої статті 1 Закону України «Про вищу освіту» освітня діяльність - діяльність закладів вищої освіти, спрямована на організацію, забезпечення та реалізацію освітнього процесу.

25. Порядком №504 визначено ключові для цієї справи поняття:

освітній провайдер - філія, представництво, кампус або інший відокремлений підрозділ іноземної освітньої установи; заклад, який провадить освітню діяльність за іноземною освітньою програмою та/або належить до системи освіти іноземної країни;

освітня установа - заклад освіти або інший суб`єкт освітньої діяльності іноземної країни, який присуджує ступені вищої освіти та/або видає документи про освіту і періоди навчання.

26. Процедура визнання в Україні здобутих в іноземних освітніх установах кваліфікацій вищої освіти регламентована розділом V Порядку №504 і складається з верифікації документа, перевірки статусу освітньої установи, освітнього провайдера та/або програми (далі - перевірка статусу) та оцінки кваліфікації або періоду навчання.

27. За результатами цієї процедури компетентний орган з визнання відповідно до пункту 2 розділу VII Порядку №504 приймає рішення про визнання документа з видачею свідоцтва або рішення про відмову у визнанні з наданням повідомлення із зазначенням підстав. Підпунктом 4 пункту 3 розділу VII Порядку №504 передбачено, що рішення про відмову у визнанні приймається, якщо документ виданий за результатами навчання в освітній установі, освітньому провайдері, які не є офіційно визнані в державі, на території якої провадять освітню діяльність, та/або здійснюють таку діяльність без дотримання вимог законодавства цієї держави. Рішення компетентного органу з визнання може бути оскаржене у судовому порядку.

28. Таким чином, процедура визнання в Україні здобутих в іноземних освітніх установах кваліфікацій вищої освіти чітко врегульована законодавством, одним із етапів якої є перевірка статусу освітньої установи, освітнього провайдера та/або програми, за результатами якої виданий документ.

29. Спірним питанням у цій справі є правомірність відмови у визнанні іноземного документа про освіту, виданого Університетом Кот д`Азюр, з мотивів того, що документ виданий за результатами навчання/здобуття освіти в освітній установі, освітньому провайдері, які не є офіційно визнані в державі, на території якої провадять освітню діяльність, якщо це передбачено законодавством цієї держави, та/або здійснюють освітню діяльність без дотримання вимог чинного законодавства цієї держави через відсутність у Приватного вищого навчального закладу «Міжнародний інститут глибинної психології» ліцензії за програмою підготовки магістрів за спеціальністю «Психологія».

30. Застосовуючи наведене вище визначення освітнього провайдера до обставин цієї справи, зазначаю наступне.

31. Суди встановили, що між Університетом Кот д`Азюр (Франція), Міжнародним інститутом глибинної психології та Національним педагогічним університетом імені М.П. Драгоманова 16.07.2019 укладено Рамкову угоду (далі - Угода), статтею 1 якої визначено, що ця Угода встановлює загальні принципи започаткування та реалізації делокалізованої магістерської програми з психології Університету Кот д`Азюр за допомогою Міжнародного інституту глибинної психології за підтримки Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова.

За умовами цієї Угоди диплом магістра з психології, освітньо-наукової програми "Клінічна психологія і терапевтична медіація через мистецтво" видає Університет Кот д`Азюр. Магістерська програма з психології здійснюється відповідно до французьких магістерських програм Університету Кот д`Азюр.

Статтею 5 цієї Угоди передбачено, що студенти українських партнерів поступають на факультет філології, мистецтв та гуманітарних наук Університету Кот д`Азюр і навчаються за магістерською програмою з психології, програмою Клінічна психологія і терапевтична медіація. Оплату за навчання в Університеті Кот д`Азюр сплачуватиме Міжнародний інститут глибинної психології кожного року відповідно до списку студентів, зарахованих до магістратури Університету Кот д`Азюр на підставі рахунку про сплату.

За умовами статті 6 Угоди навчання відповідає навчанню, яке здійснюється в Університеті Кот д`Азюр. Навчання на магістратурі у Франції (Ніцца) організовано у формі сесії та стажувань у Франції.

Статтею 7.3 Угоди передбачено, що екзамени приймає екзаменаційна комісія, скликана в Університеті Кот д`Азюр. Голова журі призначається президентом Університету Кот д`Азюр.

За умовами статті 8 цієї Угоди Міжнародний інститут глибинної психології уповноважений партнерами на забезпечення адміністративного і фінансового управління.

32. Суди установили, що освітні послуги надавав Університет Кот д`Азюр (Ніцца, Франція) в межах Угоди, освітній процес відбувався за освітньою програмою французького університету, з використанням французької мови та методів цього університету, після завершення якого позивачці було видано Університетом Кот д`Азюр диплом магістра психології від 10.11.2023 НОМЕР_3.

Міжнародний інститут глибинної психології уповноважений партнерами на забезпечення адміністративного та організаційного управління магістерською програмою, а саме: надання приміщень для навчання, забезпечення інтернет-зв`язком, перекладацький супровід, організація комунікації між українськими студентами та французькими викладачами тощо.

33. За обставинами цієї справи закладом освіти іноземної країни, який присуджує ступені вищої освіти та/або видає документи про освіту і періоди навчання, виступає саме Університет Кот д`Азюр, оскільки саме він провадить освітню діяльність за іноземною освітньою програмою та/або належить до системи освіти іноземної країни і видає дипломи за наслідками цього навчання. Тобто Університет Кот д`Азюр є освітньою установою відповідно до вимог Порядку №504.

34. Слід також врахувати, що суди встановили наявність в матеріалах справи витягів з залікових відомостей Університету Кот д`Азюр, завізовані президентом Університету Кот д`Азюр, диплом магістра, виданий Університетом Кот д`Азюр на ім`я позивачки, яким їй присвоєно ступень магістра соціально-гуманітарних наук за спеціальністю психологія, саме Університетом Кот д`Азюр. В матеріалах справи міститься також довідка до диплома про завершення навчання, видана 12.10.2023 президентом Університету Кот д`Азюр, якою засвідчується присвоєння ОСОБА_1 ступень магістра соціально-гуманітарних наук за спеціальністю «Психологія», типова освітня траєкторія «Клінічна психологія та Медіа-Арт-Терапія`з оцінкою «дуже добре», що надає їй 120 кредитів ЕСТS.

Також в матеріалах справи містяться копії свідоцтва Міністерства освіти і науки України від 11.01.2024 № 226-24 про визнання в Україні іноземного документа про освіту - диплому, виданого Університетом Кот д`Азюр (Франція) за другим магістерським рівнем за програмою "Психологія/Клінічна психологія і терапевтична медіація через мистецтво для дослідницьких і професійних цілей" іншому студенту.

35. З огляду на встановлені судами обставини у цій справі, вважаю необґрунтованими посилання скаржника на те, що Міжнародний інститут глибинної психології є освітньою установою, яка здійснювала освітній процес, оскільки суди встановили, що цей інститут лише взяв на себе зобов`язання забезпечити адміністративне і організаційне управління, виконувати функції освітнього провайдера, тобто, провадити освітню діяльність за іноземною освітньою програмою для отримання освітніх послуг в Університеті Кот д`Азюр за освітньою програмою магістратури Університету Кот д`Азюр, а також здійснювати організаційний супровід програми, що не є тотожнім наданню освітніх послуг у розумінні Закону №2145-VIIІ і Порядку №504.

36. З огляду на межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені частиною другою статті 341 КАС України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

37. Відтак, ураховуючи встановлені у цій справі обставини справи, зокрема, що саме Університет Кот д`Азюр є надавачем освітніх послуг відповідно до вимог Закону №2145-VIIІ і Порядку №504, вважаю обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про неправомірність рішення відповідача про відмову у визнанні іноземного документа про освіту, виданого університетом Кот д`Азюр з мотивів того, що документ виданий за результатами навчання/здобуття освіти в освітній установі, освітньому провайдері, які не є офіційно визнані в державі, на території якої провадять освітню діяльність, якщо це передбачено законодавством цієї держави, та/або здійснюють освітню діяльність без дотримання вимог чинного законодавства цієї держави через відсутність у Приватного вищого навчального закладу "Міжнародний інститут глибинної психології" ліцензії за програмою підготовки магістрів за спеціальністю "Психологія".

38. Суд касаційної інстанції, повертаючи справу на новий розгляд, не врахував, що суди в цій справі дослідили і встановили, що саме Університет Кот д`Азюр є надавачем освітніх послуг відповідно до вимог Закону №2145-VIIІ і Порядку №504.

Крім того, позовна вимога про зобов`язання відповідача визнати диплом позивачки могла бути задоволена лише в разі, якщо у встановленому законом порядку було б встановлено відсутність інших, передбачених пунктом 3 Розділу VII Порядку №504, підстав для відмови у його визнанні.

39. Колегія суду, зазначаючи про невстановлення судами обставин для визнання диплому, водночас послалася на дискреційність цих повноважень відповідача. Однак ці твердження є взаємосуперечливими, оскільки за цією логикою суд позбавлений можливості перевірити правомірність дій відповідача щодо визнання диплому.

40. Щодо способу відновлення порушеного права позивачки слід виходити з принципу верховенства права та принципу ефективності судового захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи без необхідності додаткових звернень.

41. Відповідно до частин третьої, четвертої статті 245 КАС України у разі скасування індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав позивача, а у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, - прийняти рішення на користь позивача, якщо для цього виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

41. Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності їх реалізації, тобто можливість обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке орган вважає найкращим за даних обставин (Рекомендація Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 від 11.03.1980). У разі відсутності в суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій та встановлення протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом такого суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, оскільки саме такий спосіб захисту є найбільш ефективним та спрямований на недопущення свавілля в органах влади.

42. Ефективність судового захисту узгоджується зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує кожному, чиї права порушено, право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі. Такий засіб має бути ефективним як у законі, так і на практиці, тобто призводити до поновлення порушеного права та одержання особою бажаного результату, а винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав, не відповідає цій міжнародній нормі (пункт 145 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» від 15.11.1996; пункт 75 рішення у справі «Афанасьєв проти України» від 05.04.2005).

43. Таким чином, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

44. Підсумовуючи наведене, вважаю обґрунтованими висновки судів першої та апеляційної інстанцій про те, що належним та ефективним способом захисту позивачки є зобов`язання відповідача визнати диплом, виданий університетом Кот д`Азюр та видати позивачці відповідне свідоцтво про визнання диплому.

45. За наведеного правового регулювання та встановлених у справі обставин, погоджуюся із висновками судів попередніх про обґрунтованість позовних вимог.

Тож, вважаю, що касаційну скаргу відповідача слід залишити без задоволення, а судові рішення попередніх інстанцій - без змін, як таких що ухвалені з дотриманням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права.

Суддя Альберт ЄЗЕРОВ

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
12.10.2026 Постанова № 140523413 Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
12.10.2026 Окрема думка № 140523288 Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
12.10.2026 Постанова № 140522407 Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
29.09.2026 Ухвала № 140207128 Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
28.09.2026 Ухвала № 140122410 Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
29.05.2026 Ухвала № 136966832 без тексту Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
29.05.2026 Ухвала № 136966829 без тексту Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
18.05.2026 Ухвала № 136610829 без тексту Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
18.05.2026 Ухвала № 136610823 без тексту Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
21.04.2026 Постанова № 135940179 без тексту Шостий апеляційний адміністративний суд
07.04.2026 Постанова № 135664446 без тексту Шостий апеляційний адміністративний суд
07.04.2026 Постанова № 135664403 без тексту Шостий апеляційний адміністративний суд
07.04.2026 Постанова № 135565081 без тексту Шостий апеляційний адміністративний суд
07.04.2026 Постанова № 135565080 без тексту Шостий апеляційний адміністративний суд
18.03.2026 Ухвала № 134943281 без тексту Шостий апеляційний адміністративний суд
18.03.2026 Ухвала № 134943275 без тексту Шостий апеляційний адміністративний суд
12.09.2025 Ухвала № 130214044 без тексту Шостий апеляційний адміністративний суд
12.09.2025 Ухвала № 130214037 без тексту Шостий апеляційний адміністративний суд
25.07.2025 Ухвала № 129133682 без тексту Шостий апеляційний адміністративний суд
25.07.2025 Ухвала № 129133679 без тексту Шостий апеляційний адміністративний суд