Справа №461/6673/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 жовтня 2026 року м.Львів
Галицький районний суд м. Львова
в складі: головуючого судді - Романюка В.Ф.,
з участю: секретаря судового засідання - Чубей К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 19390819, адреса: 79008, м. Львів, вул. Валова, 11) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення боргу за кредитним договором, -
в с т а н о в и в:
Позивач Акціонерне товариство «Ідея Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з останньої на користь позивача заборгованість за кредитним договором в розмірі 87898,43 грн., а також 2662,40 грн. судового збору.
В обґрунтування поданого позову покликається на те, що 03.03.2025 після проведення ідентифікації та верифікації клієнта відповідно до вимог законодавства України між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір №2102194 про використання електронного підпису клієнта та акцепт публічної оферти АТ «Ідея Банк» про використання аналога власноручного підпису та відтиску печатки Банку. Даний договір було підписано Клієнтом ЦВП, шляхом відтворення власноручного підпису на екрані електронного сенсорного пристрою (смартфону) через мобільний додаток О.Bank 2.0 у відповідності до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та «Про електронну комерцію». Банком підписано Договір шляхом накладення КЕП уповноваженого представника банку, що також узгоджується з Положенням про використання електронного підпису та електронної печатки, затвердженим постановою Національного банку України. 03.03.2025 між Банком та гр. ОСОБА_2 було укладено договір кредиту №M32.34606.011665771. Згідно Кредитного договору Відповідач отримав кредит в розмірі 150000 грн. (Сто п`ятдесят тисяч гривень нуль копійок), зі сплатою 49,9% річних, з поверненням, сплатою кредиту та інших платежів, у тому числі процентів у терміни, передбачені встановленим Кредитним договором графіком щомісячних платежів. Позивач повністю виконав свої зобов`язання згідно Кредитного договору, що підтверджується належним чином засвідченими копіями доказів видачі кредиту. Станом на дату подання цієї заяви Відповідач не повернув отриманий кредит у встановлений договором термін та не сплатив нараховані відсотки, та інші платежі за Кредитним договором, у зв`язку з чим Позивач був змушений звернутися до суду. Остання сплату Відповідачем/зарахування по Кредитному договору здійснено 24.11.2025. Отже, сума боргу Відповідача за Кредитним договором станом на 23.07.2026 становить 87898,43 грн., яка складається з простроченого боргу - 73763,77 грн. та прострочених процентів 14134,66 грн.
Враховуючи наведене, а також те, що на даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість, що є порушенням законних прав та інтересів позивача, просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 03 вересня 2026 року у справі відкрито провадження та призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання на 23 вересня 2026 р. на 09 год. 50 хв.
Ухвалою суду від 23 вересня 2026 року у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про передачу за підсудністю цивільну справу відмовлено та розгляд справи відкладено на 08 жотня 2026 року на 13 год. 20 хв.
06 жовтня 2026 року від відповідача ОСОБА_1 надійшло клопотання, в якому визнає заявлені вимоги у повному обсязі. Відповідач зазначає, що не відмовляється від виконання своїх зобов`язань та готова добровільно погашати заборгованість. Разом з тим сплатити всю суму заборгованості одноразово на даний час не має фінансової можливості, офіційний дохід становить близько 20 405 грн після обов`язкових утримань. З огляду на матеріальне становище реально може щомісячно спрямовувати на погашення заборгованості 5 100 грн, що становить приблизно одну четверту частину фактичного щомісячного доходу. Водночас зазначає, що одноразове стягнення всієї суми заборгованості або блокування рахунку, на який надходить заробітна плата, може істотно ускладнити можливість здійснювати регулярні платежі та забезпечувати свої основні життєві потреби.
07 жовтня 2026 від представника позивача Яворської В.Р. надійшли заперечення, в яких зазначає, що відповідно до п. 2.2, Кредитного договору ОСОБА_4 підтверджує своє місце праці - «Ольга Логістікс», посада - менеджер з продажів та середньомісячний дохід 35 000.00 грн. Згідно пункту 2.7. Кредитного договору Відповідач підтверджує і засвідчує, що вся інформація та/або документи, надані ним банку є повною та достовірною у всіх відношеннях і він зобов`язується повідомляти Банк про будь-які зміни в цій інформації, що можуть статися, не пізніше, ніж через 3 банківських дні від настання таких змін; В порушення умов Кредитного договору Відповідач жодним чином не повідомив Банк про зниження заробітної плати, яке безпосередньо перешкоджали йому у своєчасному здійсненні погашення боргу за Кредитним договором. 03.06.2026 АТ «Ідея Банк» надіслало Відповідачу вимогу про усунення порушення кредитних зобов`язань (копія вимоги та докази її надіслання наявні в матеріалах справи), якою ОСОБА_4 була повідомлена про те, що в неї наявна заборгованість згідно з Кредитним договором, вказано розмір боргу, а також з чого він складається. Попереджено також про можливість стягнення заборгованості у примусовому порядку на власний вибір Банку у випадку непогашення заборгованості за Кредитним договором в тридцятиденний строк з дня надіслання цієї вимоги. Додатком до вище вказаної вимоги було долучено також довідку-розрахунок заборгованості Відповідача за Кредитним договором, що містила інформацію про загальний розмір боргу, а також кожну його складову. Разом з тим, після надсилання АТ «Ідея Банк» вищевказаної вимоги ОСОБА_4 жодним чином не висловила заперечень щодо її змісту. Відтак, Відповідачу було відомо про наявність у неї кредитної заборгованості та доцільність погашення такої.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, оскільки згідно позовної заяви просить суд проводити розгляд справи у його відсутності, позов підтримує та просить задоволити.
Відповідач у судове засідання не з`явилася, причин неявки не повідомила.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд встановив, що 03.03.2025 між Банком та гр. ОСОБА_2 було укладено договір кредиту №M32.34606.011665771. Згідно Кредитного договору Відповідач отримав кредит в розмірі 150000 грн. (Сто п`ятдесят тисяч гривень нуль копійок), зі сплатою 49,9% річних, з поверненням, сплатою кредиту та інших платежів, у тому числі процентів у терміни, передбачені встановленим Кредитним договором графіком щомісячних платежів.
Пунктом 2. Кредитного договору визначено, що нанесенням електронного підпису під цим договором, погоджується з тим, що ДКБОФО та Тарифи, які є невід`ємною частиною ДКБОФО, Графік щомісячних платежів є невід`ємними складовими цього Договору та зобов`язується виконувати їх умови та підтверджує, що в день укладення цього Договору за його вибором йому надано ДКБОФО та Тарифи, вони йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення, (в редакція яка діяла у цей період) текст якого розміщено на Інтернет-сторінці Банку в розділі Архів публічних договорів посиланням: https://ideabank.ua/uk/about/public-contracts#4e6d870a-5c4d-49a8-8071-b978c5ec881b.
Відповідно до умов п. 1.4.1. Договору Клієнт надає згоду на використання власного номеру телефону, зазначеного в цьому Договорі, як Фінансового номеру телефону ( НОМЕР_2 ) для отримання СМС-повідомлень, що містять ОТР-пароль, з метою подальшого підписання ЕП договорів про отримання банківських послуг у вигляді електронного документа та підтверджує, що номер телефону, що зазначений нижче ( НОМЕР_2 ), належить виключно йому, а відтак накладений ЕП однозначно пов`язаний з клієнтом, і не пов`язаний з жодною іншою особою та прирівнюється до власноручного підпису створює для Клієнта юридичні наслідки. Згідно із п. 1.5 Договору накладення ЕП здійснюється шляхом підтвердження Банком достовірності ОТР-паролю, що був повідомлений Банку Клієнтом після його автентифікації.
П. 1.3.2. Договору сторони визнали, що подальше підписання договорів щодо отримання банківських послуг у вигляді електронного документа, може здійснюватись шляхом використання ЕП Клієнтом та Кваліфікованого електронного підпису Банком. Сторони погоджуються, що наданням Клієнтом до Банку ОТР паролю та підтвердженням Банком його достовірності Сторони визнають укладені правочини у вигляді електронного документа.
Власне волевиявлення на укладення Кредитного договору Відповідач висловив шляхом його підписання Електронним підписом (надалі - ЕП), а саме Відповідачем було введено на інтерфейсі власного мобільного пристрою з Фінансового номеру в мобільному додатку О.Bank 2.0. СМС-повідомлення (ОТР-пароль, отриманий від Банку - з альфа імені «IdeaBank»), що узгоджується з п. 1.4. Договору №2102194.
Згідно з п. 1.5 Договору накладення ЕП Клієнта здійснюється шляхом перевірки та підтвердження Банком достовірності ОТР-паролю, що був повідомлений (шляхом введення в мобільному додатку О.Bank 2.0.) Банку Клієнтом після його автентифікації. Також, у Договорі визначено номер мобільного номера НОМЕР_2 в якості Фінансового номера Відповідача.
Окрім цього, до даного позову додається належним чином засвідчена копія Протоколу №M32.34606.011665771 від 03.03.2025 підписання Кредитного договору (протокол підписання Договору на продукт), у якому зафіксовано етапи підписання Кредитного договору дистанційно.
На підтвердження викладеного банком надаються належним чином оформлений витяг з Реєстру СМС-повідомлень, оформленого на виконання умов Договору надання послуг №01/01122020, укладеного 01.12.2020 між Позивачем та ТОВ «МОБІЛЬНИЙ МАРКЕТИНГ» та додатку №2 до вказаного договору. У вище вказаному витязі з Реєстру СМС-повідомлень наявний текст СМС повідомлення з ОТП-паролем (kod: 6038), для підписання паспорту споживчого кредиту та кредитного договору , який було надіслано з Альфа імені «IdeaBank» на Фінансовий номер телефону Відповідача: НОМЕР_2 .
Заборгованість Відповідача підтверджується випискою по рахунку № НОМЕР_3 (до провадження в Україні міжнародних номерів банківських рахунків - НОМЕР_4 ) та довідкою-розрахунком заборгованості станом на 23.07.2026.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
Статтею 12 вказаного Закону встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч. 3 ст. 207 ЦК України, використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Згідно ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору і в установлений договором строк. За умовами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно із ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. У відповідності до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 549 ЦК України та умов договору, у разі невиконання чи несвоєчасного виконання зобов`язань в частині повернення кредиту та/або сплати процентів, комісій згідно з умовами договору, відповідач зобов`язаний сплатити позивачу неустойку (штраф, пеня). Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Згідно із ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Як вбачається із матеріалів справи, у зв`язку із невиконанням умов кредитного договору, 03.06.2026 на адресу відповідача банком направлено вимогу про усунення порушення кредитних зобов`язань. Згідно даної вимоги, позивач вимагав терміново, протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня направлення кредитором цієї вимоги, виконати зобов`язання по кредитному договору, а саме достроково повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами, тобто до дня фактичного погашення всієї заборгованості за кредитом, а також суму пені, нарахованої на день повного погашення заборгованості та інші платежі за кредитним договором. Також, відповідачу було повідомлено, що у випадку непогашення заборгованості за кредитним договором в 30-денний строк з дня направлення цієї вимоги банком будуть здійсненні заходи щодо примусового стягнення із відповідача заборгованості за кредитним договором на власний вибір.
Із наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості, встановлено, що у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором, станом на 09.06.2026 утворилась заборгованість у розмірі 87898 грн. 43 коп., яка складається із: простроченого боргу у розмірі 73763 грн. 77 коп.; прострочених процентів - 14134 грн. 66 коп.
Заборгованість відповідача підтверджується випискою по особовому рахунку № НОМЕР_3 та довідкою - розрахунком заборгованості станом на 23.07.2026.
Відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
У відповідності до вимог ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відтак, суд вважає, що позов є підставним, оскільки встановлено, що дійсно ОСОБА_4 прострочила погашення поточних платежів кредиту та нарахованих відсотків, належним чином не повертає отриманий кредит, не виконує взятих на себе за договором зобов`язань, відповідач не надав суду жодних доказів на спростування вимог позивача, а тому позов необхідно задоволити.
Згідно ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочка - спосіб виконання зобов`язання, при якому виконання проводиться не одночасно і в повному обсязі, а частинами і в строки, встановлені наперед.
Закон пов`язує можливість відстрочки та розстрочки виконання рішення лише з об`єктивними, тобто такими, що не залежать від волі боржника, обставинами, які носять винятковий характер і утруднюють виконання рішення суду у строк чи у встановлений судом спосіб.
Таким чином, розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.
В той же час, згідно з ч. 5 ст. 435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України в п. 10 постанови від 26 грудня 2003 року №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25.09.2015 року №8 встановлено, що судам при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконається частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом.
Це стосується виконанням рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо). Суди, задовольняючи заяви про розстрочку та відстрочку виконання рішень, не враховують що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду.
Водночас відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа зобов`язань залишається незмінною. Натомість таке розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом. Така правова позиція сформована Великою Палатою ВС у постанові від 04.06.2019 року у справі №916/190/18.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Так, відповідач зазначає в своїй заяві, що офіційно працює, має постійний дохід, не ухиляється від виконання рішення суду та має намір добровільно його виконати, у зв`язку з цим просить суд про розстрочку виконання рішення щомісячно розміром 5100 грн.
Проаналізувавши всі обставини справи, враховуючи, що відповідачем не надано суду будь-яких доказів на підтвердження обставин, що утруднюють йому виконання рішення суду, суд вважає, що клопотання про розстрочення виконання рішення суду не підлягає задоволенню у повному обсязі.
Також, як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем було сплачено судовий збір у сумі 2662,40 грн., а тому вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, відповідно до ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 4, 526, 530, 612, 625, 629, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 81, 128, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 351-355 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Позов Акціонерного товариства «Ідея Банк» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 19390819, адреса: 79008, м. Львів, вул. Валова, 11) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення боргу за кредитним договором - задоволити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» (79008, м. Львів, вул. Валова, 11, код ЄДРПОУ 19390819) заборгованість за кредитним договором в розмірі 87898,43 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» (79008, м. Львів, вул. Валова, 11, код ЄДРПОУ 19390819) судовий збір у розмірі 2662,40 грн.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення (складення). Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Романюк В. Ф.