УХВАЛА
12 жовтня 2026 року
м. Київ
справа № 606/1196/22
провадження № 61-12605ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Гудими Д. А., Пархоменка П. І., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Сампарою Надією Миронівною, на заочне рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 05 грудня 2022 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 03 серпня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя,
ВСТАНОВИВ:
У липні 2022 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просила визнати за нею право власності на ідеальну частку житлового будинку загальною площею 249,3 кв.м, житловою площею 117 кв.м., що знаходиться на АДРЕСА_1 , та на ідеальну частку земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд площею 0,1195 га, кадастровий номер 6125055400[телефон приховано], яка розташована за цією адресою.
Заочним рішенням Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 05 грудня 2022 року, залишеним без змін постановою Тернопільського апеляційного суду від 03 серпня 2026 року, позовні вимоги задоволено.
У вересні 2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Сампара Н. М., вперше подала до Верховного Суду касаційну скаргу на заочне рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 05 грудня 2022 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 03 серпня 2026 року.
Ухвалою Верховного Суду від 10 вересня 2026 року касаційну скаргу залишено без руху та надано заявнику строк для усунення недоліків, оскільки вимоги ухвали від 10 вересня 2026 року про залишення касаційної скарги без руху заявником не виконано.
Ухвалою Верховного Суду від 23 вересня 2026 року касаційну скаргу повернуто заявнику.
01 жовтня 2026 року через підсистему «Електронний суд» представник ОСОБА_1 - адвокат Сампара Н. М. повторно подала до Верховного Суду касаційну скаргу.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Конституційний Суд України 22 листопада 2023 року ухвалив Рішення у справі
№ 10-р(ІІ)/2023 щодо відповідності Конституції України (конституційності) пунктів 1, 5 частини шостої статті 19, пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, зокрема, визнав таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. У пунктах 7.6. - 7.8. Рішення вказано, що Європейський суд із прав людини послідовно обстоює позицію, що для розуміння змісту обмежень права на доступ до суду, гарантованого статтею 6 Конвенції, є потреба у врахуванні ролі касаційних судів та визнанні того, що умови прийнятності касаційної скарги щодо питань права можуть бути суворіші, ніж для звичайної скарги; застосування визначеного у національному праві критерію ratione valoris для подання скарг до Верховного Суду є правомірною та обґрунтованою процесуальною вимогою з огляду на саму суть повноважень Верховного Суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості. Верховний Суд як суд касаційної інстанції у цивільних справах із перегляду в касаційному порядку судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, має виконувати повноваження щодо усунення порушень норм матеріального та/або процесуального права, виправлення судових помилок і недоліків, а не нового розгляду справи та нівелювання ролі судів першої та апеляційної інстанцій у чиненні правосуддя та розв`язанні цивільних спорів. Тому внормування процесуальних відносин у спосіб визначення в Кодексі підстав для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, можливе як виняток і лише у разі, коли це обумовлено потребами, що є значущими для дієвості та ефективності правосуддя, зокрема потребою розв`язання Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України складного юридичного питання, яке має фундаментальне значення для формування судами єдиної правозастосовної практики.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Згідно з підпунктом 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається, зокрема, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Відповідно до змісту оскаржуваних судових рішень вартість житлового будинку становить 377 540,00 грн.
Згідно висновку про експертну грошову оцінку земельної ділянки площею 0,1195 га вартість об`єкта становить 122 300,00 грн.
Отже, ціна позову у цій справі становить 499 840,00 грн, яка не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн * 250 = 757 000,00 грн).
Посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.
Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню (пункт 1 частини другої статті 394 ЦПК України).
Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 260, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 05 грудня 2022 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 03 серпня 2026 року у справі № 606/1196/22.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Краснощоков
Д. А. Гудима
П. І. Пархоменко