УХВАЛА
13 жовтня 2026 року
м. Київ
справа № 295/6186/22
провадження № 61-12054ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Луспеника Д. Д.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 01 травня 2025 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 01 червня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Пріма Ніна Василівна, приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, ОСОБА_4 , Служба (управління) у справах дітей Житомирської міської ради, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та визнання договору дарування квартири недійсним, витребування майна з незаконного володіння,
ВСТАНОВИВ:
У липні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Пріма Н. В., приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О. С., ОСОБА_4 , Служба (управління) у справах дітей Житомирської міської ради, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та визнання договору дарування квартири недійсним, витребування майна з незаконного володіння.
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 01 травня 2025 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Житомирського апеляційного суду від 01 червня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 01 травня 2025 року змінено, викладено мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови.
19 червня 2026 року ОСОБА_1 уперше подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 01 травня 2025 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 01 червня 2026 року.
Ухвалою Верховного Суду від 07 липня 2026 року касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 01 травня 2025 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 01 червня 2026 року визнано неподаною та повернуто заявнику. (провадження № 61-8311ск26).
09 липня 2026 року ОСОБА_1 вдруге звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Богунського районного суду м. Житомира
від 01 травня 2025 року та постанову Житомирського апеляційного суду
від 01 червня 2026 року.
Ухвалою Верховного Суду від 03 вересня 2026 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 01 травня 2025 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 01 червня 2026 року повернуто (провадження № 61-9446ск26).
У вересні 2026 року ОСОБА_1 втретє подав до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 01 травня 2025 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 01 червня 2026 року.
Касаційна скарга ОСОБА_1 подана з пропуском строку на касаційне оскарження судового рішення, оскільки направлена засобами поштового зв`язку 11 вересня 2026 року.
Ухвалою Верховного Суду від 23 вересня 2026 року касаційну скаргу залишено без руху з наданням строку на усунення недоліків. Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.
У встановлений судом строк заявник усунув недоліки касаційної скарги.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
В уточненій редакції касаційної скарги заявник просить поновити йому строк на касаційне оскарження з посиланням на те, що при поданні касаційної скарги вперше строки на звернення до суду касаційної інстанції порушені не були, при цьому перестали існувати недоліки, які слугували підставою для повернення касаційної скарги, які було усунуто у розумні строки після отримання відповідної ухвали суду.
Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення (частина сьома статті 185 ЦПК України).
Згідно із частиною першою та другою статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Відповідно до пункту 8 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено, у тому числі, дата отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується.
Пунктом 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України передбачено, що до касаційної скарги додаються, зокрема, докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності.
Зважаючи на те, що строк на касаційне оскарження пропущено з поважних причин, а касаційну скаргу повторно подано у розумні строки після повернення касаційної скарги, строк на касаційне оскарження можливо поновити.
У касаційній скарзі заявник, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить рішення Богунського районного суду м. Житомира від 01 травня 2025 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 01 червня 2026 року скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в частині витребування від ОСОБА_3 1/2 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Відповідно до абзаців першого, другого пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
Згідно із частиною восьмою статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень заявник вказує неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме, застосування судами норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного
у постановах Верховного Суду від 13 листопада 2024 року у справі №572/3632/15- ц, 08 листопада 2023 року у справі № 206/4841/20, від 16 листопада 2022 року у справі № 910/9980/19, від 02 листопада 2021 року у справі №925/1351/19, від 17 грудня 2021 року у справі № 278/2177/15-ц, від 23 січня 2019 року у справі № 306/1224/16; від 24 квітня 2019 року у справі № 521/18393/16-ц, 20 листопада 2018 року у справі № 907/50/16, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Також підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень заявник вказує порушення судами норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а саме, судові рішення оскаржуються з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга подана у передбачений статтею 390 ЦПК України строк та з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, зокрема, касаційна скарга містить підставу касаційного оскарження, передбачену пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
Ураховуючи наведене, касаційне провадження у цій справі слід відкрити.
Заявник порушує питання про зупинення виконання постанови Житомирського апеляційного суду від 01 червня 2026 року до закінчення касаційного провадження, мотивуючи заяву тим, що, оскільки судове рішення апеляційної інстанції набрало законної сили, існує очевидний ризик реєстрації права власності за третіми особами у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. На даний час згідно ухвали Богунського районного суду від 15 вересня 2022 року на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_3 накладено арешт. Незважаючи на це, ОСОБА_3 під час розгляду справи неодноразово зверталась з заявою про скасування заходів забезпечення позову, а саме: 06 жовтня 2022 року, 12 січня 2023 року, 20 червня 2026 року та 17 вересня 2026 року. Після складання повного тексту Житомирським апеляційним судом від 01 червня 2026 року у справі № 295/6186/22 ОСОБА_3 втретє, 16 червня 2026 року, хотіла скасувати заходи забезпечення позову. Такі дії ОСОБА_3 , на думку заявника, можуть свідчити про ризик реєстрації права власності за третіми особами.
Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії.
Законодавець не обмежив дискреційні повноваження судів щодо підстав для зупинення виконання оскарженого рішення суду або його дії (якщо рішення не передбачає примусового виконання). Водночас, Верховний Суд виходить з того, що особливістю таких ухвал суду касаційної інстанції є те, що вони приймаються лише на стадіях виконання судового рішення, тобто, після ухвалення судового рішення у справі, що набрало законної сили. Оскільки однією з основних засад судочинства в Україні є обов`язковість судового рішення (пункт 9 частини першої статті 129 Конституції України), свобода судового розсуду у такому випадку не є необмеженою. Суд має право вчинити відповідні дії, але лише у виняткових випадках, зокрема, як-що кінцеве рішення невідворотне та його негайне виконання може завдати значної шкоди. При цьому, сторона, проти якої ухвалено судове рішення у справі, має обґрунтувати свою заяву належним чином. Сама по собі незгода учасника судового процесу із мотивами ухваленого у справі судового рішення не є достатньою підставою для зупинення його виконання та дії, оскільки правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права суд касаційної інстанції перевіряє, переглядаючи по суті у касаційному порядку судові рішення.
Пунктом 11 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 червня 2012 року № 10 «Про судову практику розгляду цивільних справ у касаційному порядку» визначено, що клопотання про зупинення виконання судового рішення має бути мотивованим, містити підстави для зупинення виконання судового рішення, підтверджені певними доказами (наприклад, у разі відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду має бути додано завірену копію такої постанови). Вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення, суд касаційної інстанції враховує необхідність у цьому, зокрема у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, та осіб, які не брали участі у справі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки.
Отже, клопотання про зупинення виконання судових рішень має бути мотивованим та містити підстави для зупинення виконання судового рішення, підтверджені належними доказами. У клопотанні заявник повинен навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судового рішення у разі, якщо воно буде скасовано.
Клопотання заявника зазначеним вимогам не відповідає та не містить достатніх підстав для зупинення виконання оскаржуваного судового рішення, а доводи клопотання ґрунтуються на припущеннях, які судом до уваги брати не може.
Ураховуючи наведене, а також те, що оскарження судового рішення у касаційному порядку не є безумовною підставою для зупинення його виконання судом касаційної інстанції, у задоволенні клопотання слід відмовити.
Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження судового рішення.
Відкрити касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Пріма Ніна Василівна, приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, ОСОБА_4 , Служба (управління) у справах дітей Житомирської міської ради, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та визнання договору дарування квартири недійсним, витребування майна з незаконного володіння, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 01 травня 2025 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 01 червня 2026 року.
Витребувати з Богунського районного суду м. Житомира цивільну справу № 295/6186/22.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 12 листопада 2026 року.
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання постанови Житомирського апеляційного суду від 01 червня 2026 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Р. А. Лідовець
І. Ю. Гулейков
Д. Д. Луспеник