УХВАЛА
8 жовтня 2026 року
м. Київ
справа № 990/146/26
провадження № 11-299заі26
Велика Палата Верховного Суду у складі
судді-доповідача Стрелець Т. Г.,
суддів Банаська О. О., Булейко О. Л., Гімона М. М., Губської О. А., Ємця А. А., Короля В. В., Кривенди О. В., Мазура М. В., Мартинюк Н. М., Пількова К. М., Погрібного С. О., Ступак О. В., Тітова М. Ю., Ткача І. В.
розглянувши заяву судді Великої Палати Верховного Суду Мазура Миколи Вікторовича про самовідвід від участі у розгляді справи № 990/146/26 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИЛА:
1. У квітні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (далі - Касаційний адміністративний суд) як суду першої інстанції з адміністративним позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія, відповідач), у якому просила:
- визнати протиправним та скасувати пункт 2 рішення ВККС від 15 січня 2026 року № 10/ас-26 «Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду ОСОБА_1 в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23» (далі - рішення від 15 січня 2026 року № 10/ас-26);
- зобов`язати ВККС повторно оцінити відповідність кандидата на посаду судді апеляційного загального суду ОСОБА_1 критеріям особистої компетентності, соціальної компетентності, а також доброчесності і професійної етики з урахуванням висновків, викладених судом;
- визнати протиправним та скасувати рішення ВККС від 30 березня 2026 року № 105/ас-26 «Про підтвердження здатності кандидата на посаду судді ОСОБА_1 здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами; далі - рішення від 30 березня 2026 року № 105/ас-26)».
- зобов`язати ВККС у пленарному складі повторно розглянути питання щодо підтвердження здатності ОСОБА_1 здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді з урахуванням правової оцінки, наданої у рішенні Верховного Суду.
2. Касаційний адміністративний суд ухвалою від 17 червня 2026 року залишив позов без розгляду в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування пункту 2 рішення ВККС від 15 січня 2026 року № 10/ас-26 та зобов`язання ВККС повторно оцінити відповідність кандидата на посаду судді апеляційного загального суду ОСОБА_1 критеріям особистої компетентності, соціальної компетентності, а також доброчесності і професійної етики з урахуванням висновків, викладених судом.
3. 17 червня 2026 року Касаційний адміністративний суд ухвалив рішення про часткове задоволення позову.
Визнав протиправним та скасував рішення ВККС від 30 березня 2026 року № 105/ас-26 «Про підтвердження здатності кандидата на посаду судді ОСОБА_1 здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)».
Зобов`язав ВККС у пленарному складі повторно розглянути питання щодо підтвердження здатності ОСОБА_1 здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді з урахуванням правової оцінки, наданої у рішенні Верховного Суду.
4. 2 липня 2026 року до Великої Палати Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду від 17 червня 2026 року
5. 16 липня 2026 року до Великої Палати Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла апеляційна скарга ВККС на рішення Касаційного адміністративного суду від 17 червня 2026 року
6. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 9 липня 2026 року відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду від 17 червня 2026 року.
7. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 22 липня 2026 року відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою ВККС на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 червня 2026 року.
8. Ухвалою від 9 вересня 2026 року Велика Палата Верховного Суду призначила справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження на 8 жовтня 2026 року.
9. 8 жовтня 2026 року суддя Великої Палати Верховного Суду Мазур М. В. подав заяву про самовідвід від участі в розгляді справи № 990/146/26.
10. Заява мотивована фактом особистого знайомства та спільної роботи судді Мазура М. В. з позивачкою у межах проєктів та освітніх заходів, які проводила Національна школа суддів України.
11. Зазначене, на думку судді Мазура М. В., з метою недопущення будь-яких сумнівів в неупередженому розгляді справи є підставою для заявлення самовідводу на підставі пункту 4 частини першої статті 36 та статті 39 КАС України.
12. Велика Палата Верховного Суду, вирішуючи питання щодо самовідводу судді Мазура М. В. від розгляду справи, виходить з такого.
13. Частиною першою статті 39 КАС України передбачено, що за наявності підстав, зазначених у статтях 36-37 цього Кодексу, суддя зобов`язаний заявити самовідвід.
14. Порядок вирішення заявленого самовідводу визначений статтею 40 КАС України, за правилами частини сьомої якої питання про відвід судді Великої Палати не підлягає передачі на розгляд іншому судді та розглядається Великою Палатою.
15. За приписами частини першої статті 40 КАС України питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
16. Згідно з частинами першою - другою статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований у результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
17. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
18. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості.
19. Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
20. У рішенні від 9 листопада 2006 року в справі «Білуха проти України» ЄСПЛ з посиланням на його усталену практику вкотре нагадав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед іншого, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).
21. Практика ЄСПЛ свідчить, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (див. пункти 45-50 рішення ЄСПЛ у справі «Морель проти Франції»; пункт 23 рішення ЄСПЛ у справі «Пескадор Валеро проти Іспанії») або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (пункт 40 рішення ЄСПЛ у справі «Лука проти Румунії»), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду.
22. Щодо суб`єктивного критерію, то немає підстав стверджувати, що суддя Великої Палати Верховного Суду Мазур М. В. виявляє особисту упередженість. Презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного.
23. Наведені суддею Великої Палати Верховного Суду Мазуром М. В. обставини щодо наявності підстави для самовідводу судді, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 36 КАС України, не є підґрунтям для висновку про упередженість судді стосовно позивачки, його зацікавленість в певному рішенні в цій справі, чи про необ`єктивне ставлення до учасників справи.
24. Інших підстав для відводу судді, передбачених статтями 36, 39 КАС України, Велика Палата Верховного Суду не встановила.
25. З огляду на зазначене Велика Палата Верховного Суду вважає, що відсутні обґрунтовані підстави для задоволення заяви судді Великої Палати Верховного Суду Мазура М. В. про самовідвід.
Керуючись статтями 36, 39, 40, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду
УХВАЛИЛА:
Відмовити у задоволенні заяви про самовідвід судді Великої Палати Верховного Суду Мазура Миколи Вікторовича від участі у розгляді справи № 990/146/26 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідачка Т. Г. Стрелець
Судді: О. О. Банасько М. В. Мазур
О. Л. Булейко Н. М. Мартинюк
М. М. Гімон К. М. Пільков
О. А. Губська С. О. Погрібний
А. А. Ємець О. В. Ступак
В. В. Король М. Ю. Тітов
О. В. Кривенда І. В. Ткач