ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
УХВАЛА
про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову
"12" жовтня 2026 р. Справа № 916/3118/26
Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М., розглянувши заяву (вх.№2-1962/26 від 09.10.2026) Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "Технічний аудит" про забезпечення позову від 08.10.2026, подану у справі № 916/3118/26
за позовом: Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "Технічний аудит" (65009, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Черняховського, будинок 12, корпус В, квартира 14)
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Цуркана Романа Івановича ( АДРЕСА_1 )
про стягнення 2 087 700 грн,
ВСТАНОВИВ:
30.07.2026 Приватне підприємство "Науково-виробнича фірма "Технічний аудит" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Цуркана Романа Івановича, в якій просить суд стягнути з відповідача безпідставно збережені (утримувані) грошові кошти у сумі 2 087 700 грн, а також судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що між сторонами було досягнуто усної домовленості щодо організації участі позивача у виставкових заходах, на виконання якої позивач перерахував відповідачу грошові кошти. Водночас, за твердженням позивача, відповідні послуги відповідачем надані не були, у зв`язку з чим правова підстава для утримання перерахованих коштів відпала.
Відтак позивач просить суд стягнути з відповідача кошти у сумі 2 087 700 грн на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.
Ухвалою суду від 04.08.2026 відкрито провадження у справі № 916/3118/26, прийнято справу до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання для розгляду справи.
07.08.2026 до суду надійшла заява Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "Технічний аудит" про забезпечення позову, згідно з якою позивач просив суд накласти арешт із забороною відчуження та розпорядження на майно, власником якого є Фізична особа-підприємець Цуркан Роман Іванович, у межах суми позовних вимог - 2 087 700 грн.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.08.2026 у задоволенні зазначеної заяви було відмовлено.
Суд дійшов висновку, що заявником не доведено наявності обставин, які б свідчили про реальний ризик утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову. Зокрема, позивачем не було надано доказів вчинення відповідачем дій, спрямованих на відчуження майна, приховування активів або ухилення від виконання зобов`язань, а також інших відомостей, які б об`єктивно підтверджували необхідність застосування заявлених заходів забезпечення позову.
При цьому суд звернув увагу, що наведені позивачем доводи ґрунтувалися переважно на припущеннях щодо можливої поведінки відповідача в майбутньому, тоді як сам факт існування спору про стягнення грошових коштів не є безумовною підставою для застосування заходів забезпечення позову.
Зазначена ухвала суду від 10.08.2026 позивачем в апеляційному порядку не оскаржувалася.
08.10.2026 позивач повторно звернувся до Господарського суду Одеської області із заявою (вх.№2-1962/26 від 09.10.2026) про забезпечення позову, в якій просить вжити заходів для забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Фізичній особі-підприємцю Цуркану Роману Івановичу, що знаходяться на всіх поточних, розрахункових та інших рахунках в банківських та інших фінансових установах України, а також на рухоме та нерухоме майно, що належить Цуркану Роману Івановичу, - в межах суми позовних вимог у розмірі 2 087 700 (два мільйони вісімдесят сім тисяч сімсот) грн 00 коп.
Обґрунтовуючи необхідність повторного звернення із заявою про забезпечення позову, позивач посилається на правові висновки Верховного Суду щодо недопустимості застосування завищеного стандарту доказування під час вирішення питання про забезпечення позову, зазначаючи, що для накладення арешту на майно не вимагається обов`язкового підтвердження вже вчинених відповідачем дій щодо його відчуження.
Крім того, позивач зазначає, що з відкритих джерел ним встановлено факт перебування відповідача в Єдиному реєстрі боржників, що, на його думку, свідчить про наявність невиконаних майнових зобов`язань та ризик неможливості виконання майбутнього судового рішення.
Також заявник посилається на наявність у відповідача нерухомого майна, яке може бути відчужене під час розгляду справи, та повідомляє про звернення до суду з клопотанням про витребування від банківської установи та податкового органу відомостей щодо фінансово-майнового стану відповідача.
На підтвердження викладених обставин позивачем до повторної заяви додано, зокрема, відомості з Єдиного реєстру боржників та інформацію з державних реєстрів щодо належного відповідачу нерухомого майна.
Розглянувши заяву Приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «Технічний аудит» про забезпечення позову від 08.10.2026, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.
Відповідно до частин першої, другої статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення порушених або оспорюваних прав чи інтересів позивача.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі чи сплаті відповідачу і знаходяться у нього або в інших осіб.
Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності застосування відповідних заходів, їх співмірність із заявленими вимогами, зв`язок між заходом забезпечення та предметом спору, а також дотримання балансу інтересів сторін.
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22 викладено правовий висновок щодо можливості забезпечення грошових вимог шляхом накладення арешту на кошти та майно відповідача з дотриманням принципу співмірності. При цьому забезпечення позову має превентивний характер, а тому його застосування не обумовлюється обов`язковим доведенням уже вчинених відповідачем дій щодо відчуження майна.
Водночас у постанові Верховного Суду від 18.06.2025 у справі № 918/73/25 наголошено на необхідності обґрунтування заявником відомих йому обставин або обставин, про які він об`єктивно може дізнатися, які свідчили б про можливе утруднення чи унеможливлення виконання судового рішення в разі задоволення позову.
Як встановлено судом, ухвалою від 10.08.2026 позивачу вже було відмовлено у забезпеченні позову шляхом накладення арешту на майно відповідача у зв`язку з недостатнім обґрунтуванням необхідності застосування відповідних заходів.
Повторне звернення із заявою про забезпечення позову не заборонене процесуальним законодавством, однак потребує оцінки наведених заявником обставин та поданих доказів.
Обґрунтовуючи повторну заяву, позивач додатково посилається на перебування відповідача в Єдиному реєстрі боржників, наявність у нього нерухомого майна та можливість відчуження належних йому активів під час розгляду справи.
Оцінюючи зазначені доводи, суд встановив, що долучені до заяви відомості з державних реєстрів підтверджують наявність у відповідача нерухомого майна. Водночас такі відомості не містять даних про зміну складу чи зменшення його активів у період розгляду справи або про обставини, які свідчили б про можливу втрату майнової основи для виконання судового рішення.
Щодо перебування відповідача в Єдиному реєстрі боржників суд зазначає, що відповідно до наданих позивачем відомостей станом на 08.10.2026 відповідач був включений до цього реєстру у зв`язку з виконавчим провадженням № 81975412.
Разом із тим за результатами перевірки судом актуальних реєстраційних даних встановлено, що зазначене виконавче провадження завершено, станом на 12.10.2026 відомості про відповідача в Єдиному реєстрі боржників відсутні, інших відкритих виконавчих проваджень щодо нього не встановлено.
Отже, посилання позивача на наявність у відповідача невиконаних майнових зобов`язань не підтверджується актуальними відомостями відповідного реєстру. Саме по собі попереднє перебування особи в Єдиному реєстрі боржників також не свідчить про її неплатоспроможність або намір ухилитися від виконання майбутнього судового рішення.
Стосовно доводів заявника про можливе виведення відповідачем коштів із банківських рахунків або відчуження майна у зв`язку з поданням клопотання про витребування відомостей щодо його фінансово-майнового стану суд зазначає, що подання такого клопотання саме по собі не підтверджує наявності відповідних ризиків. Інших фактичних обставин на підтвердження зазначених припущень позивачем не наведено.
Суд також враховує, що предметом спору є стягнення коштів у сумі 2 087 700 грн, які, за твердженням позивача, перераховувалися відповідачу протягом листопада 2018 року - вересня 2021 року, тоді як вимогу про їх повернення направлено лише у червні 2026 року.
Зазначені обставини вже оцінювалися судом під час розгляду первісної заяви про забезпечення позову, а нових фактичних даних, які б свідчили про зміну відповідних обставин або виникнення додаткових ризиків виконання судового рішення, заявником не наведено.
При цьому суд не оцінює обґрунтованість позовних вимог по суті, оскільки це питання підлягає вирішенню під час розгляду справи.
Оцінивши доводи заявника та подані докази в їх сукупності відповідно до статті 86 ГПК України, суд дійшов висновку, що наведені обставини не дають достатніх підстав для обґрунтованого припущення про істотне утруднення чи унеможливлення виконання майбутнього судового рішення в разі невжиття заходів забезпечення позову.
Водночас накладення арешту на грошові кошти, рухоме та нерухоме майно відповідача становитиме втручання у його майнові права, необхідність якого за встановлених обставин заявником належним чином не обґрунтована.
За таких обставин, ураховуючи принципи розумності, обґрунтованості, співмірності заходів забезпечення позову та необхідність дотримання балансу інтересів сторін, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «Технічний аудит» про забезпечення позову.
Керуючись ч. 6 ст. 140, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Відмовити у задоволенні заяви (вх.№2-1962/26 від 09.10.2026) Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "Технічний аудит" про забезпечення позову у справі № 916/3118/26.
Ухвала суду набирає законної сили 12.10.2026 та може бути оскаржена в порядку ст.256 ГПК України.
Суддя Ю.М. Щавинська