УХВАЛА
13 жовтня 2026 року
м. Київ
cправа № 916/5339/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Зуєва В.А. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.
розглянувши заяву заступника керівника Херсонської обласної прокуратури
про виправлення описки та/або роз`яснення постанови Верховного Суду від 22.07.2026 у справі № 916/3965/21
за позовом керівника Херсонської окружної прокуратури в інтересах держави в особі:
1) Херсонської міської ради
2) Херсонської міської військової адміністрації
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО"
про стягнення 1 835 860,88 грн
ВСТАНОВИВ:
Постановою Верховного Суду від 22.07.2026 частково задоволено касаційну скаргу заступника керівника Херсонської обласної прокуратури, постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.05.2026 та рішення Господарського суду Одеської області від 23.03.2026 у цій справі № 916/5339/25 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.
09.10.2026 до Суду надійшла заява заступника керівника Херсонської обласної прокуратури про виправлення описки та/або роз`яснення вказаної постанови Верховного Суду від 22.07.2026, яку Прокурор обґрунтовує наявністю суперечності мотивувальної частини (щодо меж касаційного перегляду) та резолютивної частини (щодо обсягу скасування) і просить Суд виправити описку та/або відповідним чином роз`яснити постанову.
За доводами Прокурора, зміст постанови Верховного Суду від 22.07.2026 зумовлює правову невизначеність щодо обсягу скасування судових рішень за результатами касаційного перегляду, зокрема щодо чинності рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про стягнення 538 968,89 грн, яке не було предметом касаційного перегляду, а також щодо меж нового (повторного) розгляду справи судом першої інстанції.
Розглянувши заяву заступника керівника Херсонської обласної прокуратури, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до частин першої та другої статті 243 Господарського процесуального кодексу України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що поставляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.
Правила цієї статті передбачають можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного (неюридичного) характеру - описки та очевидні арифметичні помилки. При цьому опискою визнається помилка, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, які мають вплив на зміст судового рішення та його виконання. Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів, цифр тощо (пропуск літери, цифри, їх перестановка тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат і строків. Не є описками граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприймання. Аналогічний висновок викладено в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 27.05.2020 у справі № 904/10956/16, від 11.01.2022 у справі № 921/730/13, якими відмовлено в задоволенні заяви учасника справи про виправлення описки.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.02.2021 у справі № 817/777/16 сформульовано висновок про можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного (неюридичного) характеру - описки та очевидні арифметичні помилки. Описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) орфографічна, граматична, пунктуаційна помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Арифметична помилка - це неточність у розмірі присудженого, неправильність арифметичних розрахунків. Такі помилки зумовлені неправильним написанням слів, цифр тощо. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Як правило, описка як мовна помилка, не спотворює текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття: помилкове розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів тощо.
Оцінюючи ступінь судової дискреції при виправленні помилки в рішеннях суду, Велика Палата Верховного Суду зазначала, що описка, виправлення якої у судовому рішенні допускається відповідно до статті 243 Господарського процесуального кодексу України,- це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не може змінювати суть свого рішення, він лише усуває ті неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи на його правосудність.
Частиною восьмою статті 240 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що після проголошення рішення суд, який його ухвалив, не може сам скасувати або змінити це рішення, крім випадків, визначених цим Кодексом.
У будь-якому випадку Господарським процесуальним кодексом України суду не надано право змінювати зміст (суть) прийнятого ним рішення у порядку виправлення описки. При вирішенні питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст, суть судового рішення незалежно від його юридичного значення чи зовнішнього оцінного сприйняття (розуміння).
Схожі за змістом правові висновки викладено в пунктах 124, 125 постанови Великої Палати Верховного Суду від 09.06.2022 у справі б/н провадження № 11-84сап21. Водночас у пунктах 126, 128 цієї ж постанови Велика Палата Верховного Суду виснувала про те, що: 1) законодавством передбачені певні способи усунення правозастосовних помилок. Порушення, що допускаються у правозастосовній діяльності суддями, можуть бути усунуті лише у правовий спосіб, у протилежному випадку такі дії суду матимуть ознаки волюнтаризму та не відповідатимуть сподіванням суспільства щодо допустимих форм реалізації правосуддя; 2) зміна суті судового рішення у спосіб виправлення описки не відповідає меті правосуддя у демократичному суспільстві, яка полягає у необхідності забезпечення кожному справедливого та публічного розгляду його справи судом, установленим законом. Помилки, допущені судом при прийнятті та виготовленні судового рішення, не можуть виправдовувати вчинення судом дій з їх виправлення у спосіб, не передбачений процесуальним законодавством. У протилежному випадку правосуддя втрачає ознаки легітимності як процесуальна діяльність. Такі методи роботи суддів не викликатимуть суспільної довіри та матимуть наслідком ігнорування цінностей правосуддя. Вони не можуть виправдовуватися необхідністю забезпечення єдності судової практики чи верховенства права, оскільки за своєю суттю становлять ігнорування процесуального права, дотримання якого очікується суспільством як складова частина верховенства права.
В такий спосіб, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст і суть судового рішення незалежно від його юридичного значення чи зовнішнього оцінного сприйняття (розуміння).
Колегія суддів звертає увагу заявника, що постанова Верховного Суду від 22.07.2026 у цій справі за своїм змістом є зрозумілою, не містить багатозначних виразів і формулювань та не свідчить про наявність допущеної Судом описки чи/та помилки. У свою чергу Прокурор не обґрунтував наявності підстав, з якими положення статті 243 Господарського процесуального кодексу України пов`язують необхідність внесення виправлень у судове рішення
Разом з тим зі змісту заяви про виправлення описки чітко вбачається, що всупереч вимогам частини восьмої статті 240, статті 243 та частини другої статті 316 Господарського процесуального кодексу України Прокурор фактично просить надати судам попередніх інстанцій відповідні вказівки щодо ухвалення позитивного для нього (Прокурора) рішення, тобто в спосіб, не передбачений процесуальним законодавством.
Тобто заява містить вимоги, що не відповідають передбаченій статтею 243 Господарського процесуального кодексу України процесуальній дії з виправлення описки в судовому рішенні, а спрямовані на зміну суті постанови суду касаційної інстанції, що не є тотожною виправленню описки, передбаченому вказаною нормою процесуального закону, в зв`язку з чим підстави для задоволення заяви відсутні.
Відповідно до частин першої та другої статті 245 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.
Отже, наведена норма передбачає право учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця на роз`яснення судового рішення, ухваленого по суті спору, коли його зміст викладено не чітко, його положення незрозумілі, внаслідок чого виконання такого рішення викликає труднощі чи стає неможливим.
Виходячи із змісту наведеної норми роз`яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз`яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання.
Здійснюючи роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз`ясненні рішення.
Право роз`яснення рішення належить суду, який його ухвалив, якщо рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.
Отже, з положень статті 245 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що роз`ясненню підлягають не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають виконанню, порядок здійснення якого визначено Законом України "Про виконавче провадження". Така практика є усталеною, а подібні правові висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду в численних ухвалах, зокрема від 03.09.2018 у справі № 638/11634/17, від 18.06.2019 у справі № 903/922/17, від 06.10.2020 у справі № 233/3676/19, від 24.11.2021 у справі № 910/18647/19.
Суд звертає увагу, що постановою від 22.07.2026 у цій справі № 916/5339/25, щодо якої Прокурором порушено питання про роз`яснення, судові рішення судів попередніх інстанцій скасовано, а справу направлено на новий розгляд до місцевого господарського суду. Тобто постанова не належить до судових рішень, можливість роз`яснення яких передбачено статтею 245 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не підлягає виконанню в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що заява заступника керівника Херсонської обласної прокуратури про роз`яснення постанови Верховного Суду від 22.07.2026 у справі № 916/5339/25 задоволенню не підлягає.
Підсумовуючи вищевикладене колегія суддів не вбачає підстав стверджувати про наявність у вказаній постанові будь-яких неточностей чи незрозумілих формулювань, які потребували б уточнення шляхом виправлення описки та/або роз`яснення судового рішення та, як наслідок, вважає за необхідне залишити заяву заступника керівника Херсонської обласної прокуратури від 09.10.2026 без задоволення.
Керуючись статтями 234, 235, 243, 245 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Заяву заступника керівника Херсонської обласної прокуратури про виправлення описки та/або роз`яснення постанові Верховного Суду від 26.06.2024 у справі № 916/3965/21 залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Зуєв
Судді І. Берднік
І. Міщенко