Справа № 185/2727/23
Провадження № 2/185/7232/26
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
12 жовтня 2026 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Болдирєвої У.М.
з участю секретаря судового засідання Бублик А.В.
розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Павлоградської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення збитків у вигляді неодержаного доходу внаслідок користування земельною ділянкою комунальної власності без правовстановлюючих документів,
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою від 04 квітня 2023 року відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі за позовом Павлоградської міської ради до ОСОБА_1 про зобов`язання укласти договір оренди земельної ділянки та стягнення збитків у вигляді неодержаного доходу внаслідок користування земельною ділянкою комунальної власності без правовстановлюючих документів.
Позивач посилається на те, що ОСОБА_1 , починаючи з 03 червня 2014 року використовує земельну ділянку площею 1,3946 га за адресою АДРЕСА_1 без належного оформлення права користування (без укладання договору оренди) та не сплачуючи орендну плату. На даній земельній ділянці розташовані об`єкти нерухомості, власником яких є відповідач.
За інформацією Державного земельного кадастру, земельна ділянка площею 1,3946 га, яку використовує відповідач є комунальною власністю, має кадастровий номер [номер приховано]:03:015:0021.
За період з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2022 року місцевий бюджет міста Павлограда зазнав збитків у вигляді неодержаного доходу, який міг би одержати за умови сплати орендної плати за користування зазначеною вище земельною ділянкою. Загальний розмір збитків складає 438 156 грн 74 коп, у тому числі: за 2020 рік - 126 391 грн 37 коп, за 2021 рік - 126 391 грн 37 коп, за 2022 рік - 185 374 грн 01 коп.
Згідно уточнених позовних вимог позивач просив:
-стягнути з відповідача на користь місцевого бюджету міста Павлограда в особі Павлоградської міської ради збитки у вигляді неодержаного доходу внаслідок користування земельною ділянкою комунальної власності без правовстановлюючих документів у розмірі 438 156 грн 74 коп,
-зобов`язати відповідача укласти договір оренди земельної ділянки комунальної форми власності площею 3946 га, кадастровий номер [номер приховано]:03:015:0021, в редакції позивача.
11 травня 2026 року надійшло клопотання представника позивача Павлоградської міської ради - Кравченко І.І. про відмову від частини позовних вимог.
У зв`язку з тим, що на теперішній час ОСОБА_1 не є власником нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером [номер приховано]:03:015:0021, позивач відмовляється від позовних вимог в частині зобов`язання відповідача укласти договір оренди.
Ухвалою від 12 травня 2026 року закрито провадження у справі за позовом Павлоградської міської ради до ОСОБА_1 в частині зобов`язання відповідача укласти договір оренди земельної ділянки комунальної форми власності площею 3946 га, кадастровий номер [номер приховано]:03:015:0021, в редакції позивача.
За змістом поданої заяви представник позивача просить розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі. (а.с.49-51)
Відповідач не подав відзив, оформлений відповідно до вимог статті 178 ЦПК України.
Тому суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Витягом з Державного земельного кадастру № НВ-120[телефон приховано] від 10 січня 2023 року підтверджується, що земельна ділянка площею 1,3946 гектарів з кадастровим номером [номер приховано]:03:015:0021, розташована за адресою АДРЕСА_1 , перебуває у комунальній власності Павлоградської міської ради. Цільове призначення земельної ділянки - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості. Дата реєстрації земельної ділянки - 23 листопада 2010 року. (а.с.16)
Крім того у Державному земельному кадастрі є відомості про реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 1,3946 гектарів з кадастровим номером [номер приховано]:03:015:0021 за орендарем Приватним науково-виробничим підприємством «Форт», дата державної реєстрації речового права - 23 листопада 2010 року.
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки - 4 634 350 грн 14 коп. (а.с.19)
На зазначеній земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1 розташовані будівлі та споруди, право власності на які було зареєстроване за ОСОБА_1 03 червня 2014 року на підставі договору купівлі-продажу № 491 від 03 червня 2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Павлоградського міського нотаріального округу Нижник А.М. (а.с.14-15)
13 липня 2023 року право власності на нерухоме майно, розташоване за адресою АДРЕСА_1 перейшло до ОСОБА_2 на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя № 206 від 13 липня 2023 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Заверухою Наталею Іванівною. (а.с.133)
Отже в період з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2022 року земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 з кадастровим номером [номер приховано]:03:015:0021 перебувала у фактичному володінні і користуванні власника будівель, розташованих на цій земельній ділянці - ОСОБА_1 .
Протягом вказаного періоду за відповідачем не було зареєстровано право користування (оренди) чи інше речове право на земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:03:015:0021. Зокрема відповідач не уклав договір оренди з власником земельної ділянки - Павлоградською міською радою і відповідно не сплачував орендної плати за користування комунальною власністю.
За період з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2022 року місцевий бюджет міста Павлограда зазнав збитків у вигляді неодержаного доходу, який міг би одержати за умови сплати орендної плати за користування зазначеною вище земельною ділянкою. Загальний розмір збитків складає 438 156 грн 74 коп, у тому числі: за 2020 рік - 126 391 грн 37 коп, за 2021 рік - 126 391 грн 37 коп, за 2022 рік - 185 374 грн 01 коп.
Розмір завданих збитків розрахований з урахуванням нормативної грошової оцінки земельної ділянки та коефіцієнтів індексації та підтверджується актом комісії з визначення та відшкодування збитків власнику землі - територіальній громаді міста Павлограда, затвердженого рішенням виконкому Павлоградської міської ради № 1264 від 14 грудня 2022 року. (а.с.23-26)
Зазначений розрахунок відповідачем не спростований.
У грудні 2022 року Павлоградська міська рада направила на адресу реєстрації відповідача письмове повідомлення про нараховані збитки внаслідок використання земельної ділянки з порушенням вимог земельного законодавства з пропозицією про добровільне відшкодування збитків територіальній громаді. (а.с.27-28)
Однак у досудовому порядку спір не було вирішено.
Главою 83 Цивільного кодексу України визначені правові наслідки набуття, збереження майна без достатньої правової підстави, зокрема згідно статті 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:
1) повернення виконаного за недійсним правочином;
2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;
3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;
4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку із безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Результат аналізу статті 1212 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що фактичний склад, що породжує зобов`язання, які виникають внаслідок набуття або збереження майна без достатніх правових підстав, містить такі елементи: 1) одна особа набуває або зберігає майно за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали (майно набувається або зберігається без передбачених законом, іншими правовими актами або правочином підстав).
Правові підстави користування земельною ділянкою комунальної власності за змістом глави 15 Земельного кодексу України реалізується через право постійного користування або право оренди.
Частиною 1 статті 93 і статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.
Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини 1 статті 96 Земельного кодексу України).
Принцип платного використання землі також передбачено статтею 206 Земельного кодексу України, за змістом якої використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Як визначено статтями 122- 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Особи, які отримують земельну ділянку комунальної власності в користування за договором оренди (договором купівлі-продажу права оренди), зобов`язані сплачувати за неї орендну плату.
Водночас Земельний кодекс України регламентує перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду. Відповідно до частин 1, 2 статті 120 цього Кодексу (у редакції, чинній на час набуття відповідачем права власності на нежитлову будівлю, розташовану на земельній ділянці комунальної власності, тобто на 09 грудня 2019 року) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Верховний Суд, розглядаючи спори у подібних правовідносинах, у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.
Зокрема згідно з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 15 грудня 2021 року у справі № 924/856/20, власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване. Ніхто інший, окрім власника об`єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об`єктом нерухомого майна.
Таким чином, положення глави 15, статей 120, 125 Земельного кодексу України, статті 1212 Цивільного кодексу України дають підстави вважати, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа яка придбала такий об`єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об`єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.
Отже фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України.
Таким чином з дати набуття права власності на об`єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, а тому саме із цієї дати у власника об`єкта нерухомого майна виникає обов`язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташовано. При цьому до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, такі кошти є безпідставно збереженими.
Саме такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 05 серпня 2022 року у справі № 922/2060/20.
У справі, що розглядається, судом установлено, що ОСОБА_1 як фізична особа у період з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2022 року був власником об`єкта нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці комунальної власності з кадастровим номером [номер приховано]:03:015:0021, отже фактично користувався земельною ділянкою у зазначений період.
Оскільки відповідач фактично користувався земельною ділянкою комунальної власності, не укладаючи договір оренди і не сплачуючи орендну плату, він без достатньої правової підстави за рахунок власника земельної ділянки - Павлоградської міської ради зберіг у себе (заощадив) кошти, які мав сплатити на користування земельною ділянкою за період з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2022 року у розмірі 438 156 грн 74 коп, тому зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки відповідно до положень частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України.
Станом на день розгляду справи відомостей про добровільне повернення відповідачем грошових коштів немає.
Тому позовні вимоги Павлоградської міської ради є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Як передбачено частиною 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Павлоградською міською радою сплачений судовий збір за позовні вимоги майнового характеру у розмірі 6572 грн 35 коп згідно платіжного доручення № 95 (внутрішній номер 257389796) від 15 лютого 2023 року. (а.с.11)
Позовні вимоги у розмірі 438 156 грн 74 коп підлягають задоволенню, тому належним чином підтверджені судові витрати на сплату судового збору слід стягнути з відповідача на користь позивача.
Керуючись статтями 264-265 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Задовольнити повністю позов Павлоградської міської ради.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Павлоградської міської ради грошові кошти, безпідставно збережені внаслідок використання земельної ділянки комунальної власності без правовстановлюючого документу на право користування за період з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2022 року у розмірі 438 156 (чотириста тридцять вісім тисяч сто п`ятдесят шість) грн 74 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Павлоградської міської ради судові витрати на сплату судового збору в сумі 6572 (шість тисяч п`ятсот сімдесят дві) грн 35 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається у Дніпровський апеляційний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
-Павлоградська міська рада, 51400 Дніпропетровська область, місто Павлоград, вулиця Соборна, будинок 95, ЄДРПОУ 33892721,
- ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя У.М. Болдирєва