Справа № 686/2145/25
Провадження № 6/686/693/26
УХВАЛА
01 жовтня 2026 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
у складі: головуючої судді Хараджі Н.В.,
при секретарі судових засідань Мельник А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому матеріали подання приватного виконавчого округу Хмельницької області Джубаби Дениса Олександровича про застосування до боржника ОСОБА_1 примусового приводу,
встановив:
Приватний виконавець виконавчого округу Хмельницької області Джубаба Д.О. звернувся до суду з поданням про застосування до боржника ОСОБА_1 примусового приводу до офісу приватного виконавця, розташованого за адресою: м. Хмельницький, вул. Грушевського, буд. 51, офіс 32.
На обґрунтування подання зазначив, що на примусовому виконанні у нього перебуває зведене виконавче провадження № 80135952 про стягнення з ОСОБА_1 на користь фізичних осіб грошових коштів.
До складу зазначеного зведеного виконавчого провадження входять:
виконавче провадження № 80130233 з примусового виконання виконавчого листа № 686/29481/24 від 28 січня 2026 року, виданого Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області, про стягнення на користь ОСОБА_2 грошових коштів у сумі 12 000 грн;
виконавче провадження № 80130030 з примусового виконання виконавчого листа № 686/29481/24 від 28 січня 2026 року, виданого Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області, про стягнення на користь ОСОБА_2 грошових коштів у сумі 2 742 112 грн;
виконавче провадження № 78730316 з примусового виконання виконавчого листа № 686/2145/25 від 28 січня 2026 року, виданого Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області, про стягнення на користь ОСОБА_3 грошових коштів у сумі 30 000 доларів США.
Зазначені виконавчі провадження об`єднані у зведене виконавче провадження № 80135952 02 лютого 2026 року.
Як зазначає приватний виконавець, постанови про відкриття виконавчих проваджень направлялися боржнику в порядку, передбаченому частиною другою статті 28 Закону України «Про виконавче провадження». Постановами про відкриття виконавчих проваджень боржника зобов`язано подати декларацію про майновий стан та доходи, однак станом на день звернення до суду цей обов`язок ним не виконано.
29 липня 2025 року приватним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника. Згідно з інформацією, наданою банківськими установами, коштів на рахунках боржника недостатньо для задоволення вимог стягувачів.
Відповідно до відомостей Державної податкової служби України боржник працевлаштований у фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 з квітня 2026 року, у зв`язку із чим приватним виконавцем звернуто стягнення на доходи боржника.
Згідно з відповіддю Міністерства внутрішніх справ України за боржником зареєстрований транспортний засіб - напівпричіп MEIERLING, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 . 30 липня 2025 року зазначений транспортний засіб оголошено в розшук.
Відомостей про належне боржнику нерухоме майно за результатами перевірки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не виявлено. Також установлено наявність у боржника паспорта громадянина України для виїзду за кордон, що підтверджується відомостями Державної прикордонної служби України про перетин державного кордону.
У ході примусового виконання з рахунків боржника стягнуто на користь стягувача ОСОБА_3 6 551,67 грн.
25 вересня 2025 року до офісу приватного виконавця надійшла особисто подана боржником заява про визначення рахунку для здійснення видаткових операцій. При цьому декларації про майновий стан та доходи, а також пояснень щодо виконання судових рішень боржник не надав. 26 вересня 2025 року зазначену заяву задоволено.
Як зазначає приватний виконавець, боржник указав адресу реєстрації: АДРЕСА_1 , однак за цією адресою поштову кореспонденцію не отримує, на виклики виконавця не реагує та не з`являється.
06 листопада 2025 року боржнику направлено виклик за адресою його реєстрації: АДРЕСА_1 . Поштове відправлення повернулося з відміткою «За закінченням терміну зберігання».
Згідно з відповіддю Державної міграційної служби України боржник зареєстрований за вказаною адресою. Водночас, як убачається з акта виходу за місцем реєстрації від 07 листопада 2025 року, за цією адресою боржник фактично не проживає.
Приватним виконавцем також систематично перевірявся майновий стан боржника, здійснювалися телефонні дзвінки за відомим номером телефону, однак боржник не надав належних пояснень щодо виконання судових рішень та не виконав обов`язку щодо подання декларації про майновий стан та доходи.
Посилаючись на наведені обставини та частину чотирнадцяту статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», приватний виконавець просить застосувати до боржника примусовий привід до його офісу для забезпечення належного здійснення виконавчих дій.
Приватний виконавець Джубаба Денис Олександрович у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд подання за його відсутності, подання підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.
ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд подання за його відсутності, у якій зазначив, що подання приватного виконавця підтримує в повному обсязі та просить його задовольнити.
ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд подання за його відсутності, у якій зазначив, що подання приватного виконавця підтримує в повному обсязі та просить його задовольнити.
Боржник ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду подання повідомлявся належним чином. Про причини неявки суд не повідомив, заяв чи клопотань не подав.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень ЦПК розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на наведене суд вважає за можливе розглянути подання за відсутності учасників, які не з`явилися в судове засідання.
Дослідивши матеріали подання та додані до нього документи, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Згідно зі статтею 18 Цивільного процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Частиною п`ятою статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» визначено права і обов`язки сторін та інших учасників виконавчого провадження, зокрема боржник зобов`язаний: утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.
Згідно з пунктом 14 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу.
Відповідно до частини першої статті 438 Цивільного процесуального кодексу України розшук боржника або дитини, привід боржника оголошуються за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника або дитини чи місцезнаходженням їхнього майна, або за місцем проживання (перебування) стягувача.
Згідно з пунктом 27 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань вживає заходів для забезпечення публічної безпеки і порядку під час примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), здійснює привід осіб за рішенням тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України, а також вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров`ю державних виконавців, приватних виконавців та інших осіб, які беруть участь у вчиненні виконавчих дій, представників уповноважених органів з питань пробації під час відвідування суб`єктів пробації, здійснює привід у виконавчому провадженні, а також суб`єктів пробації, що ухиляються від прибуття за викликом уповноваженого органу з питань пробації, здійснює розшук боржника чи дитини у виконавчому провадженні у випадках, передбачених законом або рішенням суду.
Привід за своєю правовою природою є заходом процесуального примусу, який полягає у примусовому доставленні особи до визначеного місця уповноваженим органом у випадках та порядку, передбачених законом.
Зі змісту наведених положень законодавства вбачається, що застосування приводу боржника спрямоване на забезпечення його явки до виконавця для вчинення необхідних виконавчих дій за наявності передбачених законом підстав.
Як убачається з матеріалів подання, на примусовому виконанні перебуває зведене виконавче провадження № 80135952, у межах якого здійснюється стягнення грошових коштів на користь двох стягувачів. Судові рішення залишаються невиконаними в повному обсязі, а вжиті приватним виконавцем заходи не забезпечили повного задоволення вимог стягувачів.
Матеріали подання містять відомості про направлення боржнику виклику за адресою реєстрації, повернення поштового відправлення без вручення, встановлення факту непроживання боржника за зареєстрованою адресою, а також про невиконання ним обов`язку щодо подання декларації про майновий стан та доходи.
Суд також ураховує, що боржник особисто звертався до приватного виконавця із заявою про визначення рахунку для здійснення видаткових операцій. Водночас, за доводами приватного виконавця, боржник не надав необхідних відомостей про свій майновий стан та не забезпечив належної взаємодії щодо виконання судових рішень.
Наведені обставини вказують на наявність труднощів у здійсненні виконавчих дій та необхідність забезпечення явки боржника до приватного виконавця для з`ясування обставин, необхідних для належного здійснення виконавчого провадження.
З огляду на обов`язковість судових рішень, необхідність забезпечення їх реального виконання та обставини, викладені у поданні, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення подання приватного виконавця і застосування до боржника примусового приводу.
При цьому привід має на меті забезпечення явки боржника до приватного виконавця та не є самостійним покаранням за невиконання судового рішення.
Керуючись статтею 129-1 Конституції України, статтями 18, 438, 442 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 1, 18, 19 Закону України «Про виконавче провадження», пунктом 26 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», суд
постановив:
Подання задовольнити.
Здійснити примусовий привід боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_4 , до офісу приватного виконавця, розташованого за адресою: м. Хмельницький, вул. Грушевського, буд. 51, офіс 32.
Копію ухвали направити до Хмельницького районного управління поліції, що знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Героя України Олексія Скоблі, 15, для виконання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали суду виготовлено 09.10.2026 року.
Суддя Хмельницького
міськрайонного суду Н.В. Хараджа