ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/16557/26
провадження № 2-о/753/602/26
УХВАЛА
"12" жовтня 2026 р. Дарницький районний суд міста Києва у складі судді Осіпенко Л.М.,
за участю:
секретаря судового засідання - Костенка О.С.,
заявниці - ОСОБА_1 ,
представника заявниці - адвоката Ступки Н.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дарницького районного суду міста Києва в порядку окремого провадження цивільну справу
за заявою ОСОБА_1 ,
заінтересовані особи: Військова частина НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Головне управління пенсійного фонду України в м. Києві, Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Київське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України, Міністерство оборони України,
про встановлення факту смерті військовослужбовця на тимчасово окупованій території України,-
ВСТАНОВИВ:
У провадженні суду перебуває вищевказана цивільна справа.
21.09.2026 року та 05.10.2026 року представник заявниці ОСОБА_1 - адвокат Ступка Н.П. звернулась до суду з клопотанням, в якому просила викликати та допитати в якості свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які можуть повідомити суду обставини загибелі та проведення службового розслідування щодо смерті ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Крім того, представник просить суд допитати їх за допомогою власних технічних засобів, або з приміщення іншого суду за місцем їх фактичного перебування.
У судовому засіданні заявниця ОСОБА_1 та її представник - адвокат Ступка Н.П. підтримали заявлене клопотання у повному обсязі.
У судове засідання представники заінтересованих осіб ВЧ НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ГУ ПФУ в м. Києві, Дніпровського ВДРАЦС у місті Києві КМУ МЮ України, КМУ МЮ України, Міністерства оборони України, не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Представники заінтересованих осіб ВЧ НОМЕР_1 , Дніпровського ВДРАЦС у місті Києві КМУ МЮ України звернулись до суду з клопотаннями, в яких просили здійснювати розгляд справи без їх участі.
Заслухавши заявницю та її представника, дослідивши подані клопотання, матеріали справи в обсязі необхідному для постановлення ухвали, суд дійшов до такого висновку.
Щодо виклику та допиту свідків, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 91 ЦПК України виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім`я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити.
В ухвалі, якою суд вирішує питання про виклик свідка, суд попереджає свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання чи відмову від давання показань на вимогу суду.
Згідно правил ст. 69 ЦПК України свідком може бути кожна особа, якій відомі будь-які обставини, що стосуються справи.
Зважаючи на те, що заявлені представником заявниці свідки можуть підтвердити важливі для справи обставини та факти, що стосуються справи, клопотання їх про виклик та допит підлягає задоволенню.
Щодо допиту свідків за допомогою власних технічних засобів, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 7 ст. 212 ЦПК України, свідок, перекладач, спеціаліст, експерт можуть брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції виключно в приміщенні суду.
Крім того, суд повинен під час судового розгляду дотримуватися певного порядку, зокрема допиту свідка.
Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 230 ЦПК України, якщо перешкод для допиту свідка не встановлено, головуючий під розписку попереджає свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання і відмову від давання показань та приводить його до присяги: "Я, (ім`я, по батькові, прізвище), присягаю говорити правду, нічого не приховуючи і не спотворюючи". Текст присяги підписується свідком. Підписаний свідком текст присяги та розписка приєднуються до справи.
За таких обставин, враховуючи необхідність приведення свідка до присяги та її підписання, а також те, що відеоконференцію із свідком можна проводити виключно із приміщення суду, суд вважає, що в задоволенні клопотання про допит свідків в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів слід відмовити.
Щодо допиту свідків з приміщення іншого суду, суд зазначає таке.
Порядок допиту свідків у судовому засіданні визначений положеннями ЦПК України, зокрема статтею 230 цього Кодексу. Водночас організація допиту свідка в режимі відеоконференції з приміщення іншого суду потребує визначення суду, який забезпечуватиме проведення відповідної процесуальної дії.
Згідно з абзацом другим частини другої статті 212 ЦПК України у заяві про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні іншого суду в обов`язковому порядку зазначається суд, у якому необхідно забезпечити її проведення.
Відповідно до абзацу другого частини третьої статті 212 ЦПК України в ухвалі про участь учасника справи, його представника в судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні іншого суду зазначається суд, який має забезпечити її проведення. Копія такої ухвали невідкладно, але не пізніше наступного дня з дня її постановлення, надсилається відповідному учаснику справи чи його представнику, а також суду, який має забезпечити проведення відеоконференції.
Отже, визначення конкретного суду, у приміщенні якого має бути організовано відеоконференцію, є необхідним для належної організації відповідної процесуальної дії та виконання судового рішення про її проведення.
Як убачається зі змісту поданого клопотання, представник просить забезпечити допит свідків у режимі відеоконференції з приміщення іншого суду, однак не зазначає, який саме суд має забезпечити її проведення.
За таких обставин суд позбавлений можливості визначити суд, якому необхідно доручити організацію відеоконференції, та належним чином вирішити питання про її проведення в заявлений спосіб.
З огляду на викладене суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання в поданій редакції.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 43, 91, 258-261 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Клопотання представник заявниці ОСОБА_1 - адвоката Ступки Наталії Петрівни про виклик і допит свідків - задовольнити частково.
Викликати та допитати у судовому засіданні в якості свідків:
1) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ;
2) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ;
3) ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ;
4) ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ;
5) ОСОБА_6 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 .
Роз`яснити свідкам їх процесуальні права та обов`язки, передбачені Цивільним процесуальним кодексом України:
Стаття 69. Свідок
1. Свідком може бути кожна особа, якій відомі будь-які обставини, що стосуються справи.
2. Свідок зобов`язаний з`явитися до суду за його викликом у визначений час і дати правдиві показання про відомі йому обставини. За відсутності заперечень учасників справи свідок може брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Суд може дозволити свідку брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції незалежно від заперечень учасників справи, якщо свідок не може з`явитися до суду через хворобу, похилий вік, інвалідність або з інших поважних причин.
3. У разі неможливості прибуття до суду та участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції за викликом суду свідок зобов`язаний завчасно повідомити про це суд.
4. Свідок має право давати показання рідною мовою або мовою, якою він володіє, користуватися письмовими записами, відмовитися від давання показань у випадках, встановлених законом, а також на компенсацію витрат, пов`язаних з викликом до суду.
Стаття 70. Особи, які не можуть бути допитані як свідки
1. Не можуть бути допитані як свідки:
1) недієздатні фізичні особи, а також особи, які перебувають на обліку чи на лікуванні у психіатричному лікувальному закладі і не здатні через свої фізичні або психічні вади правильно сприймати обставини, що мають значення для справи, або давати показання;
2) особи, які за законом зобов`язані зберігати в таємниці відомості, що були довірені їм у зв`язку з наданням професійної правничої допомоги або послуг медіації під час проведення позасудового врегулювання спору, - про такі відомості;
3) священнослужителі - про відомості, одержані ними на сповіді віруючих;
4) судді та присяжні - про обставини обговорення в нарадчій кімнаті питань, що виникли під час ухвалення судового рішення, або про інформацію, що стала відома судді під час врегулювання спору за його участю;
5) інші особи, які не можуть бути допитані як свідки згідно із законом чи міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, без їхньої згоди.
2. Особи, які мають дипломатичний імунітет, не можуть бути допитані як свідки без їхньої згоди, а представники дипломатичних представництв - без згоди дипломатичного представника.
Стаття 71. Відмова свідка від давання показань
1. Фізична особа не має права відмовитися давати показання, крім показань щодо себе, членів сім`ї чи близьких родичів (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, над якою встановлено опіку чи піклування, член сім`ї або близький родич цих осіб), які можуть тягнути юридичну відповідальність для нього або таких членів сім`ї чи близьких родичів.
2. Особа, яка відмовляється давати показання, зобов`язана повідомити причини відмови.
Стаття 90. Показання свідка
1. Показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини.
2. Якщо показання свідка ґрунтуються на повідомленнях інших осіб, то ці особи повинні бути також допитані. За відсутності можливості допитати особу, яка надала первинне повідомлення, показання з чужих слів не може бути допустимим доказом факту чи обставин, на доведення яких вони надані, якщо показання не підтверджується іншими доказами, визнаними допустимими згідно з правилами цього Кодексу.
Стаття 231. Використання свідком письмових записів
1. Свідок, даючи показання, може користуватися записами лише в тих випадках, якщо його показання пов`язані з будь-якими обчисленнями та іншими даними, які важко зберегти в пам`яті. Ці записи подаються судові та учасникам справи і можуть бути приєднані до справи за ухвалою суду.
Стаття 91. Виклик свідка
1. Виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи.
2. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім`я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити.
3. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, - до початку першого судового засідання у справі.
4. В ухвалі про відкриття провадження у справі або в іншій ухвалі, якою суд вирішує питання про виклик свідка, суд попереджає свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання чи відмову від давання показань на вимогу суду.
Попередити свідків про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання чи відмову від давання показань на вимогу суду.
Стаття 384. Введення в оману суду або іншого уповноваженого органу
1. Завідомо неправдиве показання свідка, потерпілого, завідомо неправдивий висновок експерта, спеціаліста, складені для надання або надані органу, що здійснює досудове розслідування, виконавче провадження, суду, Вищій раді правосуддя, тимчасовій слідчій чи спеціальній тимчасовій слідчій комісії Верховної Ради України, подання завідомо недостовірних або підроблених доказів, завідомо неправдивий звіт оцінювача про оцінку майна, а також завідомо неправильний переклад, зроблений перекладачем у таких самих випадках, -
караються виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.
2. Ті самі дії, поєднані з обвинуваченням у тяжкому чи особливо тяжкому злочині, або зі штучним створенням доказів обвинувачення чи захисту, а також вчинені з корисливих мотивів, - караються виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до п`яти років, або позбавленням волі на строк від двох до п`яти років.
Стаття 385. Відмова свідка від давання показань або відмова експерта чи перекладача від виконання покладених на них обов`язків
1. Відмова свідка від давання показань або відмова експерта чи перекладача без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків у суді, Вищій раді правосуддя, Конституційному Суді України або під час провадження досудового розслідування, здійснення виконавчого провадження, розслідування тимчасовою слідчою комісією чи спеціальною тимчасовою слідчою комісією Верховної Ради України -
караються штрафом від п`ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців.
2. Не підлягає кримінальній відповідальності особа за відмову давати показання під час провадження досудового розслідування або в суді щодо себе, а також членів її сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом.
В іншій частині клопотання - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя: Л.М. Осіпенко