Ухвала № 140555713 у справі № 681/1468/26 від 13.10.2026

Справа № 681/1468/26

Провадження 2/681/1386/2026

У Х В А Л А

про відкриття загального позовного провадження у справі

та призначення підготовчого судового засідання

13 жовтня 2026 року м. Полонне

Суддя Полонського районного суду Хмельницької області Іллюк С.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

29 вересня 2026 року ОСОБА_1 в електронній формі за допомогою системи «Електронний суд» звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 700 000 грн моральної шкоди, мотивуючи тим, що він та його сім`я на правах внутрішньо переміщених осіб проживають в наданому відповідачем житловому будинку, однак остання, оспорюючи таке проживання в судовому порядку, створила для позивача необхідність захищати право на проживання, чим спричинила значні душевні страждання.

Одночасно позивачем подано клопотання про звільнення від сплати судового збору за пред`явлення даного позову.

Вказане клопотання обґрунтоване тим, що сплата судового збору є для позивача істотним фінансовим навантаженням та фактично може ускладнити реалізацію його конституційного права на судовий захист. Позивач зазначає, що є внутрішньо переміщеною особою, має інвалідність ІІІ групи, що істотно впливає на його працездатність та можливість отримувати стабільний дохід, має проблеми зі здоров`ям. Також істотно погіршився стан здоров`я батьків позивача, що створює для нього додаткове моральне та фінансове навантаження. А тому, враховуючи його майнове, соціальне та медичне становище просить звільнити його від сплати судового збору.

Вирішуючи зазначене клопотання суддя виходить з такого.

За положеннями ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Порядок сплати та розміри ставок судового збору встановлено Законом України «Про судовий збір» (далі - Закон).

Пред`явлена ОСОБА_1 позовна вимога про стягнення моральної шкоди у розмірі 700 000 грн, визначена у грошовому вимірі, тож є майновою вимогою, а, отже, судовий збір за неї сплачується як за вимогу майнового характеру (постанова КЦС ВС від 28.11.2018 у справі № 761/11472/15-ц; ухвала КЦС ВС від 08.07.2020 у справі № 213/4130/19).

Відповідно до частини другої статті 4 Закону за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, встановлюється ставка судового збору у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 1 пункту 1).

В цьому випадку судовий збір визначається у розмірі 7 000 грн, що становить 1 % ціни позову, вказаний розмір не перевищує 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01.01.2026 - 16 640 грн).

Разом з тим ч. 3 статті 4 Закону передбачає, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 звернувся до суду в електронній формі через систему «Електронний суд», то він мав би сплатити судовий збір у розмірі 5 600 грн (7 000 грн?коефіцієнт 0,8) та надати до позовної заяви відповідну квитанцію.

Однак ОСОБА_1 просить звільнити його від сплати судового збору та мотивує своє клопотання складним матеріальним становищем, а також його соціальним та медичним становищем.

За положеннями ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати (ч. 3 ст. 136 ЦПК України).

Особа, яка заявляє клопотання про відстрочення або розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати, зобов`язана одночасно надати докази, які підтверджують наявність обставин, якими обґрунтоване таке клопотання (ч. 5 ст. 136 ЦПК України).

Порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати конкретизований у ст.8 Закону.

Так, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або

2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або

4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника (ч. 1 ст. 8 Закону).

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч. 2 ст. 8 Закону).

При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи (ч. 3 ст. 8 Закону).

З матеріалів позовної заяви та клопотання вбачається, що заявник є внутрішньо переміщеною особою, про що свідчать дані копії довідки від 19.03.2024 № 6812-7001998770 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

ОСОБА_1 проживає в належному ОСОБА_2 будинку по АДРЕСА_1 за програмою «Є-Прихисток».

З даних копії пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 від 13.05.2026 вбачається, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІІ групи, загальне захворювання.

З наданої заявником копії довідки про доходи № 5892 7588 4083 3493 встановлено, що ОСОБА_1 протягом січня-грудня 2025 року отримав пенсію у зв`язку з інвалідністю в розмірі 33 427,82 грн, за період січня-серпня 2026 року - в розмірі 26512 грн, а всього - 59939,82 грн.

З доданих медичних документів вбачається, що ОСОБА_1 протягом 2025-2026 років перебував на амбулаторному лікуванні, звертався до лікарів різних спеціальностей, отримував консультативні висновки та рекомендації щодо лікування.

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , яких позивач зазначає своїми батьками, також мають встановлені медичні діагнози.

Визначаючи можливість застосування статті 8 Закону в частині звільнення заявника від сплати судового збору за подання даного позову суд виходить з наступного.

Розмір доходу позивача від отримання пенсійних виплат за попередній 2025 календарний рік становить 33 427,82 грн, а 5 відсотків від нього складають 1 671,39 грн.

Таким чином, розмір судового збору, який мав би сплатити ОСОБА_1 за подання позовної заяви в електронній формі у сумі 5 600 грн перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу у виді пенсійних виплат за попередній календарний рік (2025 рік), який складає 1 671,391.

Однак позивачем не надано доказів того, що такі пенсійні виплати є його єдиним джерелом доходу та засобом до існування, а також не вказано обставин щодо наявності чи відсутності у його власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, зокрема, земельних ділянок, транспортних засобів тощо, від якого він може отримувати дохід.

Крім того, наявний у ОСОБА_1 статус внутрішньо переміщеної особи передбачає можливість отримання ним, зокрема, грошових допомог як від державних органів, так і від міжнародних організації, однак доказів отримання таких допомог та їх розміру, чи їх не отримання позивачем не надано.

За наведених обставин суд не може об`єктивно та повно визначити майновий стан позивача та звільнити його від сплати судового збору.

Щодо обставин соціального та медичного стану, на які посилається позивач, суд зазначає про таке.

Наявність у ОСОБА_1 статусу внутрішньо переміщеної особи не є безпосередньою підставою для звільнення від сплати судового збору. Такий статус надає можливість користування ОСОБА_1 відповідними пільгами для осіб вказаної категорії, що передбачені законодавством, однак до таких пільг не належить звільнення від сплати судового збору.

Посилання позивача на суттєві проблеми зі здоров`ям та необхідність медичних витрат як підставу для звільнення від сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову також не заслуговує на увагу, оскільки надані ним медичні документи підтверджують лише встановлені медичні діагнози та рекомендації лікарів, але не містять даних про вартість лікування, купівлю заявником відповідних ліків.

Аргументи ОСОБА_1 про те, що він несе витрати та медичне лікування батьків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , не підтверджені жодними доказами, як і факт того, що вказані особи потребують утримання та перебувають саме на утриманні позивача.

Інших підстав для звільнення від сплати судового збору відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» ОСОБА_1 не наведено.

Крім того, суд звертає увагу на те, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання щодо звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в ст. 5 Закону, або у справах із предметом спору, не охопленим ст. 5 Закону, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення (аналогічна позиція викладена в постанові ВП ВС від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18). Відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, а також звільнення від його сплати або зменшення його розміру з підстав, передбачених ст. 8 Закону, є прерогативою суду, який вирішує питання про відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо). Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а право суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір) (постанови КГС ВС від 04 вересня 2023 року у справі № 916/1220/23, від 03 квітня 2024 року у справі № 910/15398/18, постанови КЦС ВС від 09 вересня 2021 року у справі № 528/1285/17, від 02 лютого 2022 року у справі № 697/2951/19).

Доступ до суду є невід'ємним елементом права на справедливий судовий розгляд. ЄСПЛ неодноразово зазначав, що право на доступ до суду не є абсолютним і підлягає державному регулюванню, що допускається опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своїм характером закликає до врегулювання з боку держави, і це регулювання може варіюватися за часом і місцем відповідно до потреб і ресурсів суспільства й окремих осіб.

ЄСПЛ вважає необхідність сплати судових витрат легітимним обмеженням права на доступ до суду. Водночас розмір судових витрат у конкретній справі є істотним фактором, який дає змогу визначити, чи мала особа право на доступ до суду. Під час оцінки того, чи були дотримані вимоги доступу до суду у справах, які стосуються судових витрат, до уваги мають братися обставини конкретної справи, здатність заявника сплатити судові витрати, стадія, на якій перебуває провадження (рішення ЄСПЛ у справі «Paykar Yev Haghtanak Ltd v. Armenia», № 21638/03, 20 December 2007).

Враховуючи все вище зазначене, суд вважає, що наведені позивачем в клопотанні обставини та надані ним докази не є підставою для звільнення його від сплати судового збору, однак, такі є достатніми для відстрочення ОСОБА_1 сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі, що забезпечить його право на доступ до суду.

Таким чином клопотання позивача підлягає до часткового задоволення.

Позовна заява відповідає вимогам статей 175 - 177 ЦПК України та віднесена до предметної, суб`єктної, інстанційної та територіальної юрисдикції суду.

Підстави для повернення позовної заяви, відмови у відкритті провадження відсутні.

Підстав для самовідводу судді, передбачених ст. 36 ЦПК України, не вбачається.

Відповідно до ч. 3 ст. 274 ЦПК України суд, враховуючи ціну позову, значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, приходить до висновку щодо необхідності розгляду цієї справи за правилами загального позовного провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 136, 187, 189, 274 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

Клопотання про звільнення від сплати судового збору задовольнити частково.

Відстрочити ОСОБА_1 сплату судового збору у розмірі 5 600,00 грн за подання до суду позовної заяви до ухвалення судового рішення у цій справі.

Прийняти позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди до розгляду та відкрити провадження у справі, яку розглядати за правилами загального позовного провадження.

З метою виконання вимог ч. 1 ст. 189 ЦПК України, призначити підготовче судове засідання на 10 год. 00 хв. 06.11.2026 в приміщенні Полонського районного суду Хмельницької області за адресою: вул. Героїв Майдану, 5, м. Полонне, Шепетівського району, Хмельницької області, поштовий індекс 30500, в яке викликати сторін.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Визначити відповідачу п`ятиденний строк з дня вручення ухвали для подання заяви із запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач має право протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання даної ухвали з додатками подати відзив на позовну заяву, зміст якого має відповідати вимогам ч.3 ст.178 ЦПК України.

Одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копію відзиву та доданих до нього документів відповідач має надіслати позивачу.

Роз`яснити відповідачу, що у разі ненадання ним відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами, а також, що вона відповідно до ч.1 ст.193 ЦПК України у строк для подання відзиву має право пред`явити зустрічний позов.

Позивач має право протягом п`яти днів, з дня отримання від відповідача копії відзиву, подати до суду відповідь на відзив, яка має відповідати вимогам частин третьої - п`ятої статті 178 ЦПК України, а копія відповіді в той же строк повинна бути надіслана для відповідача.

Відповідач має право у п`ятиденний строк, з дня отримання від позивача відповіді на відзив, подати заперечення, яке має відповідати вимогам частин третьої - п`ятої статті 178 ЦПК України, копія якого в той же строк повинна бути надіслати позивачу.

Відповідно до ч.2, ч.3 ст. 39 ЦПК України, судді, секретарю судового засідання може бути заявлено відвід учасниками справи, який повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасниками справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання.

Учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою сервісу vkz.court.gov.ua крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою.

Роз`яснити учасникам справи їхні права та обов`язки, передбачені ст.ст.39, 43, 44, 49 ЦПК України.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://pl.km.court.gov.ua/sud2213/gromadyanam/csz/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала в частині визначення розміру судових витрат може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали.

Повна ухвала складена 13.10.2026.

Суддя Сергій ІЛЛЮК