588/876/26
2/154/1512/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2026 року Володимирський міський суд Волинської області у складі:
головуючого - судді Лутая А.М.,
за участю: секретаря судового засідання - Бойко К.В.,
представника позивача - адвоката Нижник А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника позивача про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Охтирський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Охтирському районі Сумської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Служба у справах дітей виконавчого комітету Володимирської міської ради Волинської області, про виключення запису про особу як батька з актового запису про народження дитини,
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Володимирського міського суду Волинської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виключення відомостей про нього як батька з актового запису про народження дитини.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася ОСОБА_3 , батьком якої в актовому записі про народження зазначений позивач ОСОБА_1 .
Позивач заперечує своє біологічне батьківство щодо вказаної дитини, у зв`язку з чим звернувся до суду з позовом про виключення відомостей про нього як батька з актового запису про її народження.
Разом із позовною заявою представник позивача - адвокат Нижник А.А. подала клопотання про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи, на вирішення якої просить поставити питання про те, чи є ОСОБА_1 біологічним батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Проведення експертизи просить доручити експертам Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз, витрати на проведення експертизи покласти на позивача, а провадження у справі зупинити на час її проведення.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 підтримала заявлене клопотання та просила його задовольнити.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився.
Відповідачка ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_5 у судове засідання не з`явилися, подали заяви про відкладення розгляду справи.
У заяві, поданій до суду 12 жовтня 2026 року, відповідачка зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_3 народила дитину та перебуває на стаціонарному лікуванні в акушерсько-гінекологічному відділенні КП «Володимирське територіальне медичне об`єднання», що унеможливлює її явку в судове засідання.
Відповідачка також зазначила про бажання особисто брати участь у судовому розгляді, надавати пояснення, висловлювати свою думку щодо заявлених позовних вимог та заявляти клопотання.
На підтвердження зазначених обставин до заяви додала медичну довідку.
Представник відповідачки ОСОБА_5 також звернувся до суду із заявою про відкладення судового засідання, посилаючись на перебування відповідачки на стаціонарному лікуванні та її бажання особисто брати участь у розгляді справи.
Представник третьої особи - Охтирського відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Охтирському районі Сумської області - у судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Представник третьої особи - Служби у справах дітей виконавчого комітету Володимирської міської ради - у судове засідання не з`явився, заяв та клопотань до суду не подав.
Вирішуючи питання про можливість розгляду клопотання про призначення експертизи за відсутності відповідачки та її представника, суд виходить із такого.
Згідно зі статтею 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Пунктом 2 частини другої статті 223 ЦПК України передбачено відкладення розгляду справи у разі першої неявки учасника справи, якого повідомлено про судове засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Відповідно до ч.3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою.
У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення) (ч.4 ст.223 ЦПК України).
Суд враховує, що наведені відповідачкою обставини, пов`язані з народженням дитини та перебуванням на стаціонарному лікуванні, є об`єктивними та підтверджуються поданою медичною довідкою.
Водночас, з урахуванням установлених судом обставин щодо попередньої участі відповідачки у судових засіданнях, її належного повідомлення та відсутності передбачених частиною другою статті 223 ЦПК України обов`язкових підстав для відкладення цього судового засідання, суд вирішує питання про можливість розгляду заявленого клопотання.
Суд бере до уваги, що на цій стадії судового провадження вирішується процесуальне питання щодо призначення експертизи для встановлення обставин, які потребують спеціальних знань, а не питання про обґрунтованість позовних вимог по суті.
Призначення судової експертизи не є встановленням факту наявності чи відсутності батьківства позивача та не визначає наперед результату вирішення спору.
Суд також враховує, що відповідачка скористалася правом на професійну правничу допомогу та має представника, який подав до суду клопотання про відкладення судового засідання.
При цьому представник відповідачки не навів самостійних причин, які об`єктивно перешкоджали його участі у судовому засіданні, та не повідомив конкретних заперечень щодо проведення молекулярно-генетичної експертизи.
Неявка відповідачки з поважних причин не розцінюється судом як недобросовісна процесуальна поведінка або ухилення від участі в експертизі.
Крім того, відповідачка після поновлення провадження у справі не позбавлена можливості надавати пояснення, подавати докази, висловлювати заперечення щодо висновку експерта та заявляти інші передбачені процесуальним законом клопотання.
Зважаючи на наведене, необхідність збирання доказів, які мають істотне значення для вирішення спору, а також характер заявленого клопотання, суд вважає можливим розглянути питання про призначення експертизи за відсутності відповідачки та її представника.
Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи та подане клопотання, суд дійшов таких висновків.
Згідно із частинами першою - третьою статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом.
Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Такі дані встановлюються, зокрема, висновками експертів.
Відповідно до статті 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені в результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних в експерта спеціальних знань.
Згідно із частиною першою статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або такі висновки викликають сумніви щодо їх правильності.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза є дослідженням на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Згідно із частиною першою статті 136 СК України особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред`явивши позов про виключення запису про неї як батька з актового запису про народження дитини.
Частиною другою статті 136 СК України передбачено, що в разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження.
Отже, наявність або відсутність кровного споріднення між особою, яка записана батьком дитини, та дитиною є обставиною, яка безпосередньо входить до предмета доказування у справі про оспорювання батьківства.
Суд враховує, що молекулярно-генетичне дослідження є науковим методом встановлення біологічного споріднення між особами.
Водночас відповідно до статті 110 ЦПК України висновок експерта не має для суду заздалегідь встановленої сили та оцінюється разом з іншими доказами за правилами, визначеними статтею 89 цього Кодексу.
Як убачається з позовної заяви, позивач ОСОБА_1 заперечує своє біологічне батьківство щодо малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та просить виключити відомості про нього як батька з актового запису про її народження.
Таким чином, для правильного вирішення спору необхідно встановити, чи існує біологічне споріднення між позивачем та дитиною.
З`ясування цієї обставини потребує спеціальних знань у галузі молекулярної генетики, якими суд не володіє.
Враховуючи, що наявними у справі доказами неможливо достовірно встановити чи спростувати біологічне батьківство позивача, а відповідного висновку експерта із цього питання суду не надано, суд вважає, що передбачені частиною першою статті 103 ЦПК України умови для призначення судової експертизи наявні.
Суд також ураховує необхідність забезпечення найкращих інтересів малолітньої дитини, оскільки результат вирішення спору може вплинути на її особисті немайнові та майнові права.
Призначення судової молекулярно-генетичної експертизи спрямоване на отримання об`єктивних даних про біологічне походження дитини, що необхідні для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Проведення дослідження повинно здійснюватися з дотриманням прав дитини, з урахуванням її віку, стану здоров`я та необхідності мінімізації втручання у фізичну недоторканність.
Згідно із частиною третьою статті 103 ЦПК України експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно.
Зважаючи на специфіку необхідного дослідження, суд вважає за необхідне доручити проведення експертизи спеціалізованій установі, яка здійснює молекулярно-генетичні дослідження щодо встановлення біологічного батьківства, - Волинському відділенню Львівського НДІСЕ.
Відповідно до статті 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати висновок, особу чи установу, якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання представника позивача та призначення у справі судової молекулярно-генетичної експертизи.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також із власної ініціативи зупинити провадження у справі в разі призначення судом експертизи.
За змістом пункту 9 частини першої статті 253 ЦПК України у такому випадку провадження зупиняється на час проведення експертизи.
Беручи до уваги, що проведення молекулярно-генетичного дослідження потребує часу, пов`язане з необхідністю відібрання біологічних зразків та проведення відповідних лабораторних досліджень, а висновок експерта має істотне значення для подальшого розгляду справи, суд вважає за необхідне зупинити провадження у справі на час проведення експертизи.
Керуючись статтями 12, 76, 81, 89, 102-104, 107, 109, 110, 223, 252, 253, 259-261 ЦПК України, статтею 136 СК України, суд
УХВАЛИВ:
Клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Нижник Анастасії Андріївни про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи - задовольнити.
Призначити у цивільній справі № 588/876/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Охтирський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Охтирському районі Сумської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Служба у справах дітей виконавчого комітету Володимирської міської ради Волинської області, про виключення запису про особу як батька з актового запису про народження дитини судову молекулярно-генетичну експертизу.
На вирішення експертизи поставити таке питання:
Чи є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , біологічним батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ?
Проведення судової молекулярно-генетичної експертизи доручити експертам Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз (43001, Волинська область, м.Луцьк, вул. Червоного Хреста, 16).
Попередити експертів про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 КК України за надання завідомо неправдивого висновку та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків.
Для проведення експертизи направити експертній установі копію цієї ухвали та наявні у матеріалах справи копії документів, що посвідчують відомості про народження дитини та осіб, щодо яких проводиться дослідження. Інші необхідні матеріали надати за відповідним клопотанням експерта в порядку, передбаченому ЦПК України.
Зобов`язати ОСОБА_1 забезпечити особисту явку до експертної установи в узгоджені з експертами дату та час для відібрання необхідних біологічних зразків.
Зобов`язати ОСОБА_2 , як матір малолітньої ОСОБА_3 , забезпечити участь дитини у проведенні експертизи та її явку до експертної установи в узгоджені дату та час, якщо дитина перебуває під її фактичним доглядом і вона має можливість забезпечити таку явку.
У разі перебування дитини під опікою або піклуванням іншої уповноваженої особи питання забезпечення її участі в експертизі вирішувати з урахуванням установленого правового статусу такої особи.
Відібрання біологічних зразків у малолітньої дитини здійснити з дотриманням установленого порядку та з урахуванням її віку, стану здоров`я і найкращих інтересів.
Попередню оплату витрат на проведення експертизи покласти на позивача ОСОБА_1 .
Роз`яснити учасникам справи положення статті 109 ЦПК України, відповідно до яких у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
Провадження у цивільній справі № 588/876/26 зупинити на час проведення судової молекулярно-генетичної експертизи.
Копію ухвали направити учасникам справи для відома, експертній установі - для виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду в порядку, передбаченому пунктом 14 частини першої статті 353 ЦПК України, протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Суддя А.М. Лутай