Справа № 466/10219/25
Провадження № 2/466/827/26
У Х В А Л А
13 жовтня 2026 року м. Львів
Шевченківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого - судді Єзерського Р.Б.
при секретарі Малаковській І.А.
за участю позивача ОСОБА_1
представника відповідача (прокурора) Парицької І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Львова цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону, Державної казначейської служби України про захист честі, гідності і ділової репутації, стягнення упущеної вигоди та моральної шкоди,-
в с т а н о в и в:
у провадженні Шевченківського районного суду м. Львова знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону, Державної казначейської служби України про захист честі, гідності і ділової репутації, стягнення упущеної вигоди та моральної шкоди.
У матеріалах справи міститься клопотання позивача ОСОБА_1 про витребування доказів у даній справі, у якому просить суд постановити ухвалу, якою витребувати у Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону наступні пояснення та документи: пояснення щодо джерел інформації, яка стала підставою для тверджень прокурора Соколова про те, що позивач «не є журналістом»; дані журналів службових звернень, службових листів або внутрішньої кореспонденції, у яких згадується його прізвище або інформація про судовий позов, що міг бути відомий третім особам: пояснення щодо можливого витоку інформації стосовно позивача третім особам, враховуючи, що дискредитаційна кампанія в мережі розпочалася одразу після подання позову до суду, а її учасники володіли деталями, які він не оприлюднював публічно.
В обґрунтування клопотання зазначає, що твердження прокурора Соколова про те, що він «не журналіст», спричинили необхідність подання позову. Після цього одразу розпочалася масована дискредитаційна кампанія та тиск з боку радикальних угруповань. Характер повідомлень, час їх появи та обізнаність учасників у деталях справи свідчать про скоординованість дій, а також про можливий витік інформації з боку посадових осіб прокуратури. Надані ним скриншоти та звернення до прокуратури підтверджують реальність тиску, спрямованого на перешкоджання його журналістській діяльності, що суперечить ст. 34 Конституції України та ст. 10 ЄКПЛ. Міжнародна прес-карта, видана уповноваженою журналістською організацією, згідно з практикою Верховного Суду (справи № 642/5703/16-ц, № 489/1529/20) та ЄСПЛ (Gsell v. Switzerland; Stoll v. Switzerland), є належним доказом журналістської діяльності та не потребує легалізації чи апостиля, оскільки не є документом державного органу. Документи, що містяться у третіх осіб (редакції «Ліга Інформ» та прокуратури), мають ключове значення і відповідають вимогам ст. 84 ЦПК щодо витребування доказів судом.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав заявлене клопотання, просив таке задовольнити з підстав викладених у такому.
У судовому засіданні представник відповідача (прокурор) Парицька І.М. заперечила щодо задоволення даного клопотання, просила у такому відмовити.
Заслухавши учасників справи, оглянувши та перевіривши матеріали справи, суд вважає, що клопотання не підлягає до задоволення з таких підстав.
У відповідності до ч.1 ст.84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Згідно ч.2 ст.84 ЦПК України у клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Приймаючи до уваги зазначене, а також те, що стороною позивача жодним чином не конкретизовано, які саме документи слід витребувати судом, та що вказані документи має відповідна особа, а також не обґрунтовано чи існують вони взагалі у відповідача, а відтак суд у відсутності повноти та змістовності даного клопотання, приходить до висновку про відмову у такому.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.84 ЦПК України, суд,-
п о с т а н о в и в:
у задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про витребування доказів - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Р. Б. Єзерський