07.10.2026
Справа № 401/2470/18
Провадження № 4-с/401/13/26
УХВАЛА
07 жовтня 2026 року місто Світловодськ
Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого судді - Андріянової С.М.
за участю секретаря - Бойко Я.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в Світловодському міськрайонному суді Кіровоградської області справу за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Першого Правобережного відділу ДВС у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Ішуніної Кароліни Костянтинівни та начальника того ж відділу, -
ВСТАНОВИВ:
05 серпня 2026 року через систему "Електронний суд" скаржник ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на дії державного виконавця та рішення начальника відділу ДВС. У своїй скарзі просить суд визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Першого Правобережного відділу ДВС міста Дніпра Ішуніної К.К. щодо ненакладення 20 % штрафу за заборгованість з аліментів, що перевищує суму платежів за один рік у виконавчому провадженні № 58263301, визнати протиправними та скасувати рішення начальника Першого Правобережного відділу ДВС міста Дніпра від 03 серпня 2026 року про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 і зобов`язати державного виконавця Ішуніну К.К. або іншу посадову особу відділу винести постанову про накладення на боржника ОСОБА_2 штрафу в розмірі 20 % від суми заборгованості з аліментів у межах ВП № 58263301.
В обґрунтуванні скарги посилається на те, що на виконанні у Першому Правобережному відділі ДВС у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра перебуває виконавче провадження № 58263301 з примусового виконання судового наказу № 401/2470/18 від 22 листопада 2018 року про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини доходу. Зазначає, що станом на 02 липня 2026 року заборгованість зі сплати аліментів перевищила суму відповідних платежів за один рік, у зв`язку з чим 10 липня 2026 року вона звернулася до державного виконавця Ішуніної К.К. із заявою про розрахунок заборгованості та накладення на боржника штрафу в розмірі 20 % відповідно до ч. 14 ст. 71 Закону України "Про виконавче провадження". Однак державний виконавець постанови про накладення штрафу не винесла, мотивуючи це надходженням від боржника часткових платежів 14 липня 2026 року та 15 липня 2026 року. Вказує, що 17 липня 2026 року оскаржила бездіяльність державного виконавця начальнику відділу ДВС, однак рішенням від 03 серпня 2026 року у задоволенні скарги відмовлено. Вважає бездіяльність державного виконавця та зазначене рішення начальника відділу ДВС протиправними, оскільки накладення штрафу за наявності заборгованості з аліментів, що перевищує суму платежів за один рік, є обов`язком державного виконавця, а часткова сплата заборгованості після виникнення передбачених законом підстав не звільняє боржника від відповідальності. (а.с. 1-4)
Ухвалою від 07 серпня 2026 року скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків. (а.с. 54-55)
12 серпня 2026 року скаржник ОСОБА_1 подала заяву про усунення недоліків та долучила додаткові документи до матеріалів справи. (а.с. 57-61)
Ухвалою від 13 серпня 2026 року відкрито провадження за скаргою та призначено справу до розгляду. (а.с. 70)
17 вересня 2026 року державний виконавець Першого Правобережного відділу ДВС у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Ішуніна К.К. подала до суду відзив на скаргу, в якому просить суд відмовити у задоволенні скарги. Зазначає, що на виконанні у відділі перебуває виконавче провадження № 58263301 з примусового виконання судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини у розмірі 1/4 частини доходу, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Вказує, що у зв`язку з відсутністю у боржника офіційного працевлаштування та підтвердженого доходу державним виконавцем здійснено розрахунок заборгованості з урахуванням середньої заробітної плати працівника для відповідної місцевості та наданих боржником квитанцій про сплату аліментів безпосередньо стягувачу. За розрахунком станом на 02 липня 2026 року заборгованість становила 87 830,16 грн. У зв`язку з цим державним виконавцем внесено відомості про боржника до Єдиного реєстру боржників, накладено арешт на його кошти та винесено постанови про встановлення передбачених законом тимчасових обмежень. Зазначає, що 13 липня 2026 року державним виконавцем отримано та прийнято до розгляду заяву стягувача від 10 липня 2026 року про накладення на боржника штрафу в розмірі 20 % від суми заборгованості зі сплати аліментів. Водночас 14 липня 2026 року та 15 липня 2026 року боржник сплатив заборгованість у загальному розмірі 19 931,00 грн., внаслідок чого, відповідно до оновленого розрахунку, станом на 15 липня 2026 року її розмір становив 75 345,91 грн. За результатами розгляду заяви стягувачу надано відповідь від 16 липня 2026 року № 76411/12. Крім того, зазначає, що боржник не заперечує обов`язку зі сплати аліментів та повідомив про намір надалі належним чином виконувати рішення суду. Вважає, що державним виконавцем вчинялися виконавчі дії відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження". (а.с. 83-88)
17 вересня 2026 року скаржник ОСОБА_1 подала до суду заперечення на відзив та додаткові пояснення, в яких зазначає, що відповідно до відзиву державного виконавця, станом на 02 липня 2026 року заборгованість ОСОБА_2 зі сплати аліментів становила 87 830,16 грн., тоді як сума відповідних платежів за один рік - 86 391,50 грн. Таким чином, заборгованість перевищувала річний розмір платежів на 1 438,66 грн., що, на думку скаржника, відповідно до ч. 14 ст. 71 Закону України "Про виконавче провадження", є підставою для накладення на боржника штрафу в розмірі 20 % від суми заборгованості. Вказує, що часткові платежі, здійснені боржником 14 липня 2026 року та 15 липня 2026 року, не спростовують наявності заборгованості у встановленому розмірі станом на 02 липня 2026 року, оскільки проведені після виникнення передбачених законом підстав для застосування штрафу. При цьому заява про накладення штрафу подана 10 липня 2026 року та отримана державним виконавцем 13 липня 2026 року, тобто до здійснення зазначених платежів. Звертає увагу на те, що державний виконавець у відзиві підтвердив розмір заборгованості, перевищення нею річної суми платежів та факт отримання заяви про накладення штрафу, однак послався на подальше часткове погашення заборгованості. Вважає такі доводи недостатніми для невирішення питання про застосування передбаченої законом санкції. Зазначає, що розмір штрафу від суми заборгованості 87 830,16 грн. становить 17 566,03 грн. (а.с. 80-82)
Скаржник у судове засідання не з`явилася. 03 вересня 2026 року скаржник подала до суду заяву про розгляд справи без її участі та просить задовольнити скаргу в повному обсязі. (а.с. 73)
Боржник ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, хоча є повідомленим належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 16 вересня 2026 року (а.с. 101). Причини неявки суду невідомі. Заяв та клопотань про відкладення чи розгляд справи у його відсутності до суду не надходили.
Державний виконавець у судове засідання не з`явилася, хоча є повідомленою належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу. (а.с. 76)
Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
У зв`язку з чим, суд вважає за можливе розглянути скаргу у відсутності сторін виконавчого провадження.
Згідно із ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.
Дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Судом встановлено, що на примусовому виконанні Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження № 58263301 з примусового виконання судового наказу № 401/2470/18, виданого 22 листопада 2018 року Світловодським міськрайонним судом Кіровоградської області, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини доходу, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 20 вересня 2018 року до досягнення дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
20 червня 2025 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зареєстровано шлюб Світловодським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Олександрійському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 73. Після реєстрації шлюбу ОСОБА_6 змінила своє прізвище на " ОСОБА_7 ", що підтверджується відповідною копією свідоцтва про шлюб. (а.с. 68)
Постановою державного виконавця Новокодацького відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Березою А.О. від 04 лютого 2019 року відкрито виконавче провадження № 58263301 з виконання судового наказу № 401/2470/18, виданого 22 листопада 2018 року Світловодським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини доходу з 20 вересня 2018 року до 27 червня 2033 року. (а.с. 32)
Надалі, у зв`язку зі зміною місця проживання боржника ОСОБА_2 , виконавче провадження передано до Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
Згідно з відповіддю № 69559/12 від 29 червня 2026 року, наданою Першим Правобережним відділом ДВС у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на заяву ОСОБА_1 № 12650 від 17 червня 2026 року, державним виконавцем Відділу проведено розрахунок заборгованості в період із вересня 2018 року по травень 2026 року з урахуванням середньої заробітної плати працівника для цієї місцевості та копій квитанцій про перерахунок аліментів, наданих боржником. Також повідомлено, що державним виконавцем внесено зміни до реєстраційних даних стягувача. (а.с. 11-12)
За розрахунком державного виконавця станом на 24 червня 2026 року заборгованість ОСОБА_2 зі сплати аліментів становила 80 383,41 грн. (а.с. 13-17)
Згідно з відповіддю, наданою Першим Правобережним відділом ДВС у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на заяву ОСОБА_1 № 12897 від 30 червня 2026 року, відомості про ОСОБА_2 внесено до Єдиного реєстру боржників та державним виконавцем Відділу винесено постанову про арешт коштів боржника. 02 липня 2026 року державним виконавцем винесено постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України, постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання, постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, що підтверджується копіями відповідних постанов. (а.с. 18-19, 33-45, 49)
Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні № 58263301, боржник ОСОБА_2 станом на 02 липня 2026 року мав заборгованість у розмірі 87830,16 грн. (а.с. 27-30)
10 липня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до державного виконавця із заявою про накладення на боржника штрафу в розмірі 20 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів. (а.с. 31)
Як вбачається з матеріалів справи, 14 липня 2026 року та 15 липня 2026 року боржник ОСОБА_2 здійснив платежі на загальну суму 19 931,00 грн., у зв`язку з чим державним виконавцем проведено повторний розрахунок заборгованості, відповідно до якого станом на 15 липня 2026 року її розмір становив 75 345,91 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості. (а.с. 90-93)
Згідно з відповіді № 76411/12 від 16 липня 2026 року, наданою Першим Правобережним відділом ДВС у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на заяву ОСОБА_1 № 13808 від 10 липня 2026 року, згідно з розрахунком заборгованості зі сплати аліментів станом на 15 липня 2026 року сукупний розмір заборгованості становить 75 345,91 грн. Зазначений розмір заборгованості не перевищує сукупної суми відповідних платежів за один рік, яка становить 85 391,50 грн., у зв`язку з чим відсутні підстави для накладення на боржника штрафу у розмірі 20 % суми заборгованості зі сплати аліментів. (а.с. 26-30, 31)
17 липня 2026 року ОСОБА_1 оскаржила бездіяльність державного виконавця начальнику Першого Правобережного відділу ДВС у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Шевченку В.В. (а.с. 46-48)
У відповіді № 82524/12 від 03 серпня 2026 року, наданою в.о. начальника Першого Правобережного відділу ДВС у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на скаргу ОСОБА_1 № 14404 від 17 липня 2026 року зазначено, що за результатами розгляду клопотання від 10 липня 2026 року надано інформацію, з якої вбачається, що штраф у розмірі 20 % суми заборгованості зі сплати аліментів не може бути винесений, оскільки оглядом розрахунку заборгованості встановлено, що заборгованість, сукупній розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік, відсутня. 02 липня 2026 року державним виконавцем Відділу винесено постанову про арешт коштів у межах суми стягнення, що станом на 02 липня 2026 року становила 87 830,16 грн. 14 липня, 15 липня та 29 липня 2026 року боржником сплачено суму боргу, сукупний розмір якої складає 27 431,00 грн. Відповідно до оновленого розрахунку загальна сума заборгованості зі сплати аліментів станом на 01 серпня 2026 року складає 67 845,91 грн. (а.с. 5-10, 46-48)
Згідно з відповіді № 84858/12 від 11 серпня 2026 року, наданою Першим Правобережним відділом ДВС у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на скаргу ОСОБА_1 № 15622 від 06 серпня 2026 року, за результатами розгляду скарги встановлено її невідповідність вимогам, визначеним ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження". На заяви від 10.07.2026 та 17.07.2026 надано обґрунтовані та вичерпні відповіді, у яких викладено результати їх розгляду на надано роз`яснення щодо порушених питань. Крім того, за результатами перевірки розрахунку заборгованості встановлено, що її розмір не перевищує зазначеної суми, у зв`язку з чим правові підстави для винесення постанови про накладення штрафу відсутні. (а.с. 62-63)
Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні № 58263301, боржник ОСОБА_2 станом на 01 вересня 2026 року має заборгованість у розмірі 67 792,66 грн. (а.с. 94-98)
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Частиною 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з ч. 1 ст. 71 Закону України "Про виконавче провадження" порядок стягнення аліментів визначається законом. Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України.
Пунктом 8 розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, визначено, що виконавець накладає на боржника штраф у розмірі та у випадках, визначених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону. Постанова про накладення штрафу оформлюється відповідно до вимог пункту 7 розділу І цієї Інструкції та містить відомості про розмір заборгованості, яка утворилася з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання, та суму штрафу.
Відповідно до ч. 14 ст. 71 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 20 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.
У подальшому постанова про накладення штрафу у розмірі, визначеному абзацом першим цієї частини, виноситься виконавцем у разі збільшення розміру заборгованості боржника на суму, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 грудня 2021 року у справі № 2610/27695/2012 зазначила, що положення абзацу третього частини чотирнадцятої статті 71 Закону № 1404-VІІІ передбачають накладення штрафу у разі наявності заборгованості зі сплати аліментів у певному розмірі, який дорівнює сумі відповідних платежів за три роки. Тобто зазначена норма права містить вказівку на суму заборгованості, за якої виникають підстави для накладення штрафу на боржника, а не на період її виникнення. Дата виникнення заборгованості зі сплати аліментів не впливає на можливість застосування штрафу до боржника. Визначальним для вирішення справи є встановлення наявності такої заборгованості на час винесення постанови про накладення штрафу та її сума, з якою пов`язано визначення розміру штрафу.
Крім того, у вищезазначеній постанові вказано, що саме на виконавця покладено обов`язок щомісячно обчислювати як розмір аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), так і заборгованість зі сплати аліментів і повідомляти про її існування та розмір сторонам виконавчого провадження, зокрема боржнику.
Відповідно до ч. 2 ст. 195 СК України заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.
Згідно з ч. 3 ст. 195 СК України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.
Пунктом 4 розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, передбачено, що виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця (додаток 15) та у випадках, передбачених частиною четвертою статті 71 Закону, повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника. Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих зі звіту про здійснені відрахування та виплати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів.
Як вбачається з матеріалів справи, з огляду на відсутність у боржника ОСОБА_2 офіційного працевлаштування та підтвердженого доходу державний виконавець здійснила розрахунок заборгованості виходячи із середньої заробітної плати працівника для відповідної місцевості, врахувавши також надані боржником документи про сплату аліментів.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення, у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у встановленому законом порядку.
За правилами ст. 447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 квітня 2020 року у справі № 641/7824/18 зазначено, що завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. У порядку судового контролю за виконанням судових рішень такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси сторони виконавчого провадження порушені, а скаржник використовує цивільне судочинство для такого захисту. По своїй суті ініціювання справи щодо судового контролю за виконанням судових рішень не для захисту прав та інтересів є недопустимим.
Згідно з ч. 1 ст. 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
На момент звернення ОСОБА_1 із заявою про накладення штрафу заборгованість боржника ОСОБА_2 за розрахунком державного виконавця станом на 02 липня 2026 року становила 87 830,16 грн.
Водночас, як вбачається з матеріалів справи, 14 та 15 липня 2026 року боржник ОСОБА_2 здійснив часткове погашення заборгованості на загальну суму 19 931,00 грн., у зв`язку з чим за результатами повторного розрахунку станом на 15 липня 2026 року її розмір становив 75 345,91 грн., тобто був меншим за сукупну суму відповідних платежів за один рік, яка становить 85 391,50 грн., у зв`язку з чим відсутні підстави для накладення на боржника штрафу у розмірі 20 % суми заборгованості зі сплати аліментів.
Таким чином, судом встановлено, що розглядаючи заяву ОСОБА_1 про накладення на боржника штрафу, державний виконавець врахував фактичний розмір заборгованості після здійснених боржником платежів. Оскільки, станом на 15 липня 2026 року сукупний розмір заборгованості зі сплати аліментів не перевищував суми відповідних платежів за один рік, державний виконавець дійшов правомірного висновку про відсутність передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження" підстав для накладення штрафу.
За таких обставин суд дійшов висновку, що дії державного виконавця Першого Правобережного відділу ДВС у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Ішуніної К.К. щодо ненакладення штрафних санкцій на боржника є правомірними.
Згідно з частинами 1-3 ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає оскаржувані дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржуване рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову у задоволенні скарги.
У зв`язку з викладеним підстави для визнання протиправною бездіяльність державного виконавця щодо ненакладення штрафу на боржника відсутні, а тому у задоволенні скарги слід відмовити.
Провадження з виконання судових рішень є завершальною і невід`ємною частиною судового провадження по конкретній справі, а діючим законодавством не передбачено необхідність сплати судового збору за подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, тому за подання скарги судовий збір не сплачується і судові витрати по справі слід віднести за рахунок держави.
Керуючись ст. ст. 353-354, 447-452 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця Першого Правобережного відділу ДВС у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Ішуніної Кароліни Костянтинівни та начальника того ж відділу, за безпідставністю вимог.
Судові витрати у справі віднести за рахунок держави.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Кропивницького апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Світловодського міськрайонного
суду Кіровоградської області С.М. Андріянова