?
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2026 року
м. Київ
cправа № 908/2403/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Волковицької Н. О., Рогач Л. І.,
секретаря судового засідання - Кондратюк Л. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомагістраль-Південь" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.06.2026 (колегія суддів: Демчина Т. Ю., Кошля А. О., Кучеренко О. І.) та рішення Господарського суду Запорізької області від 25.09.2025 (суддя Боєва О. С.) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомагістраль-Південь" до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Запорізькій області, за участю заступника керівника Запорізької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України про стягнення 69 080 519,25 грн,
за участю:
прокурора - Ковальчука О. І.,
представника позивача - Гранкіної А. В.,
представника відповідача - Лянгасової Ю. А.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Автомагістраль-Південь" (далі - ТОВ "Автомагістраль-Південь") звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до Служби автомобільних доріг у Запорізькій області (наразі - Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Запорізькій області, далі - Служба відновлення та розвитку інфраструктури) про стягнення 69 080 519,25 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовано невиконанням відповідачем зобов`язань за договором № 406-21/1 від 25.06.2021 в частині оплати виконаних позивачем робіт.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
3. 25.06.2021 між Службою автомобільних доріг у Запорізькій області (замовник) та ТОВ "Автомагістраль-Південь" (генпідрядник) укладено договір № 406-21/1 Поточний середній ремонт автомобільної дороги державного значення Т-04-08 Павлоград-Васильківка-Новомиколаївка-Оріхів-Токмак на ділянці км 140+208-км 169+671, Запорізька область (45233142-6-Ремонт доріг), відповідно до умов якого генпідрядник зобов`язується у порядку та на умовах, визначених цим договором своїми силами і засобами на власний ризик та/або з залученням субпідрядних організацій, надати замовникові послуги, зазначені у пункті 1.2, а замовник прийняти і оплатити такі послуги (пункт 1.1).
4. Відповідно до пункту 1.2 договору найменування послуг: Поточний середній ремонт автомобільної дороги державного значення Т-04-08 Павлоград-Васильківка-Новомиколаївка-Оріхів-Токмак на ділянці км 140+208-км 169+671, Запорізька область (45233142-6-Ремонт доріг).
5. Ціна цього договору за результатами аукціону та згідно з договірною ціною становить 891 677 542,00 грн, у т. ч. ПДВ (пункт 3.1 договору).
6. Згідно з пунктами 3.2, 3.3 договору ціна є твердою. Визначення договірної ціни на послуги при фінансуванні поточного ремонту автомобільних доріг загального користування здійснюється із дотриманням вимог щодо її розрахунку, передбачених у розділі 6 СОУ 42.1 37641918-085:2018.
7. У пункті 4.1 договору встановлено, що розрахунки проводяться шляхом оплати замовником наданих послуг після підписання сторонами "Актів приймання виконаних будівельних робіт" (форма № КБ-2в) та "Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати" (форма № КБ-3), складених у відповідності з положеннями чинного ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 та підписаних уповноваженими представниками сторін.
8. Замовник здійснює розрахунки за надані послуги з генпідрядником протягом 30 календарних днів після отримання коштів від головного розпорядника коштів по цьому договору та на підставі підписаних "Актів приймання виконаних будівельних робіт" (форма № КБ-2в) та "Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати" (форма № КБ-3) (пункт 4.2 договору).
9. Згідно з пунктом 5.1 договору термін надання послуг: з дати укладання договору по 31.05.2022. Початок та закінчення етапів надання послуг визначається календарним планом надання послуг, який є невід`ємною частиною договору.
10. За умовами договору замовник зобов`язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі сплачувати за надані послуги (пункт 6.1.1 договору), приймати надані послуги згідно з "Актами приймання виконаних будівельних робіт" форма № КБ-2в) та "Довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати" (форма № КБ-3) (пункт 6.1.2); генпідрядник має право, зокрема, своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за виконані роботи (пункт 6.4.1).
11. Цей договір набирає чинності з дати укладання договору і діє по 31.12.2022, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (пункт 11.1 договору).
12. У додатку № 1 до договору "Договірна ціна" сторони узгодили найменування витрат та їх вартість на суму 891 677 542,00 грн.
13. ТОВ "Автомагістраль-Південь" листом від 12.09.2022 № 1209/01 звернулось до відповідача щодо підписання та оплати Актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та Довідок про вартість виконаних будівельних робіт (форма № КБ-3) до договору від 25.06.2021 № 406-21/1 на загальну суму 69 080 519,25 грн з ПДВ.
14. У відповідь на зазначений лист, відповідач листом від 28.10.2022 № 22/1158 повідомив позивача про те, що Акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3) не були підписані Службою автомобільних доріг у Запорізькій області по причині відсутності достатнього фінансування, що об`єктивно не залежало від замовника. Разом з цим відповідач також зазначив, що у зв`язку з фактично повномасштабною війною, розв`язаною російською федерацією проти України та українського народу, наразі автомобільна дорога державного значення Т-04-08 Павлоград-Васильківка-Новомиколаївка-Оріхів-Токмак на ділянці км 140+208-км 169+671, Запорізька область є такою, що знаходиться на лінії зіткнення, тому у працівників / повноважних спеціалістів Служби автомобільних доріг у Запорізькій області відсутня можливість для виїзду на місце ремонту автомобільної дороги та огляду будівельного майданчика з метою засвідчення станом на поточні дати виконаних фізичних обсягів робіт відповідно до Актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та Довідок про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3) на суму 69 080 519,25 грн з ПДВ.
15. Позивач листом від 27.10.2022 № 2709/01 звернувся до Служби автомобільних доріг у Запорізькій області щодо повернення загальних журналів виконаних робіт та Актів на закриття прихованих робіт, у тому числі до договору від 25.06.2021 № 406-21/1.
16. Невиконання відповідачем зобов`язань за договором в частині оплати виконаних позивачем робіт стало підставою для звернення ТОВ "Автомагістраль-Південь" до суду з відповідними позовними вимогами.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
17. 26.12.2023 Господарський суд Запорізької області ухвалив рішення, залишене без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 18.02.2025, про задоволення позову.
18. 23.04.2025 Верховний Суд ухвалив постанову, якою скасував рішення судів попередніх інстанцій та передав справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
19. Скасовуючи судові рішення, Верховний Суд зазначив, що при новому розгляді справи суду необхідно дослідити докази реального виконання робіт (загальні журнали робіт, акти на закриття прихованих робіт, докази придбання матеріалів та використання техніки); перевірити дотримання строків виконання робіт згідно з Календарним планом, оскільки порушення строків може вплинути на обов`язок замовника здійснити оплату; ретельно оцінити причини, з яких відповідач відмовився підписувати акти (чи були вони обґрунтованими, враховуючи відсутність доступу до об`єкта через бойові дії, та чи не порушив сам замовник процедуру приймання робіт; встановити тотожність актів, які направлялися відповідачу, з тими, що подані до суду).
20. 25.09.2025 Господарський суд Запорізької області ухвалив рішення, залишене без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 09.06.2026, про відмову у задоволенні позову та здійснив поворот виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 26.12.2023.
21. Судові рішення мотивовані тим, що позивач не довів належними та допустимими доказами факту реального виконання будівельних робіт саме в заявленому обсязі та у визначені договором строки. Суди встановили, що Акт приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) № 7 та Довідка про вартість виконаних робіт (форма КБ-3) на суму 69 080 519,25 грн не містили дати їх складення та періоду, за який роботи виконувались. На переконання суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, така неповнота унеможливила перевірку дотримання позивачем умов пункту 4.2 договору, згідно з яким акти мають готуватися та передаватися замовнику не пізніше ніж за 5 робочих днів до кінця звітного місяця. Судом першої інстанції також встановлено, що ці акти фактично були направлені відповідачу лише у вересні 2022 року, хоча позивач стверджував, що роботи виконувались з вересня 2021 року по лютий 2022 року, на підставі чого суд дійшов висновку про порушення строків передання робіт.
22. Крім того, суд першої інстанції критично оцінив наданий позивачем висновок експерта від 30.05.2025 № 25-92/СД, оскільки експертне дослідження проводилося без натурного обстеження об`єкту частини автомобільної дороги, що знаходиться на тимчасово окупованій території. Суд зазначив, що оцінити обсяги, вартість та якість фактично виконаних робіт лише на підставі документації та фотографій, без реального огляду об`єкту на місцевості, неможливо, а тому такий висновок не може бути належним доказом.
23. Суди встановили, що відмова від підписання актів виконаних робіт не була безпідставною, не має ознак ухилення замовника від прийняття робіт, а була зумовлена об`єктивними, незалежними від нього причинами, зокрема, тим, що на момент отримання акту у вересні 2022 року та під час розгляду справи, автомобільна дорога державного значення Т-04-08 на ділянці км 140+208 км 169+671 у Запорізькій області, перебувала на тимчасово окупованій території та в зоні активних бойових дій. Це позбавило відповідача фізичної можливості виїхати на місце, оглянути виконані роботи, перевірити їх обсяг та якість, як того вимагають статті 853, 882 ЦК України та умови договору.
Короткий зміст касаційної скарги
24. ТОВ "Автомагістраль-Південь" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржені судові рішення судів попередніх інстанцій, та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
25. Підставою касаційного оскарження позивач визначив пункти 1, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), наполягаючи на тому, що оскаржувані судові рішення прийняті без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених:
- у постанові від 21.07.2026 у справі № 916/2903/22, згідно з якими сам факт проведення бойових дій чи запровадження обмежень воєнного часу (форс-мажорні обставини у розумінні відповідача з посиланням на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0 7.1 "адресований всім кого це стосується") не може бути безумовною підставою для звільнення сторони від виконання договірних зобов`язань, оскільки сам по собі не свідчить про принципову неможливість виконання стороною своїх договірних зобов`язань;
- у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі № 910/7446/18, у постановах Верховного Суду від 31.05.2022 у справі № 916/693/21, від 14.07.2021 у справі № 911/1981/20, від 20.04.2021 у справі № 905/411/17, від 17.03.2021 у справі № 910/11592/19 та постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.06.2023 у справі № 914/2355/21, згідно з якими передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором.
26. Узагальнено доводи скарги зводяться до того, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, зокрема статтю 882 ЦК України, не врахувавши висновків Верховного Суду щодо дійсності односторонніх актів приймання виконаних робіт у разі безпідставної відмови замовника від їх підписання. Скаржник вважає, що окупація території не є безумовною підставою для звільнення сторони від обов`язку оплатити фактично виконані роботи, а відмова від підписання актів з посиланням на неможливість огляду є необґрунтованою.
27. Скаржник зазначає, що апеляційний суд дослідив оформлення Акту виконаних підрядних робіт форми КБ-2в, який по своїй суті є фінансовим документом, замість того щоб встановити факт реального виконання робіт за договором від 25.06.2021 № 406-21/1.
28. Крім того, ТОВ "Автомагістраль-Південь" з посиланням на пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України зазначає про те, що апеляційний суд не дослідив належним чином зібрані у справі докази, зокрема первинну виконавчу документацію (загальні журнали робіт, акти на закриття прихованих робіт, журнали розливу в`яжучих тощо), яка підтверджує своєчасне та реальне виконання робіт до початку повномасштабної збройної агресії. Також скаржник наголошує, що суди безпідставно відхилили висновок судової будівельно-технічної експертизи № 25-92/СД від 30.05.2025.
Короткий зміст відзивів на касаційну скаргу
29. У відзиві на касаційну скаргу прокурор просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, наполягаючи на тому, що позиція скаржника зводиться до переоцінки доказів і не спростовує правомірності відмови у задоволенні позову.
30. Прокурор стверджує, що скаржник порушив умови договору підряду № 406-21/1, оскільки надіслав замовнику акт приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) та довідку (форма № КБ-3) із запізненням більш ніж на пів року - лише 12.09.2022 замість кінця лютого 2022 року. Через несвоєчасне направлення первинних документів та окупацію території Токмацької міської територіальної громади замовник не мав об`єктивної можливості оглянути місце виконання робіт та перевірити їх фактичний обсяг і якість. При цьому, наданий скаржником масив виконавчої документації (журнали робіт, акти на закриття прихованих робіт, маршрутні листи тощо) підтверджує лише виконання певних етапів, але не є доказом прийняття робіт замовником відповідно до приписів статті 853 ЦК України та умов договору.
31. Прокурор звертає увагу, що наданий скаржником висновок експерта № 25-92/СД є неналежним та недостовірним доказом, оскільки оцінити фактичні обсяги та якість робіт без натурного обстеження об`єкта (яке наразі неможливе через бойові дії та окупацію території) неможливо, а експертиза базувалася лише на документах, наданих самим позивачем.
32. Крім того, прокурор посилається на те, що Верховний Суд вже ухвалив остаточні постанови у подібних справах № 908/2400/22, № 908/2402/22, № 908/2404/22 між тими ж сторонами, відмовивши ТОВ "Автомагістраль-Південь" у стягненні коштів за аналогічних обставин неможливості перевірки робіт на окупованій території.
33. У відзиві на касаційну скаргу Служба відновлення та розвитку інфраструктури просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, наполягаючи на тому, що у замовника була відсутня об`єктивна можливість перевірити та прийняти фактичне виконання підрядних робіт через незалежні від нього обставини.
34. Відповідач зазначає, що підрядник надав акти приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) та довідки (форма № КБ-3) із порушенням умов договору (лише у вересні 2022 року), при цьому у документах були відсутні відомості про дату їх складення та звітний період виконання робіт. Оскільки представники Служби були об`єктивно позбавлені можливості оглянути місце ремонту, щоб перевірити фактичний обсяг та якість робіт, замовник не міг сформулювати мотивовані зауваження. Однак відсутність таких зауважень не може свідчити про необґрунтованість відмови від підписання актів.
Позиція Верховного Суду
35. Відповідно до частин першої та другої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
36. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
37. Відповідно до статті 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
38. Відповідно до частини першої статті 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
39. Згідно з частиною четвертою статті 879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.
40. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими (частина четверта статті 882 ЦК України).
41. Верховний Суд неодноразово наголошував (зокрема, у постановах від 06.12.2019 у справі № 910/7446/18, від 31.05.2022 у справі № 916/693/21, від 14.07.2021 у справі № 911/1981/20, від 20.04.2021 у справі № 905/411/17, від 17.03.2021 у справі № 910/11592/19, від 02.06.2023 у справі № 914/2355/21, на які посилається скаржник у касаційній скарзі), передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акту та виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором, у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором. При цьому підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акту виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акту. У свою чергу, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт - негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акту виконаних робіт), законом покладено саме на замовника. Якщо замовник, в порушення вимог статей 853, 882 ЦК України, безпідставно ухиляється від прийняття робіт, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливлюють їх прийняття, нездійснення ним оплати таких робіт є порушенням умов договору і вимог статей 525, 526 ЦК України, статті 193 ГК України.
42. При цьому факт відсутності підпису другої сторони не є сам по собі підставою для висновку про невиконання підрядником робіт; одним з ключових моментів є фактичне виконання робіт підрядником, а також обґрунтованість відмови замовника від прийняття робіт.
43. Таким чином, ключовим критерієм для застосування положень статті 882 ЦК України щодо дійсності одностороннього акту є встановлення обґрунтованості чи необґрунтованості мотивів відмови замовника від його підписання.
44. Скеровуючи дану справу на новий розгляд, Верховний Суд у постанові від 23.04.2025 надав судам обов`язкові вказівки, зокрема: перевірити, чи реально виконувались роботи, чи дотримано строків складання та подання актів, а також ретельно оцінити причини, з яких відповідач відмовився підписувати акти, враховуючи відсутність доступу до об`єкта через бойові дії.
45. Суди попередніх інстанцій, виконуючи вказівки Верховного Суду відповідно до статті 316 ГПК України, встановили, що позивач стверджував про виконання спірних робіт у період з вересня 2021 року по лютий 2022 року. Відповідно до пункту 4.2 укладеного між сторонами договору, акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідки про їх вартість (форма КБ-3) генпідрядник мав підготувати і передати уповноваженому представнику замовника у строк не пізніше як за 5 робочих днів до кінця звітного місяця. Тобто відповідна документація за результатами робіт, закінчених у лютому 2022 року, мала бути передана замовнику в строк до кінця лютого 2022 року.
46. Проте суди з`ясували, що позивач не надав доказів звернення до відповідача для прийняття робіт у зазначений договором строк, а натомість надіслав Акт № 7 форми КБ-2в та Довідку форми КБ-3 на суму 69 080 519,25 грн лише 12.09.2022, що підтверджується відповідним супровідним листом. Крім того, судами встановлено, що надіслані акти взагалі не містили дати їх складання та відомостей про період часу, протягом якого ці роботи виконувалися. Суди дійшли висновку, що така неповнота оформлення первинних документів унеможливила перевірку дотримання позивачем умов договору та відповідності виконаних робіт Календарному плану.
47. З огляду на ці встановлені обставини, суди констатували недоведеність позивачем належними та допустимими доказами факту реального виконання робіт у заявленому обсязі до початку повномасштабного вторгнення (до 23.02.2022 включно) та порушення генпідрядником договірних строків передачі виконавчої документації замовнику.
48. Суди також встановили, що на момент отримання відповідачем вказаних актів (у вересні 2022 року) автомобільна дорога державного значення Т-04-08 на спірній ділянці перебувала на тимчасово окупованій території та в зоні активних бойових дій. Це об`єктивно позбавило відповідача фізичної можливості виїхати на місце, оглянути виконані роботи, перевірити їх фактичний обсяг та якість, що є його обов`язком згідно зі статтями 853, 882 ЦК України та умовами договору.
49. Враховуючи викладене, висновок судів попередніх інстанцій про те, що відмова відповідача від підписання актів була обґрунтованою та зумовленою об`єктивними, непереборними обставинами (окупацією території та неможливістю проведення натурного огляду), є правильним. Підписання замовником актів без перевірки реальності виконання робіт, їх обсягів та якості прямо суперечить вимогам законодавства.
50. Колегія суддів відхиляє посилання скаржника на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 21.07.2026 у справі № 916/2903/22 про те, що сам факт проведення бойових дій чи запровадження обмежень воєнного часу не може бути безумовною підставою для звільнення сторони від виконання договірних зобов`язань, оскільки правовідносини у зазначеній справі не є подібними до тих, що розглядаються у даному спорі.
51. За обставинами цієї справи № 908/2403/22 суди відмовили в позові не через звільнення замовника від обов`язку оплатити виконані роботи на підставі форс-мажорних обставин, а через те, що тимчасова окупація та бойові дії стали об`єктивною фізичною перешкодою, яка унеможливила виконання обов`язку замовника (стаття 853 ЦК України) оглянути та прийняти роботи в натурі. Тобто у даному випадку йдеться про об`єктивну неможливість перевірки факту та обсягу виконання робіт, а не про звільнення від оплати вже доведеного боргу.
52. Колегія суддів також відхиляє посилання скаржника на висновок будівельно-технічної експертизи № 25-92/СД від 30.05.2025 як на беззаперечний доказ реальності виконання робіт. Суди попередніх інстанцій надали йому належну правову оцінку, правомірно зазначивши, що експертне дослідження проводилося виключно на основі документації та неідентифікованих фотографій, без проведення натурного обстеження об`єкта на місцевості.
53. Таким чином, аргументи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій щодо недоведеності позовних вимог та фактично зводяться до прохання здійснити переоцінку доказів і по-новому встановити обставини справи, що в силу імперативних приписів статті 300 ГПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.
54. Суди попередніх інстанцій правильно застосували норми матеріального права, не допустили порушень норм процесуального права та повною мірою врахували висновки Верховного Суду щодо застосування статті 882 ЦК України, ухвалюючи рішення про відмову в позові, у зв`язку з чим підстав для їх скасування немає.
55. Що стосується посилання скаржника як на підставу для подання своєї касаційної скарги на неналежне дослідження судом апеляційної інстанції зібраних у справі доказів, то колегія суддів зазначає наступне.
56. Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
57. При цьому відповідно до пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
58. Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
59. Таким чином, за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України достатньою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є не саме по собі порушення норм процесуального права у вигляді недослідження судом зібраних у справі доказів, а зазначене процесуальне порушення у сукупності з належним обґрунтуванням скаржником заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
60. З огляду на викладене Суд вважає необґрунтованими доводи скаржника про неналежне дослідження апеляційною інстанцією зібраних у справі доказів за умови не підтвердження підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України.
61. За таких обставин наведена заявником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваного судового рішення з цієї підстави.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
62. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.
63. За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
64. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін як таких, що ухвалені із додержанням норм права.
Судові витрати
65. Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомагістраль-Південь" залишити без задоволення, а постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.06.2026 та рішення Господарського суду Запорізької області від 25.09.2025 у справі № 908/2403/22 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і не підлягає оскарженню.
Суддя Є. В. Краснов
Суддя Н. О. Волковицька
Суддя Л. І. Рогач