УХВАЛА
14 жовтня 2026 року
м. Київ
справа № 279/6276/25
провадження № 61-11825ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Шиповича В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Барановський Ігор Іванович, на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 16 березня 2026 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 20 серпня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання незаконними дій щодо ненарахування та невиплати компенсації за невикористану відпустку, стягнення компенсації та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,
ВСТАНОВИВ:
07 вересня 2026 року засобами поштового зв`язку представник ОСОБА_1 - адвокат Барановський І. І. подав касаційну скаргу на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 16 березня 2026 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 20 серпня 2026 року у справі № 279/6276/25.
Ухвалою Верховного Суду від 16 вересня 2026 року касаційну скаргу залишено без руху для усунення недоліків, а саме:
- зазначення відомостей, необхідних для розрахунку розміру судового збору, з урахуванням роз`яснень, викладених в цій ухвалі;
- надання документу про сплату судового збору або документів, що підтверджують підстави для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, з урахуванням роз`яснень, викладених в цій ухвалі.
22 вересня 2026 року засобами поштового зв`язку представник ОСОБА_1 - адвокат Барановський І. І. подав заяву про усунення недоліків касаційної скарги, відповідно до якої вказав, що оспорювана сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні становить 369 992,47 грн, а розмір судового збору за подану касаційну скаргу в цій частині становить 7 399,84 грн.
Просить звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору у зв`язку із скрутним матеріальним становищем, оскільки вона хоча і отримала за попередній календарний рік (2025) дохід в сумі 251 341,37 грн, однак є внутрішньо переміщеною особою, самостійно виховує та утримує малолітню дитину, а належне їй житло було зруйновано під час бойових дій і у 2026 році вона отримала сертифікат для отримання компенсації.
Також зазначає, що у випадку, якщо Верховний Суд дійде висновку про відсутність правових підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подану касаційну скаргу, то позивачка заявляє про відмову від касаційного оскарження судових рішень в частині вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Вирішуючи вказане клопотання Верховний Суд дійшов таких висновків.
У позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується (пункт 1 частини першої статті 176 ЦПК України).
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду фізичною особою становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров`ю (крім моральної шкоди), - не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до положень частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до положень статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб становить з 1 січня 2025 року - 3 028 грн, а отже 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1 211,20 грн.
Враховуючи, що представник ОСОБА_1 - адвокат Барановський І. І. вказав, що оспорювана за касаційною скаргою сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні становить 369 992,47 грн, то розмір судового збору за подану касаційну скаргу становить 7 399,84 грн (3 699,92 грн х 200%).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду має бути перераховано до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача (стандарт IBAN): [рахунок приховано], ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».
Згідно із частинами першою, п`ятою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. Особа, яка заявляє клопотання про відстрочення або розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати, зобов`язана одночасно надати докази, які підтверджують наявність обставин, якими обґрунтоване таке клопотання.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:
а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина друга статті 8 Закону України «Про судовий збір»).
Відповідно до частини третьої статті 8 Закону України «Про судовий збір» при визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (Рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня
2005 року, пункт 44; Рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland»
від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).
На підтвердження підстав для звільнення від сплати судового збору до заяви про усунення недоліків касаційної скарги додано копії: довідки про взяття
ОСОБА_1 на облік як внутрішньо переміщеної особи, житлового сертифікату від 12 вересня 2026 року про компенсацію ОСОБА_1 370 994,36 грн за знищене нерухоме майно, свідоцтва про народження дочки заявниці 2015 року народження, а також довідки Пенсійного фонду України форми ОК-7, згідно з якою у 2025 році ОСОБА_1 отримувала щомісячний дохід від Регіональної Філії «Донецька залізниця» АТ «Укрзалізниця» в загальному розмірі
251 341,37 грн.
Водночас цих документів недостатньо для вирішення питання щодо наявності чи відсутності підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подану касаційну скаргу, оскільки довідка Пенсійного фонду України не відображає повну інформацію щодо розміру доходу заявниці за попередній (2025) календарний рік.
Довідку із Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми нарахованих та/або отриманих доходів за 2025 рік, ОСОБА_1 може отримати безкоштовно онлайн за посиланням: https://cabinet.tax.gov.ua/login або https://diia.gov.ua/services/dovidka-pro-dohodi
Крім того, як вбачається із тексту оскарженої постанови Житомирського апеляційного суду від 20 серпня 2026 року, у попередньому календарному році, а саме у липні 2025 року, АТ «Укрзалізниця» сплатила ОСОБА_1 грошові кошти, присуджені у справі № 279/4120/23, в сумі 378 057,90 грн.
Недоліки касаційної скарги мають бути усунені шляхом надання документів, що підтверджують підстави для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, з урахуванням роз`яснень, викладених в цій ухвалі або надання доказів сплати судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 7 399,84 грн.
Питання про наявність підстав для звільнення від сплати судового збору буде вирішено судом після надання ОСОБА_1 відомостей про її доходи за
2025 рік.
Крім того, Верховний Суд роз`яснює, що у випадку якщо ОСОБА_1 вважатиме за необхідне змінити вимоги своєї скарги щодо меж касаційного оскарження судових рішень у цій справі, зокрема щодо оскарження судових рішень лише у певній частині, то про це необхідно подати уточнену касаційну скаргу.
У разі подання уточненої касаційної скарги у паперовій формі, копії скарги мають бути надані відповідно до кількості учасників справи.
За змістом частини другої статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом.
Питання про відкриття касаційного провадження або про відмову у відкритті касаційного провадження буде вирішено колегією суддів після усунення недоліків касаційної скарги та її оформлення відповідно до вимог статті 392 ЦПК України.
Керуючись статтями 2, 43, 127, 136, 393 ЦПК України, статтею 8 Закону України «Про судовий збір», Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Продовжити до 30 жовтня 2026 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Барановський Ігор Іванович, строк для усунення недоліків касаційної скарги.
Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя В. В. Шипович