У Х В А Л А
07 жовтня 2026 року
м. Київ
справа № 369/10373/19
провадження № 61-12648ск26
Верховний Суд у складі судді Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Ігнатенка В. М.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 грудня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 вересня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , Громадської організації "Садове товариство "Масив Оленівка-2", ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: фізична особа - підприємець ОСОБА_4 , про відновлення становища, яке існувало до порушення,
ВСТАНОВИВ:
02 жовтня 2026 року до Верховного Суду засобами поштового зв`язку надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області
від 15 грудня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду
від 08 вересня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ГО "Садове товариство "Масив Оленівка-2", ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: фізична особа - підприємець ОСОБА_4 , про відновлення становища, яке існувало до порушення.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями для розгляду справи визначено суддю-доповідача Ігнатенка В. М.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження,
з огляду на таке.
У пункті 3 частини четвертої статті 392 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до
суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону
України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону
України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги фізичною особою або фізичною особою - підприємцем на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров`ю (крім моральної шкоди), - не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Пред`являючи позов, ОСОБА_3 заявив одну вимогу немайнового характеру - відновлення становища, яке існувало до порушення.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня
2019 року становив 1 921,00 грн (стаття 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2019 рік»).
Отже, за оскарження в касаційному порядку судового рішення в частині вирішення вимоги немайнового характеру судовий збір становить 1 536,80 грн ((1 921,00 ? 0,4) х 200%)).
Відповідно до частини сьомої статті 6 Закону України «Про судовий збір»
у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.
Системне тлумачення наведеної норми свідчить, що кожен із заявників як особа, яка реалізує право на касаційне оскарження, зобов`язаний сплатити судовий збір за подання касаційної скарги окремим платіжним документом. Сам факт того, що оскаржується одне судове рішення та що первісний позов містив одну вимогу немайнового характеру, не звільняє кожного із заявників від сплати судового збору за подання касаційної скарги.
До касаційної скарги додано квитанцію про сплату судового збору в сумі 1 054,24 грн, який сплачено ОСОБА_2 .
За таких обставин, ОСОБА_2 необхідно доплатити судовий збір в сумі 482,56 грн, а ОСОБА_1 сплатити повністю судовий збір у сумі
1 536,80 грн та надати суду окрему квитанцію на підтвердження сплати або надати докази звільнення від його сплати.
Судовий збір підлягає перерахуванню або внесенню за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - [рахунок приховано]; код класифікації доходів бюджету - 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».
Пунктом 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України встановлено, що до касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
У порушення цієї вимоги касаційна скарга не містить ані доказів направлення копії касаційної скарги відповідачеві ГО «Садове товариство «Оленівка-2», ані примірника касаційної скарги з додатками для відповідача.
За частиною другою статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліку.
Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 грудня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 вересня 2026 року залишити без руху, надати для усунення зазначеного вище недоліку строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений судом строк вимоги цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною і підлягатиме поверненню заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя В. М. Ігнатенко