Справа № 493/751/26
Номер провадження 2/493/742/26
У Х В А Л А
14 жовтня 2026 року м. Балта Одеської області
Балтський районний суд Одеської області в складі:
ГОЛОВУЮЧОГО - СУДДІ ТІТОВОЇ Т.П.
ЗА УЧАСТЮ СЕКРЕТАРЯ - СИРОТА О.В.
ПРЕДСТАВНИКА ПОЗИВАЧА - АДВОКАТА КРЕСЮНА В.А.
ВІДПОВІДАЧІВ - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Балті клопотання представника позивача ОСОБА_3 - адвоката Кресюна В.А. про призначення судово-психіатричної експертизи (посмертної),
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання заповіту недійсним.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав клопотання про призначення судово-психіатричної експертизи (посмертної) та пояснив, що ОСОБА_6 на час складення спірного заповіту через хворобу не могла усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, тому він просить призначити у справі судово-психіатричну експертизу для визначення психічного стану заповідача, проведення якої доручити Вінницькій філії судових експертиз ДУ «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України».
Відповідачі заперечували проти призначення експертизи, оскільки вважали, що онкологія ніякого відношення до психічного здоров`я спадкодавця не мала.
Суд, заслухавши клопотання представника позивача, думку відповідачів, дійшов висновку про часткове задоволення клопотання з таких підстав.
Позивач посилається на те, що на час складення заповіту ОСОБА_6 18.10.2023 р. остання хворіла та постійно проходила лікування в комунальному некомерційному підприємстві «Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр» Одеської обласної ради та в комунальному підприємстві «Балтська багатопрофільна лікарня» Балтської міської ради Одеської області, померла вона 20.11.2023 р. Станом на 18.10.2023 р. вона не усвідомлювала своїх дій, мала провали в пам`яті, під час лікування приймала сильнодіючі ліки та морфій, які могли вплинути на її свідомість, проходила хіміотерапію, була виснажена фізично, морально та була знервована.
Як роз`яснено у п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2011 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», правила ст. 225 ЦК України поширюються на ті випадки, коли фізичну особу не визнано недієздатною, однак у момент вчинення правочину особа перебувала в такому стані, коли вона не могла усвідомлювати значення своїх дій та (або) не могла керувати ними (тимчасовий психічний розлад, нервове потрясіння тощо). Для визначення наявності такого стану на момент укладення правочину суд відповідно до ст. 105 ЦПК України зобов`язаний призначити судово-психіатричну експертизу за клопотанням хоча б однієї зі сторін. Справи про визнання правочину недійсним із цих підстав вирішуються з урахуванням як висновку судово-психіатричної експертизи, так і інших доказів відповідно до ст. 89 ЦПК України. Висновок такої експертизи має стосуватися стану особи саме на момент вчинення правочину.
З матеріалів справи убачається, що представник позивача, з метою визначення можливості ОСОБА_6 усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними у момент складення оспорюваного заповіту, було заявлено клопотання про призначення посмертної судово-психіатричної експертизи.
За змістом положень ст. ст. 103, 104 ЦПК України суд призначає експертизу для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо і експертиза призначається ухвалою суду.
П. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» звернуто увагу судів на необхідність суворого додержання вимог закону при призначенні судових експертиз та використанні їх висновків.
Як роз`яснено у п. 14 вищевказаної Постанови судово-психіатрична експертиза призначається, коли вирішення кримінальної або цивільної справи залежить від визначення психічного стану особи на час вчинення нею певного діяння (бездіяльності) чи укладення угоди за наявності сумнівів щодо її спроможності усвідомлювати значення своєї поведінки внаслідок психічної хвороби або тимчасового розладу душевної діяльності.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом. Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційної гарантією (ст. 129 Конституції України).
Суд не даючи оцінку правовим відносинам між сторонами у справі, не в праві позбавляти дозволених законом та обраних позивачаем та іншими особами, які беруть участь у справі, засобів доказування, оскільки за такої ситуації це порушить їх права у цивільному процесі, свідчитиме про порушення принципу диспозитивності та об`єктивного судового розгляду.
Таким чином, враховуючи ті обставини, що у позивача виникли сумніви у психічному стані спадкодавця ОСОБА_6 на час складення спірного заповіту, тому суд прийшов до висновку про призначення даної експертизи, враховуючи, що задля підтвердження вказаних обставин, необхідні спеціальні знання в галузі медицини. Встановлення вказаних обставин є необхідним для повного та всебічного розгляду справи, оскільки без їх встановлення неможливо встановити чи могла ОСОБА_6 розуміти значення своїх дій та керувати ними в момент підписання нею заповіту та чи знаходилась остання під впливом будь-яких ліків, дія яких могла призвести до того, що у дні підписання заповіту, вона не могла усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, тому проведення експертизи буде доцільним, а її висновок матиме суттєве значення для вирішення справи по суті, тому за доцільне саме такі поставити питання на вирішення експерта.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 104, 105, 252 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В :
Клопотання представника позивача ОСОБА_3 - адвоката Кресюна В.А. про призначення судово-психіатричної експертизи (посмертної) - задовольнити частково.
Призначити в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання заповіту недійсним посмертну судово-психіатричну експертизу ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , проведення якої доручити експертам Вінницькій філії судових експертиз ДУ «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України».
На вирішення експертизи поставити такі питання:
1)Чи могла ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними на час складення заповіту 18.10.2023 року?
2)чи знаходилась ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 18.10.2023 року під впливом будь-яких ліків, дія яких могла призвести до того, що у цей день (18.10.2023 року), під час складання заповіту, вона не могла усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними?
Оплату за проведення експертизи покласти на позивача ОСОБА_3 .
В розпорядження експертів надати матеріали цивільної справи та історію хвороби № 5365 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з КП «Балтська багатопрофільна лікарня» Балтської міської ради; з КНП «Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр» ООР» історії хвороб ОСОБА_6 , а саме: № 18896/21; 6708/23 А.К. № 11620/21 від 10.03.2023 р.; 8301/23 А.К. № 11620/21 від 24.03.2023 р.; 10310/23 А.К. № 11620/21 від 12.04.2023 р. та 13225/23 А.К. № 11620/21 від 10.05.2023 р.
Попередити експертів про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384 та 385 КК України за завідомо неправдивий висновок та відмову експертів без поважних причин від покладених на них обов`язків.
Провадження у справі зупинити на час проведення експертизи.
Ухвала в частині зупинення провадження у справі може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом 15 днів.
СУДДЯ