13.10.26
22-ц/812/1918/26
Справа №469/1374/23
Провадження № 22-ц/812/1918/26
Доповідач в апеляційній інстанції Яворська Ж.М.
У Х В А Л А
13 жовтня 2026 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
головуючого - Яворської Ж.М.,
суддів: Базовкіної Т.М., Царюк Л.М.,
із секретарем судового засідання - Повертайленко Ю.В.,
за участі прокурора - Михайліка О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження клопотання прокурора про зупинення провадження у справі за апеляційною скаргою Миколаївської окружної прокуратури на рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 04 червня 2026 року у цивільній справі за позовом керівника Миколаївської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації (Миколаївської обласної військової адміністрації) до Миколаївської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України", Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області, про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання незаконною і скасування державної реєстрації земельної ділянки, витребування земельної ділянки
В С Т А Н О В И В:
18 вересня 2023 року керівник Миколаївської окружної прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації (Миколаївської обласної військової адміністрації) звернувся до суду з позовом до Миколаївської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України", Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області, про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання незаконною і скасування державної реєстрації земельної ділянки, витребування земельної ділянки.
Позов обґрунтовано тим, що керівником Миколаївської окружної прокуратури виявлено порушення вимог законодавства при передачі та набутті у приватну власність земельної ділянки, що належить до земель державного лісового фонду, оскільки перебуває у постійному користуванні ДП "Очаківське лісомисливське господарство" та має статус об`єкта природно-заповідного фонду, бо входить в межі території регіонального ландшафтного парку «Тилігульський».
Посилаючись на викладене та змінивши предмет позову просив суд:
- визнати незаконним та скасувати розпорядження Березанської районної державної адміністрації від 31 січня 2013 року № 27 в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та в частині передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0.0900 га з кадастровим номером [номер приховано]:03:000:0065 в Миколаївському (Березанському) районі для індивідуального дачного будівництва.
- витребувати від ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0.0900 га кадастровий номер [номер приховано]:03:000:0065 в Миколаївському (раніше Березанському) районі Миколаївської області на користь держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації (Миколаївської обласної військової адміністрації);
- визнати незаконною та скасувати у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки площею 0,0900 га з цільовим призначенням для індивідуального дачного будівництва, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, кадастровий номер земельної ділянки: [номер приховано]:03:000:0065, виключивши відповідні відомості з Державного земельного кадастру.
Рішенням Березанського районного суду Миколаївської області від 04 червня 2026 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що право землевпорядної документації щодо віднесення спірної земельної ділянки станом на 31 січня 2013 року до земель природно-заповідного фонду України та встановлення обмежень щодо індивідуального дачного будівництва (тобто використання її у рекреаційних цілях) на спірній земельній ділянці прокурором не надано, а тому суд вважав, що прокурором не доведено допустимими доказами як належність спірної земельної ділянки до земель природно-заповідного фонду України, так і існування реальної можливості для відповідача ОСОБА_1 з`ясувати з відкритої інформації чи оцінити за зовнішніми видимими ознаками, що спірна земельна ділянка відноситься до земель природно-заповідного фонду України.
Судом не встановлено недобросовісності ОСОБА_1 як набувача земельної ділянки.
Крім того, оскільки докази щодо попереднього цільового призначення земельної ділянки та категорії земель на момент прийняття розпорядження Березанської РДА від 31 січня 2013 року № 27 у матеріалах справи відсутні, суд не встановив належності земельної ділянки до земель державного лісового та природно-заповідного фонду та її попереднього цільового призначення і, відповідно, заборони на момент надання земельної ділянки у власність на її використання для індивідуального дачного будівництва, а тому недоведеним є і посилання прокурора на те, що на момент надання земельної ділянки у власність саме обласна державна адміністрація мала повноваження щодо розпорядження цією земельною ділянкою.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Миколаївська окружна прокуратура подала апеляційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким вимоги позову задовольнити в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд дійшов помилкового висновку про не доведення прокурором факту належності спірної земельної ділянки до земель державного лісового фонду та природно-заповідного фонду України.
Отже, зі змісту оскаржуваного в апеляційному порядку судового рішення вбачається, що предметом розгляду були позовні вимоги, зокрема, про усунення перешкод Миколаївської обласної державної адміністрації у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером [номер приховано]:03:000:0065.
У судовому засіданні апеляційної інстанції прокурор заявив клопотання про зупинення провадження у цій справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 367/4068/17, оскільки правовідносини у справах № 367/4068/17 та № 469/1374/23 є подібними, бо стосуються обраного прокурором способу захисту порушеного права.
Як встановлено судом згідно відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, що ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 червня 2026 справу № 367/4068/17 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду з тих підстав, що колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважала за необхідне відступити від висновків, викладених у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29 січня 2019 року в справах № 911/3312/17 і № 911/3447/17, а також від 26 лютого 2020 року в справі № 911/3315/17, і сформулювати правовий висновок про те, що зайняття земельної ділянки лісогосподарського призначення, розташованої на землях природно-заповідного фонду, з порушенням вимог ЗК України слід розглядати як порушення права власності держави чи територіальної громади, не пов`язане з позбавленням володіння такою земельною ділянкою, а тому вимога про її повернення має розглядатися як негаторний, а не віндикаційний позов.
Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 22 липня 2026 року прийняла до розгляду справу № 367/4068/17 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами та призначила її до розгляду на 14 жовтня 2026 року.
Колегія суддів вважає, що правовідносини у справах № 367/4068/17 та № 469/1374/23 є подібними, оскільки стосуються обраного прокурором способу захисту порушеного права - витребування земельної ділянки.
Відповідно до пункту 10 частини 1 статті 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Відповідно до пункту 14 частини 1 статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 10 частини першої статті 252 цього Кодексу - до закінчення перегляду справи в касаційному порядку.
Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши думки осіб, які брали участь у розгляді справи, колегія суддів дійшла висновку про задоволення клопотання прокурора про зупинення апеляційного провадження у справі №469/1374/23.
З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає за необхідне зупинити апеляційне провадження у справі, що переглядається, до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 367/4068/17 (провадження № 14-73цс26).
Керуючись статтями 252, 261 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
Клопотання Миколаївської окружної прокуратури задовольнити.
Зупинити провадження у справі № 469/1374/23 за позовом керівника Миколаївської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації (Миколаївської обласної військової адміністрації) до Миколаївської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України", Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області, про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання незаконною і скасування державної реєстрації земельної ділянки, витребування земельної ділянки, до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 367/4068/17.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду, за правилами, передбаченими статтею 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий Ж.М. Яворська
Судді Т.М. Базовкіна
Л.М. Царюк
Повний текст ухвали складено 14 жовтня 2026 року.