Ухвала № 140593752 у справі № 580/10770/26 від 13.10.2026

У Х В А Л А

про прийняття позовної заяви до розгляду

та відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі

13 жовтня 2026 року справа № 580/10770/26

м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Тихонов І.В. , перевіривши матеріали за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними дії та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

08 жовтня 2026 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області (далі відповідач), в якому просить:

визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС Черкаській області про сплату боргу (недоїмки) від 09.02.2021 №Ф-31907-17.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачем зазначено, що оскаржувана вимога рішення суперечить нормам законодавства України, тому підлягає до скасуванню.

Одночасно з позовною заявою позивачем подано клопотання про поновлення строку звернення до суду, в якому він просить визнати поважними причини пропуску цього строку та поновити його. Клопотання обґрунтоване тим, що про існування оскаржуваної вимоги від 09.02.2021 №Ф-31907-17 він дізнався лише 12.03.2026 після примусового списання коштів з його банківського рахунку в межах виконавчого провадження. Податковий орган не надсилав цю вимогу позивачу після її формування у 2021 році. Повний текст документа та підстави нарахування ЄСВ були офіційно надані контролюючим органом лише листом від 28.04.2026, який позивач фактично отримав на початку травня 2026 року, що позбавило його можливості звернутися до суду у встановлений законом строк.

Розглянувши подане клопотання, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відтак чинне законодавство обмежує строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Згідно зі статтями 122, 123 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду покладений на позивача.

Оцінюючи обставини, що перешкоджали реалізації процесуального права на звернення до суду, на які позивач посилається як на поважні, суд виходить з оцінки та аналізу всіх наведених у заяві доводів і з того, чи мав позивач за таких обставин можливість своєчасно реалізувати право на звернення до суду (чи відсутні були вагомі перешкоди, труднощі для реалізації цього права).

Положеннями статті 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно з частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Положеннями частини першої статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що процесуальні строки це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені встановлюються судом.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк (частина перша, частина четверта статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України).

Разом з тим в контексті розгляду питання про поважність причин пропуску строку звернення до суду, суд враховує правову позицію, викладену у рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Іліан проти Туреччини", згідно з якою, правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватись з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру, перевіряючи його виконання необхідно звертати увагу на обставини справи.

У справі "Bellet v. Fгаnсе" Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 §1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Як свідчить практика Європейського Суду з прав людини, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитися правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Про існування оскаржуваної вимоги від 09.02.2021 №Ф-31907-17 він дізнався лише 12.03.2026 після примусового списання коштів з його банківського рахунку в межах виконавчого провадження. Повний текст документа та підстави нарахування ЄСВ були офіційно надані контролюючим органом лише листом від 28.04.2026, який позивач фактично отримав на початку травня 2026 року, що позбавило його можливості звернутися до суду у встановлений законом строк.

Беручи до уваги норми Конституції України, а також враховуючи практику Європейського Суду з прав людини, спрямовану на ефективний доступ особи до суду для захисту її порушеного права, з метою недопущення обмеження права позивача на судовий захист, суд уважає за необхідне поновити позивачу процесуальний строк звернення до суду.

Спір виник із публічно-правових відносин та відповідно до статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України належить до юрисдикції адміністративних судів і підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку про наявн ість підстав для відкриття провадження у справі.

Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, подана особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність та у строк, установлений законом. Підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі відсутні.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється, зокрема, у відсотковому співвідношенні до ціни позову.

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою або фізичною особою-підприємцем до адміністративного суду позову майнового характеру ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом цього позову є вимоги про скасування вимоги Головного управління ДПС у Черкаській області про сплату боргу (недоїмки) від 09.02.2021 №Ф-31907-17, у зв`язку з чим позов має не майновий характер.

Розмір судового збору, виходячи з ціни позову, становить 1331,20 грн, що не перевищує встановленого законом максимального розміру судового збору.

З поданих матеріалів убачається, що позивачем судовий збір сплачено, доказ його сплати долучено до позовної заяви.

Відповідно до частини першої статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами позовного провадження, загального або спрощеного.

Згідно з частиною першою статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, крім справ, визначених частиною четвертою цієї статті.

Враховуючи характер спірних правовідносин, предмет доказування, кількість учасників справи, обсяг доказів, які підлягають дослідженню, та відсутність обставин, які б вимагали проведення підготовчого засідання, суд вважає за можливе розглянути цю справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з частинами другою, третьою статті 262 КАС України, якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі; підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться.

З урахуванням характеру спору, наявних у матеріалах справи письмових доказів, а також необхідності забезпечення своєчасного розгляду справи суд дійшов висновку про можливість її розгляду без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними матеріалами, у порядку письмового провадження.

При цьому відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Керуючись статтями 9, 12, 72-80, 122, 160-162, 171, 257-262 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду - задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк для звернення до суду з цим позовом.

Відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними дії та скасування рішення.

Розгляд справи здійснювати суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

Встановити відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву та доказів на його підтвердження.

Відзив повинен відповідати вимогам статті 162 КАС України. Копія відзиву та доданих до нього документів одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана позивачу.

Роз`яснити відповідачу, що відповідно до частини четвертої статті 77 КАС України суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Копію ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі надіслати учасникам справи до електронного кабінету за допомогою підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» разом з витягом про їхні процесуальні права та обов`язки, встановлені статтями 44, 47 КАС України.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо цієї справи в мережі Інтернет за вебадресою сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України https://court.gov.ua/fair/sud0470/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Ілля ТИХОНОВ