Справа № 138/3019/24
Провадження №:2/138/33/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.10.2026 м. Могилів-Подільський
Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області, в складі:
головуючого судді Київської Т.Б.,
за участю: секретаря Бугери І.С.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Рури Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області, у режимі відеоконференції, цивільну справу за об`єднаними позовами ОСОБА_2 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про скасування нарахованої заборгованості та стягнення безпідставно отриманих коштів,
ВСТАНОВИВ:
Представника позивача звернулась до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області з вказаними вище позовами. Позовні вимоги мотивовані тим, зокрема, що 28.09.2021 позивач є клієнтом АТ КБ «Приватбанк» в якому була відкрита картка № НОМЕР_1 , на якій банком був встановлений кредитний ліміт в сумі 15000,00 грн. 11.09.2023 на електронну адресу позивача надійшов лист, який містить паспорт споживчого кредиту «Оплата частинами» відповідно до якого ОСОБА_2 нібито оформила 11.09.2023 року о 17 год.26 хв. кредит «Оплата частинами» в розмірі 38999 грн. строком на 14 місяців. Підписання паспорту кредиту відбувалося за допомогою ОТР пароля. Намагаючись зайти в свій додаток «Приват 24» ОСОБА_2 зрозуміла, що через шахрайські дії вона втратила доступ до додатку. В Додатоку «Приват 24» було написано, що в додаток не можливо зайти в зв`язку з шахрайськими діями. Фінансовий номер телефону НОМЕР_2 також був не активний. ОСОБА_2 з телефона сина, номер НОМЕР_3 , подзвонила на гарячу лінію АТ КБ «ПРИВАТБАНК» за номером 3700 та повідомила про дані обставини. Того ж дня, позивачка подзвонила до оператора мобільного зв`язку «Київстар», та їй було повідомлено, що вона змінила тарифний план на контракт та перевипустила сім-картку у зв`язку з втратою. Наступного дня ОСОБА_2 купила новий номер телефону та отримала нову банківську карту № НОМЕР_4 . Жодних смс повідомлень, про проведені транзакції за картковими рахунками за прив`язаним до мобільного додатку «Приват24» номером телефону, а саме тел. НОМЕР_2 , ОСОБА_2 не отримувала. 12.09.2024 позивач звернулася до відділення банку з метою з`ясування вказаних вище обставин, де їй було повідомлено, що банку невідомо яким чином шахраї отримали доступ до додатку «Приват24». Позивач стверджує, що надати інформацію про зловмисників, місце їх перебування та місце вчинення кримінального правопорушення, співробітники банку не спромоглися. Їй було надано роздруківку з рахунку та повідомлено, що 11 вересня 2023 року з картки здійснено перекази та знято кредитні кошти у розмірі 41521,11 грн. Банком проведено списання відсотків за використання кредитного ліміту у загальному розмірі 10893,94 грн. Разом з тим, списання кредитних коштів з карткового рахунку відбувалось не за її письмовим чи електронним розпорядженням, а в результаті шахрайських дій третіх осіб.
За даним фактом 12.09.2023 позивачем було написано заяву до відділення поліції №1 Могилів-Подільського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про вчинення відносно неї кримінального правопорушення. Відомості про кримінальне правопорушення внесені до ЄРДР за №1202302[телефон приховано] від 12.09.2024 року з попередньою правовою кваліфікацією ч.4 ст.185 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено особу, яка знімала кошти з банківської карти ОСОБА_2 в сумі 41521,11 грн., і нею виявився житель Кіровоградської області ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місцезнаходження якого встановлюється та який перерахував кошти на свою платіжну картку відкриту в АТ «Таксомбанк». Враховуючи, що ОСОБА_2 не вчиняла будь-яких розпоряджень на списання грошових коштів з її карткових рахунків, шляхом надання платіжних доручень АТ КБ «ПриватБанк» ні в письмовому, ні в електронному виді з використанням електронної системи Приват24, або в будь- який інший спосіб, то вона зверталася до відділення банку з неодноразовими заявами (вимогами), в якій просила терміново розпочати службове розслідування за фактом шахрайських дій, вчинених невстановленими особами, які безперешкодно заволоділи грошовими коштами 11.09.2023 за її картковими рахунками. Вимагала списати заборгованість по кредитах отриманих 11.09.2023 з банківської картки НОМЕР_1 .
Також ОСОБА_2 повідомляє, що нею не розголошувалася третім особам інформація про номери карткових рахунків, пін-коди та інша конфіденційна інформація. Картки не губилися, доступу до них треті особи не мали.
Враховуючи викладене вище, позивач просила суд: скасувати нараховану АТ КБ «Приватбанк» за період з 11.09.2023 по 15.05.2024 по належному їй рахунку № НОМЕР_6 за кредитним договором SAMDNWFC0[телефон приховано] від 28.09.2021 заборгованість, яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 41521 гривень 11 копійок та заборгованості по відсотках за користування кредитом у розмірі 10893 гривні 94 копійки; стягнути з АТ КБ «Приватбанк» на її користь безпідставно отримані грошові кошти в розмірі 52415,05 грн. та зарахувати їх на належну позивачу банківську картку; скасувати нараховану АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором №23091134902659 від 11.09.2023, яка складається із заборгованості по тілу кредиту у розмірі 36345 гривень 05 копійок та заборгованості по відсотках за користуванням кредитом у розмірі 23 гривні 40 копійок; стягнути з АТ КБ «Приватбанк» на її користь безпідставно отримані грошові кошти в розмірі 38999,00 грн. та зарахувати їх на належну позивачу банківську картку.
Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 21.10.2024 позовну заяву №1 залишено без руху та надано позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 05.11.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі за цивільним позовом №1 та постановлено розгляд справи проводити без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 15.11.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі за цивільним позовом №2 та постановлено розгляд справи проводити без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 03.12.2024 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про продовження строку на подання відзиву на позов №1.
Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 23.12.2024, в межах розгляду цивільного позову №2, задоволено клопотання представника відповідача про об`єднання справ в одне провадження та присвоєно об`єднаній цивільній справі №138/3019/24, провадження №2/138/1138/24, справу передано на розгляд судді Київській Т.Б.
Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 03.01.2025 постановлено здійснити перехід до розгляду цивільної справи за об`єднаними позовами, з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання у справі.
Постановою Вінницького апеляційного суду від 07.05.2025 скасовано ухвалу Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 03.12.2024 про відмову у задоволенні клопотання представника відповідача про продовження строку на подання відзиву на позов №1.
Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 26.05.2025 продовжено представнику АТ КБ «Приватбанк» строк на подана до суду відзиву на позов, встановлений ухвалою суду від 05.11.2024, а саме на 5 днів з дня отримання копії даної ухвали суду.
03.06.2026 до суду надійшов відзив на позов №1, який мотивований тим, зокрема, що обставини, пов`язані з здійсненням платіжних операцій, які позивач не визнає, були підставою перевірок, що проводились працівниками банку. Висновком перевірки встановлено, що 25.09.2023 до УБ по Південно-Західному МРУ надійшло звернення (ВК 230922PBNKI00[телефон приховано]) клієнта ОСОБА_2 про те, що 11.09.2023 з її карткових рахунків № НОМЕР_1 несанкціоновано списані кошти в загальній сумі 77920,18 грн. Зі слів до клієнта надійшов дзвінок від особи яка представилась працівником Київстару та повідомила, що для безпеки та подальшого користування сім-картою потрібно пройти авторизацію для якої необхідно озвучити пароль із смс який був надісланий на його номер, що саме ОСОБА_2 і зробила. В подальшому клієнт дізнався, що його сім-карта (номер НОМЕР_2 ) була заблокована, та звернувшись в банк встановила, що з її карт були списані кошти. Аналізом хронології подій, які передували вказаному вище списанню коштів з карт клієнта ОСОБА_2 , встановлено наступне: 11.09.2023 о 16:55 год. зафіксовано зміну пароля входу в аккаунт (НОМЕР_2) Приват24 яку проведено в WEB версії Приват24 з ІР адреси: НОМЕР_7 (провайдер ПАТ "МТС Україна"). Згідно даних ПК Банку, при вищевказаній зміні пароля входу в Приват24 клієнта ОСОБА_2 , на номер телефону НОМЕР_2 банком здійснювався IVR-дзвінок з підтвердженням даної операції (P24WEB changepasswd), та разом з тим використовувались дані по карті клієнта НОМЕР_1, тобто зловмисники володіли інформацією щодо пін-коду картки. В даному випадку на фінансовий номер позивача було здійснено телефонний дзвінок від банку про те чи підтверджує вона вхід до Приват 24. Також під час перевірки встановлено, що пароль та логін було змінено, що підтверджено ОТП паролем з СМС. Таким чином, оспорювані платіжні операції відбулись після авторизації в акаунті Приват24 клієнта, із застосуванням посиленої автентифікації з використанням підтвердження дій з акаунтом за допомогою фінансового номеру телефона клієнта. Вхід в акаунт Приват24 відбувався зі зміною пароля входу, яка відбувалась з правильним введенням ПІН-коду від карти клієнта, після якого відбувся телефонний IVR-дзвінок на фінансовий номер телефону позивача НОМЕР_2 , в ході якого було підтверджено зміну паролю входу. Таким чином, вхід в акаунт Приват24 клієнта відбувся після проведення автентифікації платіжного засобу та його користувача. Як слідує з висновку, платіжні операції з карткового рахунку позивача, які позивач вважає неналежними, відбулись з 16:51 год. по 18:12 год. 11.09.2023. Проведення цих здійснювалась через акаунт Приват24 позивача, вхід в який із застосуванням посиленої автентифікації відбувся о 16:15 год. 11.09.2023. Банком зафіксовано телефонний дзвінок з номеру НОМЕР_8 о 19:39 год. 11.09.2023 в ході якого особа, що представилась ОСОБА_2 повідомила про втрату доступу до платіжного інструменту - додатку Приват24, та попросила заблокувати її картки, що і було зроблено банком. У відділенні банку позивач повідомили про зазначені обставини 12.09.2023. Враховуючи, що про втрату доступу до платіжного інструменту позивач повідомила лише о 19:39 год. після здійснення всіх платіжних операцій, які відбувались протягом двох годин з 16:15 до 18:12 год. 11.09.2023 таке повідомлення не можна вважати негайним. Враховуючи наведене, відповідальність за спірні платіжні операції несе позивач, оскільки вони проведені до повідомлення банку клієнтом. Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження тієї обставини, що вона втратила доступ до свого фінансового номеру телефону. Крім того, вимога про стягнення з відповідача коштів є безпідставною, оскільки банк не є набувачем цих коштів, та є неналежним способом захисту, оскільки не відповідає характеру порушеного права власника карткового рахунку та способу його порушення, для найбільш ефективного відновлення якого спеціальним Законом передбачено інший спосіб. Враховуючи наведене у задоволенні позовних вимог відповідач просив відмовити.
Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 25.06.2025 задоволено клопотання представника відповідача, здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовче провадження у справі та витребувано докази.
Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 12.08.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 01.10.2026 задоволено клопотання представника позивача та прийнято відмову від частини позовних вимог про стягнення з відповідача безпідставно отриманих коштів у розмірі 38999,00 грн. та зарахування їх на належну ОСОБА_2 картку.
Позивач в судове засідання не з`явилась. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлена завчасно та належним чином.
Представник позивача в судовому засіданні вимог позовів підтримала з підстав зазначених у них. Також зазначила, що позивач здійснили усі необхідні дії для попередження банку про вчинення відносно неї шахрайських дій, зателефонувала з телефону сина та повідомили про шахрайство та попросила заблокувати рахунки. Зміна пін-коду відбулась вже після зміни сім-картки. Відповідач заперечуючи проти позовних вимог не надав доказів того, що саме позивач здійснювала зазначені перекази або розголосила свої відомості третім особам. За вказаними фактами наявне кримінальне провадження в межах якого вже встановлено особу, яка здійснювала шахрайські дії.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог з підстав зазначених у відзиві на позов. Крім того зазначила, що банком надано докази на підтвердження належної автентифікації особи. 11.09.2023 в 14 год. 15 хв пароль для входу до Приват24 було змінено із введенням пін коду. Того ж дня о 16 год. 14 хв. за фінансовим номером телефону клієнта було підтверджено вхід до Приват24. В 17 год. 26 хв. банк телефонував для підтвердження укладення кредитного договору «Оплата частинами». При цьому, в 15 год. 56 хв. позивач вже втратила доступ до фінансового номеру, однак жодних дій не вчиняла. Номер телефону залишився той самий. Банку не відомо було про втрату позивачем свого фінансового номеру. Крім того, були дзвінки з Київстару. Негайного повідомлення від позивача не було. Саме необачна поведінка позивача призвела до цієї ситуації.
Заслухавши думку представників сторін спору, дослідивши матеріали справи, відзив на позов, суд дійшов такого висновку.
Встановлено, що позивач є клієнтом АТ КБ «Приватбанк» та на її ім`я було відкрито картковий рахунок із встановленим кредитним лімітом. Дана обставина не заперечувалась відповідачем.
Відповідно до виписки по картці/рахунку № НОМЕР_4 ( НОМЕР_6 ) і додатковими рахунками договором SAMDNWFC0[телефон приховано] (картковий рахунок НОМЕР_9 ) від 28.09.2021, за період з 11.09.2023 - 11.09.2023, з рахунків позивача було здійснено перекази коштів у загальному розмірі 41942,68 грн. (сума комісії 1319,14 грн.).
11.09.2023 за допомогою простого електронного підпису ОТР, за фінансовим номером НОМЕР_2 між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 було підписано заяву про надання кредиту «Оплата частинами» про надання споживчого кредиту у розмірі 38999,00 грн., строком кредитування 14 місяців.
Згідно витягу з ЄРДР 12.09.2023 відділом поліції №1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області проводиться досудове розслідування кримінального провадження №1202302[телефон приховано], за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України. Заявник - ОСОБА_2 .
Позивачем також надано до суду копії її заяв адресованих АТ КБ «Приватбанк» в яких вона повідомляла про вчинення відносно неї шахрайських дій, початок досудового розслідування, кримінального провадження №1202302[телефон приховано], за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України. Крім того, позивач зазначала у вказаних листах про особу на рахунки якого були здійснення перекази грошових коштів з її банківського рахунку, який був встановлений в межах досудового розслідування.
При цьому, в матеріалах справи наявна заява №002/22012026-SP про приєднання до частини 1 Публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» ОСОБА_3 , на підставі якої останньому було відкрито поточний рахунок, на який в подальшому, як стверджує позивач, було здійснено перерахування коштів. Сторона відповідача не спростувала зазначене твердження сторони позивача. Також суд звертає увагу на те, що з досліджених під час судового розгляду, копій матеріалів кримінального провадження №1202302[телефон приховано], за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, слідує, що органом досудового розслідування отримувались ухвали слідчого судді про отримання тимчасового доступу до речей та документів, зокрема, і щодо належних банківських рахунків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , за результатами виконання яких в подальшому було складено відповідні протоколи тимчасового доступу до речей і документів.
Відповідно до протоколу огляду речей та документів від 27.02.2024 під час огляду СД-диску з інформацією наданої ПрАТ «Київстар» було встановлено, що у проміжок часу з 08.09.2023 07:25:15 до 11.09.2023 15:32:28 абонентський номер телефону НОМЕР_2 використовувався з ІМЕІ НОМЕР_10 та фіксувався базовими станціями мобільного зв`язку на території Вінницької області Могилів-Подільського району, востаннє за адресою: с.Грушка. Разом з тим, вже о 16:13:07, 11.09.2023 вказаний абонентський номер телефону вже фіксувався з ІМЕІ НОМЕР_11 за адресою: АДРЕСА_1 . У проміжок часу з 11.09.2023, 16:13:07 по 11.09.2023, 18:25:51 даний абонентський номер використовувався з ІМЕІ НОМЕР_11 виключно на території м.Кропивницький. Крім того, у період часу з 14.09.2023, 09:10:32 до 14.09.2023, 09:10:33 даний абонентський номер використовувався з ІМЕІ НОМЕР_12 та фіксувався за адресою: АДРЕСА_2 . Аналогічна інформація міститься також у роздруківці фіксування абонентського номера базовим станціями мобільного зв`язку, яка долучена позивачем до свого позову.
Таким чином, поза розумним сумнівом, суд не може не звернути увагу на те, що позивач не могла фізично, у період з 11.09.2023 15:32:28 по 16:13:07 11.09.2023, з с.Грушка Могилів-Подільського району Вінницької області опинитись у м.Кропивницький Кіровоградської області.
Згідно листа ПрАТ «Київстар», наданого на виконання ухвали суду від 25.06.2025, слідує, що 11.09.2023 в 15 год. 56 хв. зафіксовано здійснення заміни SIM-карти з номером НОМЕР_2 на іншу SIM-картку з тим самим телефонним номером.
Відповідачем надано до суду результати проведеної службової перевірки, з яких слідує, що 11.09.2023 вхід до системи інтернет банкінгу Приват24 здійснювались з нетипових пристроїв з різними ІР-адресами, відбулись заміни пароля та логіна за номером телефону, який є фінансовим.
Таким чином, з аналізу наданої ПрАТ «Київстар» інформації та проведеного службового розслідування слідує, що після заміни SIM-карти з номером НОМЕР_2 на іншу SIM-картку з тим самим телефонним номером, лише через 20 хв вже відбулась зміна пароля в інтернет банкінгу Приват24.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Частиною першою статті 598 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Нормою частини першої статті 1067 ЦК України встановлено, що договір банківського рахунку укладається в письмовій формі для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунку в банку на умовах, погоджених сторонами.
Відповідно до статті 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
Законом України «Про платіжні послуги» регламентовано поняття та загальний порядок виконання платіжних операцій в Україні, встановлено виключний перелік платіжних послуг та порядок їх надання, категорії надавачів платіжних послуг та умови авторизації їх діяльності, визначено загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, загальні засади випуску та використання в Україні електронних грошей та цифрових грошей Національного банку України, установлено права, обов`язки та відповідальність учасників платіжного ринку України, визначено загальний порядок здійснення нагляду за діяльністю надавачів платіжних послуг, надавачів обмежених платіжних послуг, порядок здійснення оверсайта платіжної інфраструктури.
У статті 1 вказаного Закону визначено основні терміни, серед яких: автентифікація, дистанційна платіжна операція, засіб дистанційної комунікації, індивідуальна облікова інформація, ініціатор, платіжна операція та інші.
Інформування користувачів під час виконання платіжних операцій з використанням платіжних інструментів регламентовано статтею 32 Закону України «Про платіжні послуги».
Так, користувач відповідно до умов договору зобов`язаний надати надавачу платіжних послуг інформацію для здійснення контактів із ним, а надавач платіжних послуг зобов`язаний зберігати цю інформацію протягом строку дії договору. Обов`язок надавача платіжних послуг щодо повідомлення користувача (у спосіб, визначений договором) про здійснені операції з використанням платіжного інструменту користувача є виконаним у разі: 1) інформування надавачем платіжних послуг користувача про кожну здійснену операцію відповідно до контактної інформації, наданої користувачем; 2) відмови користувача від отримання повідомлень надавача платіжних послуг про здійснені операції з використанням платіжного інструменту користувача, про що зазначено в договорі. Надавач платіжних послуг зобов`язаний розглядати заяви (повідомлення) користувача щодо використання платіжного інструменту, помилкових, неналежних, неакцептованих платіжних операцій, ініційованих з використанням такого платіжного інструменту, надавати користувачу можливість одержувати інформацію про хід розгляду заяви (повідомлення) і повідомляти в письмовій формі про результати розгляду заяви (повідомлення) у строк, встановлений договором, але не більше строку, передбаченого законом для розгляду звернень (скарг) громадян.
Обов`язки емітента визначено частиною дев`ятнадцятою статті 38 указаного Закону, а користувача - частиною двадцятою.
Так, емітент зобов`язаний: 1) забезпечити, щоб індивідуальна облікова інформація користувача була недоступна жодним іншим сторонам, крім користувача (крім випадку, передбаченого частиною шістнадцятою цієї статті); 2) зберігати інформацію, надану користувачем для здійснення контактів із ним, протягом строку дії договору; 3) не надавати користувачу електронні платіжні засоби без відповідного запиту користувача, крім випадку надання користувачу електронного платіжного засобу на заміну раніше виданого електронного платіжного засобу; 4) забезпечити користувачу можливість безоплатно в будь-який час повідомити емітента про втрату електронного платіжного засобу, або втрату індивідуальної облікової інформації та не допускати будь-якого використання електронного платіжного засобу після отримання такого повідомлення; 5) забезпечити користувачу можливість у будь-який час повідомити емітента про необхідність розблокування або заміни (перевипуску) електронного платіжного засобу; 6) повідомляти користувача про виконання операцій з використанням електронного платіжного засобу.
У свою чергу, користувач, якому наданий електронний платіжний засіб, зобов`язаний: 1) надати емітенту інформацію для здійснення контактів у порядку, визначеному договором; 2) зберігати та використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства та умов договору, укладеного з емітентом; 3) не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права; 4) не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції; 5) негайно після того, як така інформація стала йому відома, повідомити емітента у спосіб та каналами зв`язку, передбаченими договором між емітентом та платником, про факт втрати електронного платіжного засобу та/або факт втрати індивідуальної облікової інформації.
Статтею 86 Закону України «Про платіжні послуги» визначено відповідальність надавачів платіжних послуг під час виконання платіжних операцій.
Загальні вимоги Національного банку України до емісії/еквайрингу платіжних інструментів, що емітуються (уключаючи електронні платіжні засоби, передплачені платіжні інструменти), та здійснення розрахунків з їх використанням установлено Положенням про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 № 164 (далі - Положення).
Умови договору не повинні містити вимоги про безумовну відповідальність користувача за неналежну платіжну операцію, за винятком, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати платіжного інструменту або індивідуальної облікової інформації, розголошення ПІНу/індивідуальної облікової інформації або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжну операцію з використанням платіжного інструменту (пункт 29 Положення).
Згідно з пунктом 140 Положення користувач зобов`язаний не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції, та негайно після того, як йому стало відомо про факт втрати такої інформації та/або платіжного інструменту, повідомити про це емітента в спосіб та каналами зв`язку, визначеними договором між емітентом та користувачем.
Власник рахунку не несе відповідальності за платіжні операції, здійснені без автентифікації платіжного інструменту і його держателя, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність власника рахунку/держателя призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції (пункт 146 Положення).
Відповідно до частин першої, другої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.
Вимогами частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України установлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (стаття 77 ЦПК України). Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина друга статті 78 ЦПК України).
За змістом статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).
Під час розгляду даної цивільної справи відповідачем фактично визнано несанкціоноване втручання в систему онлайн банкінгу клієнта (позивача) з боку третіх осіб, як і факт несанкціонованого списання грошових коштів із її рахунків. Разом з тим, представники відповідача вказували на наявність вини позивача у вчиненні дій, які призвели до несанкціонованого доступу третьої особи до системи онлайн банкінгу та як наслідок оформлення кредиту і здійснення транзакцій з переказу коштів на рахунки третьої особи.
У постанові Верховного Суду від 21 червня 2023 року у справі № 922/4091/19 вказано, що саме банк відповідає за безпеку здійснення електронних платежів. Несанкціоноване списання коштів поза волею клієнта, свідчить про несанкціоноване втручання в систему здійснення банківських платежів, яка належить банку, з боку третіх осіб.
У постанові Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 691/699/16-ц за позовом банка до клієнта про стягнення заборгованості вказано: «встановивши, що позивачем не доведено вчинення відповідачем дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою, а відповідач, виявивши безпідставне списання коштів, невідкладно повідомила позивача та правоохоронні органи про цей факт, врахувавши наявність кримінального провадження, у межах якого встановлюється особа, яка протиправно заволоділа грошовими коштами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» (провадження № 61-16504св18).
Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій у разі відсутності доказів сприяння ним втраті, використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
Такий правовий висновок у постановах Верховного Суду: від 23 січня 2018 року у справі № 202/10128/14, від 13 вересня 2019 року у справі № 501/4443/14, від 20 листопада 2019 року у справі № 577/4224/16, від 17 червня 2021 року у справі № 759/4025/19, від 16 серпня 2023 року у справі № 176/1445/22, від 28 травня 2025 року у справі № 757/14963/23-ц та інших.
Лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для притягнення його до цивільно-правової відповідальності (див. постанову Верховного Суду від 21 лютого 2019 року у справі № 489/1649/17).
Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11.02.2026 у справі №401/1658/23.
Під час судового розгляду судом встановлено, що позивач не була ініціатором спірних переказів грошових коштів з її рахунку, а також укладення кредитного договору «Оплата частинами», оскільки матеріалами цивільного позову підтверджено, що 11.09.2023 третьою особою отримано доступ до особистого кабінету позивача у системі інтернет банкінгу Приват24, внаслідок чого було здійснено зазначені перекази та укладено кредитний договір.
При цьому, з матеріалів кримінального провадження №1202302[телефон приховано], за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, слідує, що органом досудового розслідування вже встановлено особу, яка ймовірно причетна до зазначеного злочину, а саме ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місцезнаходження якого встановлюється.
На думку суду, відповідач не довів, що саме свідомі чи необережні дії або бездіяльність позивача призвели до втрати платіжного інструменту або індивідуальної облікової інформації, або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжну операцію з використанням платіжного інструменту. Тобто банк не довів, що позивач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню третіми особами інформації про логін та пароль в системі онлайн банкінгу.
Крім того, банк, як фінансова установа, яка обслуговує рахунок позивача, мав би звернути увагу на наявність ознак нетипових (підозрілих) фінансових операцій (вхід з нового пристрою, іншої ІР-адреси, зміна логіну і паролю за якими одразу послідувало декілька переказів грошових коштів на один і той самий рахунок та оформлення кредитного договору, частота цих переказів.
Твердження сторони відповідача про те, що позивачем не було вжито негайних заходів щодо повідомлення банку про втрату доступу до своїх рахунків та вчинення відносно неї шахрайських дій, не заслуговують на увагу, оскільки несанкціоновані дії вчиняли у період з 16:51 год. по 18:12 год. 11.09.2023, тоді як телефонний дзвінок від позивач до банку було зафіксовано 11.09.2023 о 19 год. 39 хв., тобто в той же самий день через близько півтора години після здійснення останньої операції, що на думку суду слід вважати як вжиття позивачем негайних заходів на припинення шахрайських дій відносно неї.
Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про скасування нарахованої за період з 11.09.2023 по 15.05.2024 по належному позивачу рахунку № НОМЕР_6 за кредитним договором SAMDNWFC0[телефон приховано] від 28.09.2021 заборгованість, яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 41521 гривень 11 копійок та заборгованості по відсотках за користування кредитом у розмірі 10893 гривні 94 копійки, а також скасування нарахованої банком заборгованість за кредитним договором №23091134902659 від 11.09.2023, яка складається із заборгованості по тілу кредиту у розмірі 36345 гривень 05 копійок та заборгованості по відсотках за користуванням кредитом у розмірі 23 гривні 40 копійок, є належним чином обгрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо вимоги позивач про стягнення з відповідача на її користь безпідставно отриманих коштів у розмірі 52415,05 грн., то суд вважає, що дана вимога задоволенню не підлягає, оскільки ці кошти не належать позивачу, а є кредитними коштами, які належали самому банку.
Керуючись ст.1, 32, 86 Закону України «Про платіжні послуги», ст. 526, 530, 598, 599, 610-612, 1066, 1067, 1073 ЦК України, ст.2, 5, 10, 12, 76, 86, 89, 260 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити частково.
Скасувати нараховану Акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» за період з 11.09.2023 по 15.05.2024 по належному ОСОБА_2 рахунку № НОМЕР_6 за кредитним договором SAMDNWFC0[телефон приховано] від 28.09.2021 заборгованість, яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 41521 гривень 11 копійок та заборгованості по відсотках за користування кредитом у розмірі 10893 гривні 94 копійки.
Скасувати нараховану Акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором №23091134902659 від 11.09.2023, яка складається із заборгованості по тілу кредиту у розмірі 36345 гривень 05 копійок та заборгованості по відсотках за користуванням кредитом у розмірі 23 гривні 40 копійок.
В задоволенні іншої частини позовни вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення. Учасник справи якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_13 , адреса проживання: АДРЕСА_3 .
Відповідач: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», код ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: вул.Грушевського, 1Д, м.Київ, 01001.
Повний текст рішення суду складено 13.10.2026.
Суддя: Т.Б.Київська