ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
УХВАЛА
про залишення апеляційної скарги без руху
"14" жовтня 2026 р. Справа № 924/1120/24 (924/283/26)
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючої судді Романюк Ю.Г.
судді Коломис В.В.
судді Миханюк М.В.
перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Хмельницької області від 03.09.2026, ухвалене суддею Кочергіною В.О. у місті Хмельницький (повний текст рішення складено 11.09.2026)
у справі № 924/1120/24 (924/283/26)
за заявою ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Світовіт" арбітражного керуючого Косенка Сергія Георгійовича
до ОСОБА_2
до ОСОБА_3
до ОСОБА_4
до ОСОБА_5
до ОСОБА_1
до ОСОБА_6
про покладення субсидіарної відповідальності на осіб, що виконували повноваження керівника боржника та стягнення 1 647 373, 21грн
(в межах справи № 924/1120/24 за заявою Головного управління ДПС у Хмельницькій області про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Світовіт")
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 03.09.2026 у справі № 924/1120/24 (924/283/26) задоволено заяву ліквідатора ТзОВ "Світовіт" арбітражного керуючого Косенка Сергія Георгійовича про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у сумі 1 647 373,21 грн на засновників та осіб, що виконували повноваження керівника боржника. Покладено субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника ТзОВ "Світовіт" у сумі 1 647 373,21 грн на ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 ; ОСОБА_1 ; ОСОБА_6 . Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 ; ОСОБА_5 ; ОСОБА_1 ; ОСОБА_4 ; ОСОБА_3 ; ОСОБА_6 на користь ТзОВ "Світовіт" 1 647 373,21 грн. Ухвалено видати наказ. Стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 на користь ТзОВ "Світовіт" по 887,47 витрат по оплаті судового збору. Ухвалено видати накази.
Не погодившись зі вказаним рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 звернулась до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, розглянути питання щодо звільнення останньої від сплати судового збору на підставі ст. 8 ч. 1 п.2 пп. а Закону України "Про судовий збір" та скасувати судове рішення в частині покладення на останню субсидіарної відповідальності і ухвалити нове рішення у відповідній частині та відмовити в задоволенні позову щодо покладення на останню субсидіарної відповідальності і солідарного стягнення у розмірі 1 647 373,21 грн.
Апеляційну скаргу надіслано засобами поштового зв`язку 02.10.2026.
Листом від 02.10.2026 справу витребувано у Господарського суду Хмельницької області.
07.10.2026 матеріали справи № 924/1120/24 (924/283/26) надійшли до апеляційного господарського суду.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що подана апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), з огляду на наступне.
Так, статтею 258 ГПК України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги, відповідно до частини третьої якої до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до п. п. 5 п. 2-1 ч. 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до господарського суду заяви про покладення солідарної відповідальності на органи управління боржника; заяви ліквідатора, кредитора про субсидіарну відповідальність за доведення до банкрутства ставка судового збору становить 2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з приписами Закону України "Про державний бюджет України на 2026 рік" станом на 1 січня 2026 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3 328,00 грн.
За подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
А відтак, у цьому випадку за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Хмельницької області від 03.09.2026 у цій справі розмір судового збору, який підлягає сплаті при поданні апеляційної скарги становить - 9 984,00 грн (3 028,00 х 2 х 150 % =9 984,00).
Всупереч приписам ст. 258 ГПК України, скаржницею до апеляційної скарги не додано документу про сплату судового збору у визначеному законом розмірі.
Разом з тим, в апеляційній скарзі ОСОБА_1 заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору. В обґрунтування вказаного клопотання скаржниця посилається на те, що вона є військовослужбовцем, у зв`язку з чим просить застосувати положення підпункту "а" пункту 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір". На підтвердження зазначених обставин до апеляційної скарги долучено копію військового квитка (Серія НОМЕР_1 ).
Апеляційний господарський суд вважає подане клопотання таким, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині 1 цієї статті.
Наведеними правовими нормами Закону України "Про судовий збір" встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб`єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, звільнити, відстрочити сплату судового збору або зменшити його розмір.
Водночас, з аналізу ж статті 8 Закону України "Про судовий збір" чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18.
При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Аналіз зазначеної правової норми дає підстави стверджувати, що сплату судового збору може бути відстрочено, розстрочено з огляду на суб`єктний склад заявника (п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 8 Закону) та предмет позову (п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону), певний суб`єкт в особливій процедурі (п. 4 ч. 1 ст. 8 Закону). До суб`єктів, яким Законом надається право на відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від такої сплати відносяться тільки фізичні особи, предметом позову має бути захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав та відшкодування шкоди здоров`ю; або арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, керуючий реструктуризацією) чи боржник у процедурі банкрутства (неплатоспроможності).
Колегія суддів бере до уваги, що позивач є фізичною особою, а відтак, суб`єктом, на якого розповсюджується дія вищенаведеного Закону.
Водночас, оцінюючи клопотання скаржниці про звільнення від сплати судового збору, з урахуванням наведених у ньому підстав та доданих до апеляційної скарги доказів, апеляційний господарський суд зазначає наступне.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження підстав для звільнення або відстрочення сплати судового збору.
Необхідно зазначити, що звільнення від сплати судового збору, відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру з підстав, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).
Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а повноваження суду на власний розсуд (за наявності передбачених законом умов) звільнити особу від сплати судового збору, відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір.
В той же час, необхідно враховувати те, що судові процедури повинні бути справедливими, особа не може бути безпідставно позбавлена права, зокрема на апеляційне оскарження рішення суду, оскільки це буде порушенням права на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у судових справах (такий висновок, викладено у постанові Верховного Суду від 08.03.2024 у справі № 910/14313/23).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.11.2023 у справі № 906/308/20 зазначено, що: "сума зборів, призначена у світлі конкретних обставин цієї справи, включаючи спроможність заявника її сплатити та стадію, на якій перебував розгляд справи на той момент, коли обмеження було накладено, є важливими чинниками при визначенні того, скористалася ця особа своїм правом доступу до суду чи ні, та чи мала розгляд судом. Враховуючи ці чинники, далі Суд має визначити, чи становила вимога сплати збору, зокрема за обставин цієї конкретної справи, обмеження, яке завдало шкоди самій суті права заявника на доступ до суду. Отже, судовий збір сам по собі не обмежує право особи на справедливий суд, однак при цьому такий збір повинен встановлюватись з урахуванням спроможності заявника його сплатити та стадії, на якій перебував розгляд справи на той момент, коли обмеження було накладено".
Отже, суд може відстрочити, розстрочити або звільнити заявника від сплати судового збору з урахуванням вимог, передбачених законодавством, та з урахуванням майнового стану скаржника, який оцінюється судом на підставі наданих доказів.
При цьому, Господарський процесуальний кодекс України покладає на суд обов`язок розглянути заявлені сторонами клопотання та з врахуванням кожного окремого випадку навести мотиви щодо їх задоволення чи відмови у їх задоволенні відповідно до норм чинного законодавства.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати (аналогічні висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 20.02.2020 у справі № 420/1582/19, від 17.09.2020 у справі № 460/3138/19 тощо).
Питання перевірки реальної спроможності заявника сплатити судовий збір набуває особливої актуальності та має детально перевірятися судами у випадку, якщо заявники ставлять питання про звільнення, зменшення та/чи розстрочення/ відстрочення сплати судового збору. За наявності таких питань суди повинні вказувати, які конкретно докази заявник має надати на підтвердження факту свого незадовільного майнового стану, у разі якщо наданих доказів недостатньо або вони не є належними.
Колегія суддів враховує, що на підтвердження доводів клопотання скаржницею долучено до апеляційної скарги копію військового квитка серії НОМЕР_1 . Водночас, сама по собі наявність такого документа автоматично не звільняє особу від обов`язку сплатити судовий збір, оскільки положення статті 8 Закону України "Про судовий збір" пов`язують можливість звільнення від сплати судового збору не лише з належністю особи до визначеної законом категорії, а й з оцінкою її майнового стану.
Водночас, скаржниця не надала суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про її фактичну неспроможність сплатити судовий збір у встановленому законом розмірі, отже, наведені у клопотанні обставини не дають підстав для висновку, що сплата судового збору у цій справі становитиме для скаржниці надмірний тягар або унеможливить реалізацію права на апеляційне оскарження.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Частинами 2, 3 статті 260 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, підлягає залишенню без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Колегія суддів апеляційної інстанції зауважує, що до усунення недоліків апеляційної скарги клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Хмельницької області від 03.09.2026 у цій справі судом не розглядається.
З врахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись статтями 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги відмовити.
2. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Хмельницької області від 03.09.2026 у справі № 924/1120/24 (924/283/26) залишити без руху.
3. Запропонувати скаржниці усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, шляхом надання суду доказів сплати судового збору в сумі 9 984 грн протягом 10 днів із дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
4. Роз`яснити скаржниці, що при невиконанні вимог цієї ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається останньому.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання колегією суддів та не підлягає оскарженню.
Головуюча суддя Романюк Ю.Г.
Суддя Коломис В.В.
Суддя Миханюк М.В.