ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. [телефон приховано], е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" жовтня 2026 р. м. Київ Справа № 911/1999/26
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКС-ЕЛЕКТРО"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕК ЕНЕРДЖІ ГРУПП"
про стягнення 1 289 607, 49 грн
Суддя В.М. Антонова
Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Стислий виклад позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "МАКС-ЕЛЕКТРО" (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕК ЕНЕРДЖІ ГРУПП" (надалі - відповідач) про стягнення 1 289 607, 49 грн, з яких: 1 200 644, 66 грн основний борг, 71 051, 85 грн пеня, 10 805, 80 грн інфляційні втрати та 7 105, 18 грн 3 % річних.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем свого грошового зобов`язання за договором поставки №2720 від 15.01.2025, в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару.
2. Стислий виклад позицій відповідача
Відповідач заперечує щодо позову та, зокрема, зазначає, що на виконання умов договору здійснив попередню оплату за товар у розмірі 70% вартості обладнання, проте після отримання ним товару під час монтажу та пусконалагоджувальних робіт виявив недоліки щодо його якості та комплектності, невідповідності окремих технічних рішень вимогам проектної документації та інші порушення, які не могли бути встановлені під час приймання товару, тому самостійно усунув недоліки, що спричинило додаткові витрати. В зв`язку із зазначеним звернувся до позивача із претензіями від 30.04.2026 та від 04.06.2026, вимагаючи визнати факт поставки обладнання з недоліками, порушенням комплектності, технічним невідповідностям та відшкодувати понесені збитки. Оскільки позивачем неналежно виконано свої договірні зобов`язання, відповідач, керуючись ст.538 Цивільного кодексу України, зупинив виконання своїх грошових зобов`язань за договором.
3. Процесуальні дії в справі
Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.07.2026 дану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.
17.07.2026 від позивача надійшов супровідний лист разом із позовною заявою у новій редакції.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в справі, визнано справу малозначною та її розгляд постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
24.07.2026 від відповідача надійшли відзив та клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.08.2026 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕК ЕНЕРДЖІ ГРУПП" про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовлено, з підстав викладених в ухвалі суду.
21.08.2026 від позивача надійшли письмове підтвердження, що ціна позову залишається незмінною.
24.08.2026 від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій представник позивача просить суд поновити строк на її подання, з посиланням на те, що відповідачем не було направлено копії відзиву позивачу та про його існування стало відомо лише 18.08.2026.
Пунктом 5 ухвали Господарського суду Київської області від 21.07.2026 встановлено позивачу строк для подання суду відповіді на відзив протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позов.
Позивач зазначає, що ознайомився із відзивом лише 18.08.2026, оскільки відповідачем не було направлено йому копії відзиву.
Відтак, позивач мав право подати відповідь на відзив до 24.08.2026 включно.
24.08.2026 від позивача надійшла відповідь на відзив.
Отже, оскільки позивачем не було пропущено строк на подання відповіді на відзив, то підстав для поновлення строку на її подання у суду відсутні, а тому суд приймає відповідь на відзив позивача до розгляду.
Беручи до уваги вище наведене та відсутність будь-яких клопотань сторін, у яких останні заперечували проти розгляду даної справи по суті, а також зважаючи на наявність в матеріалах справи всіх документів та доказів, необхідних для повного, всебічного та об`єктивного її розгляду і вирішення цього спору, суд дійшов висновку про можливість вирішення по суті наведеної справи, призначеної до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання) за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до ч.4 ст.240 Господарського процесуального кодексу України в разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
15.01.2025 між позивачем (далі - постачальник) та відповідачем (далі - покупець) укладено договір поставки № 2720 (далі - договір), відповідно до п.1.1. якого постачальник зобов?язується поставити та передати у власність покупцю товар електротехнічного призначення (далі - товар), а покупець зобов?язується прийняти цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах визначених даним договором.
Відповідно до п.1.2. договору товар може поставлятися партіями. Кількість, асортимент, вартість товару, строк (термін) поставки вказуються у відповідній специфікації на кожну партію товару. Кожна окрема специфікація є невід?ємною частиною даного договору.
Пунктом 2.1. договору сторони домовились, що якість товару, що постачається, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, які встановлюються до товару, що постачається, умовам даного договору та підтверджується паспортом заводу-виробника за наявності такого.
Пунктом 2.2. договору встановлено, комплектність та кількість товару, повинна відповідати специфікації на кожну окрему партію товару, що поставляється.
Згідно із п.3.2. гарантійний строк на товар відповідає гарантійному строку, встановленому заводом-виробником товару та вказується в паспорті заводу -виробника, за наявності такого, але в будь-якому випадку гарантійний термін складає 12 місяців з моменту введення в експлуатацію, але не більше 18 місяців з дати поставки, якщо інше не встановлено в специфікації. Дата поставки товару вважається дата підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної.
У випадку виявлення протягом гарантійного строку дефектів (скритих дефектів) або несправності товару, покупець направляє повідомлення-виклик постачальнику не пізніше 48 годин, з моменту виявлення відповідних дефектів на електронну адресу постачальника. Постачальник, отримавши повідомлення-виклик, в строк, що не перевищує 5 (п`ять) робочих днів, зобов`язаний направити до покупця свого уповноваженого представника, для складення сторонами дефектного акта (п.3.4. договору).
У пункті 3.5. договору встановлено, що в разі неявки представника постачальника, або не надання ним відповіді впродовж 5 (п?яти) робочих днів з моменту отримання повідомлення-виклику, дефектний акт складається та підписується покупцем одноособово.
У випадку складання та підписання дефектного акта покупцем одноособово, покупець зобов?язаний направити протягом 5 (п`яти) робочих днів рекомендованим листом дефектний акт постачальнику (п.3.6. договору).
Згідно із п.3.7. постачальник протягом 3 (трьох) робочих днів з дати отримання дефектного акта, має право направити покупцю власні зауваження та заперечення до дефектного акта. В противному випадку дефектний акт вважається прийнятим постачальником без зауважень та є підставою для заміни або ремонту дефектного товару, або його частини постачальником.
Витрати пов`язані із заміною або ремонтом дефектного товару або його частини, несе постачальник (п.3.8. договору).
Відповідно до п.3.9. договору строк усунення виявлених дефектів товару, або його частини, заміна дефектного товару, становить 10 (десять) робочих днів з дати підписання сторонами дефектного акту, або з дати отримання постачальником дефектного акту, складеного покупцем одноособово, якщо він прийнятий постачальником без зауважень. Сторони при складані дефектного акту, можуть погодити більший строк для усунення дефекті товару або його частини.
Пунктом 4.1. договору сторони узгодили, що вартість товару визначається у кожній окремій специфікації на поставку товару. Вартість товару може бути змінена лише за погодженням сторін, шляхом підписання специфікації або додаткової угоди до договору.
Ціна договору визначається як вартість всього товару, який буде поставлений покупцю протягом дії даного договору (п.4.2. договору).
У пункті 4.3. договору передбачено, що розрахунок за даним договором проводиться покупцем у безготівковій формі в порядку, зазначеному в специфікації.
Згідно із п.5.1. договору постачальник зобов`язаний поставити та передати у розпорядження покупця товар у строки та умовах визначених у специфікації.
Умови постачання товару визначаються згідно «Інкотермс-2010» (п.5.2. договору).
Пунктом 5.3. договору сторонами погоджено, що базис поставки приймається EXW, м. Запоріжжя, склад постачальника. Завантаження товару здійснюється силами та за рахунок постачальника. Сторони можуть погодити інший базис поставки у специфікації на кожну окрему партію товару, а також порядок завантаження та розвантаження товару та доставку товару до місця поставки.
Відповідно до п.5.4. договору місце (адреса) поставки товару та строки вказується в специфікації на кожну окрему партію товару.
У пункті 5.7. договору сторони узгодили, що право власності на товар, переходить від постачальника до покупця в день підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної.
Як вбачається із пункту 5.14. договору на підставі дефектного акту, якщо у постачальника відсутні зауваження до нього, покупець має право вимагати, а постачальник зобов?язаний за вибором покупця: допоставити відповідну кількість товару; повернути сплачену за недопоставлений товар грошову суму.
Датою поставки товару вважається дата підписання уповноваженими представниками сторін видаткової-накладної на кожну партію товару(п.5.8. договору).
Відповідно до п.8.3. договору, викладеного в редакції додаткової угоди №1 від 21.01.2026 (далі - додаткова угода) у разі порушення покупцем строків оплати, визначених п.4. «Умови оплати» відповідної специфікації до цього договору, покупець сплачує постачальнику неустойку (пеню) у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, починаючи з першого дня прострочення і до дня фактичної оплати включно. У випадку, якщо відповідною специфікацією до цього договору встановлено інший розмір або порядок відповідальності за порушення строків оплати, застосовуються умови такої специфікації. Пеня нараховується до моменту повного виконання зобов`язання.
У пункті 10.1. договору передбачено, що даний договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2025, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.
Договір пролонгується автоматично, якщо по закінченню дії даного договору жодна із сторін не повідомила про його припинення. Договір вважається продовженим на кожен послідуючий календарний рік (п.10.4. договору).
Специфікацією №5 від 21.01.2026 (далі - специфікація №5), сторонами погоджено поставку комірки збірної одностороннього обслуговування №9,10 КСО-393-12В, у кількості 2 шт., ціною 370 000, 00 грн без ПДВ за шт., загальною вартістю 888 000, 00 грн, у тому числі 148 000, 00 грн ПДВ.
Пунктом 4 специфікації №5 передбачено умови оплати товару, а саме:
- перша попередня оплата у сумі 616 000, 00 грн з ПДВ, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника у національній валюті протягом 3 (трьох) календарних днів з дати підписання цієї специфікації на підставі рахунка-фактури від постачальника.
- остаточний розрахунок у сумі 272 000, 00грн з ПДВ, протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дати відвантаження товару, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника в національній валюті на підставі рахунка-фактури від постачальника.
У пункті 5. даної специфікації сторони узгодили, що у разі порушення покупцем строків оплати, встановлених п.4. специфікації, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Пеня нараховується до моменту повного виконання зобов?язання.
Специфікацією №6 від 21.01.2026 (далі - специфікація №6), сторонами погоджено поставку товару - комплектний розподільчий пристрій РУ-10кВ на базі КСО-393 У3, у кількості 1 шт., ціною 1 800 862, 00 грн за шт., загальною вартістю 2 161 034, 40 грн, у тому числі 360 172, 40 грн ПДВ.
Пунктом 4. специфікації №6 передбачені умови оплати, а саме:
- перша попередня оплата розмірі 70% від загальної вартості товару, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника в національній валюті протягом 3 (трьох) календарних днів з дати підписання цієї специфікації на підставі рахунка-фактури від постачальника;
- остаточний розрахунок у розмірі 30% від загальної вартості товару, протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дати відвантаження товару, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника в національній валюті на підставі рахунка-фактури від постачальника.
У пункті 5. специфікації №6 сторони узгодили, що у разі порушення покупцем строків оплати, встановлених п.4. специфікації, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Пеня нараховується до моменту повного виконання зобов?язання.
Специфікацією №7 від 21.01.2026 (далі - специфікація №7), сторонами погоджено поставку комплектної трансформаторної підстанції (без силового трансформатора) КТП-1000/10/0,4кВ У1, у кількості 1 шт., ціною 778 706, 50 грн за шт., загальною вартістю 934 447, 80 грн, у тому числі 155 741, 30 грн ПДВ.
Умови оплати передбачені пунктом 4 специфікації №7, а саме:
- перша попередня оплата розмірі 70% від загальної вартості товару, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника у національній валюті протягом 3 (трьох) календарних днів з дати підписання цієї специфікації на підставі рахунка-фактури від постачальника;
- остаточний розрахунок у розмірі 30% від загальної вартості товару, протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дати відвантаження товару, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника у національній валюті на підставі рахунка-фактури від постачальника.
У пункті 5. специфікації №7 сторони узгодили, що у разі порушення покупцем строків оплати, встановлених п.4. специфікації, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Пеня нараховується до моменту повного виконання зобов?язання.
Як вбачається з матеріалів справи, 21.01.2026 позивачем виставлено відповідачу наступні рахунки-фактури на оплату товару: №СФ-0000004 на суму 888 000, 00 грн з ПДВ за специфікацією №5; №СФ-0000005 на суму 2 161 034, 40 грн з ПДВ за специфікацією №6 та №СФ-0000006 на суму 934 447, 80 грн з ПДВ за специфікацією №7.
У свою чергу, відповідачем здійснено попередню оплату товару згідно умов специфікацій у загальному розмірі 2 782 837, 54 грн, що підтверджується платіжними інструкціями №3100 від 21.01.2026, №3101 від 21.01.2026, №3103 від 21.01.2026 та №3102 від 21.01.2026.
На виконання умов договору та специфікацій №5, №6 та №7 позивачем 01.04.2026 поставлено, а відповідачем прийнято товар, що підтверджується видатковими накладними: №РН-0000007 на загальну суму 888 000, 00 грн з ПДВ, №РН-0000008 на загальну суму 934 447, 80 грн з ПДВ та №РН-0000006 на суму загальну 2 161 034, 40 грн з ПДВ.
Вказані видаткові накладні підписані та скріплені печатками з обох сторін без зауважень та заперечень.
Всього позивачем поставлено відповідачу товару за договором на загальну суму 3 983 482, 20 грн.
Як убачається з матеріалів справи позивачем також складено та зареєстровано наступні податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних:
- №2 від 21.01.2026 на суму 616 000, 00 грн, що підтверджується квитанцією від 10.02.2026, реєстраційний номер документа: [номер приховано];
- №3 від 21.01.2026 на суму 1 512 724, 08 грн, що підтверджується квитанцією від 30.01.2026, реєстраційний номер документа: [номер приховано];
- №4 від 21.01.2026 на суму 654 113, 46 грн, що підтверджується квитанцією від 03.02.2026, реєстраційний номер документа: [номер приховано];
- №20 від 01.04.2026 на суму 648 310, 32 грн, що підтверджується квитанцією від 30.04.2026, реєстраційний номер документа: [номер приховано];
- №21 від 01.04.2026 на суму 272 000, 00 грн, що підтверджується квитанцією від 23.04.2026, реєстраційний номер документа: [номер приховано];
- №22 від 01.04.2026 на суму 280 334, 34 грн, що підтверджується квитанцією від 23.04.2026, реєстраційний номер документа: [номер приховано].
Доказів оплати решти вартості поставленого товару в сумі 1 200 644, 66 грн матеріали справи не містять.
04.05.2026 позивачем на адресу відповідача направлено претензію за вих.№018 від 30.04.2026, у якій вимагав негайно сплатити решту вартості поставленого товару в розмірі 1 200 644, 66 грн, 1 480, 25 грн 3% річних та 900 483, 49 грн пені.
Вказана претензія отримана відповідачем 13.05.2026, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №R69[телефон приховано].
Відповідачем направлено позивачу претензію №2 за вих.№78 від 04.06.2026, у якій вимагав визнати факт поставки обладнання з недоліками, порушенням комплектності та технічними невідповідностями, надати та погодити зарахування однорідних вимог відповідно до ст.601 Цивільного кодексу України. Також повідомив про зупинення виконання своїх грошових зобов`язань за договором на підставі ст.538 Цивільного кодексу України.
Позивач направив відповідачу відповідь за вих.№32 від 16.06.2026 на претензію, у якій не визнавав факту неналежного виконання договору, відхиляв претензію відповідача, не визнавав заявлених збитків та вимагав від відповідача належного та своєчасного виконання його грошового зобов`язання за договору.
З огляду на те, що відповідач не розрахувався із позивачем за поставлений товар у повному обсязі, позивач звернувся до суду з цим позовом та просить стягнути з відповідача на свою користь 1 200 644, 66 грн основного боргу, 71 051, 85 грн пені, 10 805, 80 грн інфляційних втрат та 7 105, 18 грн 3 % річних.
НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ ТА ВИСНОВКИ СУДУ
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.
Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
На підставі укладеного між сторонами договору в позивача виник обов`язок здійснити поставку товару, а у відповідача прийняти такий товар у обсязі, погодженому сторонами та оплатити його вартість.
Згідно із ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч.1 ст.598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Так, на виконання умов договору позивачем 01.04.2026 поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 3 983 482, 20 грн, що підтверджується видатковими накладними: №РН-0000007, №РН-0000008 та №РН-0000006.
Суд зауважує, що вказані видаткові накладні підписані та скріплені печатками з обох сторін без зауважень та заперечень.
У свою чергу, відповідачем здійснено попередню оплату товару згідно умов специфікацій у загальному розмірі 2 782 837, 54 грн, що підтверджується платіжними інструкціями №3100 від 21.01.2026, №3101 від 21.01.2026, №3103 від 21.01.2026 та №3102 від 21.01.2026.
Пунктом 4 специфікації №5 сторонами передбачено, зокрема, що остаточний розрахунок у сумі 272 000, 00 грн з ПДВ, протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дати відвантаження товару, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника у національній валюті на підставі рахунка-фактури від постачальника.
Пунктами 4 специфікацій №6 та №7 сторони узгодили, що статочний розрахунок у розмірі 30% від загальної вартості товару, протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дати відвантаження товару, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника у національній валюті на підставі рахунка-фактури від постачальника.
Отже, враховуючи умови специфікацій кінцевим строком здійснення остаточного розрахунку за видатковими накладними №РН-0000007 від 01.04.2026, №РН-0000008 від 01.04.2026 та №РН-0000006 від 01.04.2026 є 15.04.2026.
Доказів оплати решти вартості товару в сумі 1 200 644, 66 грн матеріали справи не містять.
Так, заперечуючи проти позову, відповідач зазначає, що після отримання товару ним виявлено недоліки щодо його якості та комплектності, невідповідності окремих технічних рішень вимогам проектної документації та інші порушення, які не могли бути встановлені під час приймання товару. Відповідачем самостійно усунуто недоліки, що спричинило додаткові витрати, у зв`язку із чим звернувся до позивача із претензію №2 за вих.№78 від 04.06.2026, вимагаючи визнати факт поставки обладнання з недоліками, порушенням комплектності та технічним невідповідностям та відшкодувати понесені збитки. Крім цього, керуючись ст.538 Цивільного кодексу України зупинив виконання свого зобов`язання за договором, обгрунтовуючи неналежним виконанням позивачем зобов`язань за договором.
Суд критично оцінює вказані твердження відповідача щодо якості товару, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно до ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Пунктом 1 ст.76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).
За загальним правилом, обов`язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.11.2018 у справі № 910/17819/17).
Відповідно до ст.662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Згідно із ч.1 ст.673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору.
У пункті 5.7. договору сторони узгодили, що право власності на товар, переходить від постачальника до покупця в день підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної.
Датою поставки товару вважається дата підписання уповноваженими представниками сторін видаткової-накладної на кожну партію товару (п.5.8. договору).
Пунктом 5.11. договору узгоджено, що у випадку, якщо під час приймання буде виявлено невідповідність товару за кількістю умовам відповідної специфікації та/або супровідним документам, покупець повинен припинити прийом товару та негайно повідомити про це постачальника, шляхом направлення повідомлення-виклик на електрону адресу, для виїзду представника постачальника з метою складання дефектного акта про невідповідність даної партії товару умовам кількості. Представник постачальника зобов?язаний прибути до місця поставки з довіреністю та повноваженнями для складання дефектного акта не пізніше наступного робочого дня з дня отримання повідомлення-виклику.
У разі неприбуття уповноваженого представника постачальника до місця поставки для складання дефектного акта, покупець одноособово складає дефектний акт, який має бути негайно направлений постачальнику рекомендованим листом (п.5.12. договору).
Як встановлено судом вказані вище видаткові накладні зі сторони відповідача підписані без будь-яких зауважень чи заперечень.
Також матеріали справи не містять та відповідачем, у порядку Господарського кодексу України, не надано доказів складення дефектного акта під час приймання товару.
За приписами ч.1 ст.688 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.
Згідно із п.3.2. гарантійний строк на товар відповідає гарантійному строку, встановленому заводом-виробником товару та вказується в паспорті заводу-виробника, за наявності такого, але в будь-якому випадку гарантійний термін складає 12 місяців з моменту введення в експлуатацію, але не більше 18 місяців з дати поставки, якщо інше не встановлено в специфікації. Дата поставки товару вважається дата підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної.
У випадку виявлення протягом гарантійного строку дефектів (скритих дефектів) або несправності товару, покупець направляє повідомлення-виклик постачальнику не пізніше 48 годин, з моменту виявлення відповідних дефектів на електронну адресу постачальника. Постачальник, отримавши повідомлення-виклик, в строк, що не перевищує 5 (п`ять) робочих днів, зобов`язаний направити до покупця свого уповноваженого представника, для складення сторонами дефектного акта (п.3.4. договору).
У пункті 3.5. договору встановлено, що в разі неявки представника постачальника, або не надання ним відповіді впродовж 5 (п?яти) робочих днів з моменту отримання повідомлення-виклику, дефектний акт складається та підписується покупцем одноособово.
У випадку складання та підписання дефектного акта покупцем одноособово, покупець зобов?язаний направити протягом 5 (п`яти) робочих днів рекомендованим листом дефектний акт постачальнику (п.3.6. договору).
Згідно із п.3.7. постачальник протягом 3 (трьох) робочих днів з дати отримання дефектного акта, має право направити покупцю власні зауваження та заперечення до дефектного акта. В противному випадку дефектний акт вважається прийнятим постачальником без зауважень та є підставою для заміни або ремонту дефектного товару, або його частини постачальником.
Положеннями п.3 ч. 1 ст.3 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору.
Суд звертає увагу, що кожна сторона у відповідних правовідносинах має поводити себе добросовісно, обачливо й розумно, об`єктивно оцінювати ситуацію, що випливає зі ст.3 Цивільного кодексу України.
У відповідності до положень статтей 6, 627 Цивільного кодексу України , сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частина 1 ст.628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Суд зауважує, що відповідачем самостійно погоджено пункт 3.4. договору щодо направлення повідомлення-виклику постачальнику та складення акта дефектів.
Відповідачем погоджено порядок його дій у разі виявлення протягом гарантійного строку дефектів товару (скритих дефектів) або несправності товару, зокрема, щодо його обов`язку направлення повідомлення-виклику позивачу не пізніше 48 годин, з моменту виявлення відповідних дефектів та необхідності складення дефектного акта.
Матеріали справи не містять та відповідачем, у порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, суду не надано доказів, що підтверджують складення та направлення відповідачем передбаченого п.3.4. договору повідомлення-виклику, а також складення дефектного акта.
Суд зазначає, що у матеріалах справи відсутня претензія відповідача від 30.04.2026, а тому суд не приймає до уваги посилання останнього на звернення до позивача із вказаною претензією.
Також у претензії №2 за вих.№78 від 04.06.2026 не міститься повідомлення-виклику позивачу для участі його представника у спільному огляді обладнання.
Суд зауважує, що зазначена претензія підтверджує лише факт повідомлення позивача про правову позицію відповідача щодо можливості здійснення оплати поставленого товару.
Більше того, вказану претензію відповідачем пред`явлено позивачу лише після направлення останнім претензії за вих.№018 від 30.04.2026 щодо необхідності здійснення остаточного розрахунку за поставлений товар.
Матеріали справи не містять та відповідачем, у порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, суду не надано доказів складання дефектного акта чи будь-яких інших доказів поставки позивачем товару неналежної якості.
Крім цього, відповідно до частини 1 статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання.
При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов`язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону (ч.2 ст.538 Цивільного кодексу України).
У разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі (ч.3 ст.538 Цивільного кодексу України).
Якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок (ч.4 ст.538 Цивільного кодексу України).
Отже, правилами зустрічного виконання зобов`язання, встановленими Цивільного кодексу України, передбачено одночасне виконання кожною із сторін свого обов`язку, а тому непогодження відповідача з якістю поставленого товару не звільняє його від обов`язку встановленого договором щодо оплати вартості поставленого товару.
Суд звертає увагу відповідача, що саме нормами статті 678 Цивільного кодексу України передбачені правові наслідки передання товару неналежної якості, тоді як предметом розгляду даної справи є вимоги про стягнення вартості поставленого товару.
Суд зауважує, що договір поставки №2720 від 15.01.2025 є чинним, а тому підлягає виконанню.
Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як встановлено судом вище, строк оплати поставленого товару настав 15.04.2026.
Отже, як убачається з матеріалів справи та встановлено судом вище 01.04.2026 позивачем поставлено товар на загальну суму 3 983 482, 20 грн, у свою чергу відповідачем оплачено товар у розмірі 2 782 837, 54 грн, доказів оплати решти вартості товару в сумі 1 200 644, 66 грн матеріали справи не містять.
Матеріалами справи підтверджується факт наявності у відповідача заборгованості за договором за поставлений товар у розмірі 1 200 644, 66 грн (3 983 482, 20 грн (вартість товару) - 2 782 837, 54 грн (сума оплати товару)), доказів її погашення, в тому числі в строки встановлені договором матеріали справи не містять, а тому суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог у частині стягнення суми основної заборгованості.
Крім цього, за порушення виконання грошового зобов`язання позивач просить стягнути з відповідача пеню за загальний період з 16.04.2026 по 26.06.2026 в розмірі 71 051,85 грн.
За змістом ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.
У відповідності до ч.1 ст.548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно зі ст.546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені (ч.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України).
Частиною 2 ст.549 Цивільного кодексу України встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.
У пункті 5 специфікацій №5, №6 та №7 сторони узгодили, що у разі порушення покупцем строків оплати, встановлених п.4 специфікації, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Пеня нараховується до моменту повного виконання зобов?язання.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за період 16.04.2026 по 26.06.2026 в розмірі 71 051,85 грн, суд визнає його обґрунтованим та арифметично правильним, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних за період 16.04.2026 по 26.06.2026 в сумі 7 105, 18 грн та 10 805, 80 грн інфляційних втрат за травень 2026 року.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних за загальний період з за період 16.04.2026 по 26.06.2026 в сумі 7 105, 18 грн, суд визнає його обґрунтованим та арифметично вірним, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Також, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат у розмірі 10 805, 80 грн за травень 2026 року, суд визнає його обґрунтованим та арифметично правильним, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Відповідач доводів позивача не спростував, контррозрахунок заявлених до стягнення сум не надав. Також судом враховано, що відповідачем не заявлялось клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій.
Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно із ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до положень ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст.79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
З огляду на наведені вище норми, враховуючи доведення позивачем своїх позовних вимог, а відповідачем не представлення суду більш вірогідних доказів, ніж ті, які надані позивачем, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 1 200 644, 66 грн основного боргу, 71 051, 85 грн пені, 10 805, 80 грн інфляційні втрат та 7 105, 18 грн 3 % річних.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 86, 129, 233, 237-238, 240, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКС-ЕЛЕКТРО" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕК ЕНЕРДЖІ ГРУПП" про стягнення 1 289 607, 49 грн задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕК ЕНЕРДЖІ ГРУПП" (08141, Київська обл., Бучанський р-н, с. Святопетрівське, вул. Кооперативна, буд. 7, ідентифікаційний код 38973878) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКС-ЕЛЕКТРО" (69063, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Академіка Амосова, буд. 107, ідентифікаційний код 40905126) 1 200 644 (один мільйон двісті тисяч шістсот шістдесят чотири) грн 66 коп. основного боргу, 71 051 (сімдесят одна тисяча п`ятдесят одна) грн 85 коп. пені, 10 805 (десять тисяч вісімсот п`ять) грн 80 коп. інфляційних втрат, 7 105 (сім тисяч сто п`ять) грн 18 коп. 3% річних та 19 344 (дев`ятнадцять тисяч триста сорок чотири) грн 11 коп. судового збору.
3. Після набрання рішенням суду законної сили видати наказ.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції у строки передбачені ст.256 ГПК України.
Суддя В.М. Антонова