УХВАЛА
13 жовтня 2026 року
м. Київ
cправа № 910/8566/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бенедисюка І. М. (головуючого), Власова Ю. Л., Малашенкової Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Росущан К. О.,
представників учасників справи:
позивача - не з`явився,
відповідача - Іздебська У. І. (самопредставництво),
розглянув у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "РСК Логістік"
на рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2026 та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2026
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РСК Логістік"
до Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України
про визнання недійсними пунктів рішення,
ВСТАНОВИВ:
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "РСК Логістік" (далі - ТОВ "РСК Логістік", Товариство, позивач, скаржник) звернулося до суду з позовом до Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Відділення АМК, Комітет, відповідач) про визнання недійсними та скасування пунктів рішення адміністративної колегії Відділення АМК від 08.05.20215 №60/74-p/к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" (далі - Рішення АМК) у справі № 296/60/75-рп/к.23 в частині, що стосується Товариства.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення норм Закону України "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон № 2210), у частині своєчасності та розумності строків розгляду справи та притягнення його до відповідальності поза межами строків визначених у Законі № 2210, що відповідно до частини першої статті 59 цього Закону є підставою для визнання протиправним та скасування рішення.
3. Господарський суд міста Києва рішенням від 20.01.2026 (суддя Мандриченко О. В.), яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2026 (колегія суддів: Коробенко Г. П., Спаських Н. М., Кравчук Г. А.) у справі № 910/8566/25 у задоволенні позову відмовив.
4. Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний господарський суд, виходив з того, що Відділенням АМК дотримано вимог Закону № 2210 під час розгляду антимонопольної справи.
5. У касаційній скарзі ТОВ "РСК Логістік", із посиланням на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції скасувати судові рішення попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
6. Підставою касаційного оскарження скаржник визначає пункти 1, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) із посиланням на пункти 1, 4 частини третьої статті 310 цього Кодексу.
7. На переконання скаржника, суди першої та апеляційної інстанції не дали належної правової оцінки доводам позивача щодо пропуску Комітетом строків притягнення позивача до відповідальності. Проігнорувавши вказані обставини, суди порушили вимоги норм процесуального права, а оскаржувані судові рішення ухвалені без повного, всебічного з`ясування дійсних обставин справи та без належного дослідження доказів у судовому засіданні.
8. Скаржник вважає, що суди самоусунулися від виконання обов`язку щодо надання оцінки його доводам та фактично обмежилися формальним дублюванням позиції Відділення АМК замість здійснення належної перевірки рішення останнього на предмет його відповідності вимогам статті 59 Закону № 2210.
9. Верховний Суд ухвалою від 05.08.2026 відкрив касаційне провадження у справі № 910/8566/25 за касаційною скаргою ТОВ "РСК Логістік".
10. Склад судової колегії змінювався, що підтверджується протоколами повторного автоматизованого розподілу судової справи, які наявні у матеріалах справи.
11. У відзиві Відділення АМК просить суд відмовити у її задоволенні касаційної скарги, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
12. Від ТОВ "РСК Логістік" 25.09.2026 надійшла заява про відмову від позову, з посиланням на статтю 307 ГПК України. У заяві позивач просить визнати нечинними рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2026 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2026 у цій справі та закрити провадження у справі № 910/8566/25.
13. У своїй заяві ТОВ "РСК Логістік" також заявляє клопотання ня про розгляд справи № 910/8566/25 без участі представників позивача за наявними в матеріалах справи доказами.
14. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 46 ГПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
15. Згідно зі статтею 307 ГПК України у суді касаційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав касаційну скаргу. Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 191, 192 цього Кодексу, суд визнає нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно закриває провадження у справі.
16. Статтею 191 ГПК України встановлено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
17. Підставами для відмови судом у задоволенні заяви про відмову від позову є: 1) обмеження представника відповідної сторони у повноваженнях на вчинення процесуальної дії (відмови від позову); 2) відмова позивача від позову у справі, в якій особу представляє її законний представник, суперечить інтересам особи, яку він представляє (подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 17.04.2019 у справі № 925/2151/14, від 08.10.2020 у справі № 910/5084/16, від 18.12.2024 у справі № 914/3432/23).
18. Верховний Суд встановив, що заяву про відмову від позову підписала та подала через систему "Електронний суд" керівник ТОВ "РСК Логістік" - Павлій Ольга Анатоліївна, яка наділена усіма правами, наданими законом стороні по справі, у т.ч. із правом підписувати, подавати позовні заяви та інші процесуальні документи, а також правом заявляти відмову від позовних вимог.
19. Отже, обмежень щодо представництва юридичної особи не встановлено, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та статутом товариства, копія якого наявна в матеріалах справи.
20. У своїй заяві представник ТОВ "РСК Логістік" також зазначив, що позивачу відомі наслідки своїх процесуальних дій щодо відмови від позову.
21. Верховний Суд виходить із того, що однією із основних засад господарського судочинства є принцип диспозитивності, який полягає в тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Складовою зазначеного принципу є можливість суб`єкта відмовитися від свого права чи інтересу. Тобто право особи на звернення до суду з позовом рівною мірою стосується й права такої особи на відмову від такого позову або частини позовних вимог.
22. Відмова від позову є формою реалізації принципу диспозитивності господарського судочинства.
23. Тож право позивача на відмову від позову на будь-якій стадії провадження у справі, в тому числі у суді касаційної інстанції, гарантується (подібні висновки, викладено у постанові Верховного Суду від 03.11.2023 у справі № 918/686/21, ухвалах Верховного Суду від 12.08.2021 у справі № 927/739/17, від 01.09.2021, від 18.08.2021 у справі № 916/3844/19, від 01.09.2021 у справі № 910/13034/20).
24. У справі № 910/8566/25 позивач скористався передбаченим статтями 191, 307 ГПК України правом на відмову від позову в суді касаційної інстанції.
25. Частиною третьою статті 231 ГПК України унормовано, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідачів у цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
26. Оскільки заяву про відмову від позову підписано уповноваженим представником позивача і заява не суперечить інтересам позивача та є формою реалізації принципу диспозитивності господарського судочинства, передбаченого статтею 14 ГПК України, то Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви ТОВ "РСК Логістік" від 25.09.2026 б/н про відмову від позову в цій справі.
27. Враховуючи положення пункту 4 частини першої статті 231 ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі № 910/8566/25 у зв`язку з відмовою позивача від позову та прийняттям цієї відмови Судом.
28. Частиною першою статті 231 ГПК України передбачено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
29. За змістом частини четвертої статті 7 Закону України "Про судовий збір" у разі укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги.
30. При цьому сума, яка підлягає поверненню у зв`язку з відмовою позивача від позову у зазначеній частині позовних вимог та прийняттям цієї відмови Судом, зважаючи на вимоги частини другої статті 130 ГПК України складає 2 422,40 грн.
Керуючись статтями 46, 130, 191, 231, 234, 235, 307 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "РСК Логістік" про відмову від позову у справі № 910/8566/25 задовольнити.
2. Прийняти відмову Товариства з обмеженою відповідальністю "РСК Логістік" від позову у справі № 910/8566/25.
3. Визнати нечинними рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2026 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2026 у справі № 910/8566/25.
4. Закрити провадження у справі № 910/8566/25.
5. Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РСК Логістік" 2 422,40 грн судового збору, сплаченого при поданні касаційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, оскарженню не підлягає.
Суддя І. Бенедисюк
Суддя Ю. Власов
Суддя Т. Малашенкова