Ухвала № 140611499 у справі № 908/2671/25 від 15.10.2026

УХВАЛА

15 жовтня 2026 року

м. Київ

cправа № 908/2671/25

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Студенця В.І.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго"

на рішення Господарського суду Запорізької області

(суддя - Лєскіна І.Є.)

від 05.01.2026

та постанову Центрального апеляційного господарського суду

(головуючий суддя - Соп`яненко О.Ю.; судді: Дармін М.О., Парусніков Ю.Б.)

від 27.08.2026

у справі № 908/2671/25

за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8

до Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго", ОСОБА_9

про стягнення суми,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 05.01.2026 у справі №908/2671/25 позов задоволено частково. Стягнуто солідарно з Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" та ОСОБА_9 на користь позивачів відповідні суму компенсації за примусово вилучені акції ПАТ "ДТЕК Дніпроенерго" з інфляційними втратами та стягнуто витрати на професійну правничу допомогу. У решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 27.08.2026 рішення Господарського суду Запорізької області від 05.01.2026 у справі №908/2671/25 без змін.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Запорізької області від 05.01.2026 та постановою Центрального апеляційного господарського суду від 27.08.2026 у справі №908/2671/25, Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпроенерго" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на зазначені судові рішення, в якій також клопоче про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень.

Ухвалою Верховного Суду від 28.09.2026 витребувано з Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи №908/2671/25, які надійшли до суду касаційної інстанції 13.10.2026.

Перевіривши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго", судом встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з пунктом 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Відповідно до частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні, та скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування вказаного висновку (п. 5 ч.2 ст. 290 Господарського процесуального кодексу України).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування конкретної норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (п. 5 ч.2 ст. 290 Господарського процесуального кодексу України).

При поданні касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України скаржник повинен чітко зазначити норму права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.

У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах 1, 3 статті 310 ГПК. Якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Крім того, заявник касаційної скарги повинен враховувати, що за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині другій статті 287 Господарського процесуального кодексу України, є вичерпним, тому суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Лише посилання скаржника, як на підставу для відкриття касаційного провадження, на порушення норм процесуального та матеріального права, неврахування висновків Верховного Суду, без зазначення конкретних норм права (пункт, частина, стаття), які, на думку скаржника, неправильно чи з порушенням застосовано судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень, не можна вважати таким, що відповідає вимогам пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК України.

Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпроенерго" однією з підстав касаційного оскарження зазначає п. 2 ч. 2 ст. 287 ГПК України, оскільки вважає необхідним відступити від висновку Верховного Суду в частині можливості визначення вартості акцій на підставі балансової вартості чистих активів, шляхом формулювання такого правового висновку: "застосування балансової вартості чистих активів для визначення ринкової (справедливої) вартості акцій, відповідно до Методики комплексних експертних досліджень визначення вартості акцій підприємств, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 29.01.2016, реєстраційний номер 0.1.18, можливе як виняток - у разі неможливості проведення належної оцінки/експертизи за майновим методичним підходом або встановлення експертом/оцінювачем факту відсутності об`єктивної інформації для використання інших методів майнового методичного підходу.

Проте скаржник не зазначає в якій саме постанові Верховного Суду (дата /номер справи), викладено висновок, від якого необхідно відступити.

Згідно з частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи викладене та те, що у касаційній скарзі не зазначено в якій саме постанові Верховного Суду (дата /номер справи), викладено висновок, від якого, на думку скаржника, необхідно відступити, то така касаційна скарга вважається поданою без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, і підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, суд касаційної інстанції зазначає, що клопотання про зупинення оскаржуваних судових рішень буде розглянуто після усунення недоліків касаційної скарги.

Керуючись статтями 174, 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд, -

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" на рішення Господарського суду Запорізької області від 05.01.2026 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.08.2026 у справі №908/2671/25 залишити без руху та надати строк для усунення недоліків, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.

2. Акціонерному товариству "ДТЕК Дніпроенерго" усунути недоліки, встановлені в даній ухвалі у такий спосіб:

- зазначити постанову Верховного Суду (дата /номер справи), в якій викладено висновок, від якого, на думку скаржника, необхідно відступити.

3. Роз`яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя-доповідач В. Студенець