УХВАЛА
13 жовтня 2026 року
м. Київ
справа № 541/4431/23
провадження № 61-9618св26
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сердюка В. В.,
розглянув клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Арзуманяна Віталія Альбертовича, про поновлення строку на подачу відзиву на касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Тарасенка Михайла Валерійовича, на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 21 серпня 2025 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 30 червня 2026 року та касаційну скаргу представника ОСОБА_3 - адвоката Сідліченка Владислава Валентиновича, на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 21 серпня 2025 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 30 червня 2026 року у справі за позовом Приватного підприємства «РАЙАГРОПОСТАЧ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Миргородського міського нотаріального округу Пазинич Руслана Вікторович, про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, визнання права власності,
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2023 року Приватне підприємство «РАЙАГРОПОСТАЧ» (далі - ПП «РАЙАГРОПОСТАЧ») звернулося до суду з позовом, в якому просило:
визнати недійсним договір купівлі-продажу частини комплексу будівель від 26 жовтня 2010 року, укладений між Відкритим акціонерним товариством «РАЙАГРОПОСТАЧ» та ОСОБА_2 ;
визнати недійсним договір купівлі-продажу від 06 березня 2018 року, укладений між ПП «РАЙАГРОПОСТАЧ.» та ОСОБА_4 ;
визнати недійсним договір купівлі-продажу від 13 червня 2018 року, укладений між ПП «РАЙАГРОПОСТАЧ.» та ОСОБА_1
визнати за ПП «РАЙАГРОПОСТАЧ.» право власності на 1/100 частину комплексу будівель, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , та витребувати її з володіння ОСОБА_3 .
Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 21 серпня 2025 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 30 червня 2026 року, позов задоволено.
У липні 2026 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_2 - адвоката Тарасенка М. В., на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 21 серпня 2025 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 30 червня 2026 року.
Ухвалою Верховного Суду від 23 липня 2026 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, витребувано із суду першої інстанції справу № 541/4431/23.
28 липня 2026 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_3 - адвоката Сідліченка В. В., на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 21 серпня 2025 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 30 червня 2026 року.
Ухвалою Верховного Суду від 29 липня 2026 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
У жовтні 2026 року до суду касаційної інстанції надійшов відзив представника ОСОБА_1 - адвоката Арзуманяна В. А., на касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Тарасенка М. В., на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 21 серпня 2025 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 30 червня 2026 року та касаційну скаргу представника ОСОБА_3 - адвоката Сідліченка В. В., на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 21 серпня 2025 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 30 червня 2026 року, у якому (відзиві) міститься клопотання про поновлення пропущеного строку на подання відзиву, обґрунтоване тим, що копії вказаних касаційних скарг отримано засобами поштового зв`язку 15 вересня 2026 року.
Згідно статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
Отже, підстав для задоволення клопотання про поновлення строку немає, оскільки, у наведеному випадку, строк встановлений судом, а не законом.
Водночас, враховуючи наведені ОСОБА_1 доводи та обґрунтування, підтверджені доказами, причини пропуску строку для подання відзиву суд касаційної інстанції вважає поважними, тому наявні підстави для продовження Судом процесуального строку для подання відзиву на касаційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 21 серпня 2025 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 30 червня 2026 року.
Керуючись статтями 126, 127, 400 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Арзуманяна Віталія Альбертовича про поновлення строку на подачу відзиву відмовити.
Продовжити ОСОБА_1 строк на подачу відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 21 серпня 2025 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 30 червня 2026 року, та касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 21 серпня 2025 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 30 червня 2026 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Н. Ю. Сакара
О. М. Осіян
В. В. Сердюк